ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 08.07.2024
Просмотров: 265
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
1)Профілактична медицина,знач.,зв. З лікувальною медициною
6)Санітарна культура Київської Русі.
7)Становлення наук-експер. Гігієни ,розвиток гіг. В Україні.
8)Становлення та розвиток кафедри гігієни в нму.
10)Спектральний склад сонячної радіації :
23. Основні термобаричні утворення. Їх вплив на здоров’я населення
24. Вплив метерологічних умов на динаміку забруднення атмосферного повітря
25 Використання кліматичних факторів з оздоровчою і профілактичною метою
26 Вимоги до території та місцевості, що застосовується для кліматотерапії
27 Фізична природа та гігієнічне значення природного освітлення
28 Види джерел штучного освітлення їх порівняльна характеристика(переваги, недоліки)
29 Порівняльна характеристика ламп розжарювання та люмінесцентних ламп
31 Фізіологічні функції води в організмі людини
32 Епідеміогогічне значення води
38.Показники якості води за хімічним складом(хім.Реч.Природ.Походження).
42. Ендемічне значення води. Роль води у виникнені геохімічних ендемій
43. Токсикологічне значення води Епідеміологічна та токсикологічна роль води
44. Порівняльна характеристика природних джерел водопостачання
45. Джерела забруднення поверхневих джерел водопостачання
46. Самоочищення відкритих водойм
49.Гігієнічне, епідемічне значення грунту
50. Основні фізичні властивості грунту та їх гігієнічне значення.
51. Основні біотичні та абіотичні складові грунту та їх гігієнічне значення.
52. Грунт як фактор передачі збудників інфекційних захворювань.
53. Джерела забруднення грунту їх к-ція і гігієнічна х-ка.
54. Процеси самоочищення грунту від органічних речовин.
55. Системи видалення відходів їх гігієнічна х-ка.
57. Санітарне очищення населених місць, методи знешкодження твердих побутових відходів.
58. Основні джерела забруднення атмосферного повітря житлових та громадських приміщень.
62.Визначення поняття «мікроклімату» , його гігієнічне значення.
65.Гігієнічне значення руху повітря закритих приміщень, методи вимірювання.
76.Біологічна дія вібрації,вібраційна хвороба.
77.Основи та принципи гігієнічного нормування вібрації.
78.Види праці,їх фізіолого-гігієнічна характеристика.
79.Втома,пояснення та наукові обґрунтування їх розвитку.
80.Профілактика втоми при фізичній та розумовій праці.
81. Сучасні принципи і критерії гігієнічної оцінки праці та її класифікація за ступенем важкості.
82.Сучасні принципи і критерії гігієнічної оцінки праці та її класифікація за ступенем напруженості.
83.Джерела та гігієнічне значення запиленості повітря виробничих приміщень.
84.Властивості пилу,від яких залежить ступінь шкідливості його впливу на організм.
10.Розрахунок профілактичної та фізіологічної уф опромінення.
12.Визначення та оцінка рівня штучного освітлення приміщення за допомогою люксметра
Допустима яскравість світильників загального освітлення для житлових та громадських приміщень.
16.Вимірювання та гігієнічна оцінка рівнів шуму в приміщеннях різного призначення .
17.Визначення та гігієнічна оцінка со2 в атмосферному повітрі та повітрі приміщень.
26.Гігієнічна оцінка грунту за результатами фізико-хімічного аналізу грунту
21.Гігієнічна оцінка питної води за даними лабораторного аналізу.
64. Гігієнічне значення температури оточуючих предметів( радіаційна температура, інфрачервоне випромінювання), методи вимірювання.
Для визначення радіаційної температури в приміщеннях використовують кульові термометри , а температуру стін – пристінні термометри. Визначення радіаційної температури проводиться на рівні 0,2 і 1,5 м від підлоги, прилад має інерцію ( 15 хв) тому показання термометра знімають не раніше цього строку. При комфортних умовах мікроклімату різниця в показаннях кульового термометра на рівнях 0,2; 1,5 не перевищує 3градусиС.Нормативні величини радіаційної температури( в градусах) –1. Житлові приміщення - 20; 2. Лікарняні палати – 20-22; 3. Лікарські кабінети- 22-24; 4. Учбові лабораторії – 18.
Для визначення температури стін приміщень використовують пристінні термометри з плоским, спірально вигнутим резервуаром, який прикріплюється до стіни спеціальною замазкою( віск + каніфол)або алебастром. Високі рівні інфрачервоного випромінювання в гарячих цехах підприємств вимірють за допомогою актинометрів і виражають в мкал/см2хв.
65.Гігієнічне значення руху повітря закритих приміщень, методи вимірювання.
Рухомість повітря вимірюється за допомогою анемометрів і кататермометрів.Анемометри використовують для дослідження рухомості односпрямованих, а кататермометри – різноспрямованих потоків повітря. Анемометри реєструють відносно великі швидкості руху повітря( крильчасті – від 0,3 – 5 м/с, чашкові від 1 до 30 м/с. при визначенні швидкості руху повітря менше 1 м/с використовують метод кататермометрії. Для обчислення швидкості руху повітря менше 1 м/с використовують формулу Хілла : V= ]( H/Q-0,20)/0,40]2; При швидкості руху повітря від 1 до 7 м/с- формула Хілла, уточнена Вейсом
V= ]( H/Q-0,14)/0,49]2.Електроанемометри визначають швидкість руху повітря від 0,03- 0,05 до 5 м/с і більше.Норми швидкості руху повітря(м/с) : Теплий період- 0,2-0,3 ( допустимий – 0,5), в холодний період року і перехідний = 0,2 ( допустимий = 0,2)
66. Принципи гігієнічного нормування параметрів мікроклімату в приміщеннях житлових і громадських будівель.
Принципи: 1.Вимірювання параметрів мікроклімату проводять на початку , у середині і в кінці робочої зміни.; 2.При коливаннях мікрокліматичних умов, пов»язаних з технологічним процесом або іншими причинами, вимірювання проводиться з урахуванням найбільших і найменших величин термічних навантажень протягом зміни у холодний і теплий періоди року.; 3. Вимірювання на робочих місцях проводиться на висоті 0,5-1,0м від підлоги – при роботах сидячи, 0,5 – 1,0-1,5м – при роботах стоячи.;
4. При відсутності джерел локального тепловиділення, охолодження або вологості у приміщеннях з великою щільністю робочих місць вимірювання проводиться узонах, що рівномірно розміщені по усьому приміщенні. У приміщеннях площею до 100м2 повинно бкти не менше 4-х зон, які оцінюються, площею до 400 м2- не менше 8. У приміщеннях площею понад 400м2 кільксть точок визначається відстанню між ними ( не більше 10м).; 5. Кількість вимірів на кожному робочому місці повинна бути достатньою для проведення статистично достовірної гігієнічної оцінки умов мікроклімату.
67-68.Вплив гостр і хрон дії нагр мікроклімату Гостра дія: гостра гіпертермія ( напруження процесів терморегуляції та погіршення функціонального стану організму), тепловий удар ( ^ t тіла, падіння діяльності серця, втрата свідомості), судомна хвороба ( сильне потіння > втрата великої к-сті солей і вітамінів > болючі судоми) Хронічна дія: хронічна гіпертермія:ШКТ ( втрата апетиту, v шл. секреції, гіпоацидний гастрит, ахілія, почащення гострих гастритів), ССС ( розширення судин > ^ навантаження на серцевий м'яз > тахікардія > гіпертрофія і дистрофія міокарда > погіршення стану здоров'я), Нирки ( багато води втрачається ч/з шкіру > сеча більш концентрована > частіше буває сечокам'яна хвороба), v опірності організму, швидка втома Профілактика: . П-ка: наукове обгрунтування гігієнічних нормативів мікроклімату для різних приміщень, доведення мікроклімату до оптимальних норм, підбір одягу, загартовування, раціональний режим праці і відпочинку, раціональний харчовий і питний режим, медико-профілактичні заходи ( мед. відбір при прийомі на роботу, періодичні мед. огляди, сан. просвітницька робота). 69-70Вплив гостр і хрон дії охолодж мікрокліматуГостра дія: місцеве охолодження: обмороження, місцеві запальні процеси (невралгія, міозити), простудні захворювання (нефрит, поліневрит, ангіна, пневмоні, грип). Загальне охолодження:генералізована гіпотермія, помірна гіпотермія ( v захисних сил організму, сприяє алергічним захворюванням, v працездатності). Хронічна дія: v працездатності, v захисних сил організму. П-ка: наукове обгрунтування гігієнічних нормативів мікроклімату для різних приміщень, доведення мікроклімату до оптимальних норм, підбір одягу, загартовування, раціональний режим праці і відпочинку, раціональний харчовий і питний режим, медико-профілактичні заходи ( мед. відбір при прийомі на роботу, періодичні мед. огляди, сан. Просвітницька робота). 71.Клін-фіз показники впливу мікроклімату Оцінка напруження процесів терморегуляції здійснюється за такими клініко-фізіологічними показниками:Температура шкіри чола, тилу кисті, грудини, тилу стопи у °С;Різниця температур шкіри чола, тилу кисті, грудини, тилу стопи у °С; Частота дихання за 1 хв.;Частота серцевих скорочень (пульс) за 1 хв.;Артеріальний тиск у мм.рт.ст.;Проба на тривалість довільної затримки дихання на глибині вдиху у секундах;Наявність та інтенсивність потовиділення шкіри чола (описово або за методом Міщука – йодкрохмальна проба, визначенням електропровідності шкіри) в умовних одиницях.
72.Період мед огляди Велике значення мають попередні (при вступі на роботу) і періодичних медичні огляди. Від якості таких оглядів залежать своєчасне виявлення професійних захворювань, проведення найбільш ефективних лікувально-профілактичних заходів. Завданням попередніх оглядів є виявлення осіб, які страждають захворюваннями, при яких контакт з певним професійним фактором протипоказано. З цією метою проводиться професійний відбір, що визначає придатність людини до виконання відповідних професійних обов’язків
73.Специф і неспеціф дія шуму Шум – це хаотична сукупність різних за силою і частотою звуків, що заважають сприйняттю корисних сигналів і негативно впливають на людину. Фізична сутність звуку – це механічні коливання пружного середовища (повітря, рідини). Під час звукових коливань утворюються області зниженого і підвищеного тиску, що діють на слуховий аналізатор (мембрану вуха). Якщо значення гучності звуку (інтенсивності) перевищує 60 – 80 дБ, то такий шум уже може шкідливо впливати на здоров’я людини: підвищувати кров’яний тиск, викликати порушення ритму серця, створювати значне навантаження на нервову систему, впливати на психічний стан особи. Дуже сильний шум (понад 140 – 180 дБ) може викликати розірвання барабанної перетинки. Шуми викликають функціональні розлади серцево-судинної системи; шкідливо впливають на зоровий і вестибулярний аналізатори; знижують рефлекторну діяльність, що часто стає причиною нещасних випадків і травм. Лікарі говорять про шумову хворобу як про наслідок впливу шуму із переважними поразками слуху і нервової системи
74.Заходи по зниженню несприятливої дій шуму До засобів індивідуального захисту від шуму належать: протишумні навушники, які закривають вушну раковину; – протишумні вкладиші, що перекривають зовнішній слуховий прохід;– протишумні шоломи – закривають усю голову. Їх застосовують у сполученні з навушниками; – протишумні костюми. – застосування малошумного обладнання, заміна металевих частин на пластмасу, установка глушителів і т. д;– установка обладнання на демпфіруючих прокладках;– розміщення джерел шуму в шкірі, приміщеннях і т. д. зі звукоізоляцією або звукопоглинанням;– установка “антизвуку”, тобто джерела, рівного за величиною і проти-лежного за фазою звуку – архітектурно-планувальні методи (розміщення будівель, обладнання, захисні зелені смуги, екрани і т. д.);– звукоізолюючі кабіни, акустичні екрани місць роботи;– оснащення шумних машин і технологій засобами дистанційного телеавтоматичного управління
75 Нормування виробничого шумуВ Україні й в міжнародній організації зі стандартизації застосовується принцип нормування шуму на основі граничних спектрів (гранично допустимих рівнів звукового тиску) в октавних смугах частот.
76.Біологічна дія вібрації,вібраційна хвороба.
Вібрація-ритмічні коливання твердих тіл різної частоти і сили,при яких відбувається почергове збільшення та зменшення у часі характеризуючи її значень. Види вібрації:транспортна,транспортно-технологічна,технологічна. За механізмом дії на організм розрізняють:загальну вібрацію робочого місця(підлоги,сидіння),яка буває вертикально(вгору-вниз) то горизонтально(передньо-задня,бокова).
Тривала дія вібрації на організм спричиняє розвиток вібраційної хвороби,основними проявами якої є спазми судин кінців пальців рук(при локальній вібрації) чи ніг(при загальній вібрації),зниження їх температури,відчуття оніміння,втрата тактильної і температурної чутливості. Спазми судин супроводжуються сильними болями. У подальшому розвиваються атрофія м’язів, контрактури,деформації пальців.
77.Основи та принципи гігієнічного нормування вібрації.
Гігієнічне нормування вібрації базується на критеріях здоров’я і працездатності з оцінкою впливу фактора на цілісний організм під час трудової діяльності. Гігієнічна оцінка локальної вібрації дається в октавних смугах середньо геометричних частот 8,16,31,5,63,125,250,500,100Гц,а загальної вібрації в октавних смугах з частотами 1,2,4,8,16,31,5,63Гц або в третино октавних смугах від 0,8-80Гц. Допустимі рівні вібрації диференційовані у відповідності з характером трудової діяльності-окремо для стаціонарного технологічного обладнання,самохідних машин та ручних машин,а також з урахуванням специфіки впливу вібрації,що визначає особливості розвитку втоми та патологічних змін у працюючих.
Прийнятими критеріями впливу вібрації є:критерій “безпека”(по ньому нормується локальна і транспортна вібрація;повинен забезпечувати відсутність порушень здоров’я робітника),критерій “межа зниження продуктивності праці ” (по ньому нормується транспортно-технологічна і технологічна вібрація типу “а”;повинен забезпечувати нормативну продуктивність праці та відсутність втоми у працюючих),критерій “комфорт” (по ньому нормується технологічна вібрація типу “б” і “в”;повинен забезпечити відсутність несприятливого впливу вібрації).
78.Види праці,їх фізіолого-гігієнічна характеристика.
Праця буває фізична і розумова. Важливою умовою підтримання високого і стійкого рівня продуктивності праці є правильна організація чергування її праці та відпочинку. Фізіолого-гігієнічна характеристика праці на виробництві в першу чергу вивчаються внутрішньо змінні режими праці та відпочинку,тобто чергування роботи та відпочинку протягом робочої зміни і робочого тижня. Працездатність під час діяльності проходить три основні періоди-входження в роботу,стійкої працездатності,зниження працездатності внаслідок розвинення стомлення. Тривалість цих періодів залежить від характеру виконаної роботи і організації трудового процесу.