Міністерство аграрної політики та продовольства України

Аграрно-економічний коледж Полтавської державної аграрної академії

Лабораторія технології і системи застосування добрив

Теоретичний матеріал

з робітничої професії

студент групи

2013

Укладач:

Орихівська О.М. – викладач Аграрно-економічного коледжу ПДАА

Рецензент:

Звонар Л.М. – викладач Аграрно–економічного коледжу Полтавської державної аграрної академії

Рекомендована література

1. Агрохімічний аналіз. Практикум / М.М.Городній. – К.:Вища школа, 1995. – 319 с.

2. Довгань В.П. Хіміко–бактеріологічний аналіз: Підручник. – К.: А.С.К., 2005. – 320с

3. Агрохімічний аналіз ґрунту, рослин і добрив на лабораторно–практичних заняттях з агрономічної хімії: Навчальний посібник / Карасюк І.М., Геркіял О.М., Недвига М.В. та ін., за ред.І.М.Карасюка, – К.: ЗАТ «Нічлава», 2008. – 192 с.

зміст

Загальна частина

1. Типові приміщення лабораторії 5

2. Обладнання лабораторії 5

2.1. Лабораторне устаткування 5

2.2. Хімічний посуд 5

2.3. Лабораторні прилади 8

2.4. Інше приладдя 9

2.5. Підготовка посуду до аналізу 9

2.6. Одержання дистильованої води 10

2.7. Вимоги до чистоти хімічних реактивів 10

2.8. Зберігання різних хімічних реактивів 11

3. Зважування на різних типах терезів 11

3.1. Класифікація терезів 11

3.2. Будова аналітичних та технічних терезів 11

3.3. Загальні правила зважування та роботи на аналітичних терезах типу W 12

3.4. Загальні правила зважування та роботи на технохімічних терезах типу ВЛКТ – 50013

4. Техніка виконання аналітичних робіт 13

4.1. Класифікація аналітичних методів 13

4.2. Виконання операцій в напівмікроаналізі 14

4.3. Лабораторне обладнання, що використовують в напівмікроаналізі 16

5. Виготовлення розчинів різної концентрації 16

5.1. Класифікація розчинів 16

5.2. Приготування розчинів з відсотковою концентрацією 17

5.3. Приготування розчинів з нормальною концентрацією 18

5.4. Приготування розчинів з молярною концентрацією 19

5.5. Приготування розчинів із фіксаналів 20

6. Якісний та кількісний аналіз 20

6.1. Характеристика якісного аналізу 20

6.2. Характеристика кількісного аналізу 21

7. Характеристика інструментальних методів аналізу 21

7.1. Колориметричний аналіз 21

7.2. Полуменево–фотометричний аналіз 23

7.3. Потенціометричний аналіз 24

7.4. Рефрактометричний аналіз 25

7.5. Поляриметричний аналіз 25

Аналіз ґрунтів

8. Відбір зразків грунту та підготовка їх до аналізу 25

8.1. Суть грунтово–агрохімічного обстеження сільськогосподарських угідь 25

8.2. Вимоги до елементарних ділянок 25

8.3. Підготовча робота до обстеження ріллі, сіножатей і пасовищ 26

8.4. Спорядження для проведення польових робіт 27

8.5. Періодичність та строки відбору ґрунтових зразків 27

8.6. Відбір зразків ґрунту на ріллі 28

8.7. Особливості відбору зразків закритого ґрунту 29

8.8. Специфіка грунтово–агрохімічного обстеження селянських фермерських господарств, присадибних та садово–городніх ділянок 30

8.9. Документація на ґрунтові зразки, відібрані при агрохімічному обстеженні сільськогосподарських угідь 30

8.10. Складання агрохімічних картограм і еколого–агрохімічних паспортів полів. Узагаль–

нення результатів грунтово–агрохімічного обстеження сільськогосподарських угідь 30

9. Характеристика різних типів вологи в грунті 32

10. Вміст азоту, фосфору і калію в ґрунті 32

11. Вміст гумусу в грунті 33

Аналіз води

12. Джерела водопостачання 33

13. Відбір проб питної води 34

14. Органолептичні показники якості природної води 35

15. Фізичні показники води 35

16. Хімічні показники води 36

Аналіз рослин

17. Загальна характеристика проб 37

18. Відбір зразків рослин для аналізу 38

19. Підготовка зразків рослин для аналізу 39

20. Вміст води і сухої речовини у рослинах 40

Аналіз добрив

21. Характеристика мінеральних і органічних добрив 40

22. Відбір проб мінеральних добрив 42

23. Відбір проб рідких та твердих органічних добрив 42

24. Відбір і підготовка проб торфу до аналізу 43

Аналіз кормів

25. Характеристика силосу 44

26. Вимоги до якісних показників силосу 44

27. Характеристика сінажу 45

28. Вимоги до якісних показників сінажу 45

29. Характеристика комбікормів 45

30. Вимоги до якісних показників комбікормів 46

31. Відбір середніх проб різних кормів 46

Аналіз сільськогосподарської продукції

32. Аналіз продукції рослинництва 48

32.1. Оцінка якості зерна хлібних культур 48

32.2. Оцінка якості олійних культур 50

33. Аналіз продукції тваринництва 51

33.1. Хімічний склад молока 51

33.2. Біохімічні властивості молока 53

33.3. Фізичні властивості молока 53

33.4. Відбір середньої проби молока 56

33.5. Зберігання проб молока 56

33.6. Органолептичні показники молока 57

33.7. Фальсифікація молока 55

Загальна частина

1. Типові приміщення лабораторії

В складі лабораторії агрохімії повинні бути такі приміщення:

• основне приміщення лабораторії призначене для проведення тільки лабораторних робіт і практичних занять. Там розміщенні основні прилади, посуд, деякі мало шкідливі хімічні реактиви та інше обладнання;

• препараторська повинна бути обладнана шафами для зберігання хімічних реактивів, посуду, приладів, навчального обладнання і довідкового матеріалу. В кожній шафі повинен бути опис приладів чи реактивів. Склянки з реактивами повинні мати чіткі етикетки. Всі шафи з обладнанням і реактивами повинні бути замкнені, а ключ зберігатися у лаборанта або викладача;

• вагова – в ній розміщенні аналітичні та технохімічні терези. Температура у ваговій не повинна різко коливатися, а також не повинно бути прямих сонячних променів, що потрапляють на терези;

• підсобне приміщення – призначене для зберігання запасів отруйних і вогненебезпечних речовин, кислот, а також хімічного посуду. Його краще за все обладнувати в підвальному приміщенні, де повинні бути: міцні полички, робочий стіл з ящиком для господарського інструменту.

В основному приміщенні лабораторії обов’язково повинні бути: мережа водопроводу, газова мережа, електрична вентиляція.

2. Обладнання лабораторії

2.1. Лабораторне устаткування

Лабораторні столи – вони вищі від звичайних, мають полиці для розчинів, шафи для зберігання посуду, реактивів та інших матеріалів. Поверхню столів покривають хімічно стійким матеріалом.

Витяжна шафа – має активну вентиляцію, дає можливість виконувати роботу з шкідливими леткими речовинами (сірчистим газом, ефіром тощо). Швидкість руху повітря при відкритих дверцятах шафи має бути не менше 0,5 м/сек, а під час роботи з високотоксичними газами не менше 15 м/сек.

Мийка – призначена для миття і сушіння лабораторного посуду, приладів із скла і відводу стоків.

2.2. Хімічний посуд

Проведення хімічних аналізів потребує спеціального посуду, приладів і апаратів, а різноманітність їх дуже велика тому наведено характеристику лише деяких основних. Здебільшого хімічні дослідження проводять у скляному посуді; часом для дослідів використовують фарфоровий посуд і порівняно рідко користуються посудом з кварцу, металу та ін. матеріалів.

Скляний посуд, який широко застосовується під час проведення хімічних аналізів, можна поділити на три групи:

1. Тонкостінний посуд із спеціального хімічного скла, який найчастіше використовують в реакціях з нагріванням.

2. Товстостінний посуд, який використовують в основному для зберігання реагентів, частково як вимірний посуд, часом для дослідів, які не вимагають нагрівання.

3. Посудом з тугоплавкого скла, який використовують переважно для нагрівання сухих речовин до високої температури. Користуються ним порівняно рідко.