ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 08.11.2023
Просмотров: 864
Скачиваний: 10
ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
Тести для підготовки
до практичного заняття з дисципліни
«Хірургія»
студентам ІV курса медичного факультету спеціальностей
222 «Медицина» та 228 «Педіатрія»
Тема: Портальна гіпертензія
Запоріжжя 2021
Склав (-ли): завідуючий кафедрою, д.мед.н., професор А.В. Клименко; доцент, к.мед.н. О.С. Черковська; к.мед.н., О.В. Захарчук; асистенти –к.мед.н., А.С. Тугушев; к.мед.н. А.І. Білай; А.О. Стешенко; О.М. Кіосов; Д.В. Сиволап, О.В. Мамунчак.
| РЕЦЕНЗЕНТИ: | Губка В.О. – професор кафедри госпітальної хірургії, д.мед.н Гайдаржі Є.І. - доцент кафедри госпітальної хірургії, к.мед.н |
Методичні рекомендації оговорені та ухвалені на засіданні кафедри і рекомендовані до затвердження цикловою методичною комісією
«26»__серпня__ 2021р. . Протокол № 1
Зав.кафедри професор А.В. Клименко
Методичні рекомендації затверджені на засіданні циклової методичної комісії з хірургічних дисциплін та рекомендовані для використання в освітньому процесі
«21»_____жовтня___2021р. Протокол№3
Голова комісії д.мед.н., професор С.М. Завгородній
1. Методи дослідження функціонального стану печінки?
А. Лапароскопія ( при необхідності з пункційною біопсією), УЗД, ангіографія.
B. Екскреторна холангіохолецистографія, теплобачення, сканування, томографія, ехогепатографія.
С. Печінкові проби, протеінограма, ліпідограма, коагулограма, холангіографія, радіоізотопна гепатографія.
D. Сканування, у сумнівних і важких для діагностики випадках - комп'ютерна томографія.
Е. Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія, гепатореографія, УЗД, КТ.
2. Методи дослідження органічних змін у печінці?
А. УЗД, КТ, ангіографія, лапароскопія, біопсія печінки.
B. Визначення вмісту жовчних пігментів у крові й сечі, протеінограма, активність трансаміназ крові, реографія.
С. Екскреторна холангіохолецистографія, теплобачення, визначення рівня білірубіну в крові й сечі, екскреторна холецистографія.
D. Холангіографія, сканування, реографія, копрограма.
Е. Ехогепатографія, сканування, у сумнівних і важких для діагностики випадках - комп'ютерна томографія.
3. У хворого в результаті обстеження діагностовано цироз печінки. По даним УЗД, у черевній порожнині визначається вільна рідина в пологих місцях, при опитуванні є невиражені ознаки енцефалопатії. У периферичній крові показники білірубіну – 28 мкмоль/л, альбумін – 40 г/л, протромбіновий індекс – 65%.
До якого прогностичного класу по Чайлд-П'ю відносится даний хворий?
А. Клас А (легка ступінь тяжкості перебігу захворювання).
В. Клас В (середня ступінь тяжкості перебігу захворювання).
С. Клас С (важка ступінь тяжкості перебігу захворювання).
D. Клас Д ( середньо-тяжкий ступінь тяжкості перебігу захворювання).
Е. До жодного з вищевказаних класів.
4. Хворий скаржиться на слабкість, тяжкість, постійний біль у правому підребер'ї. При огляді пальпуєтся збільшена селезінка, печінка звичайних розмірів, є асцит. Після ретельного збору анамнезу лікар припускає позапечінкову форму портальної гіпертензії. З метою диференціальної діагностики між печінковою і позапечінковою формами портальної гіпертензії хворий направлений у діагностичне відділення гепатоцентру.
На підставі яких анамнестических даних можна запідозрити наявність позапечінкової портальної гіпертензії?
А. Збільшення селезінки з моменту народження або з раннього дитячого віку.
В. Пупковий сепсис.
С. Травма черевної порожнини.
D. Гнійні процеси в черевній порожнині.
Е. Усе перераховане.
5. Які показники периферичної крові використовують для визначення синдрому холестаза?
А. Протромбіновий індекс, рівень фібриногену.
B. Активність аланінової і аспарагінової трансаміназ.
С. Рівень білірубіну, лужної фосфатази.
D. Сулемова, тимолова проби.
Е. Активність гістідази, гамма-глобуліни.
6. Які показники периферичної крові використовують для визначення запально-мезенхімального синдрому?
А. Протромбіновий індекс, рівень фібриногену.
B. Активність аланінової і аспарагінової трансаміназ.
С. Рівень білірубіну, лужної фосфатази.
D. Сулемова, тимолова проби, рівень гамма-глобулінів.
Е. Активність гістідази, альфа-фетопротеїну.
7. Які показники периферичної крові вказують на порушення білково-синтетичної функції печінки?
А. Протромбіновий індекс, рівень фібриногену.
B. Активність аланінової і аспарагінової трансаміназ.
С. Рівень білірубіну, лужної фосфатази.
D. Сулемова, тимолова проби.
Е. Рівень альбуміну, фібриногену, протромбіновий індекс.
8. Які показники периферичної крові використовують для визначення синдрому гіперспленізма?
А. Протромбіновий індекс, рівень фібриногену.
B. Активність аланінової і аспарагінової трансаміназ.
С. Кількість тромбоцитів, лейкоцитів, еритроцитів.
D. Сулемова, тимолова проби.
Е. Активність гістідази, лужної фосфатази.
9. Які показники периферичної крові використовують для визначення синдрому цитолізу?
А. Протромбіновий індекс, рівень фібриногену.
B. Активність аланінової і аспарагінової трансаміназ.
С. Рівень білірубіну, лужної фосфатази.
D. Сулемова, тимолова проби, альфа-фетопротеїн.
Е. Активність гістідази, гамма-глобуліни.
10. Основні методи діагностики портальної гіпертензії?
А. ФГДС, ангіографія, портоманометрія.
B. Рентгеноскопія стравоходу і черевної порожнини.
С. УЗД, комп'ютерна томографія.
D. Реовазографія печінки, каваграфія.
Е. Лапароскопічна біопсія печінки.
11. Хворий оперований у плановому порядку з приводу портальної гіпертензії, варикозного розширення вен стравоходу. Після формування портокавального анастомозу з’явилася клініка енцефалопатії. Чим обумовлені прояви енцефалопатії у хворих після даної операції?
А. Прийманням великої кількості білкової їжі.
В. Аміачною інтоксикацією.
С. Кровотечею з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту.
D. Фізичним навантаженням.
Е. Усім перерахованим.
12. Основні клінічні прояви портальної гіпертензії?
А. Варикозне розширення вен стравоходу, спленомегалія, асцит, вторинний геморой.
B. Жовтяниця, варикозне розширення вен нижніх кінцівок.
С. Загострення геморою, шлунково-кишкові кровотечі.
D. Підвищення тиску в нижній порожнистій вені, набряки нижніх кінцівок.
Е. Нудота, блювота, асцит, печіночна енцефалопатія.
13. Синдром Бадда-Кіарі виникає при тромбозі:
А. Печінкової артерії.
B. Печінкових вен.
С. Ворітної вени.
D. Верхньої брижової вени.
Е. Верхньої порожнистої вени.
14. Пілефлебіт означає:
А. Тромбоз гемороїдальних вузлів.
B. Трмбофлебіт нижньої порожнистої вени.
С. Септичний тромбофлебіт ворітної вени.
D. Тромбоз печінкової артерії.
Е. Внутрішньопечінкова портальна гіпертензія.
15. Найбільш імовірною ознакою при кровотечі з варикозно-розширених вен стравоходу буде?
А. Біль у животі.
B. Печія.
С. Темна кров у блювотних масах.
D. Кал чорного кольору.
Е. Блювота « кавовою гущею».
16. Яка найбільш часта причина синдрому портальної гіпертензії?
А. Цироз печінки.
B. Синдром Бадда-Кіарі.
С. Хвороба Бадда-Кіарі.
D. Пухлини печінки.
Е. Тромбоз ворітної вени.
17. Оберіть оптимальний обсяг операції при кровотечі з варикозно-розширених вен стравоходу у хворих із допечінковою формою портальної гіпертензії?
А. Трансплантація печінки.
B. Консервативна терапія.
С. Селективне портокавальне шунтування.
D. Перитонеовенозне шунтування.
Е. Лапароцентез.
18. Оберіть найбільш оптимальний обсяг операції при кровотечі з варикозно-розширених вен стравоходу на тлі цирозу печінки?
А. Прошивання вен кардіального відділу шлунка і стравоходу.
B. Перитонеовенозне шунтування.
С. Установка зонда Блекмора.
D. Трансплантація печінки.
Е. Операції, що стимулюють регенерацію печінки.
19. Яка оптимальна тактика ведення хворого при кровотечі з варикозно- розширених вен стравоходу внаслідок цирозу печінки на висоті кровотечі?
А. Трансплантація печінки.
B. Портокавальне шунтування.
С. Інфузійна терапія, гемотрансфузії.
D. Використання зонда Блекмора, інфузійна терапія, гемостатики, препарати, що знижують портальний тиск, рішення питання про оперативне лікування.
Е. Гемостатична, симптоматична терапія за місцем проживання.
20. Механізм дії препаратів нітрогліцерину при портальній гіпертензії?
А. Знижують портальний тиск за рахунок зниження серцевого викиду.
B. Знижують портальний тиск за рахунок зниження припливу крові у ворітну систему шляхом вазоконстрикції внутрішніх органів.
С. Знижують портальний тиск шляхом дилатації вен внутрішніх органів, сприяючи зниженню серцевого перенавантаження, перерозподілу крові.
D. Знижують портальний тиск за рахунок зниження внутрішньо-печінкового судинного опору.
Е. Підвищують портальний тиск за рахунок посилення припливу крові у ворітну систему.
21. Механізм дії неселективних бета-блокаторів при портальній гіпертензії?
А. Знижують портальний тиск за рахунок зниження серцевого викиду й зменшення припливу крові у ворітну систему.
B. Знижують портальний тиск за рахунок зниження припливу крові у ворітну систему шляхом вазоконстрикції внутрішніх органів.
С. Знижують портальний тиск шляхом дилятації вен внутрішніх органів, сприяючи зниженню серцевого перенавантаження, перерозподілу крові.
D. Знижують портальний тиск за рахунок зниження внутрішньо-печінкового судинного опору.