Сітчаста обичайка складається із шести окремих рам, на яких набита сталева плетена сітка підвищеної тривкості (товщина дроту не менше 0,8 мм, розмір отвору 1,4 мм). При установці в машині рами щільно скріплюють між собою болтами. Для підвищення ефективності шліфування в середній частині кожної рами, уздовж утворюючої щитової обичайки, зроблені по довжині вертикальні пази, в які вставляють розподільні колодки з харчової гуми. Їхнє призначення полягає у зменшенні (гальмуванні) швидкості руху продукту в робочому просторі, запобігаючи його круговому рухові разом із барабаном і створення ділянок інтенсивної обробки поверхні ядра.

Розмір робочого зазору між конусним барабаном і обичайкою коливається в межах 12-20 мм і регулюється шляхом підняття або опускання абразивного барабана за допомогою піднімального важеля і регулювального гвинта 2.

Зерно, що підлягає шліфуванню, надходить у машину через центральний прийомний патрубок 12, падає на поверхню підставу конусного барабану і з нього під дією відцентрової сили надходить у робочу зону між абразивним барабаном і сітчастою обичайкою, де переміщуючись зверху вниз по спіральній лінії, шліфується в результаті тертя об дротове сито обичайки й абразивну поверхню барабана, а також взаємного тертя. У процесі шліфування з поверхні зерен знімаються залишки оболонок і частки ендосперму, що, відокремлюючись, проходять крізь отвори сит обичайки, накопичуються на піддоні і поступово скребковим механізмом 18 із скребками підводяться до випускного патрубка 19 у дні піддона. Оброблене зерно також опускається і скребками подається до випускного конуса 17.

Ступінь впливу робочих органів машин на ядро регулюють підйомом або опусканням абразивного барабана (разом із валом), у результаті чого змінюється розмір робочого зазору між абразивним барабаном і сітчастою обичайкою. Крім того, ступінь шліфування регулюють відстанню між гумовими колодками 9 і барабаном 14, що змінюється маховиком 8.

Робочі органи шліфувального поставу розміщені усередині корпуса машини 10.

Рис 4.1. Шліфувальний постав РС-125

1 – піднімальний важіль; 2 – регулювальний гвинт; 3 – шків; 4 – вал; 5 – підстава корпуса; 6 – тарілка; 7 – двері; 8 – маховик; 9 – гумове гальмо; 10 – корпус; 11 – аспіратор; 12 – патрубок; 13 – штурвал для регулювання подачі продукту; 14 – конусний абразивний барабан; 15 – сітчаста обичайка; 16, 22 – корпус підшипника; 17 – випускний конус; 18 – скребковий механізм; 19 – випускний патрубок для мучки; 20 – штурвал; 21 – гайка; 23 – шків; 24 – втулка.

У процесі шліфування необхідно дуже обережно вести режим обробки, щоб не дробити оброблюване ядро. При переробці ядра з підвищеною вологістю, конусний шліфувальний барабан треба дещо підняти і наблизити до нього гумові копилля. Якщо цього не зробити, то ядро (головним чином рис) буде накопичуватися на поверхні барабану, що може привести до поломки машини.

---

Одним із показників якості обробки є наявність у крупі дроблених часток ядра і кількості отриманої мучки.

Полірувальні постави застосовують на рибозаводах для зняття з поверхні відшліфованого зерна борошнистих часток, що надають ядру борошнистий відтінок. Ця операція за своїм принципом роботи схожа на приведений вище процес обробки на шліфувальному поставі і відрізняється тільки будовою шліфувального барабану і зовнішньої сітківки обичайки і відсутністю гумових копиль.

6. Зміст роботи

   1. Вивчити теоретичне обґрунтування та зробити короткі записи.

   2. Замалювати схему шліфувального поставу.

7. Оформлення звіту

Тема та ціль роботи

Коротке теоретичне обґрунтування

Висновки про виконану роботу

Література

1. Бутковский В.А., Мельников В.М. Технологія борошномельного, круп'яного i комбікормового виробництва. - М: Агропромиздат. 1989.

2. Демский А.Б., Веденьев В.Ф. Оборудование для производства муки, крупы и комбикормов. Справочник. – М.: ДеЛи принт, 2005. – 760 с.

Лабораторна робота №5

Тема: Комплект обладнання для переробки насіння соняшника в рослинну олію

1. Мета роботи:

1. Вивчити процес і склад оснащення технологічної лінії „Лугань” по виробництву соняшникової олії

2. Дати характеристику процесу, що проходить основних одиницях обладнання:

• обрушувальній машині;

• вальцевому верстату;

• каскадній жаровні;

• пресу для віджиму м’ятки;

• фільтрпресу.

3. Привести схему технологічної лінії.

В результаті вивчення даної роботи студент повинен:

знати:

а) процес виробництва соняшникової олії;

б) склад оснащення технологічної лінії по виробництву соняшникової олії на прикладі олійниці «Лугань»

в) які технологічні процеси відбуваються в кожній одиниці обладнання олійного цеху

вміти:

г) відобразити технологічну схему переробки насіння соняшнику в соняшникову олію

2. Самостійна підготовка до заняття:

За підручниками і методичними вказівками вивчити теоретичний матеріал по темі даної роботи.

3. Питання для самоперевірки:

1. З якою метою подрібнюють ядра насіння?

2. Призначення прожарювання м’ятки в жаровнях?

3. Умови віджиму олії на пресах?

4. При яких температурах здійснюють прожарювання м’ятки?

4. Матеріальне забезпечення

Технологічна схема, технічний опис, технічна характеристика.

5. Теоретичне обґрунтування

Комплект обладнання для переробки насіння соняшника в олію (далі „олійниця”) призначений для виробництва соняшникової олії в олійному цеху, виконаному за проектом, що включає схему і план розміщення оснащення (рис. 5.1).

Рис. 5.1. Загальна схема переробки насіння соняшнику

1 – бункер для макухи; 2 – трубопровід лузги; 3 – конвеєр для макухи; 4 – бункер для лузги; 6 – насіннєрушка; 8 – сортувальна машина; 9 – норія типу І-10; 10 – бункер рушанки; 11 – приймальний бункер; 12 – заслінка; 13 – приямок бункера; 14 – приямок вальців; 15 – вальці; 16 – скребковий конвеєр; 17 – трубопроводи лузги; 18 – жаровня; 19 – прес; 20 – приямок збору макухи; 22 – олієпровід; 23 – ємності для олії; 24 – фільтр; 26 – відстійник; 27 – насос фільтра; 28 – труба димова з колектором.

---

Будова та принцип роботи. Комплект обладнання для переробки насіння соняшника на олію (олійниця), повинен бути змонтований в технологічну лінію у відповідності до схеми (рис. 5.1) з конвеєрами, бункерами, трубопроводами, передбаченими проектом олійного цеха.

В проекті олійного цеха повинні бути передбачені вимоги до розміщення обладнання, а також будівельні норми і правила для виробничих приміщень відповідної категорії.

Технологічна лінія (рис. 5.1) складається з бункера 1, ємності, об'ємом 3 м³, що служить для збирання макухи і завантаження на автотранспорт; трубопроводів 2, з площею поперечного перетину не менше 100 см², призначених для транспортування лузги в бункер 4; конвеєра 3, призначеного для подачі жмиху з приямку 20 в бункер 1; бункера 4, ємності 2 м³, призначеної для збирання лузги, що використовується на спалювання в топках жаровні; насіннєрушки, відокремлення насіння від лузги і передачі рушанки в бункер 10; сепаратора насіння соняшника 8, що складається з похилого грохота з двох сит з приймальним бункером на рамі з кутникового профілю, призначеного для очищення насіння від дрібного бруду і крупних домішок. Норії 9 продуктивністю не більше 10 т/год., призначеної для подачі насіння від приймального бункера 11 на висоту позначки +6090 і подачі в приймальний бункер сепаратора 8, бункера 10, ємності об'ємом 1 м³ з нахилом стінок днища не менше 60˚, призначеної для збирання рушанки; бункера 11, напівзаглибленої ємності з приярком і заслінкою 12, призначеної для прийому насіння на переробку; вальців 15, чотиривальцевої машини для подрібнення рушанки і приготування м’ятки; конвеєра 16, призначеного для подачі м’ятки із приямка 14 у верхню ємність жаровні 18; системи трубопроводів 17, призначеної для подачі лузги з бункера 4 в топки жаровень 18; жаровні 18, що складається з чотирьох чавунних ємностей, встановлених вертикально ступінчасто на загальному каркасі з механізмом перемішування. Під жаровнею обладнується цегляна піч на чотири окремі топки з загальним боровом і димовою трубою. Жаровня для приготування мезги з м’ятки; прес олієвідділяючий 19, горизонтальний шнековий прес з регулюванням ступеня тиску, призначений для розділення мезги на олію та макуху; система олієпроводів 22 з сталевих труб, призначених для подачі олії від преса через фільтр олії в накопичу вальній ємності 23; фільтра олії 24, що складається з пакету металевих касет з прокладками з фільтрованої тканини, шестеренного насоса, гідравлічної арматури, змонтованих на металевій рамі. Фільтр призначений для очищення олії від механічних домішок.

Підключення електродвигунів повинно бути виконаним у відповідності до електросхеми і „Правил будови і експлуатації електроустановок”.

Технологічна лінія працює наступним чином: насіння, що потрапляє на переробку, завантажується в приямок приймального бункера 11. Заслінкою 12 регулюємо подачу насіння в норію 9 зі швидкістю не більше 0,75 т/год що відповідає продуктивності сепаратора 8. Насіння через заслінку потрапляє в приймальну частину норії. Норія 9 підіймає насіння на позначку +6920, звідки воно потрапляє в приймальний бункер сепаратора 8. Вихідне вікно норії і бункер сепаратора з’єднуються разом індивідуальною жолобковою точкою. Сепаратор 8 розділяє ворох, відокремлює насіння від крупних і дрібних домішок, пилу і бруду. Очищене насіння потрапляє самопливом в приймальний бункер насіннєрушки 6, де в двох лущильних камерах ножами, що обертаються, виконується лущення насіння. Лузга і рушанка з лущильних камер потрапляє на решето, яке коливається, дрібна маса просипається на скліз, а лущене насіння і лузга сходять по решету і потрапляють в розтруб відсмоктування вентилятора. Лузга відокремлюється і потоком повітря і подається вентилятором в бункер 4; рушанка сходом з решета і з склі за потрапляє в бункер 10. Заслінкою бункера 10 регулюють подачу рушанки у пальцевий станок 15, де вал вальцюванням з рушанки готує м’ятку – матеріал для завантаження жаровні 18. завантаження відбувається скребковим конвеєром 16 в верхню частину жаровні. Контроль заповнення візуальний. Пускова кнопка конвеєра 16 повинна вмикатися з верхнього майданчика жаровні. Жаровня 18 працює в наступному порядку: послідовно заповнюється до половини м’яткою, вмикається механізм перемішування, розпалюються всі чотири топки, заливають у верхню ємність 1-1,5 л води. Температура в жаровнях встановлюється від 80˚ до 105˚С, відкриваються заслінки між жаровнями і виконується прогрівання, пропарювання, попереднє і остаточне просмаження м’ятки. Паливом для топки жаровні слугує лузга, яка з бункера 4 подається в топки жаровні.

---

Приготована в жаровнях мезга потрапляє в прес для відокремлення олії 19. На початку роботи прес розігрівається гарячою мезгою, при цьому дроселі відпускають, збільшуючи товщину черепашки жмиху. При досягненні температури камери стиску преса 70-80˚С дроселі затискують. Зменшуючи товщину черепашки жмиху і збільшуючи віддачу олії. Надмірне затиснення дроселя призводить до пошкодження преса і зниження якості олії. Для нормальної роботи пресу необхідно забезпечити постійну подачу мезги, не допускаючи перепалу мезги в жаровні. Макуха повинна виходити рівномірно без залишків олії і присмаження. Олія повинна бути світлою. По мірі заповнення порожнини для збирання олії 26 через олієпровід 22 олія перекачується в фільтр олії 24, де під тиском 2-5 атм. фільтрується. Очищена олія подається в накопичувальні ємності 23.

Закінчення роботи технологічної лінії проводиться в наступній послідовності: перекрити заслінку 12, випрацювати запас насіння з норії 9, відключити норію. Випрацювати запас насіння з бункера сепаратора 8, відключити сепаратор. Очистити і відключити: рушки 6, сепаратор, переробити всю рушанку із бункера 10, перевантажити всю м’ятку з приямка 14 в верхню порожнину жаровні. По мірі пропарювання і просмаження решток м’ятки послідовно загасити починаючи з верхньої, всі топки, випрацювати мезгу з усіх чотирьох жаровень, відключити механізм перемішування. Прес для відокремлення олії 19 після переробки мезги очистити , пропускаючи через камеру стиску лузгу до припинення виходу залишків макухи з лузгою через дросельні щілини. Відключити прес. Перевантажити макуху в бункер, перелити олію через фільтр в ємності 23, очистити приміщення і обладнання від пилу.

Підготовка обладнання до роботи

1. Очистити фільтр від фільтрату і підготувати до роботи.

2. Очистити відстійник від відстою.

3. Перевірити стан ножів подрібнювача лузги, при необхідності виконати заточку.

4. Перевірити кріплення вузлів і механізмів.

5. Перевірити встановлення необхідних технологічних зазорів, положення заслінок і рукояток.

6. Перевірити наявність захисних кожухів.

7. Відпустити дросельні втулки пресу.

Таблиця 5.1.

Основні параметри олійниці

№ п/п	Найменування	Од. вимірювання	Значення
1	2	3	4
1	Продуктивність при переробці насіння соняшника	тн/год	3,6
2	Олійність макухи	%	5-10
3	Товщина жмихової черепашки	мм	6-8
4.1	Електродвигун сортування насіння соняшника потужність кількість обертів	шт. кВт об/хв.	1 0,75 1000
4.2	Електродвигун обрушування насіння соняшника потужність кількість обертів	шт. кВт об/хв.	1 2,2 1500
4.3	Електродвигун вентилятора потужність	шт. кВт	1 1,5

---

Продовження таблиці 5.1.

1	2	3	4
	кількість обертів	об/хв	3000
4.4	Електродвигун вальців потужність кількість обертів	шт. кВт об/хв.	1 5,5 1500
4.5	Електродвигун жаровні потужність кількість обертів	шт. кВт об/хв.	1 2,2 1500
4.6	Електродвигун преса олієвідділювача потужність кількість обертів	шт. кВт об/хв.	1 4,0 1000
4.7	Електродвигун фільтра олії потужність кількість обертів	шт. кВт об/хв.	1 1,1 1500
4.8	Електродвигун приводу сита потужність кількість обертів	шт. кВт об/хв.	1 1,5 1500
5	Сумарний об'єм жаровні	м3	0,48

6. Зміст роботи

1. Вивчити теоретичне обґрунтування та зробити короткі записи.

2. Замалювати схему технологічної лінії.

6. Оформлення звіту

Тема та ціль роботи

Коротке теоретичне обґрунтування

Висновки про виконану роботу

Література

1. Щербаков В.Г. Технология получения растительных масел. – М.: „Колос” – 1992.

Лабораторна робота №6

Тема: Обладнання для обрушення насіння соняшнику при отриманні рослинної олії

1. Мета заняття:

1. Вивчити призначення, будову, принцип дії,

2. Вивчити основні правила експлуатації і техніки безпеки бичевої і відцентрової насіннєрушки.

В результаті виконаної роботи студент повинен:

знати:

а) призначення насіннєрушки МНР і МРЦ;

б) основні відмінності бічових та відцентрових насіннєрушок;

в) принцип дії машини;

г) правила експлуатації і техніки безпеки насіннєрушок.

вміти:

д) знаходити шляхи усунення неполадок обладнання для обрушування насіння.

2. Самостійна підготовка до заняття:

За підручниками і методичними вказівками вивчити теоретичний матеріал по темі даної роботи.

3. Питання для самоперевірки:

1. Як протікає процес обрушування насіння в бичовій насіннєрушці?

2. Як протікає процес обрушування у відцентровій насіннєрушці?

3. Призначення робочих каналів в роторі відцентрової насіннєрушки?

4. Недоліки бичкової насіннєрушки?

5. Описати рух насіння у відцентровій насіннєрушці?

4. Матеріальне забезпечення:

Технологічні схеми машин, технічний опис насіннєрушок, їхні технічні характеристики.

5. Теоретичне обгрунтування

Бичова насіннєрушка МНР (рис. 6.1) складається з барабану з 16-ма бичами і чавунною декою, шарнірно закріпленою в направляючих площинах. Пристосуванням в деці регулюють зазор між нею і бичами. Для живлення рушки є засипний ковш з живильним валиком, який забезпечує рівномірний шар насіння по всій довжині вічевого барабану. Насіння, яке потрапляє в барабан, відкидається площинами бичів на деку і вдаряючись об її рифлені поверхні розколюється.

Сила удару визначається числом обертів барабану і відстанню між бичами і декою. Зазор між бичами і декою встановлюють в межах 8-30 мм в залежності від вологості насіння і його розмірів. Вологе насіння вимагає меншого зазору, ніж сухе. Дека набирається з чавунних колосників, які відливаються окремими секціями з 4-5 рифлями. Радіус рифлів і виступів 25 мм.

---

Смотрите также файлы

• attachment.doc

• звитпракстулакуш.doc

• бизнес_план.doc

• Metodichka_Chesnok_S_P.doc

• Лекції Банківська система.doc