Замість чавунних колосників допускається установка колосників, які були виготовлені зі сталевого прокату колового перерізу.

Бичі виготовляються з полосової сталі товщиною 10-12 мм і шириною 100 мм. Число обертів барабану встановлюється за допомогою варіатора в залежності від стану вологості насіння.

Рис. 6.1. Бичова насіннєрушка МНР

1 – дека; 2 – заслінка; 3 – живильний валок; 4 – бункер; 5 –барабан; 6 – вал; 7 – ребра; 8 – бичі; 9 – механізм регулювання зазору; 10 – відбивний щиток.

Технічна характеристика

Продуктивність при дробленні ядра, т/добу насіння:

з лушпинністю до 3% 50

з лушпинністю до 8% 60

Вміст в рушанці з насіння високо олійного соняшника, % не вище:

ціляка і недоруша 25

олійного пилу 15

січки 15

Діаметр вічевого барабану, мм 800

Експлуатація

Для нормальної роботи насіннєрушки необхідно дотримуватись основних умов:

1. Барабан насіннєрушки повинен бути ретельно відбалансований.

2. Відстань між бичами і декою повинна бути рівномірною по всій довжині барабану.

3. Під час роботи насіннєрушки необхідно контролювати: стан підшипників і наявність в них мастила, не допускаючи витікання мастила і нагрівання підшипників; нормальну роботу привідного пристрою.

При виникненні в машині стуку чи інших явищ, які вказують на несправність, необхідно зняти навантаження і зупинити машину, виявити причину стуку чи інших несправностей і усунути їх, після чого машину можна включати в робочий процес.

4. При цілодобовій роботі насіннєрушки її необхідно зупиняти для внутрішнього огляду і ремонту не менше одного разу на місяць. Після зупинки машини перевіряють:

   • стан рифленої поверхні деки;

   • при виникненні згладженої поверхні насіннєрушку слід розібрати, перебрати рифельні секції деки, зношені секції замінити на нові;

   • стан бичів – при утворенні у бичів гострих кромок чи нерівномірної виробітки слід повернути на зовнішню сторону чи при повному зношуванні замінити на нові і перевірити балансування барабану;

   • паралельність бичів до поверхні деки.

Відцентрова насіннєрушка А1-МРЦ

Машина призначена для обрушування насіння високо олійного соняшнику в схемі рушально-вієчних цехів з повторним обрушуванням цілого насіння і недоруша на контрольних обрушуючи машинах.

Принцип обрушування – метод одноразового направленого (вздовж довгої осі насіння) удару у відцентровому полі.

Конструкція

Відцентрова насіннєрушка А1-МРЦ (рис.6.2) складається з циліндричного корпусу 1, до якого приварені патрубки 2 для виводу рушанки, які мають жалюзі 3 для аспірації олійного пилу, дрібної лузги і насіннєвої оболонки. До обичайки верхньої камери корпусу 1 кріпиться дека 4. На кришці 5 корпуса 1 є живильник 6. У верхній камері корпусу 1 розташовано ротор 7, що обертається на вертикальному валу 8, який приводиться до руху через муфту електродвигуном 9. Останній знаходиться в нижній камері корпуса 1. Ротор 7 виготовлено з горизонтальних дисків, які з’єднані між собою за допомогою болтів через опорні перетинки (лопаті). Диски і лопаті утворюють 16 робочих каналів висотою 32 мм. Лопаті мають з’ємні обшивки (вкладиші).

---

В центрі верхнього диску ротора 7 є отвір, в який входить циліндричний патрубок-живильник 6. Ротор легко розбирається. Дека 4 складається з обичайки, на якій в два ряди по горизонталі в шаховому порядку приварені 48 частин – робочих елементів деки. Нижня камера корпуса 1 має монтажне вікно зі з’ємними дверцятами і два патрубка. Через нижній патрубок подається повітря для охолодження електродвигуна і для створення всередині камери підпору повітря, яке виключає попадання пилу в електродвигун. Через верхній патрубок повітря виводиться всередину приміщення для подачі повітря в нижню камеру передбачено вентилятор №4. Для забезпечення рівномірного живлення машини і очистки насіння від випадкових крупних домішок перед рушкою встановлюється потрясковий механізм.

Електродвигун 9 постійного струму з сидячим на одному валу тахогенератором і спеціальною схемою регулювання складає комплексний регулюємий електропривод ПКВТ. Привод ПКВТ дозволяє змінювати частоту обертання ротора від 750 до 1500 об/хв. Опис привода, правила монтажу і експлуатації привода ПКВТ приводяться в окремій інструкції, яка йде разом з електроприводом.

Насіннєрушки А1-БМЦ встановлюють в цеху для роботи по схемі з контролем цілого насіння і недоруша, при співвідношенні 2:1 рушок першого обрушування до контрольних. Насіння, яке пройшло очищення від органічної і мінеральної домішки, а також, від металевих домішок, поступають крізь живильник 6 на ротор 7, частота обертів якого 1200-1500 об/хв. В залежності від вологості і крупності насіння, і під дією відцентрових сил розподіляються по робочим каналам. Притискаючись, завдяки Коріолісовому прискоренню, до вкладишів, насіння рухається з прискоренням, орієнтуючись довгою віссю вздовж шляху руху, до периферії, а потім покидають диск і вдаряється об деку. При ударі найбільша частина насіння обрушується і у вигляді рушанки виводиться через патрубки 2 на розсійники насіннєвійок; одночасно крізь жалюзі 3 відсмоктується олійний пил.

Рис. 6.2. Відцентрова обрушуючи машина А1-МРЦ

1 – циліндричний корпус; 2 – патрубки; 3 – жалюзі; 4 – дека; 5 – кришка; 6 – живильник; 7 – ротор; 8 – вал; 9 – електродвигун.

Технічна характеристика

Продуктивність, т/добу насіння до 200

Вміст в рушанці з насіння високоолійного

соняшника, % не вище:

ціляка і недоруша 25

олійного пилу 10

січки 15

6. Зміст роботи

6.1. Вивчити теоретичне обґрунтування і зробити короткі записи.

6.2. Скласти конструктивно-технологічну схему із зазначенням вузлів і робочих органів на схемі.

6.3. Вказати основні методи регулювання з метою отримання якісного продукту.

7. Порядок виконання роботи

Студенти ознайомлюються з технічним описом машин, їх технічними характеристиками, призначенням та областю застосування, потім переходять до вивчення будови та виконання функцій основних та допоміжних робочих органів.

---

Студенти складають технологічну схему установки, з’ясовують основні правила експлуатації та техніки безпеки, вивчають можливості регулювання процесу в залежності від вологості насіння.

6. Оформлення звіту

Тема та ціль роботи

Коротке теоретичне обґрунтування

Висновки про виконану роботу

Література

1. Бутковский В.А., Мельников В.М. Технологія борошномельного, круп'яного i комбікормового виробництва. - М: Агропромиздат. 1989.

2. Демский А.Б., Веденьев В.Ф. Оборудование для производства муки, крупы и комбикормов. Справочник. – М.: ДеЛи принт, 2005. – 760 с.

Лабораторна робота №7

Тема: П’ятивальцевий верстат

1. Мета роботи:

1. Вивчити конструкцію і принцип дії п’ятивальцевого верстату

2. Вивчити технічну характеристику верстата.

3. Відобразити в звіті особливості експлуатації верстата.

В результаті виконаної роботи студент повинен:

знати:

а) призначення п’ятивальцевого верстату ;

б) основні технічні характеристики обладнання;

в) принцип дії машини;

г) правила експлуатації і техніки безпеки вальцевого верстату ВР-5.

вміти:

д) виявляти дефекти у роботі обладнання і знаходити шляхи їх усунення.

2. Самостійна підготовка до заняття:

За підручниками і методичними вказівками вивчити теоретичний матеріал по темі даної роботи.

4. Питання для самоперевірки:

1. Описати конструкцію ВР-5?

2. Як протікає процес подрібнення олійного насіння у п’ятивальцевому верстаті?

3. Основні правила експлуатації пальцевого верстату ВР-5?

4. За якими показниками слід стежити під час роботи верстату?

5. Будова живильного валика та його регулювання?

4. Матеріальне забезпечення:

Технологічна схема машини, технічний опис, технічні характеристики.

5. Теоретичне обґрунтування

П’ятивальцевий верстат ВР-5. У виробництві рослинних олій для подрібнювання олійного насіння, ядра чи рушанки широко використовують п’ятивальцеві верстати ВР-5 (рис. 7.1).

Рис. 7.1. П’ятивальцевий верстат ВР-5

1 – вставки; 2 – задня стінка живильного бункера; 3 – живильний валик; 4 – регулятор; 5 – вальці; 6 – передня стінка; 7 – регулювальний гвинт; 8 – важільний механізм; 9 – щит для напрямку руху матеріалу; 10 – щит корпуса; 11, 16 – ліві колони; 12 – пружна муфта; 13 – електродвигун; 14 – стяжний болт; 17, 26 – праві колони; 18, 22 – плоскі ремені; 19 – ремінь; 20 – верхні валки; 21, 24 – нижні валки; 25 – фундаментна рама; 27 – роликовий підшипник; 28 – редуктор; 29 – корпус роликового підшипника; 30 – кульковий підшипник; 31 – корпус кулькового підшипника.

Конструкція. На фундаментальній рамі 25 укріплені чотири колони. Праві колони 17 і 26 з’єднані з лівими колонами 11 і 16 стяжними болтами 15. Передні колони з’єднані із задніми за допомогою вставок 1. У верхній частині передніх колон вмонтовано живильний бункер, що складається з передньої 6 і задньої 2 стінок. Бічними стінками бункера є верхні частини передніх колон.

---

Всередині живильного бункера розташований живильний валик 3, що обертається на шарикопідшипниках, і регулятор 4, підвішений на пальцях 5. На передній стінці живильного бункера встановлені гвинти 7, що регулюють величину зазору між живильним валиком і шибером Живильний валик приводиться в обертання за допомогою хрестоподібної пасової передачі 19 через кулачкову муфту, що включається за допомогою важільного механізму 8. Між передніми і задніми колонами розташовані п’ять робочих чавунних валків з вибіленою поверхнею. Нижній валок 24 має тільки обертальний рух у підшипниках 27, розташованих у корпусі 29, а чотири верхніх 20 і 21 можуть також вільно переміщатися у вертикальному напрямку, що забезпечується ковзанням підшипників 31, розташованих у корпусах 30 у направляючих колонах. Поверхні валків очищаються ножами. Напрямок руху матеріалу, що подрібнюється, змінюється за допомогою щитів 9.

Кожух верстата складається зі з’ємних щитів 10, підвішених на обмежувачах, закріплених тисками 23. Верхні два валки 20 рифлені, три нижні 21 і 24 – гладкі. Рифлі мають глибину 1,5 мм при 8 витках на один дюйм і при куті по відношенню утворюючого валка 9˚. Валки спираються вільно один на одного, завдяки чому між ними створюється постійний тиск, рівний вазі вищеназваних валків. Зазор між валками змінюється в залежності від кількості матеріалу, що надходить з живильного бункера. Приведення в дію верстата здійснюють електродвигуном 13 через редуктор 28, що з’єднані між собою пружною муфтою 12. Електродвигун з редуктором монтуються на окремій рамі 14. Редуктор має передаточне число 1:6,4. Обертальний рух від нижнього валка на третій і верхній передається за допомогою плоских ременів 18 і 22, причому на шківах нижнього валка ремені верхнього валка надіті на ремені третього валка. Перший, третій і п’ятий валки фрикційно приводять в обертання другий і четвертий валки.

Рушанку направляють для здрібнювання в живильний бункер. З бункера за допомогою живильного валика ядро надходить на щит 1 (рис 7.2), що направляє його на перший прохід між першим і другим валками. Після першого проходу матеріал попадає на щит 2, що направляє його на другий прохід між другим і третім валками і т.д.

Технічна характеристика

Продуктивність, т/добу насіння 60

Прохід м’ятки через 1-міліметрове сито, % 60

Діаметр валків, мм 400

Довжина розмелених валків, мм 1250

Діаметр живильного валика, мм 180

Частота обертання розмелених валків, об/хв.:

нижнього 150

першого і третього 147

Частота обертання живильного валика, об/хв. 50

Потужність електродвигуна, кВт (при частоті

обертання 975 об/хв.) 28

Експлуатація

При пуску верстата необхідно: перевірити кріплення болтів на фундаментальній рамі і чотирьох колонах станини.

1. Перевірити заправлення всіх підшипників змащенням.

2. Установити на місце всі щити і ножі верстата і закрити верстат.

3. Зшити і надягти ремені на розподільчий валик і на шківи розмельних валків.

4. Поставити на свої місця всі огородження верстата й електродвигуна. Забрати інструмент і інші предмети. Перевірити вальцевий верстат на холостому ходу.

5. При роботі на холостому ходу необхідно переконатися в тому що, вальцевий верстат працює спокійно і без стуку; валки і шківи не б’ють; змащення не випливає з підшипників і останні не гріються, ремені не збігають зі шківів; щити і ножі добре пригнані до валків; електродвигун і редуктор не нагріваються і працюють нормально.

---

При виявленні яких-небудь дефектів у роботі верстата останній потрібно зупинити, виявити причину виникнення дефектів, цілком їх усунути і запустити верстат знову. Після 30 хв. Безупинної роботи на холостому ходу верстат можна пускати під навантаженням. Під час роботи пальцевого верстата необхідно:

1. Стежити за рівномірним розподілом ядра по довжині живильного валика і розмельних валків.

2. Стежити, щоб направляючі щити і ножі не пропускали матеріал.

3. Стежити за нормальною роботою приводних ременів.

4. Стежити за наявністю на місцях огородження для шківів і ременів.

5. Стежити по амперметру за нормальним навантаженням електродвигуна. Тримати вальцевий верстат у чистоті, періодично видаляючи з нього пил.

6. При виникненні у верстаті стуку чи інших явищ, що вказують на несправність, негайно припинити подачу ядра на вальці, підняти щити, пропустити матеріал, що залишився, і виключити електродвигун: виявити причини несправностей і після їхнього усунення запустити верстат знову. Перед виключенням електродвигуна після раптової зупинки вальцевий верстат прокрутити вручну.

7. Перед зупинкою пальцевого верстата припиняють подачу ядра, виключивши живильний валик; після того як зійде весь матеріал з розмельних валків, можна зупинити верстат вимиканням електродвигуна.

8. При раптовій зупинці верстата під навантаженням через припинення подачі електроенергії необхідно вимкнути електродвигун, зняти щити, прокрутити вальці вручну, очистивши їх від матеріалу. Після цього, установивши щити, можна знову запускати верстат у роботу.

6. Зміст роботи:

6.1 Вивчити теоретичне обґрунтування та зробити короткі записи.

6.2 Скласти конструктивно-технологічну схему верстату із позначенням вузлів і робочих органів.

6.3 Навести основні правила експлуатації ВР-5.

7. Оформлення звіту

Тема та ціль роботи

Коротке теоретичне обґрунтування

Висновки про виконану роботу

Література

1. Щербаков В.Г. Технология получения растительных масел. – М.: Колос, 1992. – 352 с.

Лабораторна робота №8

Тема: Обладнання для термічної обробки ковбасних виробів

1. Мета заняття: Вивчити призначення, будову основні правила експлуатації і техніки безпеки машин для переробки м'яса.

В результаті вивчення даної роботи студент повинен

знати:

а) основні конструктивні особливості обладнання;

б) принцип дії ;

в) основні правила експлуатації та техніки безпеки;

г) технічні характеристики обладнання.

вміти:

д) проводити заходи щодо усунення неполадок обладнання та здійснювати його налаштування до роботи.

2. Самостійна підготовка до заняття:

За підручниками і методичними вказівками вивчити теоретичний матеріал по темі даної роботи.

3. Контрольні запитання

1. Призначення димогенератора та термокамери?

2. Принцип дії та будова машин для термічної обробки ковбасних виробів?

3. Правила експлуатації машин?

4. Указати тип палива, для димогенератора?

5. Основні правила техніки безпеки при експлуатації технологічного обладнання досліджуваних машин?

---

Смотрите также файлы

• attachment.doc

• звитпракстулакуш.doc

• бизнес_план.doc

• Metodichka_Chesnok_S_P.doc

• Лекції Банківська система.doc