ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 02.12.2019
Просмотров: 3965
Скачиваний: 1
56
Соціальні
зв
'
язки
Соціальні
Соціальні
дії
та
соціальні
цінності
та
та
взаємодії
відносини
норми
\
Соціальна
підсистема
Культурна
підсистема
Макрорівень
(
суспільство
в
цілому
)
Мезорівень
(
соціальні
спільноти
,
інститути
,
організації
)
Мікрорівень
(
індивіди
)
Економічна
підсистема
Політична
підсистема
57
Відмінності
між
до
індустріальним
,
індустріальним
та
постіндустріальним
суспільством
Індикатор
Доіндустріальна
фаза
Індустріальна
фаза
Постіндустріальна
фаза
Принцип
,
що
управляє
розвитком
Традиціоналізм
Економічний
ріст
Освіта
Головний
сектор
виробництва
Заготівля
сировини
Обробка
Послуги
Головний
контингент
робочої
сили
Селянин
,
зайнятий
освоєнням
природного
середовища
Робітник
,
зайнятий
переробкою
матеріалів
Службовець
,
що
працює
з
інформацією
,
символами
,
знаннями
Головна
виробнича
сила
Родина
Завод
,
фабрика
,
підприємство
Дослідницький
інститут
,
офіс
Технологія
Ручна
праця
Механізована
технологія
Інтелектуальна
технологія
Стратегічний
статус
Продукти
харчування
,
сировина
Реальний
капітал
Освіта
,
розумовий
капітал
Рушійна
сила
Природні
ресурси
,
фізична
сила
Створена
енергія
Інформація
,
обробка
знань
Управлінська
група
,
що
об
'
єднує
ресурси
Господар
,
володар
,
хазяїн
Професійний
керівник
,
підприємець
Дослідник
,
спеціаліст
,
провідний
адміністратор
Суб
'
єкти
соціальної
комунікації
Людина
-
природа
Людина
машина
Людина
-
людина
Перспектива
часу
Спрямованість
у
минуле
Адаптація
до
сучасності
Спрямованість
у
майбутнє
,
прогнозування
Вищій
рівень
потреб
Основні
побутові
потреби
Соціальні
потреби
Потреби
у
знаннях
,
самореалізації
Метод
,
який
управляє
рішенням
Здоровий
глузд
,
"
метод
спроб
і
помилок
",
досвід
Дослідження
,
емпіризм
Модель
,
теоретична
база
прийняття
рішень
Питання
для
самоконтролю
:
1.
Дайте
визначення
поняття
«
суспільство
».
58
2.
Назвіть
основні
ознаки
суспільства
.
3.
Охарактеризуйте
теорії
модернізації
.
4.
Визначте
характерні
риси
індустріального
та
постіндустріального
суспільства
.
Порівняйте
їх
.
5.
Порівняйте
сучасний
стан
України
з
однією
з
сучасних
країн
світу
.
Стратифікацію
можна
уявити
як
геологічне
нашарува
-
ння
різних
скельних
порід
земної
поверхні
.
В
такому
разі
сучасне
суспільство
можна
розглядати
як
ієрархію
«
про
-
порцій
» -
з
привілейованими
нагорі
й
знедоленими
внизу
.
Е
.
Гідденс
Небезпека
присутності
маргінальних
елементів
в
суспі
-
льстві
полягає
в
тому
,
що
ця
група
часто
стає
«
живіль
-
ним
середовищем
»
для
розповсюдження
асоціальних
ва
-
рантів
поведінки
,
зокрема
злочинності
.
М
.
Примуш
Лекція
№
5
«
Соціальна
стратифікація
суспільства
».
План
:
1.
Соціальна
стратифікація
,
її
системи
;
2.
Теорія
соціального
статусу
в
концепції
соціальної
стратифікації
;
3.
Трансформації
соціальної
структури
українського
суспільства
.
Література
:
( 4) 155 – 169; ( 14) 71- 102; ( 15) 77 – 93; ( 17) 234 – 271; ( 20) 129 – 141.
1.
Соціальна
стратифікація
,
її
системи
.
Соціальна
структура
суспільства
,
її
динаміка
є
ключовими
темами
соціології
.
Соціологія
вивчає
сутність
соціальної
структури
,
найважливіші
її
складові
,
ознаки
їх
виокремлення
в
соціальній
структурі
суспільства
,
реальний
стан
,
тенденції
та
перспективи
її
розвитку
.
Соціологи
називають
соціальну
структуру
хребтом
суспільства
,
культуру
—
його
плоттю
,
а
соціальний
контроль
з
нормами
і
санкціями
включно
—
цементуючою
засадою
.
Під
соціальною
структурою
суспільства
розуміють
сукупність
його
соціальних
складових
і
те
,
що
поєднує
їх
,
утримує
від
розпаду
,
упорядковує
й
надає
структурі
певної
конфігурації
,
зв
'
язує
ці
складові
.
Існують
різні
підходи
до
визначення
соціальних
складових
.
Відомий
російський
соціолог
А
.
Кравченко
трактує
структуру
суспільства
,
як
сукупність
статусів
і
ролей
,
функціонально
зв
'
язаних
між
собою
.
Провідні
українські
політологи
В
.
Андрущенко
,
Н
.
Горлач
59
визначають
сутність
соціальної
структури
суспільства
як
сукупність
взаємозв
'
язаних
і
взаємодіючих
упорядкованих
стосовно
одна
одної
соціальних
спільнот
,
прошарків
,
груп
,
а
також
відносин
між
ними
.
Соціальні
спільноти
—
це
такі
спільноти
,
що
реально
існують
і
є
емпірично
зафіксованими
сукупностями
індивідів
,
котрі
характеризуються
відносною
цілісністю
як
самостійні
суб
'
єкти
соціальних
дій
та
поведінки
,
мають
певний
кількісний
склад
,
достатньо
міцні
зв
'
язки
,
виконують
ту
чи
ту
спільну
діяльність
.
Соціальні
спільноти
є
особливим
рівнем
організації
суспільства
.
Вони
виникають
і
формуються
на
основі
культурно
-
історичної
самобутності
людей
,
їхніх
родинних
зв
'
язків
та
подібності
стадій
життєвого
циклу
,
територіально
-
регіональних
ознак
,
а
також
ситуативно
—
для
виконання
спільних
дій
.
Спільнотами
є
народи
,
нації
,
класи
,
сім
'
ї
,
політичні
партії
,
колективи
,
соціально
-
професійні
групи
,
учасники
мітингів
,
різні
кримінальні
угруповання
—
мафіозні
структури
,
організовані
банди
тощо
.
До
особливого
типу
соціальних
спільнот
належать
колективи
—
групи
людей
,
об
'
єднані
розв
'
язанням
певних
виробничих
,
громадських
,
політичних
та
інших
завдань
.
Вони
характеризуються
спільними
інтересами
та
цілями
,
почуттям
солідарності
,
самовизначенням
.
Залежно
від
видів
діяльності
вирізняють
виробничі
,
наукові
,
спортивні
,
навчальні
та
інші
колективи
.
Вони
с
первинними
ланками
суспільства
,
об
'
єднують
велику
кількість
людей
і
виконують
певні
функції
.
У
них
складна
внутрішня
структура
і
соціальна
організація
.
Колективи
є
одночасно
і
складовими
соціальної
структури
суспільства
(
як
соціальні
спільноти
),
і
соціальними
інститутами
(
як
соціальні
організації
*),
що
дає
змогу
виокремлювати
їх
у
різновиди
соціальних
спільнот
.
Соціальна
структура
суспільства
репрезентована
насамперед
соціальними
групами
.
Соціальна
група
—
це
сукупність
людей
,
які
об
'
єднані
будь
-
якою
ознакою
(
спільним
простором
,
діяльністю
,
економічними
,
демографічними
,
психологічними
та
іншими
характеристиками
),
взаємодіють
у
певний
спосіб
на
основі
взає
-
мовизнаних
очікувань
,
Утворенню
груп
передує
поява
квазигруп
—
безструктурних
,
неорганізованих
збіговисьок
людей
,
які
за
певних
умов
можуть
перетворитися
в
групу
.
Такими
є
натовпи
людей
,
в
яких
нема
ясності
усвідомлення
спільності
мети
,
але
є
схожість
емоційного
стану
,
спільність
елементу
привернення
їх
уваги
.
Поведінка
індивідів
у
натовпі
характеризується
посиленням
навіювання
,
мавпувати
,
емоційності
та
соціально
-
психологічного
зараження
.
За
характером
поведінки
людей
вирізняють
такі
типи
натовпу
:
*
випадковий
—
пов
'
язаний
із
цікавістю
до
якоїсь
пригоди
,
що
виникла
раптово
;
експресивний
—
об
'
єднаний
спільним
почуттям
та
ставленням
до
певної
пригоди
;
*
конвенційний
—
пов
'
язаний
з
інтересом
до
якогось
заходу
;
*
діючий
—
може
бути
агресивним
,
характеризується
ненавистю
до
певного
об
’
єкту
;
*
панікуючий
—
утворюється
за
умов
небезпеки
;
*
корисливий
;
повстанський
тощо
.
60
У
соціальні
групи
людей
згуртовують
спільні
інтереси
,
цінності
й
норми
поведінки
,
що
є
реальними
причинами
їх
дій
,
і
відрізняються
через
неоднакове
становище
і
роль
у
суспільному
житті
.
Будь
-
яке
суспільство
складається
з
безлічі
великих
і
малих
соціальних
груп
.
Проте
соціальну
структуру
суспільства
становлять
лише
ті
з
них
,
які
є
засадничими
в
побудові
суспільства
і
визначають
його
зміни
.
Соціальні
групи
посідають
різні
місця
в
ієрархії
суспільства
,
у
диференціації
населення
за
рівнем
влади
,
добробуту
,
доходів
,
освіти
тощо
;
вони
зв
'
язані
між
собою
економічними
,
політичними
,
культурними
та
іншими
відносинами
;
є
суб
'
єктами
функціонування
соціальних
інститутів
суспільства
.
Отже
,
соціальна
структура
суспільства
відбиває
його
об
'
єктивну
диференціацію
на
великі
й
малі
соціальні
групи
(
спільноти
,
прошарки
),
що
різняться
за
своїм
становищем
у
системі
суспільних
відносин
.
Одні
з
них
(
наприклад
класи
)
формуються
об
'
єктивно
та
існують
незалежно
від
волі
і
свідомості
людей
,
інші
створюються
свідомо
та
цілеспрямовано
самими
людьми
(
політичні
партії
,
молодіжні
угруповання
тощо
).
Суб
'
єкти
соціальної
структури
суспільства
зв
'
язані
соціальними
відносинами
,
кожному
з
різновидів
яких
відповідає
певна
структура
:
економічна
,
політична
,
правова
,
духовна
тощо
.
Соціальні
відносини
—
це
відносини
між
групами
людей
і
індивідами
,
соціальними
групами
,
що
посідають
певне
місце
в
структурі
суспільства
,
беруть
неоднакову
участь
у
його
економічному
,
політичному
та
державному
житті
,
різняться
за
способом
життя
,
рівнем
і
джерелами
доходів
,
структурою
особистого
споживання
.
Соціальні
відносини
як
різновид
суспільних
відносин
постійно
взаємодіють
з
іншими
відносинами
—
економічними
,
політичними
,
правовими
.
Щоб
їх
«
вичленити
»,
необхідно
знати
,
з
приводу
чого
вони
сформувались
,
оскільки
всі
вони
формуються
й
реалізуються
між
соціальними
суб
'
єктами
стосовно
різних
матеріальних
чи
духовних
об
'
єктів
.
Якщо
відносини
сформувалися
стосовно
засобів
виробництва
—
це
економічні
відносини
,
державної
влади
—
політичні
,
законів
—
правові
,
ідеології
,
науки
,
культури
,
релігії
,
освіти
,
мистецтва
—
духовні
.
Соціальні
відносини
у
вузькому
значенні
(
у
широкому
вони
ідентичні
суспільним
)
формуються
в
процесі
реалізації
соціальної
взаємодії
,
що
виникає
між
різними
суб
'
єктами
(
соціальними
спільнотами
,
прошарками
,
групами
,
індивідами
).
Вони
відбивають
становище
окремих
суб
'
єктів
у
суспільстві
»
Це
відносини
рівності
—
нерівності
,
справедливості
—
несправедливості
,
панування
—
підлеглості
.
Унаслідок
взаємодії
індивідів
відбувається
формування
спільних
інтересів
,
які
відтворюють
їхні
спільні
риси
.
Спільні
інтереси
групи
,
спільноти
формуються
на
основі
індивідуальних
інтересів
її
членів
,
але
не
є
їх
сумою
.
Спільні
інтереси
є
рушійною
силою
будь
-
якої
групи
,
спільноти
.
Інтереси
—
це
зовнішній
прояв
потреби
,
що
€
усвідомленням
,
відчуттям
необхідності
умов
життєдіяльності
.
Одні
умови
спонукають
потребу
привласнювати
й
споживати
,
а
інші
—
створювати
і
примножувати
.
Історичний
досвід
свідчить
,
що
жодне
соціальне
утворення
,
жадна
соціальна
група
не
поступаються
своїми
інтересами
добровільно
.
Прохання
враховувати
інтереси
інших
,
заклики
до
гуманності
,
морально
-
етична
аргументація
тут
не
діють
.
Кожне
соціальне
утворення
,
соціальна
група
спрямовують
свої
зусилля
на
реалізацію
власних
інтересів
,
навіть
більше
—
на
експансію
,
досягнення
й
зміцнення
успіху
за