ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 02.12.2019
Просмотров: 3959
Скачиваний: 1
36
діагностики
,
кількісного
вимірювання
й
аналізу
соціально
-
психологічних
відносин
у
невеликих
,
повністю
сформованих
соціальних
групах
.
Вивчення
характеру
взаємовідносин
членів
малих
груп
трудового
колективу
є
одним
з
найактуальніших
завдань
соціології
.
Соціометрія
дає
змогу
:
виміряти
ступінь
згуртованості
(
роз
'
єднаності
)
групи
;
визначити
«
соціометричні
позиції
»,
тобто
порівняльний
авторитет
членів
групи
за
ознаками
симпатії
(
антипатії
),
де
на
крайніх
полюсах
перебувають
лідер
і
той
,
ким
нехтують
;
зафіксувати
угруповання
,
на
чолі
яких
можуть
бути
свої
неформальні
лідери
.
За
допомогою
цього
методу
можна
виявити
неконфліктні
та
конфліктні
(
напружені
)
ділянки
,
що
має
велике
значення
в
соціальному
управлінні
.
Проте
слід
зауважити
,
що
соціометрія
може
застосовуватися
для
дослідження
лише
невеликої
(
контактної
)
групи
.
Проте
не
тільки
особисті
якості
та
поведінка
людини
забезпечують
належне
становище
в
групі
.
Багато
що
залежить
від
рівня
і
характеру
тих
вимог
,
які
група
висуває
до
окремої
особи
.
Іноді
популярним
стає
член
групи
із
сумнівною
поведінкою
й
негативними
особистісними
якостями
,
якщо
вони
імпонують
інтересам
більшості
членів
групи
.
Результати
багатьох
соціологічних
досліджень
свідчать
про
наявність
прямої
залежності
між
згуртованістю
групи
й
ефективністю
результатів
її
спільної
діяльності
.
Безпосередньо
корелюється
з
характером
і
змістом
групових
міжособистісних
стосунків
також
творчий
потенціал
групи
.
4
.
Технологія
обробки
та
аналізу
емпіричних
даних
.
Мета
опрацювання
й
анал
1
зу
зібраної
первинної
соціологічної
інформації
полягає
в
оцінці
впливу
р
1
зних
чинників
на
розвиток
соціальних
процесів
у
р
1
зних
сферах
суспільства
.
Первинну
соціологічну
інформацію
можна
опрацьовувати
вручну
i
за
допомогою
ЕОМ
з
використанням
метода
математичної
статистики
:
простих
i
комбінованих
групувань
,
розрахунків
середніх
величин
,
регресивного
,
корелящйного
i
факторного
аналізу
.
Опрацьовану
інформацію
може
бути
подано
в
таблицях
,
графіках
,
діаграмах
,
рисунках
,
схемах
,
які
дають
змогу
інтерпретувати
з
1
брану
інформацію
,
аналізувати
й
виявляти
певні
залежносп
,
робити
висновки
,
розробляти
рекомендації
.
Однак
статистичне
опрацювання
можливе
лише
за
умови
кількісного
вимірювання
ознак
досліджуваного
явища
.
У
бшьшості
ж
соціальних
явищ
за
винятком
таких
ознак
,
як
вік
,
стаж
роботи
,
квал
1
фікаційний
розряд
,
розм
1
р
заробггно
1
плати
,
р
1
вень
виконання
норм
тощо
,
кількісної
визначеності
бракує
.
Наприклад
,
як
вим
1
ряти
сумлінність
,
ініціативність
,
відповідальність
,
ентузіазм
,
задоволення
?
Адже
соціологу
важливо
знати
про
інтенсивність
вияву
.
Для
цього
використовують
соціологічне
вимірювання
.
Соціологічне
вимірювання
-
це
процедура
,
за
допомогою
якої
якісні
ознаки
сощального
явища
чи
об
'
єкта
,
що
вивчаєгься
,
порівнюють
з
певним
еталоном
i
одержують
числовий
вираз
у
певному
масштабі
.
Еталоном
вим
ipy
є
шкала
,
що
створює
сам
соціолог
у
npo
ц
eci
дослідження
.
Шкала
—
це
1
нструмент
для
вим
1
ру
оцінок
соц
1
олопчної
інформаціі
,
що
збирається
в
npo
ц
eci
аналізу
документ
1
в
,
спостереження
,
опитування
.
Шкала
складаеться
\
з
системи
індикаторів
конкретно
-
емшричного
вияву
сощальних
ознак
i
якісних
1
ндексів
,
з
допомогою
яких
досягаеться
перетворення
цих
ознак
на
числов
1
показники
.
Надання
к
1
льк
1
сної
визначеності
якісним
ознакам
,
37
що
вивчаються
,
називають
шкалуванням
.
За
допомогою
шкалування
якісно
різнородні
соціальн
1
ознаки
приводять
до
порівнянних
кільк
1
сних
показників
.
Шкала
при
цьому
виконуе
роль
еталона
. 3
її
допомогою
можна
вимірювати
будь
-
які
явища
.
Залежно
від
форми
шкали
поділяють
на
вербальні
(
словесні
),
числові
та
граф
1
чн
1.
У
вербальных
шкалах
позиції
шкали
подано
разними
словесними
твердженнями
,
у
числовых
-
балами
.
Графічні
шкали
являють
собою
пряму
л
1
нію
,
9—15
см
завдовжки
,
поділену
на
частини
з
позначками
.
Респондент
має
вибрати
позначку
на
шкалі
відповідно
до
свого
вибору
.
Шкалування
як
вимірювальна
процедура
здійснюється
вже
на
початковому
етапі
досл
1
дження
під
час
розробки
його
1
нструментарію
.
У
npo
ц
eci
шкалування
спочатку
виявляють
зовнішні
ознаки
досліджуваного
явища
(
об
'
екта
),
тобто
т
i
властивост
1
й
характеристики
,
як
1
п
1
длягають
спостереженню
й
вим
1
рюванню
.
Кожна
ознака
характеризується
певною
сукупністю
змінних
,
що
відзеркалюють
ii
вар
1
ювання
за
конкретних
умов
.
1
ндикатор
— (
лат
. indicator —
покажчик
) —
доступна
для
спостереження
й
вим
1
рювання
характеристика
, ii
стан
,
зміна
цього
стану
,
ступінь
цієї
зміни
об
'
єкта
,
який
вивчається
,
що
дає
змогу
робити
висновок
щодо
інших
його
характеристик
,
недоступних
безпосередньому
дослідженню
.
Для
того
щоб
вибрати
індикатор
,
слід
попередньо
зд
1
йснити
інтерпретацію
та
операціоналізацію
досліджуваного
явища
. Kpi
м
того
,
індикатори
дають
можливість
правильно
сформулювати
інструментарій
дослідження
,
визначити
структури
відповідей
на
поставлені
запитання
.
Деякі
операціональні
поняття
(
стать
,
BIK
,
стаж
роботи
,
кваліфікація
)
самі
можуть
бути
ідикаторами
.
Кожний
індикатор
має
певні
характеристики
,
які
в
інструментарії
є
варіантами
відповідей
на
запитання
. Po
зміщені
у
певній
послідовності
,
вони
утворюють
шкалу
вимірювання
.
Комбінація
кількох
індикаторів
утворює
індекс
–
інструмент
класифікації
,
порівняння
і
вимірювання
.
Шкалування
в
сукупності
з
індексацією
утворюють
процедуру
,
що
в
соціології
називається
квантифікацією
.
Квантифікація
-
це
процедура
вимірювання
і
кількісного
вираження
якісних
ознак
і
відносин
соціальних
об
'
єктів
. .
Щоб
побудувати
шкалу
вимірювання
,
спочатку
знаходять
діапазон
судження
,
тобто
визначають
скрайні
значення
вияву
певної
ознаки
(
максимум
і
мінімум
),
які
називають
установленням
його
континууму
(
тривалості
).
Так
,
у
разі
вивчення
задоволення
виконуваною
роботою
відповідь
«
Робота
дуже
подобається
» —
початок
,
а
«
Робота
зовсім
не
подобається
» —
кінець
відліку
шкали
.
Потім
континуум
розбивають
на
частини
.
Це
процедура
встановлення
дрібності
,
чи
градуювання
шкали
.
Словесне
формулювання
здогадних
(
можливих
)
відповідей
на
запитання
є
лише
точками
на
безперервній
шкалі
суджень
.
Кількість
градацій
визначає
так
звану
чутливість
шкали
—
здатність
її
виявляти
ставлення
респондента
до
різних
аспектів
досліджуваного
соціального
явища
з
відповідною
мірою
диференціації
.
Шкали
бувають
три
-,
п
’
яти
-
і
семизначними
.
38
Так
,
під
час
вивчення
думки
респондентів
про
певні
елементи
трудової
ситуації
та
вимірювання
інтенсивності
їх
прояву
найбільшу
точність
забезпечує
семизначна
шкала
.
Отже
,
завдяки
шкалуванню
з
'
являється
можливість
не
тільки
фіксувати
наявність
або
брак
якісної
ознаки
,
а
й
виміряти
її
,
тобто
оцінити
ступінь
її
вияву
.
Усі
шкали
,
що
містяться
в
анкетах
чи
якомусь
іншому
інструменті
опитування
, -
це
оцінні
запитання
з
розгорнутою
системою
підказок
.
У
процесі
наступного
опрацювання
здобута
в
такий
спосіб
інформація
впорядковується
,
і
цей
порядок
закріплюється
певними
(
довільними
)
балами
,
що
забезпечує
перехід
від
більш
низького
до
більш
високого
рівня
вимірювання
.
Отже
,
шкалування
виконує
три
функції
:
класифікації
,
ранжирування
і
з
апровадження
метрики
—
вимірювання
інтенсивності
вияву
соціальних
ознак
,
що
вивчаються
,
визначення
різниці
такої
інтенсивності
.
У
зв
'
язку
з
цим
утворюються
три
види
шкал
.
1.
Номінальна
,
або
неупорядкована
,
або
шкала
класифікації
назв
.
Вона
містить
перелік
характеристик
об
'
єкта
чи
явища
,
що
інколи
взаємно
виключають
одна
одну
За
допомогою
цих
шкал
вимірюють
такі
об
'
єктивні
ознаки
,
як
стать
,
національність
,
сімейний
стан
,
вік
,
стаж
роботи
,
кваліфікацію
,
а
також
суб
'
єктивне
ставлення
респондентів
до
певних
аспектів
соціального
явища
,
процесу
:
мотиви
трудової
поведінки
,
судження
і
твердження
з
різних
питань
,
ціннісні
орієнтації
,
інтереси
,
установки
.
2.
Рангова
шкала
,
або
шкала
порядку
,
утворюється
з
допомогою
кумуляції
(
додавання
,
нагромадження
)
на
підставі
упорядкування
шкали
назв
.
І
якщо
номери
,
надані
кожній
ознаці
,
у
шкалі
назв
використовуються
лише
як
порядкові
,
тобто
не
мають
кількісного
значення
,
то
в
ранговій
шкалі
число
,
надане
кожній
характеристиці
ознаки
,
відповідає
місцю
цієї
характеристики
в
загальному
7
порядку
,
установленому
відносно
ознаки
,
що
вивчається
.
На
відміну
від
шкал
назв
у
рангових
шкалах
ознаки
впорядковані
одна
щодо
одної
,
тобто
проранжировані
.
Рангові
шкали
дають
змогу
впорядковувати
,
розташовувати
за
ранжиром
властивості
,
що
вивчаються
,
від
найбільш
до
найменш
значущої
чи
навпаки
.
Отже
,
вимінювання
,
здійснювані
за
допомогою
рангових
шкал
,
мають
усі
властивості
вимірювань
,
що
проводять
на
рівні
номінальних
шкал
.
Крім
того
,
вони
дають
можливість
встановити
співвідношення
порядку
та
еквівалента
.
За
допомогою
рангових
шкал
найчастіше
вивчають
думки
,
на
установки
,
оцінки
,
ставлення
респондентів
до
тих
чи
інших
елементів
ситуації
,
що
вивчається
.
вимірювань
,
що
проводяться
на
рівні
номінальних
шкал
.
Крім
того
,
вони
дають
змогу
3.
Інтервальна
(
метрична
)
шкала
утворюється
на
основі
рангової
наданням
певної
кількості
балів
кожній
позиції
.
Наведений
приклад
рангової
шкали
«
Чи
задовольняє
Вас
порядок
розподілу
колективних
премій
?»
можна
подати
у
вигляді
такої
інтервальної
шкали
:
зовсім
не
задовольняє
(-
і
);
радше
не
задовольняє
,
ніж
задовольняє
(- 0,5);
важко
відповісти
(0);
39
радше
задовольняє
,
ніж
не
задовольняє
(+ 0,5);
повністю
задовольняє
(+1).
На
відміну
від
рангової
,
інтервальна
шкала
дає
змогу
не
тільки
впорядкувати
вияви
властивості
,
що
вивчається
,
а
й
розрахувати
різницю
між
окремими
позиціями
шкали
,
тобто
визначити
інтервали
.
Шкала
вимірювання
має
бути
валідною
,
повною
,
надійною
,
чутливою
.
Валідність
шкали
полягає
в
тім
,
що
вона
вимірює
саме
ті
соціальні
якості
явища
,
які
й
передбачалося
вимірювати
.
Валідність
залежить
від
правильності
вибору
індикаторів
.
Повнота
шкали
вимірювання
означає
,
що
у
варіантах
відповідей
на
запитання
враховано
всі
значення
індикатора
.
Надійність
шкали
характеризується
ступенем
подібності
результатів
досліджень
,
здійснених
за
однакових
умов
,
і
забезпечується
вилученням
впливу
випадкових
чинників
.
Чутливість
шкали
означає
здатність
її
диференціювати
вияви
ознаки
,
що
вивчається
,
і
відображається
кількістю
позицій
шкали
.
Що
їх
більше
,
то
шкала
чутливіша
.
Отже
,
опрацювання
й
аналіз
первинної
соціологічної
інформації
ґрунтуються
на
наданні
згідно
з
певними
правилами
числових
значень
якісним
характеристикам
досліджуваних
явищ
,
процесів
і
об
'
єктів
.
Ця
операція
здійснюється
на
підставі
встановленої
(
внаслідок
інтерпретації
та
операціоналізації
)
системи
показників
у
вигляді
емпіричних
індикаторів
і
математичних
індексів
Вона
і
дістала
назву
соціологічного
вимірювання
.
Якісні
й
кількісні
характеристики
,
що
використовуються
при
цьому
,
відтворюють
структуру
й
динаміку
досліджуваних
соціальних
явиш
,
процесів
і
об
'
єктів
,
утворюють
складну
систему
соціальних
показників
.
Вони
складаються
з
індикаторів
,
що
фіксують
якісні
характеристики
(
наявність
чи
брак
ознаки
),
та
індексів
чи
коефіцієнтів
,
які
фіксують
кількісні
характеристики
(
інтенсивність
вияву
ознаки
)
Ефективність
дослідження
залежить
не
від
обсягу
зібраної
інформації
,
а
від
глибини
та
всебічності
аналізу
.
Аналіз
розпочинається
з
перевірки
інструментарію
на
точність
,
повноту
та
якість
заповнення
.
Перевірка
на
точність
заповнення
передбачає
виявлення
помилок
у
відповідях
та
їх
корекцію
.
Перевіряючи
повноту
заповнення
,
одразу
вилучають
анкети
,
опитувальні
листки
,
заповнені
менш
ніж
на
третину
.
Відповіді
повинні
бути
чіткі
й
адекватні
.
Після
перевірки
інструментарію
проводиться
кодування
інформації
,
тобто
її
формалізація
.
Унаслідок
кодування
вся
інформація
перетворюється
на
числову
систему
.
Узагальнення
інформації
починається
із
групування
респондентів
за
одним
вибраним
показником
.
Низку
чисел
,
що
їх
одержують
у
процесі
групування
,
називають
рядом
розподілу
.
Ряди
розподілу
не
тільки
з
числовими
,
а
й
текстовими
характеристиками
подаються
за
допомогою
таблиць
.
Таблична
форма
може
доповнюватися
графіками
:
полігонами
-
для
відбиття
дискретних
рядів
-
і
гістограмами
—
для
відбиття
неперервних
рядів
.
2.
Види
аналізу
із
застосуванням
методів
математичної
статистики
.
Більш
глибоке
узагальнення
інформації
можливе
за
використання
спеціальних
статистичних
величин
-
середньої
арифметичної
,
дисперсії
коефіцієнта
кореляції
,
що
передбачає
виконання
таких
робіт
:
*
розшифровка
цифрової
інформації
таблиць
,
тобто
переведення
закодованих
40
запитань
і
відповідей
анкети
у
ЗМІСТОВІ
характеристики
;
*
аналіз
відсоткового
розподілу
за
структурою
таблиці
,
визначення
частки
конкретних
варіантів
;
*
аналіз
середніх
величин
;
*
графічний
аналіз
розподілу
;
+
аналіз
кореляційної
залежності
кількісних
і
якісних
ознак
;
*
змістова
інтерпретація
даних
,
визначення
залежностей
причинно
-
наслідкових
зв
'
язків
заданими
перелічених
раніше
видів
аналізу
.
Для
аналізу
статистичних
таблиць
соціологу
необхідно
знати
суть
і
зміст
основних
статистичних
процедур
,
властивості
кількісних
показників
,
одержаних
у
процесі
опрацювання
соціологічної
інформації
.
За
даними
статистичних
таблиць
установлюють
наявність
чи
брак
зв
'
язків
між
чинниками
і
результативними
ознаками
,
описують
виявлені
зв
'
язки
і
дістають
відповідні
кількісні
характеристики
:
-
середню
(
середню
арифметичну
);
-
відхилення
від
середньої
(
середнє
квадратичне
відхилення
);
-
коефіцієнт
варіації
;
-
коефіцієнт
кореляції
,
кореляційне
відношення
,
-
коефіцієнт
спряженості
(
сполученості
)
Пірсона
.
Середня
арифметична
(
х
)
—
це
частка
від
ділення
суми
всіх
варіантів
на
їхню
кількість
.
Показник
середньої
арифметичної
нескладний
за
змістом
,
властивостями
і
способами
одержання
.
У
буденному
житті
часто
використовуються
такі
середні
арифметичні
,
як
середній
вік
,
середня
заробітна
плата
,
середня
продуктивність
праці
,
середній
рівень
виконання
норм
тощо
.
Для
якісних
ознак
(
стать
,
сімейний
стан
тощо
)
зазвичай
установлюють
частку
ознаки
у
вибірковій
сукупності
.
Середнє
квадратичне
(
стандартне
)
відхилення
—
це
корінь
квадратний
із
середнього
квадрата
відхилень
окремих
значень
ознаки
від
середньої
арифметичної
.
Дисперсією
називають
абсолютну
величину
варіації
рівнів
ознаки
,
яка
вивчається
.
Середня
арифметична
не
дає
повного
уявлення
про
сукупність
.
Наприклад
,
удвох
сукупностях
і
однаковим
середнім
арифметичним
розходженням
між
максимальним
і
мінімальним
значеннями
ознаки
можу
і
будуть
різними
.
Тому
середню
арифметичну
величину
слід
доповнювати
середнім
квадратичним
(
стандартним
)
відхиленням
.
Воно
показує
,
наскільки
в
середньому
кожний
варіант
(
відповідь
)
відхиляється
від
середньої
арифметичної
.
Наприклад
,
наскільки
рівень
виконання
норми
виробітку
кожним
працівником
бригади
відхиляється
від
середнього
показника
в
цілому
по
бригаді
.
Середнє
квадратичне
відхилення
подають
у
тих
самих
одиницях
вимірювання
,
що
й
середнє
арифметичне
.
Коефіцієнт
варіації
V
—
це
відношення
середнього
квадратичного
відхилення
до
середньої
арифметичної
.
Якщо
в
аналізі
даних
таблиці
коефіцієнти
ознак