Файл: RELIGIYeZNAVSTVOdistants-1.doc

ДИСТАНЦІЙНИЙ КУРС

з дисципліни «Релігієзнавство»

для студентів Ш курсу

денної/заочної форми навчання

(за вибором дисципліна №6)

Передмова

Анотація. Сучасна Україна - це складна система потужних культур, кожна з яких характеризується власною національною ідеєю, власною релігією, своєрідною ієрархією етнокультурних цінностей. І хоча міжконфесійні стосунки в Україні, як правило, не характеризуються яскраво виразною конфліктністю, певні ознаки напруженості все ж є видимими. Багато народів України сприймають певні віросповідання як свої національні релігії. Їх спосіб життя, традиції, звичаї, менталітет сформувалися під сильним впливом відповідних релігійних навчань, обрядів, приписів. Неуцтво в цих питаннях є одним з важливих чинників, сприяючих росту ксенофобії і як наслідок, розвитку конфликтніх ситуацій в суспільстві. Одним із напрямів в рішенні позначеної проблеми є збільшення ролі соціо-гуманітарних дисциплін, а саме релігієзнавства, в освітніх програмах вищої школи. Вивчення релігієзнавства сприяє не тільки розвитку кругозора студента, але й здатне яскраво продемонструвати і пояснити специфіку відмінностей, що лежать в області конфесійних особливостей. Релігієзнавство демонструє неповторну сутність різноманітних релігій, їх філософське підгрунтя.

Метою курсу є надання студентам основ історико-теоретичних знань про становлення, склад і стан релігій, знайомство з основами доктрин та культів, формування розуміння сутності релігійних течій та проблем релігійного життя. Курс "Релігієзнавство" реалізується в організації цілісного процесу засвоєння різноманітних знань про людину і її світогляд, про виникнення релігії і переході від ранніх її форм до сучасних складних релігійних ідей.

Завдання курсу «Релігієзнавство» полягає в ознайомленні студентів з історією і духовною практикою різних народів світу. Запропонований підхід до змісту курсу передбачає орієнтацію на засвоєння специфіки релігії, її досвіду у взаємозв'язку, взаємозбагаченні, взаємопроникненні світоглядних ідей різних народів світу

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

Знати:

- первісні форми релігійних вірувань: фетишизм, анімізм і аніматизм, тотемізм, культ природи, культ предків, магія, землеробський культ, шаманізм, вміти знаходити їх прояви у сучасних релігіях,

- національно-державні релігії: Стародавнього Єгипту, Стародавньої Греції, Стародавнього Риму, Стародавньої Індії; вірування стародавніх слов'ян;

- соціально-історичні умови виникнення, основні релігійно-філософські доктрини і сучасний стан національно-державних релігій Індії, Китаю, Японії, Ізраїлю;

- соціально-історичні умови виникнення, основні релігійно-філософські догми, культово-обрядові особливості і сучасний стан світових релігій: буддизму, християнства, ісламу;

- сучасний стан релігій на Україні, взаємовідносини конфесій;

- Закон про свободу совісті і релігійні організації.

Вміти:

- пояснити еволюцію релігійних вірувань від первісних форм до сучасних світових релігій; на прикладі міфології різних народів (в т.ч. слов'янських) пояснити особливості міфологічної свідомості; на прикладі релігійних вірувань, особливості релігійної свідомості;

- вести діалог з представниками різних релігійних напрямків;

- орієнтуватися у релігійній ситуації України, вміти проаналізувати роль релігії в еволюції моральних норм, уявлень, а також її роль у формуванні духовного світу людини.

Матеріали курсу

Відомості про автора

Альохина Галина Вікторівна – асистент кафедри культурології та кіно-,телемистецтва Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.

Коло наукових інтересів: мораль, релігія, культура, взаємозв'язок між цими явищами, їх вплив на людину та соціум. Має понад 20 наукових статей та тез науково-практичних конференцій. Статті які вийшли останнім часом: «Мистецтво і релігія як дві системні складові культури», «Розвиток культури міжконфесійного спілкування - крок до стабілізації міжконфесійних стосунків», «Культура як царство загальнозначущих моральних цінностей», «Межконфессиональный диалог, как путь разрешения социальных конфликтов». «Межконфесиональный диалог в социокультурном пространстве».

Альохина Галина Вікторівна активно співпрацює зі студентською молоддю, здійснює керівництво науковою діяльністю студентів. Серед останніх робіт є наступні: «Культура і релігія – два витоки одного цілого», «Естетичний розвиток студентів творчих спеціальностей», «Мораль і політика, дві системи одного суспільства», «Проблеми етики в бізнесі».

Викладає дисципліни: релігієзнавство, етика ділового спілкування, професійна етика.

- Знайомство з автором курсу, її адреси.

Шановні слухачі! Укладач дистанційного курсу – Альохина Галина Вікторівна – вітає Вас на дистанційному курсі „Релігієзнавство” та бажає Вам терпіння, наполегливості та успіху у навчанні!

Додаткову інформації щодо роботи з курсом можна отримати на кафедрі культурології та кіно-,телемистецтва каб. 1-21 або за e-mail: machadevi@yandex.ru.

Як працювати з курсом?

Уважно ознайомтесь з програмою курсу: вона відображує обсяг та план вашої роботи на кожен тиждень.

Дистанційний курс складається з методичних рекомендацій щодо роботи з курсом, робочої навчальної програми з потижневим плануванням, навчальних модулів, які містять структурований навчальний текст, адаптований для самостійного вивчення, завдань для практичних занять, плани семінарських занять, завдання для самостійного опрацьовування, вимоги і методичні рекомендації щодо атестації.

Зверніть, будь ласка, увагу на наступне:

- якщо в тексті є вказівка «Прочитайте та складіть план», студент має самостійно представити текст у вигляді плану. Форма запису у вигляді плану допомагає відновити в пам'яті вміст прочитаного. Плани бувають декількох типів: питальний, називний, тезисний, розгорнутий. Питальний план записується у формі питань до тексту. Кожному інформативному центру тексту відповідає одне питання. При складанні питального плану бажано використовувати питальні слова (наприклад: Як.., Скільки.., Коли.., Чому... і т. д.) але не можна використовувати частку «чи» (наприклад: Чи немає..., Чи прийшов... і т. п.). Тезисний план – план з тез дієслівної побудови (наприклад: Багато тварин користуються звуками, які ми не чуємо). Теза - це коротко сформульоване основне положення абзацу, тексту лекції, доповіді і тому подібне. Тези зазвичай збігаються з інформативним центром абзацу. Називний план – план з тез номинативної побудови (наприклад: Використання тваринами нечутних звуків). Розгорнутий план – детальний план, що складається із кількох рівнів. Наприклад, перший рівень нумерується 1, 2, 3… Другий рівень в структурі першого рівня – 1.1., 1.2. Третій рівень може виглядати так: а, б, в, г…

- якщо в тексті є вказівка «Прочитайте та складіть опорну схему», студент повинен самостійно переробити текст у вигляді схеми. Опорна схема – це система опорних сигналів, які мають загальний структурний зв’язок. Опорним сигналом може бути асоціативний символ, який графічно відповідає певному поняттю теми, що вивчається. Він дає можливість відразу відтворити в пам’яті всю колись засвоєну інформацію. Студент може вибирати свій шлях складання опорних схем, працюючи з навчальною літературою та першоджерелами, самостійно встановлювати зв’язки між окремими поняттями, питаннями та системами (блоками) знань, обираючи при цьому свої позначення.

- в тексті є вказівка «Прочитайте та складіть таблицю». Таблиця – це умовне зображення педагогічного явища (процесу, проблеми, поняття), яке відображає взаємозалежності, зв’язки окремих частин цілого, допомагає сприйманню, осмисленню цих явищ, полегшує запам’ятовування, розширює обсяг пам’яті шляхом утворення певних асоціацій.

Складання плану, опорної схеми, таблиці є лише попередньою формою запису прочитаного. Більш складними та змістовними формами нотування є складання тез та конспектів.

- в тексті є вказівка «Прочитайте та складіть тези». Тезами називають стисло сформульовані головні положення тексту, що вбирають сутність висловленого. Якщо план допомагає уявити структуру тексту та назвати його головні теми, то тези розкривають сутність усієї текстової інформації. Оскільки тези тією чи іншою мірою несуть на собі відбиток читацького сприйняття, то повної відповідності тез з оригіналом домогтися неможливо. Це стосується насамперед їх мовного оформлення: переформулювання, перекодування інформації спрямоване на ущільнення, конденсацію змісту прочитаного тексту шляхом лексичного, граматичного, смислового перефразування речень.

- якщо в тексті є вказівка «Прочитайте та законспектуйте», студент має скласти конспект – короткий письмовий виклад змісту пункту лекції. Конспект складається з стисло викладених головних положень, фактів, прикладів, тобто конспект включає тезисний виклад пункту лекції. Особливістю цієї форми переробки та запису текстової інформації є те, що у конспекті Ви маєте можливість не лише занотувати прочитане, але й виразити особисте ставлення до нього, записати власні думки. Своєрідною формою запису є опорний конспект – кодування навчального матеріалу за допомогою умовних знаків, символів, схем, графіків, таблиць.

-  - якщо в тексті є вказівка «Прочитайте та складіть кросворд» – це головоломка, де за певним принципом потрібно відгадувати слова. Вгадані слова вписуються в сітку кросворду під своїм номером по горизонталі або по вертикалі. Підберіть декілька ключових слів по темі. Потім треба розмістити ці слова у клітинах кросворду, записуючи кожну букву в окремій клітинці. При розміщенні слів бажано починати зі слів, які містять найбільшу кількість букв; розміщувати слова таким чином, щоб вони мали спільні букви. Тепер пронумеруйте слова, записані в кросворді, та запишіть, що вони означають.

Шановні студенти, виконання цих правил допоможе Вам успішно впоратися з навчальним матеріалом. Наш досвід свідчить, що така форма роботи допоможе ефективно організувати Вам самостійне навчання без викладача. Матеріалу курсу в цілому достатньо для виконання усіх завдань навчання, але рекомендуємо використовувати додаткову літературу (див. Література).

Курс побудований за модульним принципом та складається з двох модулів. У кожному модулі є самостійні роботи - завдання до навчальних матеріалів розділу, завдання до практичних занять та модульний контроль, які Ви повинні виконати в терміни, визначені графіком навчального процесу.

Усі результати самостійних робіт необхідно надсилати не пізніше терміну, що зазначений у потижневому плануванні.

Консультації до курсу надаються відповідно до графіку, зазначеному у потижневому плануванні робочої програми.

Обговорення проблемних питань буде проводитись наприкінці вивчення кожного розділу (час зустрічей за графіком відповідно потижневому плану).

За кожне тестування та самостійну роботу Ви отримуєте певну кількість балів.

Уважно ознайомтесь з критеріями оцінювання успішності засвоєння вами даного курсу.

Критерії оцінювання успішності засвоєння курсу

За результатами тестів та захисту самостійних робіт ви набираєте загальну кількість балів, що є показником вашого рейтингу із засвоєння матеріалу курсу.

Кількість балів:

Підсумкова атестація проводиться шляхом:

• проходження модульного тестового контролю (мах – 18 балів за один модульний контроль, 36 бали за два модульних контролі);

• захисту самостійних робіт - конспектів лекцій (4 бали за виконану самостійну роботу до розділу, мах – 56 балів);

• захисту практичних занять (2 бали за одне заняття, максимальна кількість отриманих балів - 8 балів).

Кількість балів‚ необхідних для отримання заліку - 50, максимальна кількість отриманих балів - 100.

Ключові поняття курсу:

Бог, релігія, конфесія, віросповідання, релігійний культ, релігійна свідомість, релігійні організації, церква, секта, віровчення, догматика, філософська концепція, адепти релігії.

Глосарій

Августин Аврелій /Auqustinus,354-430 р.р./ - один із засновників християнської церкви, його основні праці:"О пользе веры", "Исповедь", "О граде Божьем", "О троице", "О блаженной жизни" тощо, у яких розглядаються проблеми християнської догматики. Автор онтологічного доказу буття Бога, згідно з яким Бог існує в реальному бутті.

Автокефалія /від грецьк.autos-сам, Kephale-голова/ - самостійність, адміністративна незалежність православної церкви.

Адвентизм /від лат.adventus-пришестя/ - течія у пізньому протестанізмі, яка виникла у 30-х роках 19 століття в США. Засновник: Уільям Міллер, який прорукував друге пришестя Христа в 1843-44 роках. Незважаючи на нездійсненність пророкувань, вчення про друге пришестя Христа займає особливе місце в догматиці А. Адвентисти вважають, що друге пришестя Христа буде супроводжуватися воскресінням праведних, після тисячолітнього царювання Христа воскреснуть і неправедні. Прийняте водне хрещення дорослих і омовіння ніг суботи.

Аджорнаменто /від італ.aggiornamento-осучаснення/ - термін, яким після Другого Ватиканського собору 1963-65 років названа політика модернізації, оновлення, що проводилась католицькою церквою.

Аллах /від араб."альіллах"-Бог/ - ім'я Бога в ісламі. А.-єдиний і тільки один Бог , творець світу, який обрав Мухаммеда посланцем до людства. Символ віри ісламу: "Немає божества. крім Аллаха, і Мухаммед - пророк його".

Англіканство - одна з протестанських течій, що виникла в Англії в 16 ст. Об'єднує католицьке вчення про рятівну місію церкви з протестанським догматом про рятування особистою вірою. Символ віри викладений у Книзі загальних молитов. Організація і культ - католицькі, будівництво-єпіскопальне.

Голова церкви - король Англії. Прімас - архієпископ Кентерберійський.

Аніматизм /від лат.animatus-пожвавлений/ - перенесення психічних якостей людей на природу.

Анімізм /від лат.anima-душа/ - форма найдавніших вірувань, пов'язана з уявленнями про існування в тілі людини його двійника - душі, від якої залежить і життя людини, і її стан.

Апокриф /від грецьк.apokriphos-таємний/ - неканонічні релігійні книги, не визнані священними. Більшість із них не визнані церквою. Відомості про них дають знахідки в Єгипті 1946 р./Наг-Хаммаді/ і в Палестині 1947 р./Хірбет-Кумран/.

Апологети - ранньохристиянські теології /Тертулліан, Ориген та ін./, які в часи переслідувань християн /2-3 століття/ доводили переваги нової релігії перед іншими віруваннями і необхідність її для держави.

Аскетизм релігійний /від грецьк.askesis-подвиг/ - певний спосіб життя, який передбачає добровільну відмову від життєвих благ і насолод, утримання від яких християнство вважає богоугодним.

Атеїзм /від грецьк.а-заперечення, theos-Бог/ - світоглядна орієнтація людини, що не передбачає направленість на позареальне начало.

Ахімсе /санскр.-ненасилля/ - в індуїзмі, джайнізмі, буддизмі - релігійно-етичний принцип, який передбачає не убивати нічого живого, що пов'язане з вірою у переселення душ.

Архат - за буддійським вченням хінаяни, це святий, який досяг нірвани і навіки поглинений нею.

Баптизм /від грецьк.baptizo-хрестити водою/ - протестанська течія, що виникла на поч.17 ст. в Англії. Джерело віровчення - Біблія /Новий завіт/.