Файл: RELIGIYeZNAVSTVOdistants-1.doc

Визнається: хрещення дорослих, причастя /хлібопреломлення/, віра в особисте спасіння шляхом віри у рятівну жертву Христа і вибрання віруючих до спасіння, принцип загального священства віруючих.

Берестейська церковна унія - об'єднання православної Київської митрополії з католицькою церквою, що відбулося в 1596 році на соборі у місті Бересті. Збережені візантійський /православний/ обряд, національні особливості і традиції при визнанні католицького віровчення. Ліквідована на Львівському соборі 1946 р. До 1989 р. на Україні греко-католицизм існував нелегально.

Біблія /від грецьк.biblia-книги/ - священна книга християнства. Перша частина Біблії - Старий завіт - запозичена у іудеїв /книга Танах/. Виникала протягом 1 тис. до н.е. і 1-2 століть н.е. Тексти за іудейською і християнською традиціями вважаються богонатхненними. Мова Старого завіту: давньоєврейськаі давньоарамійська, Нового завіту - давньогрецька.

Бог - вища сутність, яка, згідно з релігійної точки зору, є творцем і причиною миру, абсолютною довершеністю і могутністю.

Бодхісатва /санскр.прагнучий до просвітління/ - у буддийській гілці махаяни єство, що прийняло рішення вийти з кругу сансари і стати буддою.

Брахма - в індуїзмі Бог-творець світу, один із членів тріади верховних богів /Трімурті/. Протистоїть Вішну - Богу-хранителю і Шиві - Богу-руйнівнику.

Брахман - 1/творче начало, абсолют, вища об'єктивна реальність, тотожна атману - особистій душі, суб'єктивному началу; 2/коментарій до Вєд; 3/ каста жреців в індуїзмі.

Будда /санскр."просвітлений"/ - 1/ царевич Сіддхартха Гаутама, який став засновником буддійського вчення /в хінаяні/; 2/ людина яка досягла віщого щабля духовного розвитку, символ /в махаяні/.

Буддизм - світова релігія, яка виникла в 6 ст. до н.е. в Індії. Сьогодні у світі близько 400 млн. буддистів. Засновник - царевич Сіддхартха Гаутама з племені шак'я /Будда/. Основна ідея: "життя є страждання" і "шлях до спасіння". Існують три гілки буддизму: хінаяна - "мала колесниця"; махаяна - "велика колесниця"; ваджраяна - "алмазна колесниця". Загальне джерело - священні тексти "Тріпітака" ( в перекладі: "три корзини").

Вєди /санскр."священне знання"/ - священні тексти індуїзму. Головна ідея: людина - духовне єство, яке повинне висвободитися від пут матеріального світу і повернутися до Бога.

Віра релігійна - бездоказове визнання реального існування позареальних сил. З релігійної точки зору, віра є благодатью, що дарована Богом.

Вселенські собори - зібрання вищого духовенства, представників християнських місцевих церков, на яких розроблялась догматична і культова система християнства, формувались канони. До розколу 1054 року проведено сім загальнохристиянських соборів.

Гріх - вчинки людини, що протистоять релігійним нормам. У богословії розглядається гріх проти віри /байдужість, сумнів, скептицизм/, надії /самовпевненість, відчай/, любові до Бога /самолюбство, гордість, прив'язаність до земного, невдячність/.

Гріхопадіння людей - згідно з біблейською розповіддю про вигнання Адама і Єви з раю, саме це стало причиною того, що людство на землі стало смертним. Але вже, коли Бог вигнав людей із раю, він, начебто, подарував людям надію на спасіння, передбачивши прихід Спасителя.

Двонадесяті свята - дванадцять найважливіших після Пасхи православних свят. Вісім з них присвячені Христу, чотири - Богородичні.

Деїзм /від лат.deis-Бог/ - релігійно-філософське вчення, згідно з яким, Бог, будучи безособистісним началом і причиною світу, не втручається в його явища і процеси.

Декалог - релігійно-моральні норми, подані у Старому завіті /Ісход, гл.20 і Другозаконня, гл.5/. Перші чотири заповіді стверджують монотеїзм і релігійні норми, інші шість стверджують загальнолюдські моральні норми.

Джихад /араб./ - зусилля в справі розповсюдження мусульманської віри. Спочатку розглядався як газават /від араб."набіг"-війна за віру/. Сьогодні переважно розглядається як війна з власною недовершеністю.

Догмати релігійні /від грецьк.dogmatos-вчення/ - основні положення будь-якої релігії, що визнаються як вічні і постійні істини, встановлені Богом.

Дхарма /санскр./ - 1/ доктрина, вчення; 2/ правило, закон; 3/ вища реальність.

Есхатологія /від грецьк.eschatos - останній, logos-вчення/ - релігійне вчення про кінцеву долю людства й світу.

Євангелія /від грецьк.euangelion-блага вість/ - ранньохристиянський твір, в якому розповідається про життя Ісуса Христа. Авторство євангелій приписується учням Ісуса - апостолам - або учням апостолів. Відомо близько 30 євангелій, із них тільки 4 увійшли в канон: від Матфея, Марка, Луки, Іоанна. Перше три за схожу точку зору отримали назву синоптичних /від грецьк.син-оп-"бачити разом"/. Головним джерелом євангелій є вітхозавітні пророцтва. Затвердження перших чотирьох євангелій відбулось у 325 р. на Нікейському соборі.

Єпископ /грецьк.episkopos-хранитель/ - вищий ієрархічний ступінь у багатьох християнських церквах.

Жрець - людина, яка у політеістичних релігіях виконує роль посередника між Богом і людьми. Термін "ієрєй", яким в православ'ї називається сан священника, походить від грецьк.hiereus-жрець.

Ікона /від грецьк.eikon-образ, зображення/ - живописне зображення богів, святих тощо, яке є предметом релігійного поклоніння.

Ісіхазм /від грецьк.hesuchia-відчуження/ - містико-аскетичне вчення православ'я. Вищий ступінь пізнання - Богопізнання - може бути досягнута містичним спогляданням у черницькому подвижництві. Заперечує пізнання Бога за допомогою інтелекту. Представники: Макарій Єгипетський, Іоанн Лествінчик, Григорій Палама.

Іслам /араб.покорність/ - одна із світових релігій. Виникає в 7 столітті в Аравії, в період консолідації арабів. Особлива увага приділялась питанням права і зовнішній обрядовості. Це знайшло відображення у п'ятьох принципах віровчення: визнання єдинобож'я, і Мухаммеда як посланця Аллаха, молитва /салят/, /пост/саум/, податок на користь бідних /закят/ і паломництво до святих місць /хаджж/.

Канон /грецьк.kanon-зразок, правило/ - постанови відносно віровчення, догматики і культу. У християнський канон входять: Символ віри, вчення Ісуса Христа і апостолів, Священне писання, правила богослужіння, обрядів, церковні співи.

Карма /санскр.обов'язок, воздаяння/ - "закон воздаяння", згідно з яким поведінка людини в реальному житті обумовлює його подальшу долю у процесі перероджень.

Католицизм /від грецьк.katholikos-вселенський/ - один із основних наряду з православ'ям і протестанізмом напрямків у християнстві, що сформувався повністю після розподілу церков 1054 року, з прийняттям ряду догматів і канонів, які відрізняються від загальнохристиянських постанов. Має єдиний центр, розташований у місті-державі Ватікан і єдиного голову - папу Римського.

Комплекс релігійний - сукупність елементів структури релігії: релігійна свідомість, релігійний культ, релігійні організації, релігійні відносини /релігійна віра/, які взаємодіють між собою і утворюють єдину систему.

Конфессія /від лат.confessio-визнання/ - спільність віруючих, що має свою організацію, культ і віровчення.

Коран /араб.аль-кур'ан-"читання"/ - святе письмо мусульман. З релігійної точки зору, Коран знаходиться у Аллаха, який передав його людям через откровення Мухаммеда. Складається із 114 розділів /сур/, які в свою чергу поділяються на вірші /аяти/. За життя Мухаммеда існував в усній формі, при перших трьох халіфах оформлений письмово. Доповнюється Сунною - преданнями про пророка і його учнях.

Кардіоцентризм /від лат.cordis-серце/ - концепця богопізнання, у якій серце вважається головним органом пізнання Бога.

Креаціонізм /від лат.creatio-творити/ - релігійне вчення, яке пояснює походження світу "божественним творчим актом".

Культ релігійний /від лат.cultus-поклоніння/ - система релігійних дій, предметів та символів, пов'язана з релігійними уявленнями віруючих і націлена на задоволення релігійних потреб.

Ламаїзм /тибетський буддизм/ - релігія, яка склалася на Тибеті в 7-14 століттях н.е. на основі сплаву махаяни з місцевою релігією бон-по. Засновник - тибетський лама Цзонкаба. Збережені основні буддійські положення при складній обрядовості і масовому розповсюдженні інституту лам.

Лютеранство - один із напрямків раннього протестанізму. Виникає у 16 столітті. Принципи, які проголосив Мартин Лютер: спасіння особистою вірою, священство усіх віруючих, равенство усіх перед Богом, принцип "дешевої церкви".Із таїнств збережені: хрещення і причастя. Заперечується Священне предання, черництво, поклоніння святим., мощам. Основи віровчення викладені у Книзі погодження.

Люцифер - сатана /від давньоєвр."противник"/ - згідно з релігійним вченням - злий дух або голова злих духів, які є причиною зла у світі.

Магія /від грецьк.mageia-чаклунство/ - віра у можливість впливу на оточуючий світ чаклунськими діями: за допомогою духів, фетішів тощо. У ранніх формах релігії магія - зародкова форма релігійного культу.

Масонство /від франц.franc macon-вільний каменщик/ - міжнародна релігійно-філософська течія, яка розповсюдилась у 18 столітті. Організаційні форми і символіку М. запозичило від середньовікових церковних братств каменщиків. Мета М. - "об'єднання людей на основі братерства, любові, взаємодопомоги і вірності". Для поглядів М. характерний: деїзм, віра у вічний закон природи, постигнути який можуть тільки вибрані шляхом просвітленя. Головне божество - Великий Архітектор Вселенної. Має чітку ієрархічну структуру. Сьогодні є однією з найбільш впливових конспіративних організацій у світі.

Махаяна /див.буддизм/ - напрямок у буддизмі. Від хінаяни відрізняється більшою релігійністю. Якщо мета хінаяни - досягнення особистого спасіння, то мета махаяни - досягнення стану бодхісатви. Якщо в хінаяні Будда - реальна людина царевич Сіддхартха Гаутама, в махаяні Будда - це втілення вічного світового принципу: у кожній живій істоті є частка Будди.

Мекка - головне священне місто мусульман в Аравії, де народився і розпочав свою діяльність пророк і засновник ісламу Мухаммед. Тут знаходиться Кааба - головна святиня мусульман, до якої кожен мусульманин повинен здійснювати паломництво /хаджж/.

Мечеть /араб.масджид - місце поклоніння/ - релігійно-культова споруда в ісламі. Не освячується, складається із ніші, яка вказує напрямок кібли /напрямок моління/, кафедри проповідника /мінбар/, книгосховища, приміщення для ритуальних омовінь, башней для заклику до молитви /мінаретів/.

Міжнародна Асоціація релігійної свободи /МАРС/ -визнане ООН і ЮНЕСКО об'єднання представників різних конфесій, мета якого - припинення порушень свободи віросповідання. Створено в 1992 році. Центр Асоціації знаходиться у Вашингтоні.

Міжнародне суспільство свідомості Крішни - сучасний варіант індуїзму /його гілки - вішнуїзму/, створений у 60-і роки 20 ст. Бхактівєдантой Свамі Прабхупадой. Мета - пропоганда ведичних знань, розповсюдження свідомості Крішни і брахманічної культури. Головне - віра у Крішну як Верховну особистість Господа, проповідь вірного служіння йому, досягнення свідомості Крішни. Священні тексти: Бхагавад-Гіта, Бхагават-Пурана, Брахма-Самхіті. Здійснює благочинну діяльність по реабілітації ув'язнених, боротьбі з наркоманією. тощо.

Містика - релігійно-філософська віра у можливість позареального спілкування з Богом, Вищим началом, духами, іншими світами тощо. Особливістю є ствердження того, що пізнання Бога і сутності світу можливе тільки шляхом позареального споглядання, містичного досвіду. Притаманна більшості давніх і сучасних релігій.

Міфологія /від грецьк.muthos-сказання, logos-вчення/ - історична форма світогляду, система міфів і міфологічна свідомість певного народу, універсальний спосіб освоєння дійсності. У класичному міфі - продукті колективного художньо-образного мислення на чуттєвому рівні - переплетені: реальні знання, фетишизм, тотемізм і анімізм.

Монаство /від грецьк.monachos-самотній/ - розповсюджена у ряді релігій форма реалізації ідеалу праведного життя, яка передбачає відречення від світу, аскетизм.

Монотеїзм від грецьк.monos-єдиний, theos-Бог/ - форма вірувань і культу, пов'язана з поклонінням єдиному Богу, який втілює в собі усю довершеність.

Мораль релігійна - сукупність правил і норм, що запропоновані будь-якою релігією, які визначають обов'язки віруючого відносно Бога, інших людей, суспільства. Усі положення релігійної моралі вважаються встановленими Богом, вічними і незмінюваними.

Мухаммед /близько 570-632 р.р./ - засновник ісламу, "посланець Аллаха". Після смерті батьків виховувався дідом і дядьком Абу Талібом. Був знайомий з християнством, його сектами, іудаїзмом, родоплеменними релігіями Аравії. У 610 році в сорок років отримав перше откровіння Аллаха. Усі откровіння після смерті Мухаммеда зібрані і записані в єдину книгу - Коран. У 632 р. перед смертю здійснив "велике паломництво" в Мекку.

Національні релігії - релігійні вірування і культи, властиві тому чи іншому народу, нації. Це: іудаїзм, індуїзм, синтоїзм, даосизм тощо; релігії, пов'язані з певною національністю. У національних релігіях етнічні і релігійні межі співпадають, хоча за певних обставин їх представниками можуть бути і представники інших національностей.

Неорелігії - сформувались у 2-й половині 20 століття ; релігійні течії, церкви, у появі яких відобразились процеси модернізації в релігійній сфері. Обумовлені кризисом традиційних релігій, взаємовпливом різних культурних традицій; базуються на певній віросповідній традиції або синкретизмі декількох. Одна з найбільш розповсюджених класифікацій: 1/ неохристиянські; 2/ неоорієнталістські; 3/ неоязичницькі; 4/ ньюейджевські /синкретичні/. Найбільше розповсюдження отримали серед молоді середніх прошарків населення.

Нірвана /санскр.угасання/ - термін буддизму, позначає стан відсутності бажань. Згідно з буддийськими текстами, Н. - це протилежність усьому, що може бути.

Нунцій /від лат.nuntius/ - гонець Ватикану у державі, з якою останній підтримує дипломатичні відносини.

Нью-ейдж /від англ.new age-нове століття/ - рух, який виник у 80-і роки 20 століття, спирається на ідею "нового століття", якісно нового періоду в історії людства на відміну від передостаннього, невдалого. Термін використовується для позначення нових теорій сутності людського існування /нетрадиційні способи і методи трансформації свідомості, покращання стану здоров'я, психіки, засвоєння різних практик езотеричної або духовної традиції тощо/.

Окультизм /від лат.occultus-таємний/ - містичне вчення, яке визнає існування позареальних сил і можливість безпосереднього спілкування з ними за допомоги магічних обрядів, таємних ритуалів.

Організація релігійна - об'єднання послідовників певного віросповідання, цілісність і єдність якого забезпечується змістом віровчення і культу, системою організаційних принципів і правил.