Файл: RELIGIYeZNAVSTVOdistants-1.doc

Орден чернецький - об'єднання католицьких ченців, монастирів на основі прихильності до певних принципів черницького життя, особливим уставам з метою утвердження католицької віри. Підкоряється безпосередньо Апостольській столиці Ватикану, має особливу структуру і власну ієрархію. Найбільш розповсюджені: св.Бенедікта, св.Домініка, св. Франциска, суспільство Ісуса /ієзуїти/. Особливий тип О. - воєнно-чернецькі /лицарські/, що передбачають озброєний захист віри /іоаніти, тевтонці, тамплієри/.

Ортодоксія /від грецьк.ortodoxia-правильна думка/ - наслідування традиційного вчення церкви. Поняття з'явилось у християнстві в 2-му столітті у зв'язку з виникненням перших єрєсєй.

Пантеїзм /грецьк.pan-все, theos-Бог/ - філософське вчення, що розглядає Бога як Абсолют, злитий з природою. Відомі дві форми пантеїзму: натуралістична /розчинення Бога в природі - Дж.Бруно, Б.Спіноза/ і релігійно-містична /розчинення природи в Богові, вважається, що Бог присутній у всіх явищах, як їх надприроднє начало/.

Пантеон /грецьк. pantheion-усі боги/ - в античних релігіях - храм усіх богів; пізніше - сукупність богів будь-якої релігії.

Папа Римський /від грецьк. papas, лат. papa - батько, наставник/ - голова католицької церкви й верховний правитель міста-держави Ватикан. Обирається конклавом - зібранням кардиналів - довічно.

Пасха - головне свято християн, встановлене на честь чудесного воскресіння розіп'ятого на хресті Ісуса Христа. Запозичене в іудаїзмі, де відмічалося як свято на честь виходу євреїв з Єгипту. Іудеї відмічають свято пасхи 14 числа місяця нісана за місячним календарем. Християни на Нікейському соборі 325 року вирішили святкувати пасху в першу неділю весняного рівнодення і наступного повного місяця, але щоб християнська пасха не співпадала з іудейською.

Патристика /від грецьк. patres-батьки/ - сукупність богословських вчень християнських мислителів 2-8 століть, відомих як Отці церкви: Афанасій Александрійський, Василь Великий, Григорій Назіанзін, Григорій Нісскій, Августін Аврелій, Боецій, І.Дамаскін, у працях яких розроблені ідеї та поняття християнського віровчення. Твори їх увійшли у Священне предання і довгий час вважались непогрешимі.

Патріарх /від грецьк. patriarches-праотець/ - 1/ праотці всьго людства; 2/ голова автокефальної церкви в православ'ї.

Політеїзм /від грецьк.poly-багато, theos-Бог/ - форма вірувань і культу, пов'язана з поклонінням багатьом богам. Багатобож'є складається в умовах формування етносів, відсутності стійких економічних зв'язків і централізованої державності. Для політеїзму характерне уявлення про ієрархію богів та особливе почитання верховного Бога. Перехідна форма від політеїзму до монотеїзму - етнотеїзм - поклоніння своєму Богові і повага до богів інших етносів.

Православ'я - один із трьох основних напрямків у християнстві. Має близько 1 млн. послідовників. Склалось на території Візантії, самостійною течією стало в серед.11 столітті внаслідок церковного розколу, підготовленого поділом Римської імперії на Західну й Східну /Візантійську/ частини. Характерні риси православ'я: схильність до традиційних догматики й культу. Основа православ'я: Священне Писання /Біблія/ і Священне Придання /рішення Вселенських і місцевих соборів 4-8 століть, праці Отців церкви/. Символ віри визнаний Нікео-Константинопольський /апостольський/. Церква вважається посередником між Богом і людьми. Духовенство поділяється на біле /одружені священники/ і чорне /чернецтво/. Центр християнської обрядовості - сім християнських таїнств. Особливу роль відіграють: культ святих, мощів, хреста, святої води, ікон, церковні свята і пости. Єдиного світового центру не має.

Протестанізм /від лат.protestans-заперечний/ - загальна назва релігійних течій, що своїм виникненням зобов'язані Реформації. Термін пов'язаний з протестом деяких князів і 14 німецьких міст проти посягань католицизму на принцип свободи віросповідання. Ранні протестанські течії: лютеранство, кальвінізм, англіканство тощо виникають у 16 ст. Пізній протестантизм - в більшості у к.19-поч.20 ст.: методисти, квакери, мормони, адвентисти, п'ятдесятники, свідки Ієгови. Більшість напрямків дотримується загальних віросповідних принципів: спасіння особистою вірою, Біблія як єдине джерело откровіння, принцип загального священства віруючих, відмова від чернецтва, демократизм церковного життя. Спрощено убранство церков, число християнських таїнств зменьшено до двох: хрещення і причастя. Єдиного світового центру не має.

П'ятдесятники /від біблейського свята п'ятдесятниці/ - прихильники пізньопротестанської течії,що виникла у к.19-поч.20 ст. В основі віровчення - біблейський сюжет про нисходження Святого Духа на апостолів. П. заявляють про можливість отримання хрещення Святим Духом, а через нього - дарів Святого Духа будь-якою людиною у її повсякденному житті. Серед дев'яти дарів Святого Духа: глоссолалія, зцілення вірою, яснобачення. Визнають хрещення Святим Духом і отримання дарів підчас безпосереднього спілкування з Богом. Більшість общин України об'єднано в Союз християн віри євангельської України.

Релігієзнавство - галузь гуманітарної науки, об'єктом вивчення якої є такий особистий стан людини, яка при визначенні свого місця у світі орієнтується на надприроднє начало, відчуває свій зв'язок з ним. Предметом релігієзнавства є природа релігії та її функціональність.

Релігійна свідомість - спосіб відношення віруючого до світу через систему поглядів і почуттів, сенс та значення яких складає віра у надприроднє.

Релігійна філософія - філософські напрямки, орієнтовані на проблеми, пов'язані з релігійною тематикою.

Релігія - духовний феномен, який відображає не тільки віру людини у існування надприроднього начала, що є джерелом буття всього існуючого, але і є для людини способом спілкування з цим началом, входження в його світ. Релігія заперечує буття людини як випадкове, стверджує його як невід'ємну частину світу.

Сакральне /від лат.saker-священний/ - наділене божественною благодаттю. Це: релігійна віра, таїнства, церква, священнослужителі, предмети і дії, пов'язані з релігійним культом.

Сансара /санскр.-повторення народжень і смертей/ - в індуїзмі та буддизмі уявлення про єдину низку переходів душі з однієї оболонки в іншу.

Світові релігії - визначення найбільш розповсюджених монотеїстичних релігій, які в ході свого розвитку подолали національні межі. Основні риси: космополітизм, ідея равенства усіх перед Богом, відречення від специфічної обрядовості, місіонерська активність, спрощення обрядів посвяти в нову віру.

Світогляд релігійний - система поглядів і уявлень, які відображають відношення віруючої людини до світу, його життєву позицію і цінносні орієнтації.

Символ віри - короткий виклад основних догматів будь-якої релігії, безперечне визнання якого є обов'язком віруючого.

Собор - 1/ головний храм міста або монастиря, де богослуження здійснює єпископ; 2/ зібрання вищих представників церкви для вирішення питань віровчення, внутрішнього укладу, дисципліни та правил.

Спіритизм /від лат. spiritus-душа, дух/ - містико-ідеалістична течія, послідовники якої вірять у існування потойбічного світу духів і можливість спілкування з ними за допомогою певних ритуалів. Посередником виступає медіум - особистість, яка в особливому стані свідомості /трансі/ начебто вміє спілкуватися з духами.

Сунна /араб. звичай, приклад/ - священне предання ісламу, що викладене у вигляді висловлювань Мухаммеда і оповідань про його діянння близькими людьми - хадісів. Хадіси передавались усно, записані у 8-11 століттях.

Суфізм /від араб. "суф."-шерсть/ - містико-аскетична течія в ісламі. Суфії намагались зрозуміти таємний сенс коранічних откровінь, брали участь у дискусіях, дотримувались додаткових постів з метою досягнення стану екстазу. Кінцевою метою вважали знищення своїх якостей як особистості і повне з'єднання з божественною істиною.

Таїнства - обрядові дії в християнстві, якими , за вченням церкви, віруючому передається божественна благодать.

Теїзм /від грецьк. - theos - Бог/ - форма вірувань і культу, пов'язана з уявленнями про Бога - творця світу.

Тотемізм /від індіанськ. "от-отем" - його рід/ - форма давніх вірувань, пов'язана з уявленням про надприродні кровні зв'язки даного роду чи племені з певним видом рослин, тварин або явищ природи.

Тріпітака /санскр. "три корзини"/ - зібрання буддійської релігійно-канонічної літератури. Складається з трьох частин: віная-пітака /корзина правил поведінки/ , сутта-пітака /корзина сутр/, абхідхарма-пітака /корзина тлумачення вчення/.

Фетишизм /від порт.fetiko - зачаровані речі/ - форма давніх вірувань, сутністю яких є мисленно-фантазійне наділення деяких предметів неживої природи надприродньою могутністю.

Харизма /від грецьк.charisma-дар/ - Божий дар, дарований Святим Духом апостолам на 50-й день після Великодня.

Харизматики - 1/ віруючі в отримання харизми в цьому житті через безпосереднє спілкування з Богом; 2/ рух у сучасному християнстві, направлений на модернізацію релігійного життя, пошук нових форм культової практики. Властиво протестанізму, католицизму, православ'ю.

Храм - загальна назва будов, призначених для здійснення релігійного культу. У кожній релігії храм має особливу назву: собор, костьол, мечеть, синагога. Храм - місце, де людина спілкується з Богом.

Християнство - одна із трьох світових релігій, найбільш розповсюджена за числом прихильників. З'явилось в 1 ст. н.е. у східних провінціях Римської імперії на грунті месіанських сект іудаїзму. Згідно з Х., засновник вчення - Ісус Христос, Син Бога, який за наказом Бога-Отця зійшов на землю, прийняв облік людини через народження Дівою Марією, дав людям заповіді Нового завіту /Нагорна проповідь, найбільш повний варіант - Євангеліє від Матфея, 5 гл./; постраждав на хресті заради виправлення першородного гріху, воскрес і вознісся на небо як одне із облич Святої Трійці, повинен зійти на землю заради здійснення Страшного Суду. Християнство запозичило від іудаїзму: Святе письмо /Старий завіт/ та ряд елементів культу. Теоретичні джерела: філософія Філона Александрійського, його вчення про Логос - Сині Божому, посереднику між Богом і людьми та філософія неостоїцизму - насамперед вчення римського філософа Сенеки. З 3 ст. вищим законодавчим органом християнства стають церковні собори. Нікейський 325 р. і Константинопольський 381 р. собори утвердили Символ віри. З 324 р. Х. стає державною релігією Візантії. Дякуючи космополітизмові, відсутності на ранніх етапах закріплених форм релігійного культу і чітких моральних та суспільно-політичних принципів, з часом стає світовою релігією.

Церква /від грецьк.kyriake - досл. Божий дім/ - 1/ християнська культова спруда з алтарем і приміщенням для богослужіння, 2/ тип релігійної організації, що склався у ході розвитку віровчення як спосіб регламентації відношень всередині релігійної спільноти й поза нею: з державою, з суспільством. Характерні риси церкви: загальне віровчення й розроблена догматика, загальна релігійна діяльність, сувора ієрархія.

Цінності релігійні - сукупність ідей, норм поведінки, дій, за допомогою яких здійснюється задоволення духовних потреб віруючого. Перша група цінносних понять: Бог, віра, молитва тощо. Друга - реальні цінності, інтегровані в релігійну систему.

Шаманство /від евенк. "саман" - знахарь/ - рання форма релігії, яка спирається на віру в можливість спілкування людини з духом. Шаман - посередник - між світом людей і світом духів, історично перший професійний служитель культу. Основний обряд Ш. - камлання.

Шаріат /від араб."шаріа" - "вірний шлях до мети"/ - комплекс юридичних норм, принципів і правил поведінки, встановлений у релігійному житті мусульманина. Ш. для віруючого - божий закон, доведений мусульманам через Коран і хадіси.

Язичництво - сучасна наукова назва давньої релігії, яка існувала до прийняття світових релігій у всіх народів. Охоплює широкий спектр вірувань з давніх часів: віра в духів, культ предків, тотемізм, магія тощо. Вважається політеїстичною релігією, деякі з дослідників відносять до нього і енотеїстичні релігії.

Яхве - ім'я Бога в іудаїзмі. Давні іудеї наділяли ім'я Бога магічною силою, забороняли його написання і проголошення IHVH. У Старому завіті під цим написанням стояло слово Адонай /Господь мій/. Християнські богослови, які звернулись у 16 ст. до єврейського тексту Біблії, стали читати його як Ієгова. Значення самого слова точно не встановлено.

тематичний План курсу

ПОТИЖНЕВЕ ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТА

НАВЧАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ

Модуль 1. Тема: «Релігія як соціальний феномен.

Політеістичні релігії»

Розділ 1.1. Тема: «Предмет і завдання курсу релігієзнавство.

Основні поняття.»

Зміст

1.1.1. Релігиєзнавство як наука.

1.1.2. Сутьність релігії.

1.1.3.Основні теорії походження релігії.

1.1.4. Структура релігії.

1.1.5. Основні функції релігії.

1.1.6. Класифікація релігій.

Ключові поняття: релігійна свідомість, релігійний культ, релігійний обряд, церква, секта, деномінація, харизматичний культ.

Цілі та завдання розділу:

• простежити етимологію терміну «релігія»;

• отримати уявлення про сутність релігії та її складові.

• визначити що є наукою «релігієзнавство» і коли вона виникла;

• ознайомитися із теоріями походження релігії

• виявити основні функції релігії та визначити їх характеристику;

• розглянути засоби класифікації релігії.

Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.1.

1. Прочитайте. Законспектуйте основні положення.

2. Зверніть особливу увагу на поняття, виділені курсивом. Випишіть їх пояснення.

3. Складіть таблицю основних теорій походження релігії.

4. Складіть опорну схему класифікації релігії за часом походження та засобом розповсюдження.