ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 29.11.2019
Просмотров: 1252
Скачиваний: 1
зані зі змінами в культурі, управлінням інформаційними потоками і політикою у сфері людських ресурсів. Усе це мас значення для ефективного функціонування, вилучення прибутку з технологічних нововведень і можливостей.
Дослідження виробництва стали активно проводитися в XVIII ст. у зв'язку зі становленням машинного виробництва. У табл. 1.2 наведено короткий огляд основних станів формування та історичного розвитку операційного менеджменту. Машинне виробництво привело до зиміни кропіткої праці мануфактурного робітника дійми потужних високопродуктивних механізмів.
Увесь процес був розділений на складові фази. Відкрилися можливості для технологічного застосування науки, розвитку прикладних досліджень, пов'язаних з матеріальним виробництвом. Велике машинне виробництво вимагало взаємодії всіх ланок, встановлення суворого дотримання визначених норм і пропорцій між усіма сторонами виробництва. Виникли такі проблеми, як забезпечення пропорційності кількості робітників і машин, їх продуктивності і темпів роботи. З'явилися різноманітні завдання управління виробництвом, починаючи від технічної підготовки виробництва, конструкторської розробки намічуваних до виробництва виробів (продукції, товарів), проектування технологічних процесів і т. ін.
Управління виділилося в окремий вид діяльності. З ростом масштабів виробництва, ускладненням структури та розвитком спеціалізації і кооперування, поглибленням поділу праці змінювалися і розширювалися межі інженерно-технічного управління виробництвом. Управління як функція організації праці виникло на ґрунті машинного виробництва.
Новий зміст і широкі масштаби управлінська діяльність набуває в умовах ринкової економіки. Форми управлінської діяльності стали надзвичайно різноманітні. Для забезпечення функціонування складної операційної системи потрібна була величезна кількість внутрішньої і зовнішньої інформації. Ця інформація накопичувалася в різних структурах управлінської мережі. Збільшився обсяг робіт, пов'язаних з одержанням, збереженням, оформленням, обробкою інформації. Це привело до росту чисельності управлінського персоналу.
Виник інститут керуючих. Менеджери з'явилися насамперед на великих промислових підприємствах. На ранніх стадіях машинного виробництва, коли підприємства нараховували невеликий штат працівників, власник міг бути й сам учасником виробничого процесу. В міру зростання масштабів виробництва функція нагляду за робітниками була передана менеджерам.
26
Таблиця 1.2
Етапи формування і розвитку концепції операційного менеджменту
Період |
Місце, автори |
Концепція (ідеї, інструменти, методи) |
1 |
2 |
3 |
4000 років до н.е. |
Єгипет |
Концепція планування і контролю. Ідея про те, що для досягнення успіху необхідно спочатку розробити, а потім відстежувати план |
1000 років до н.е. |
Китай |
Удосконалення планування і контролю |
600 років до н.е. |
Халдейська імперія |
Системи контролю випуску продукції і стимулююча оплата праці в виробництві |
500 років до н.е. |
Китай |
Стандарти діяльності й системи виміру. Принципи спеціалізації виробництва |
400 років до н.е. |
Кіпр |
Вивчення трудових рухів, транспортних операцій та планування |
XV ст. |
Італія |
Шифр компонент, стандартизація комплектуючих, складальні лінії, управління запасами |
1776 р. 1800 р. |
Адам Сміт |
Поділ праці: спеціалізація виробництва |
Елі Уітні |
Науковий підхід до проведення спостережень, реєстрації, відтворювальних і точних вимірів для проектування та управління виробничою діяльністю |
|
1832 р. 1881р. |
Чарльз Беббедж |
Автоматизація обчислень. Розробка прототипу комп'ютера |
Джозеф Жаккард |
Числове управління - Жаккардів ткацький верстат |
|
Джеймс Ватт |
Норми часу в плануванні та контролі |
|
Джеймс Мілл |
Аналіз рухів у процесі виконання робіт |
|
XX ст. 1900-ті рр. 1910-ті рр. |
Ф.У. Тейлор |
Науковий менеджмент: дослідження методів роботи, розрахунок норм часу, оптимізація структури організації |
О.О. Богданов |
Теологія. Загальносистемна теорія організації |
|
Ф.У. Харріс |
Найбільш вигідний розмір партії. Економічний розмір замовлення. Математичне моделювання виробничої діяльності |
|
1913 р. |
Г. Форд Н.Леффінгвелл Ч. Соренсон |
Складальний конвеєр: розподіл праці й оптимізація операцій. Моделювання діяльності в офісі. Концепція скоординованих конвеєрних ліній |
1916р. |
Генрі Гантт |
Оптимізація виробничих циклів (графіки Гант-та), потреба у навчанні робітників |
1920-ті рр. |
Х.Ф. Додж , Х.Г. Ромінг |
Статистичний контроль якості. Імовірне моделювання в операційному менеджменті |
27
Продовження табя. 1.2
1 |
2 |
3 |
1924 р. |
Уолт Шуарт |
Статистичні таблиці для контролю процесів |
1930-ті рр. |
Мері Фоллет |
Груповий підхід до вирішення проблем |
|
П.М. Блекет |
Дослідження операцій: управління запасами, черговість, прогнозування |
1940-ві роки |
Джон Атанасов (США) |
Створення цифрового комп'ютера (АВС- комп'ютер) |
Норберт Вінер, Клод Шеннон |
Системний аналіз |
|
1950-ті рр. |
А. Фігенбаум, Е. Демінг |
Контроль якості |
Японія |
Управління якістю. Система «точно, вчасно» (ЛТ): запаси "точно, вчасно" припускають наявність мінімальних запасні, необхідних для функціонування «робленої нродукуишіьпої системи. Система "кайзен" |
|
1950-1960 рр. |
США, Європа |
Великомасштабні розробки методів дослідження операцій. Моделювання виробничої діяльності, теорія черг, теорія прийнятій рішень, математичне програмування, методи мережно-го планування проектів РЕІ'Т і СРМ |
1970-ті рр. |
Д. Орлікі, О. Уайт |
Широкомасштабне використання комп'ютерної техніки в бізнесі. Планування матеріально-технічного забезпечення виробництва (МКР). Теорія обмежень. Рівнобіжний інжиніринг. Ре-інжиніринг бізнес-процесів |
1980-ті рр. |
США, Ізраїль |
Модель виробничої стратегії. Виробництво як засіб конкурентної боротьби. Синхронне виробництво. Аналіз критичних ситуацій |
1990-ті рр. |
США, Європа |
Загальне управління якістю (Т()М). 1 Ірсмія Іїо-лбріджа. Оновлення бізнес-процесіи. Іілскірон-не підприємство. Управління ланцюгом забезпечення. ЗАР, програмне забезпечення типу клієнт/сервер |
В апараті управління виникли спеціалізовані підрозділи: технічної підготовки й удосконалення виробництва; управління персоналом і організації праці; оперативного управління і контролю виробництна; ремонту й обслуговування устаткування; матеріально-складського і транспортного господарства; маркетингу; бухгалтерії і фінансів і т. д.
Поступово став завойовувати позиції науково-технічний і інженерний підхід до організації управління виробництвом і іншими сферами
28
діяльності підприємства. Це сприяло появі нової галузі прикладних інженерно-економічних знань.
У країнах ринкової економіки проблемам управління виробництвом присвячена велика кількість книг, тисячі журнальних статей. Найбільш суттєві дослідження виробництва належать представникам школи "наукового менеджменту", для якої характерні дослідження ділової і виробничої діяльності. Ця школа відіграла величезну роль як фактор раціоналізації і стимулювання розвитку виробництва.
Початок наукового менеджменту пов'язано з ім'ям Ф. Тейлора (1856-1915). Результати його досліджень узагальнені в ряді робіт, серед яких найбільш помітними є: "Управління фабрикою" (1903 р.), "Принципи наукового управління" (1911), "Показання перед спеціальною комісією Конгресу" (1912 р.). Тейлор виконав ряд досліджень з питань техніки і технології виробництва та запропонував ідеї і положення, які стали суттєвим внеском у розвиток великомасштабного, науково організованого виробництва. Висуваючи головною метою максимальне збільшення продуктивності праці, Тейлор пропонував конкретні рішення, спрямовані на раціональне використання праці робітників і засобів виробництва; уведення строгого регламенту на застосування матеріалів і інструментів; стандартизацію інструментів, робочих операцій; точний облік робочого часу; дослідження трудових операцій шляхом розкладання їх на складові елементи і хронометражу, установлення контролю за кожною операцією й под.
Система Тейлора пов'язувала нові ролі персоналу з ідеями більш високого виходу продукції, більш низької собівартості, більш високих зарплат і гармонії у відносинах "управлінський персонал - робітники".
Дослідження Тейлора стосувалися сталеливарних компаній і машинобудівних заводів. Почавши працювати учнем у механічній майстерні, Тейлор пройшов усі ступені від молодшого службовця до головного інженера великого металургійного підприємства. Тейлор запропонував ряд заходів, що одержали назву "вивчення роботи". Для дослідження трудових прийомів Тейлор залучав кваліфікованих робітників, що детально знали ці прийоми. Аналізуючи рухи окремих працівників, він розбив кожне з них на елементарні складові частини і домігся (за допомогою хронометражу) створення "ідеальних методів роботи", заснованих на удосконаленні кращих елементів трудового процесу різних робітників. Тейлор вважав за необхідне усунення всіх "помилкових", "повільних" і "марних" рухів. Тейлор розробив оптимальні методи роботи, він намагався науково визначити "кращий метод" виконання кожної роботи у найкоротший час. На підприємствах, де проводив експерименти Тей-
29
лор, продуктивність праці зросла за три роки в два рази.
У результаті своїх досліджень Тейлор обґрунтував необхідність поділу праці безпосередньо у сфері управління. За його рекомендацією планування було виділено в самостійну функцію управління. Тейлор запропонував заздалегідь планувати методи роботи і усю виробничу діяльність підприємства в цілому. У дослідженнях Тейлора міститься розробка різних систем відрядної оплати праці відповідно до науково обґрунтованих методів нормування праці.
Система Тейлора набула поширення в перші три десятиліття XX ст. У 1920—1930-ті роки послідовниками Тейлора стали Г.Л. Гантт, Ф.Б. Гіл-берт, Ліліан Гілберт.
Гантт Г. досліджував роботу текстильниць, які складали, упаковували і маркували готову продукцію. Він установив, що ця ділянка роботи перевантажена робочою силою і дезорганізована. Після реорганізації була введена нова система руху продукції. Текстильниці були переведені на відрядну систему оплати праці. При значному скороченні робочого дня на 25-30 % збільшився вихід продукції, а заробітна плата виросла на 20-60 %. Однак реорганізація приводила до скорочення персоналу, що викликало опір робітників нововведенням Г. Гантта.
Гантт застосував аналітичні методи для дослідження окремих операцій. Він розробив методи планування послідовності виробничих операцій. Ці методи не втратили свого значення й у сучасних умовах. Дослідження системи "людина-машина" дозволило Гантту зв'язати організаційний і мотиваційний аспекти виробництва.
Подружжя Гілбертів довели, що основні елементи виробничих операцій не залежать від змісту роботи. Досліджуючи технологічні операції, вони розробили методику мікроаналізу рухів, що поклало початок наукової організації робочих місць.
Дослідження американського вченого Г. Емерсона (1853-1931 рр.) пов'язані з організацією праці з погляду продуктивності і пропозиціями щодо методики досягнення максимальної ефективності. М. Емерсон висунув дванадцять принципів продуктивності: 1. Чітко сформульовані ідеї і поставлені цілі. 2. Здоровий глузд. 3. Компетентна консультація. 4. Дисципліна. 5. Справедливе ставлення до персоналу. 6. Швидкий, надійний, точний і постійний облік. 7. Диспетчеризація. 8. Норми і розклади. 9. Нормалізація умов. 10. Нормування операцій. 11. Писані стандартні інструкції. 12. Винагорода за продуктивність.
Помітний внесок у теорію і практику дослідження операцій зробив російський учений А.К. Гастєв (1882-1941 рр.). Його дослідження з наукової організації праці не втратили своєї актуальності і в даний час. Гастєв
30