ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 29.11.2019

Просмотров: 1252

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

зані зі змінами в культурі, управлінням інформаційними потоками і полі­тикою у сфері людських ресурсів. Усе це мас значення для ефективного функціонування, вилучення прибутку з технологічних нововведень і мож­ливостей.

Дослідження виробництва стали активно проводитися в XVIII ст. у зв'язку зі становленням машинного виробництва. У табл. 1.2 наведено ко­роткий огляд основних станів формування та історичного розвитку опера­ційного менеджменту. Машинне виробництво привело до зиміни кропіткої праці мануфактурного робітника дійми потужних високопродуктивних механізмів.

Увесь процес був розділений на складові фази. Відкрилися можли­вості для технологічного застосування науки, розвитку прикладних до­сліджень, пов'язаних з матеріальним виробництвом. Велике машинне виробництво вимагало взаємодії всіх ланок, встановлення суворого до­тримання визначених норм і пропорцій між усіма сторонами виробни­цтва. Виникли такі проблеми, як забезпечення пропорційності кількос­ті робітників і машин, їх продуктивності і темпів роботи. З'явилися різноманітні завдання управління виробництвом, починаючи від тех­нічної підготовки виробництва, конструкторської розробки намічува­них до виробництва виробів (продукції, товарів), проектування техно­логічних процесів і т. ін.

Управління виділилося в окремий вид діяльності. З ростом масштабів виробництва, ускладненням структури та розвитком спеціалізації і коопе­рування, поглибленням поділу праці змінювалися і розширювалися межі інженерно-технічного управління виробництвом. Управління як функція організації праці виникло на ґрунті машинного виробництва.

Новий зміст і широкі масштаби управлінська діяльність набуває в умовах ринкової економіки. Форми управлінської діяльності стали над­звичайно різноманітні. Для забезпечення функціонування складної опера­ційної системи потрібна була величезна кількість внутрішньої і зовніш­ньої інформації. Ця інформація накопичувалася в різних структурах управлінської мережі. Збільшився обсяг робіт, пов'язаних з одержанням, збереженням, оформленням, обробкою інформації. Це привело до росту чисельності управлінського персоналу.

Виник інститут керуючих. Менеджери з'явилися насамперед на ве­ликих промислових підприємствах. На ранніх стадіях машинного ви­робництва, коли підприємства нараховували невеликий штат працівни­ків, власник міг бути й сам учасником виробничого процесу. В міру зростання масштабів виробництва функція нагляду за робітниками бу­ла передана менеджерам.

26


Таблиця 1.2

Етапи формування і розвитку концепції операційного менеджменту



Період

Місце, автори

Концепція (ідеї, інструменти, методи)

1

2

3

4000 років до н.е.

Єгипет

Концепція планування і контролю. Ідея про те, що для досягнення успіху необхідно спочатку розробити, а потім відстежувати план

1000 років до н.е.

Китай

Удосконалення планування і контролю

600 років до н.е.

Халдейська імперія

Системи контролю випуску продукції і стиму­лююча оплата праці в виробництві

500 років до н.е.

Китай

Стандарти діяльності й системи виміру. Прин­ципи спеціалізації виробництва

400 років до н.е.

Кіпр

Вивчення трудових рухів, транспортних опера­цій та планування

XV ст.

Італія

Шифр компонент, стандартизація комплектую­чих, складальні лінії, управління запасами

1776 р. 1800 р.

Адам Сміт

Поділ праці: спеціалізація виробництва

Елі Уітні

Науковий підхід до проведення спостережень, реєстрації, відтворювальних і точних вимірів для проектування та управління виробничою ді­яльністю

1832 р. 1881р.

Чарльз Беббедж

Автоматизація обчислень. Розробка прототипу комп'ютера

Джозеф Жаккард

Числове управління - Жаккардів ткацький верс­тат

Джеймс Ватт

Норми часу в плануванні та контролі

Джеймс Мілл

Аналіз рухів у процесі виконання робіт

XX ст. 1900-ті рр.

1910-ті рр.

Ф.У. Тейлор

Науковий менеджмент: дослідження методів ро­боти, розрахунок норм часу, оптимізація струк­тури організації

О.О. Богданов

Теологія. Загальносистемна теорія організації

Ф.У. Харріс

Найбільш вигідний розмір партії. Економічний розмір замовлення. Математичне моделювання виробничої діяльності

1913 р.

Г. Форд Н.Леффінгвелл Ч. Соренсон

Складальний конвеєр: розподіл праці й оптимі­зація операцій. Моделювання діяльності в офісі. Концепція скоординованих конвеєрних ліній

1916р.

Генрі Гантт

Оптимізація виробничих циклів (графіки Гант-та), потреба у навчанні робітників

1920-ті рр.

Х.Ф. Додж , Х.Г. Ромінг

Статистичний контроль якості. Імовірне моде­лювання в операційному менеджменті

27


Продовження табя. 1.2



1

2

3

1924 р.

Уолт Шуарт

Статистичні таблиці для контролю процесів

1930-ті рр.

Мері Фоллет

Груповий підхід до вирішення проблем


П.М. Блекет

Дослідження операцій: управління запасами, черговість, прогнозування

1940-ві ро­ки

Джон Атанасов (США)

Створення цифрового комп'ютера (АВС-

комп'ютер)

Норберт Вінер, Клод Шеннон

Системний аналіз

1950-ті рр.

А. Фігенбаум, Е. Демінг

Контроль якості

Японія

Управління якістю. Система «точно, вчасно» (ЛТ): запаси "точно, вчасно" припускають на­явність мінімальних запасні, необхідних для функціонування «робленої нродукуишіьпої сис­теми. Система "кайзен"

1950-1960 рр.

США, Європа

Великомасштабні розробки методів дослі­дження операцій. Моделювання виробничої ді­яльності, теорія черг, теорія прийнятій рішень, математичне програмування, методи мережно-го планування проектів РЕІ'Т і СРМ

1970-ті рр.

Д. Орлікі, О. Уайт

Широкомасштабне використання комп'ютер­ної техніки в бізнесі. Планування матеріально-технічного забезпечення виробництва (МКР). Теорія обмежень. Рівнобіжний інжиніринг. Ре-інжиніринг бізнес-процесів

1980-ті рр.

США, Ізраїль

Модель виробничої стратегії. Виробництво як засіб конкурентної боротьби. Синхронне виро­бництво. Аналіз критичних ситуацій

1990-ті рр.

США, Європа

Загальне управління якістю (Т()М). 1 Ірсмія Іїо-лбріджа. Оновлення бізнес-процесіи. Іілскірон-не підприємство. Управління ланцюгом забез­печення. ЗАР, програмне забезпечення типу

клієнт/сервер

В апараті управління виникли спеціалізовані підрозділи: технічної підготовки й удосконалення виробництва; управління персоналом і орга­нізації праці; оперативного управління і контролю виробництна; ремонту й обслуговування устаткування; матеріально-складського і транспортного господарства; маркетингу; бухгалтерії і фінансів і т. д.

Поступово став завойовувати позиції науково-технічний і інжене­рний підхід до організації управління виробництвом і іншими сферами

28


діяльності підприємства. Це сприяло появі нової галузі прикладних ін­женерно-економічних знань.

У країнах ринкової економіки проблемам управління виробництвом присвячена велика кількість книг, тисячі журнальних статей. Найбільш суттєві дослідження виробництва належать представникам школи "нау­кового менеджменту", для якої характерні дослідження ділової і вироб­ничої діяльності. Ця школа відіграла величезну роль як фактор раціона­лізації і стимулювання розвитку виробництва.

Початок наукового менеджменту пов'язано з ім'ям Ф. Тейлора (1856-1915). Результати його досліджень узагальнені в ряді робіт, серед яких найбільш помітними є: "Управління фабрикою" (1903 р.), "Прин­ципи наукового управління" (1911), "Показання перед спеціальною ко­місією Конгресу" (1912 р.). Тейлор виконав ряд досліджень з питань техніки і технології виробництва та запропонував ідеї і положення, які стали суттєвим внеском у розвиток великомасштабного, науково органі­зованого виробництва. Висуваючи головною метою максимальне збі­льшення продуктивності праці, Тейлор пропонував конкретні рішення, спрямовані на раціональне використання праці робітників і засобів ви­робництва; уведення строгого регламенту на застосування матеріалів і інструментів; стандартизацію інструментів, робочих операцій; точний облік робочого часу; дослідження трудових операцій шляхом розкла­дання їх на складові елементи і хронометражу, установлення контролю за кожною операцією й под.

Система Тейлора пов'язувала нові ролі персоналу з ідеями більш високого виходу продукції, більш низької собівартості, більш високих зарплат і гармонії у відносинах "управлінський персонал - робітники".

Дослідження Тейлора стосувалися сталеливарних компаній і маши­нобудівних заводів. Почавши працювати учнем у механічній майстерні, Тейлор пройшов усі ступені від молодшого службовця до головного ін­женера великого металургійного підприємства. Тейлор запропонував ряд заходів, що одержали назву "вивчення роботи". Для дослідження трудових прийомів Тейлор залучав кваліфікованих робітників, що дета­льно знали ці прийоми. Аналізуючи рухи окремих працівників, він роз­бив кожне з них на елементарні складові частини і домігся (за допомо­гою хронометражу) створення "ідеальних методів роботи", заснованих на удосконаленні кращих елементів трудового процесу різних робітни­ків. Тейлор вважав за необхідне усунення всіх "помилкових", "повіль­них" і "марних" рухів. Тейлор розробив оптимальні методи роботи, він намагався науково визначити "кращий метод" виконання кожної роботи у найкоротший час. На підприємствах, де проводив експерименти Тей-

29


лор, продуктивність праці зросла за три роки в два рази.

У результаті своїх досліджень Тейлор обґрунтував необхідність поді­лу праці безпосередньо у сфері управління. За його рекомендацією плану­вання було виділено в самостійну функцію управління. Тейлор запропо­нував заздалегідь планувати методи роботи і усю виробничу діяльність підприємства в цілому. У дослідженнях Тейлора міститься розробка різ­них систем відрядної оплати праці відповідно до науково обґрунтованих методів нормування праці.

Система Тейлора набула поширення в перші три десятиліття XX ст. У 1920—1930-ті роки послідовниками Тейлора стали Г.Л. Гантт, Ф.Б. Гіл-берт, Ліліан Гілберт.

Гантт Г. досліджував роботу текстильниць, які складали, упаковували і маркували готову продукцію. Він установив, що ця ділянка роботи пере­вантажена робочою силою і дезорганізована. Після реорганізації була вве­дена нова система руху продукції. Текстильниці були переведені на відря­дну систему оплати праці. При значному скороченні робочого дня на 25-30 % збільшився вихід продукції, а заробітна плата виросла на 20-60 %. Однак реорганізація приводила до скорочення персоналу, що викликало опір робітників нововведенням Г. Гантта.

Гантт застосував аналітичні методи для дослідження окремих опера­цій. Він розробив методи планування послідовності виробничих операцій. Ці методи не втратили свого значення й у сучасних умовах. Дослідження системи "людина-машина" дозволило Гантту зв'язати організаційний і мо­тиваційний аспекти виробництва.

Подружжя Гілбертів довели, що основні елементи виробничих опера­цій не залежать від змісту роботи. Досліджуючи технологічні операції, вони розробили методику мікроаналізу рухів, що поклало початок науко­вої організації робочих місць.

Дослідження американського вченого Г. Емерсона (1853-1931 рр.) пов'язані з організацією праці з погляду продуктивності і пропозиціями щодо методики досягнення максимальної ефективності. М. Емерсон вису­нув дванадцять принципів продуктивності: 1. Чітко сформульовані ідеї і поставлені цілі. 2. Здоровий глузд. 3. Компетентна консультація. 4. Дис­ципліна. 5. Справедливе ставлення до персоналу. 6. Швидкий, надійний, точний і постійний облік. 7. Диспетчеризація. 8. Норми і розклади. 9. Но­рмалізація умов. 10. Нормування операцій. 11. Писані стандартні інструк­ції. 12. Винагорода за продуктивність.

Помітний внесок у теорію і практику дослідження операцій зробив російський учений А.К. Гастєв (1882-1941 рр.). Його дослідження з науко­вої організації праці не втратили своєї актуальності і в даний час. Гастєв

30