зані зі змінами в культурі, управлінням інформаційними потоками і полі­тикою у сфері людських ресурсів. Усе це мас значення для ефективного функціонування, вилучення прибутку з технологічних нововведень і мож­ливостей.

Дослідження виробництва стали активно проводитися в XVIII ст. у зв'язку зі становленням машинного виробництва. У табл. 1.2 наведено ко­роткий огляд основних станів формування та історичного розвитку опера­ційного менеджменту. Машинне виробництво привело до зиміни кропіткої праці мануфактурного робітника дійми потужних високопродуктивних механізмів.

Увесь процес був розділений на складові фази. Відкрилися можли­вості для технологічного застосування науки, розвитку прикладних до­сліджень, пов'язаних з матеріальним виробництвом. Велике машинне виробництво вимагало взаємодії всіх ланок, встановлення суворого до­тримання визначених норм і пропорцій між усіма сторонами виробни­цтва. Виникли такі проблеми, як забезпечення пропорційності кількос­ті робітників і машин, їх продуктивності і темпів роботи. З'явилися різноманітні завдання управління виробництвом, починаючи від тех­нічної підготовки виробництва, конструкторської розробки намічува­них до виробництва виробів (продукції, товарів), проектування техно­логічних процесів і т. ін.

Управління виділилося в окремий вид діяльності. З ростом масштабів виробництва, ускладненням структури та розвитком спеціалізації і коопе­рування, поглибленням поділу праці змінювалися і розширювалися межі інженерно-технічного управління виробництвом. Управління як функція організації праці виникло на ґрунті машинного виробництва.

Новий зміст і широкі масштаби управлінська діяльність набуває в умовах ринкової економіки. Форми управлінської діяльності стали над­звичайно різноманітні. Для забезпечення функціонування складної опера­ційної системи потрібна була величезна кількість внутрішньої і зовніш­ньої інформації. Ця інформація накопичувалася в різних структурах управлінської мережі. Збільшився обсяг робіт, пов'язаних з одержанням, збереженням, оформленням, обробкою інформації. Це привело до росту чисельності управлінського персоналу.

Виник інститут керуючих. Менеджери з'явилися насамперед на ве­ликих промислових підприємствах. На ранніх стадіях машинного ви­робництва, коли підприємства нараховували невеликий штат працівни­ків, власник міг бути й сам учасником виробничого процесу. В міру зростання масштабів виробництва функція нагляду за робітниками бу­ла передана менеджерам.

26

---

Таблиця 1.2

Етапи формування і розвитку концепції операційного менеджменту

Період	Місце, автори	Концепція (ідеї, інструменти, методи)
1	2	3
4000 років до н.е.	Єгипет	Концепція планування і контролю. Ідея про те, що для досягнення успіху необхідно спочатку розробити, а потім відстежувати план
1000 років до н.е.	Китай	Удосконалення планування і контролю
600 років до н.е.	Халдейська імперія	Системи контролю випуску продукції і стиму­лююча оплата праці в виробництві
500 років до н.е.	Китай	Стандарти діяльності й системи виміру. Прин­ципи спеціалізації виробництва
400 років до н.е.	Кіпр	Вивчення трудових рухів, транспортних опера­цій та планування
XV ст.	Італія	Шифр компонент, стандартизація комплектую­чих, складальні лінії, управління запасами
1776 р. 1800 р.	Адам Сміт	Поділ праці: спеціалізація виробництва
	Елі Уітні	Науковий підхід до проведення спостережень, реєстрації, відтворювальних і точних вимірів для проектування та управління виробничою ді­яльністю
1832 р. 1881р.	Чарльз Беббедж	Автоматизація обчислень. Розробка прототипу комп'ютера
	Джозеф Жаккард	Числове управління - Жаккардів ткацький верс­тат
	Джеймс Ватт	Норми часу в плануванні та контролі
	Джеймс Мілл	Аналіз рухів у процесі виконання робіт
XX ст. 1900-ті рр. 1910-ті рр.	Ф.У. Тейлор	Науковий менеджмент: дослідження методів ро­боти, розрахунок норм часу, оптимізація струк­тури організації
	О.О. Богданов	Теологія. Загальносистемна теорія організації
	Ф.У. Харріс	Найбільш вигідний розмір партії. Економічний розмір замовлення. Математичне моделювання виробничої діяльності
1913 р.	Г. Форд Н.Леффінгвелл Ч. Соренсон	Складальний конвеєр: розподіл праці й оптимі­зація операцій. Моделювання діяльності в офісі. Концепція скоординованих конвеєрних ліній
1916р.	Генрі Гантт	Оптимізація виробничих циклів (графіки Гант-та), потреба у навчанні робітників
1920-ті рр.	Х.Ф. Додж , Х.Г. Ромінг	Статистичний контроль якості. Імовірне моде­лювання в операційному менеджменті

27

---

Продовження табя. 1.2

1	2	3
1924 р.	Уолт Шуарт	Статистичні таблиці для контролю процесів
1930-ті рр.	Мері Фоллет	Груповий підхід до вирішення проблем
	П.М. Блекет	Дослідження операцій: управління запасами, черговість, прогнозування
1940-ві ро­ки	Джон Атанасов (США)	Створення цифрового комп'ютера (АВС- комп'ютер)
	Норберт Вінер, Клод Шеннон	Системний аналіз
1950-ті рр.	А. Фігенбаум, Е. Демінг	Контроль якості
	Японія	Управління якістю. Система «точно, вчасно» (ЛТ): запаси "точно, вчасно" припускають на­явність мінімальних запасні, необхідних для функціонування «робленої нродукуишіьпої сис­теми. Система "кайзен"
1950-1960 рр.	США, Європа	Великомасштабні розробки методів дослі­дження операцій. Моделювання виробничої ді­яльності, теорія черг, теорія прийнятій рішень, математичне програмування, методи мережно-го планування проектів РЕІ'Т і СРМ
1970-ті рр.	Д. Орлікі, О. Уайт	Широкомасштабне використання комп'ютер­ної техніки в бізнесі. Планування матеріально-технічного забезпечення виробництва (МКР). Теорія обмежень. Рівнобіжний інжиніринг. Ре-інжиніринг бізнес-процесів
1980-ті рр.	США, Ізраїль	Модель виробничої стратегії. Виробництво як засіб конкурентної боротьби. Синхронне виро­бництво. Аналіз критичних ситуацій
1990-ті рр.	США, Європа	Загальне управління якістю (Т()М). 1 Ірсмія Іїо-лбріджа. Оновлення бізнес-процесіи. Іілскірон-не підприємство. Управління ланцюгом забез­печення. ЗАР, програмне забезпечення типу клієнт/сервер

В апараті управління виникли спеціалізовані підрозділи: технічної підготовки й удосконалення виробництва; управління персоналом і орга­нізації праці; оперативного управління і контролю виробництна; ремонту й обслуговування устаткування; матеріально-складського і транспортного господарства; маркетингу; бухгалтерії і фінансів і т. д.

Поступово став завойовувати позиції науково-технічний і інжене­рний підхід до організації управління виробництвом і іншими сферами

28

---

діяльності підприємства. Це сприяло появі нової галузі прикладних ін­женерно-економічних знань.

У країнах ринкової економіки проблемам управління виробництвом присвячена велика кількість книг, тисячі журнальних статей. Найбільш суттєві дослідження виробництва належать представникам школи "нау­кового менеджменту", для якої характерні дослідження ділової і вироб­ничої діяльності. Ця школа відіграла величезну роль як фактор раціона­лізації і стимулювання розвитку виробництва.

Початок наукового менеджменту пов'язано з ім'ям Ф. Тейлора (1856-1915). Результати його досліджень узагальнені в ряді робіт, серед яких найбільш помітними є: "Управління фабрикою" (1903 р.), "Прин­ципи наукового управління" (1911), "Показання перед спеціальною ко­місією Конгресу" (1912 р.). Тейлор виконав ряд досліджень з питань техніки і технології виробництва та запропонував ідеї і положення, які стали суттєвим внеском у розвиток великомасштабного, науково органі­зованого виробництва. Висуваючи головною метою максимальне збі­льшення продуктивності праці, Тейлор пропонував конкретні рішення, спрямовані на раціональне використання праці робітників і засобів ви­робництва; уведення строгого регламенту на застосування матеріалів і інструментів; стандартизацію інструментів, робочих операцій; точний облік робочого часу; дослідження трудових операцій шляхом розкла­дання їх на складові елементи і хронометражу, установлення контролю за кожною операцією й под.

Система Тейлора пов'язувала нові ролі персоналу з ідеями більш високого виходу продукції, більш низької собівартості, більш високих зарплат і гармонії у відносинах "управлінський персонал - робітники".

Дослідження Тейлора стосувалися сталеливарних компаній і маши­нобудівних заводів. Почавши працювати учнем у механічній майстерні, Тейлор пройшов усі ступені від молодшого службовця до головного ін­женера великого металургійного підприємства. Тейлор запропонував ряд заходів, що одержали назву "вивчення роботи". Для дослідження трудових прийомів Тейлор залучав кваліфікованих робітників, що дета­льно знали ці прийоми. Аналізуючи рухи окремих працівників, він роз­бив кожне з них на елементарні складові частини і домігся (за допомо­гою хронометражу) створення "ідеальних методів роботи", заснованих на удосконаленні кращих елементів трудового процесу різних робітни­ків. Тейлор вважав за необхідне усунення всіх "помилкових", "повіль­них" і "марних" рухів. Тейлор розробив оптимальні методи роботи, він намагався науково визначити "кращий метод" виконання кожної роботи у найкоротший час. На підприємствах, де проводив експерименти Тей-

29

---

лор, продуктивність праці зросла за три роки в два рази.

У результаті своїх досліджень Тейлор обґрунтував необхідність поді­лу праці безпосередньо у сфері управління. За його рекомендацією плану­вання було виділено в самостійну функцію управління. Тейлор запропо­нував заздалегідь планувати методи роботи і усю виробничу діяльність підприємства в цілому. У дослідженнях Тейлора міститься розробка різ­них систем відрядної оплати праці відповідно до науково обґрунтованих методів нормування праці.

Система Тейлора набула поширення в перші три десятиліття XX ст. У 1920—1930-ті роки послідовниками Тейлора стали Г.Л. Гантт, Ф.Б. Гіл-берт, Ліліан Гілберт.

Гантт Г. досліджував роботу текстильниць, які складали, упаковували і маркували готову продукцію. Він установив, що ця ділянка роботи пере­вантажена робочою силою і дезорганізована. Після реорганізації була вве­дена нова система руху продукції. Текстильниці були переведені на відря­дну систему оплати праці. При значному скороченні робочого дня на 25-30 % збільшився вихід продукції, а заробітна плата виросла на 20-60 %. Однак реорганізація приводила до скорочення персоналу, що викликало опір робітників нововведенням Г. Гантта.

Гантт застосував аналітичні методи для дослідження окремих опера­цій. Він розробив методи планування послідовності виробничих операцій. Ці методи не втратили свого значення й у сучасних умовах. Дослідження системи "людина-машина" дозволило Гантту зв'язати організаційний і мо­тиваційний аспекти виробництва.

Подружжя Гілбертів довели, що основні елементи виробничих опера­цій не залежать від змісту роботи. Досліджуючи технологічні операції, вони розробили методику мікроаналізу рухів, що поклало початок науко­вої організації робочих місць.

Дослідження американського вченого Г. Емерсона (1853-1931 рр.) пов'язані з організацією праці з погляду продуктивності і пропозиціями щодо методики досягнення максимальної ефективності. М. Емерсон вису­нув дванадцять принципів продуктивності: 1. Чітко сформульовані ідеї і поставлені цілі. 2. Здоровий глузд. 3. Компетентна консультація. 4. Дис­ципліна. 5. Справедливе ставлення до персоналу. 6. Швидкий, надійний, точний і постійний облік. 7. Диспетчеризація. 8. Норми і розклади. 9. Но­рмалізація умов. 10. Нормування операцій. 11. Писані стандартні інструк­ції. 12. Винагорода за продуктивність.

Помітний внесок у теорію і практику дослідження операцій зробив російський учений А.К. Гастєв (1882-1941 рр.). Його дослідження з науко­вої організації праці не втратили своєї актуальності і в даний час. Гастєв

30

---

Смотрите также файлы

• 123333.doc

• лаб 6 +.doc

• Економіка підпр-в тестові завдання.doc

• Права і свободи людини і громадянина.doc

• Матрица БКГ.doc