Файл: Шабанова ПІДРУЧНИК.pdf

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 02.12.2019

Просмотров: 2558

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
background image

 

53 

 «

Вища освіта

 – сукупність систематизованих знань, 

умінь  і  практичних  навичок,  способів  мислення, 
професійних,  світоглядних  і  громадянських  якостей, 
морально-етичних  цінностей,  інших  компетентностей, 
здобутих  у  вищому  навчальному  закладі  (науковій 
установі)  у  відповідній  галузі  знань  за  певною 
кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є 
вищими,  ніж  рівень  повної  загальної  середньої  освіти». 
(Закон «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII 2014 
року. Розділ Ι, СТ.1) 

Сучасна  вища  освіта,  згідно  останього  закону, 

спирається на наступні принцпи: 

«1) 

автономія

  вищого  навчального  закладу  – 

самостійність,  незалежність  і  відповідальність  вищого 
навчального  закладу  у  прийнятті  рішень  стосовно 
розвитку  академічних  свобод,  організації  освітнього 
процесу, наукових досліджень, внутрішнього управління, 
економічної  та  іншої  діяльності,  самостійного  добору  і 
розстановки кадрів у межах, встановлених цим Законом; 

2) 

академічна  мобільність

  –  можливість  учасників 

освітнього  процесу  навчатися,  викладати,  стажуватися 
чи  проводити  наукову  діяльність  в  іншому  вищому 
навчальному  закладі  (науковій  установі)  на  території 
України чи поза її межами; 

3) 

академічна 

свобода

 

– 

самостійність 

і 

незалежність  учасників  освітнього  процесу  під  час 
провадження 

педагогічної, 

науково-педагогічної, 

наукової та/або інноваційної діяльності, що здійснюється 
на  принципах  свободи  слова  і  творчості,  поширення 
знань  та  інформації,  проведення  наукових  досліджень  і 
використання 

їх 

результатів 

та 

реалізується 

з 

урахуванням  обмежень,  встановлених  законом»(  (Закон 
«Про  вищу  освіту»  від  01.07.2014  №  1556-VII.  Розділ  Ι, 
СТ.1) 

Натепер  систему  вищої  освіти  України  складають 

наступні вищі заклади освіти: 


background image

 

54 

«

університет

 

– 

багатогалузевий 

(класичний, 

технічний)  або  галузевий  (профільний,  технологічний, 
педагогічний, 

фізичного 

виховання 

і 

спорту, 

гуманітарний,  богословський/теологічний,  медичний, 
економічний,  юридичний,  фармацевтичний,  аграрний, 
мистецький,  культурологічний  тощо)  вищий  навчальний 
заклад,  що  провадить  інноваційну  освітню  діяльність  за 
різними  ступенями  вищої  освіти  (у  тому  числі  доктора 
філософії),  проводить  фундаментальні  та/або  прикладні 
наукові 

дослідження, 

є 

провідним 

науковим 

і 

методичним  центром,  має  розвинуту  інфраструктуру 
навчальних,  наукових  і  науково-виробничих  підрозділів, 
сприяє  поширенню  наукових  знань  та  провадить 
культурно-просвітницьку діяльність; 

академія,  інститут

  –  галузевий  (профільний, 

технологічний, 

технічний, 

педагогічний, 

богословський/теологічний, 

медичний, 

економічний, 

юридичний,  фармацевтичний,  аграрний,  мистецький, 
культурологічний  тощо)  вищий  навчальний  заклад,  що 
провадить  інноваційну  освітню  діяльність,  пов’язану  з 
наданням  вищої  освіти  на  першому  і  другому  рівнях  за 
однією  чи  кількома  галузями  знань,  може  здійснювати 
підготовку на третьому і вищому науковому рівнях вищої 
освіти 

за 

певними 

спеціальностями, 

проводить 

фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є 
провідним  науковим  і  методичним  центром,  має 
розвинуту  інфраструктуру  навчальних,  наукових  і 
науково-виробничих  підрозділів,  сприяє  поширенню 
наукових  знань  та  провадить  культурно-просвітницьку 
діяльність; 

 коледж

  –  галузевий  вищий  навчальний  заклад  або 

структурний 

підрозділ 

університету, 

академії 

чи 

інституту,  що  провадить  освітню  діяльність,  пов’язану  із 
здобуттям 

ступенів 

молодшого 

бакалавра 

та/або 

бакалавра,  проводить  прикладні  наукові  дослідження. 
Коледж  також  має  право  здійснювати  підготовку 


background image

 

55 

фахівців  освітньо-кваліфікаційного  рівня  молодшого 
спеціаліста»  (Закон  «Про  вищу  освіту»  від  01.07.2014  № 
1556-VII, СТ.28). 

Порядок 

створення, 

реорганізації, 

ліквідації, 

ліцензування,  атестації  та  акредитації  вищого  закладу 
освіти, згідно діючого закону, встановлює:  

 «для  закладів  державної  форми  власності  -– 

Кабінетом Міністрів України; 

для  закладів  комунальної  форми  власності  -– 

відповідними органами місцевого самоврядування; 

для закладів  приватної форми власності  - фізичними 

та/або  юридичними  особами  відповідно  до  закону. 
(Закон «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII 2014 
року, Стаття 31) 

 

4.3 Ступені освіти 
 

Відповідно до чинного законодавства:   
«В Україні встановлюються такі освітні рівні: 
дошкільна освіта; 
початкова загальна освіта; 
базова загальна середня освіта; 
повна загальна середня освіта; 
професійно-технічна освіта; 
вища освіта. 
В 

Україні 

встановлюються 

такі 

освітньо-

кваліфікаційні рівні та ступені: 

кваліфікований робітник; 
молодший спеціаліст; 
молодший бакалавр; 
бакалавр; 
магістр; 
доктор філософії; 
доктор наук"; (Закон «Про вищу освіту» від 01.07.2014 

№ 1556-VII, Стаття 30)»  

 


background image

 

56 

«Підготовка  фахівців  з  вищою  освітою  здійснюється 

за 

відповідними 

освітньо-професійними, 

освітньо-

науковими,  науковими  програмами  на  таких  рівнях 
вищої освіти: 

початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; 
перший (бакалаврcький) рівень; 
другий (магістерський) рівень; 
третій (освітньо-науковий) рівень; 
науковий рівень. 

Початковий  рівень 

(короткий  цикл)  вищої  освіти 

відповідає п’ятому  кваліфікаційному  рівню Національної 
рамки  кваліфікацій  і  передбачає  здобуття  особою 
загальнокультурної 

та 

професійно 

орієнтованої 

підготовки,  спеціальних  умінь  і  знань,  а  також  певного 
досвіду їх практичного  застосування з метою виконання 
типових завдань, що передбачені для первинних посад у 
відповідній галузі професійної діяльності. 

Перший  (бакалаврський)  рівень

  вищої  освіти 

відповідає 

шостому 

кваліфікаційному 

рівню 

Національної  рамки  кваліфікацій  і  передбачає  здобуття 
особою  теоретичних  знань  та  практичних  умінь  і 
навичок, 

достатніх 

для 

успішного 

виконання 

професійних обов’язків за обраною спеціальністю. 

Другий  (магістерський)  рівень

  вищої  освіти 

відповідає сьомому кваліфікаційному рівню Національної 
рамки  кваліфікацій  і  передбачає  здобуття  особою 
поглиблених  теоретичних  та/або  практичних  знань, 
умінь, 

навичок 

за 

обраною 

спеціальністю 

(чи 

спеціалізацією),  загальних  засад  методології  наукової 
та/або  професійної  діяльності,  інших  компетентностей, 
достатніх 

для 

ефективного 

виконання 

завдань 

інноваційного  характеру  відповідного  рівня  професійної 
діяльності. 

Третій  (освітньо-науковий)  рівень

  вищої  освіти 

відповідає 

восьмому 

кваліфікаційному 

рівню 

Національної  рамки  кваліфікацій  і  передбачає  здобуття 


background image

 

57 

особою  теоретичних  знань,  умінь,  навичок  та  інших 
компетентностей,  достатніх  для  продукування  нових 
ідей,  розв’язання  комплексних  проблем  у  галузі 
професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, 
оволодіння  методологією  наукової  та  педагогічної 
діяльності,  а  також  проведення  власного  наукового 
дослідження,  результати  якого  мають  наукову  новизну, 
теоретичне та практичне значення. 

Науковий  рівень  вищої  освіти  відповідає  дев’ятому 

кваліфікаційному 

рівню 

Національної 

рамки 

кваліфікацій  і  передбачає  набуття  компетентностей  з 
розробки  і  впровадження  методології  та  методики 
дослідницької 

роботи, 

створення 

нових 

системоутворюючих 

знань 

та/або 

прогресивних 

технологій, 

розв’язання 

важливої 

наукової 

або 

прикладної  проблеми,  яка  має  загальнонаціональне  або 
світове  значення».  (Закон  «Про  вищу  освіту»  від 
01.07.2014 № 1556-VII 2014 року, Стаття 5) 

 
Підготовку  фахівців  ступеня  молодший  бакалавр  і 

бакалавр забезпечують коледжі; 

бакалавр,  магістр,  доктор  філософії,  доктор  наук  

забезпечують університети, академії та інститути"; 

наукові  ступені  доктора  філософії  і  доктора  наук 

присуджуються 

спеціалізованими 

вченими 

радами 

вищих  навчальних  закладів,  наукових  установ  та 
організацій  у  порядку,  затвердженому  Кабінетом 
Міністрів України". 

Молодший  бакалавр

  -–  це  освітньо-професійний 

ступінь,  що  здобувається  на  початковому  рівні 
(короткому  циклі)  вищої  освіти  і  присуджується  вищим 
навчальним  закладом  у  результаті  успішного  виконання 
здобувачем вищої освіти освітньої-професійної програми, 
обсяг якої становить 90-120 кредитів ЄКТС.