ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 02.12.2019
Просмотров: 2485
Скачиваний: 1
73
молодої людини для їх розуміння, між стрімким потоком
інформації і можливостями навчально-виховного процесу
щодо її сприйняття, між колективом і особистістю та ін.
До суб'єктивних суперечностей педагогічного процесу
належать суперечності між цілісністю особистості і
функціональним
підходом
до
її
формування,
однобічністю педагогічного процесу; між відставанням
процесу генералізації знань і вмінь та необхідністю
переважного
застосування
узагальнень;
між
індивідуальним
творчим
процесом
становлення
особистості
і
масово-репродуктивним
характером
організації педагогічного процесу; між провідним
значенням
діяльності
в
розвитку
особистості
і
установками на словесне виховання та ін.
Основним елементом педагогічного процесу є
педагогічне завдання. Це дає змогу розглядати
педагогічну діяльність як процес виконання послідовних
завдань різних рівнів складності. Оскільки одним із
компонентів педагогічного процесу є вихованці, їх також
залучають до виконання цих завдань.
У реальних навчально-виховних умовах взаємодія
педагогів і вихованців може створювати різноманітні
проблемні ситуації. Оскільки вони вимагають вирішення
відповідно до мети педагогічного процесу, їх також
можна вважати педагогічними завданнями.
Спеціально створена педагогічна ситуація завжди
зумовлює передбачувані зміни в особистості вихованця,
які стосуються його світогляду, ціннісних орієнтацій,
потреб, мотивів, рис характеру, навичок, поведінки.
Виконання педагогічних завдань, вирішення
педагогічних проблем, як правило, охоплює такі
етапи:
-– аналіз педагогічної ситуації і формування
педагогічної проблеми;
-– проектування
кількох варіантів вирішення
проблеми і вибір оптимального для конкретного випадку;
74
-– реалізація плану вирішення проблеми, який
включає взаємодію, регулювання і коригування перебігу
педагогічного процесу;
-– аналіз результатів.
На кожному з них відбувається певна взаємодія
компонентів педагогічного процесу.
5.2 Закономірності педагогічного процесу
Педагогічний процес як сукупність послідовних дій
задля
досягнення
мети
навчання
і
виховання
підпорядкований певним універсальним і специфічним
цілям та закономірностям.
Філософія трактує
закономірність як об'єктивний,
стійкий, повторюваний, необхідний і суттєвий
зв'язок
між
явищами
і
процесами,
що
характеризують
розвиток.
Оскільки
закономірні
зв'язки між предметами і явищами мають зовнішній і
внутрішній характер, то й закономірності педагогічного
процесу відображають його зв'язки із суспільним
середовищем та властиві компонентам цього процесу
внутрішні зв'язки.
Виховання в широкому розумінні тісно пов'язане з
усіма суспільними процесами, залежить від рівня
розвитку економіки, політичної системи тощо. Це
означає, що проблеми, які доводиться вирішувати у
педагогічному
процесі,
зумовлюються
суспільним
середовищем.
Тому
перша
закономірність
педагогічного процесу, яка реалізує виховання в
широкому розумінні, полягає в його цілісності, а
також зумовленості його мети, завдань, змісту,
форм
і
методів
соціально-економічними
та
ідеологічними потребами суспільства.
Педагогічний процес здійснюється в умовах, які
можуть сприяти або перешкоджати його успішному
функціонуванню.
Наприклад,
стан
вітчизняної
75
економіки, зміни, що відбуваються в соціальній
структурі,
залишковий
принцип
фінансування
культурно-освітньої сфери негативно впливають на
педагогічні процеси у сучасній школі. Це означає, що
завдання, зміст, форми і методи педагогічного процесу
залежать не тільки від потреб, а й від можливостей
суспільства, умов, у яких він відбувається.
Серед
внутрішніх
зв'язків
між
компонентами
педагогічного процесу найважливішим є
зв'язок між
процесами навчання, виховання, освіти і розвитку.
Психолого-педагогічна теорія і практика доводять, що
навчання і виховання є вирішальними у розвитку
особистості. Без навчання неможливо досягти мети
виховання. А передумовою успішного навчання є певний
рівень вихованості молодої людини. Тому в цілісному
педагогічному процесі усі уроки та виховні заходи мають
справляти розвиваючий ефект, а навчання повинно бути
виховуючим і розвиваючим.
Ефективність навчання і виховання у цілісному
педагогічному процесі залежить від
забезпечення
педагогами єдності своїх дій з діями студентів, а
також від єдності цілей виховних впливів педагогів
і
самовиховання
студентів,
педагогічного
керівництва
і
самодіяльності.
Це
вимагає
стимулювання активності, самостійності студентів,
спонукання
їх
до
самовиховання,
самоосвіти,
самовираження.
Не меншу роль відіграє
організація діяльності та
спілкування учнів у вихованні й навчанні
. В активній
діяльності (ігровій, навчально-пізнавальній, трудовій,
громадській) студент засвоює засоби дій і пізнає
об'єктивні властивості предметів. У навчанні і вихованні
істотну роль відіграють спілкування педагогів і
вихованців, а також спілкування між учнями, завдяки
яким учень оволодіває соціальним досвідом, суспільними
цінностями, утверджує себе як особистість.
76
Успішність педагогічного процесу залежить і від
уміння
педагогів
правильно
враховувати
індивідуальні особливості вихованців.
Кожен віковий
період має свої характерні особливості, знаючи які,
педагог обирає відповідний зміст, форми і методи
навчання і виховання.
Пильної уваги потребує
взаємозв'язок колективу і
особистості в педагогічному процесі.
Адже в
колективі формуються такі риси особистості, як
колективізм,
взаємодопомога,
співчуття,
гуманізм,
доброта тощо, молода людина вчиться правильно
спілкуватися, оцінювати себе, переймає кращі зразки
поведінки у своїх товаришів.
Важливим є й
закономірний зв'язок завдань,
змісту, форм і методів у педагогічному процесі.
Управління
цілісним
педагогічним
процесом
розпочинається
з проектування його цілей і завдань, які
визначають усі наступні його елементи — зміст, форми і
методи діяльності педагогів і учнів. Зміст педагогічного
процесу повинен забезпечити досягнення поставлених
завдань. Він відчутно впливає на добір методів, форм,
технічних засобів навчання і виховання.
Для досягнення очікуваного результату завдання зміст,
форми і методи педагогічного процесу мають утворювати
цілісну логічну систему, що зобов'язує педагога
продумати зв'язки між ними, обрати їх раціональні
варіанти.
5.3 Принципи педагогічного процесу
Якщо закономірності виражають істотний, необхідний
зв'язок між причиною і наслідком, то принципи, які
виходять із закономірностей, є основними вимогами, що
визначають
загальне
спрямування
педагогічного
процесу, його цілі, зміст і методику організації.
77
Принципи педагогічного процесу
(лат. principium-
основа, начало)
—
система основних вимог до навчання і
виховання, дотримання яких дає змогу ефективно
вирішувати проблеми всебічного розвитку особистості.
Формулювання
єдиних
принципів
цілісного
педагогічного процесу не виключає специфіки навчання
і виховання, оскільки кожен із принципів зумовлений
своєрідністю змісту, форм і методів педагогічної
діяльності.
У системі педагогічних принципів виокремлюють
загальні принципи цілісного педагогічного
процесу,
до яких належать:
1.
Принцип
цілеспрямованості
педагогічного
процесу. Виражає вимогу організувати навчально-
виховну роботу з метою всебічного розвитку кожної
особистості, підготовки її до участі в перебудові
суспільства, до життя в демократичній правовій державі.
Цільова спрямованість змісту, організації навчання і
виховання сприяє формуванню цілісного наукового
світогляду,
національної
самосвідомості,
емоційно-
вольової сфери, норм поведінки студентів. Проектуючи
особистість студента, педагог прагне до того, щоб
зробити загальні цілі, завдання навчання і виховання
власними цілями і завданнями кожного учня.
2.
Принцип зв'язку ВНЗ з життям
. Реалізується
через зв'язки змісту виховання і навчання з процесами
розбудови
ринкової
економіки,
демократизації
суспільного життя, реформування системи освіти. До цих
процесів мають залучатися і школярі, що сприятиме
формуванню у них моральної, психологічної і практичної
готовності до самостійного суспільного життя і праці.
3.
Принцип науковості змісту виховання й
навчання.
Вимагає, щоб навчання і виховання
розкривали учням об'єктивну наукову картину світу,
закономірності розвитку природи, суспільства, культури,
мислення. Реалізується він, передусім, при розробці