Файл: Ответы по муз. пед. высшей школы с сайта.docx

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 04.07.2024

Просмотров: 234

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

01 Обєкт та предмет м.П.

1. Система музыкального воспитания с . Кодая .

2. Система музыкального воспитания Карла Орфа

03 Отличия в подготовке кадров для профессиональной и просветительской музыкальной педагогики

04 Первые университеты и музыка в них

06 Перетворення консерваторій у вищі навч закл

07 Европейские консерватории в XIX – XX вв.

2) «Техникум» для подготовки музыканта; 3) Институт по исполнительным, научным и

1983-2004 P .; сейчас ректором является профессор Владимир Рожок.

21 Квітня 1907 р . Збори « Союзу Співацьких і Музичних Товариств » ухвалили змінити його назву на « Музичне Товариство імені Миколи Лисенка » .

14 Современные тенденции развития музыкального образования

15 Исторический путь муз. Педагогики от авторитарной к гуманной модели

18. Средства воздействия на особист и во музыканта в вузе

19. Інтерпретаційність як прояв креативної природи музичного мистецтва та педагогіки

20. Міжособ діалог у процесі формування муз-професіонала у муз внз

1. Властивості наочностей . Бажано застосовувати наочності , що є

25 Принцип послідовності навчання у музичній педагогіці вищої школи

26 Прочность («міцність навчання»)

27 Принцип активности

28. Принцип состязательности и

14 Современные тенденции развития музыкального образования

Сучасні тенденції розвитку музичної освіти

національній музичній освіті останніх років пріоритетними тенденціями розвитку стають :

·

гуманізація ( полягає в утвердженні людини як найвищої цінності , тобто особистісно орієнтоване навчання , стверджує створення нового зразка музичної освіти , орієнтованої на особистість учня );

·

фундаменталізація ( як пріоритет галузей і методів пізнання ; забезпечує багатопрофільність , вихід у суміжні сфери , сприйнятливість до інновацій , здатність до продуктивної переробки інформації і творчого пошуку );

·

гуманітаризація ( покликана формувати духовність особистості , планетарне мислення , художню картину світу ; самовизначення особистості в музичній культурі є стрижневою лінією гуманітаризації );

·

національна спрямованість ( полягає в органічному поєднанні музичної освіти з історією і традиціями українського народу , у збереженні і збагаченні національних цінностей );

·

перехід від інформативних форм до активних методів музичного навчання ( передбачає використання наукового пошуку , проблемного підходу , мультимедійних технологій , інноваційних моделей , які активізують інтелектуальну діяльність );

·

створення умов для творчої самореалізації учнів ( передбачає самоактуалізацію творчого підходу , дає можливість особистості пережити радість творчого досягнення );

·

безперервність музичної освіти ( дає змогу постійно поглиблювати підготовку , досягати цілісності і послідовності в музичному навчанні і вихованні );

·

органічне поєднання музичного навчання , виховання і розвитку ( сприяє формуванню цілісної , гармонійно розвиненої особистості );

·

открытость системы музыкальной образования .



15 Исторический путь муз. Педагогики от авторитарной к гуманной модели

№ 15. Історичний шлях муз . педагогіки від авторитарної до гуманної моделі

Авторитаризм – влада ; повновладдя однієї особи . Гуманізм – озн . людяний .

Авторитарная педагог и ка

Гуманная педагогика

ученики НЕ уровне , одни могут научиться и достичь чего-то , а

другие - ни . Монолог учителя является основным способом союз -

вання . Формат лекції дає учням розуміння того , що вчити – означає розповідати , а вчитися - означає слухати .

все ученики - уровне , каждый может научиться , в каждой есть потен ц .

досягти результату . Діалог у групах , керовані дискусії , дають

змогу учням та вчителеві дійти істиного розуміння і нових пи -

тай , которые способствуют более глубокому усвоению информации .

принудительные методы , что используют страх , стыд , пог -

розу наказание и репрессивный контроле , приме ются

для того , чтобы ученики " хорошо вели себя и учились " .

спонукання до одержання знань , що передбачає добровільну співпрацю , самодісципліну , взаємообумовлені зобов ” язання ,

змиц ь ет желание и стремление детей учиться .

конфликты , ошибки , ложные взгляды рассматриваются как НЕ -

бил и часто приводят к осуждению ученика , плохой оценки и

немедленного наказания .

конфликты , ошибки , ложные мысли дают возможность ученикам учи

тися оцінювати свої мислення та дії , допомагають „ удоскона -

лить мастерство " . способствует признанию труда

Для авторитарного вчителя любити дитину означає : міцно тримати в руках , привчати до дисципліни , змушувати вчитися і вести себе морально , вимагати від нього суворо і все це в ім ' я його ж майбутніх благ .

Гуманна педагогіка , на противагу авторитарної , формує творчу особистість , котра має свою власну думку і здатність вирішувати проблеми .

Схож ость медицины и педагогики - НЕ навреди !


Книги :

· Бертрам Джеймс Глас . История розгами . Том 2 и 3. ( Преступление и наказание в мировой практике ):

- телесные наказания ;

- унижение ученика .

· Марк Фабий Квинтилиан « О воспитании оратора » ( Краткая хрестоматия по истории зарубежной и отечественной педагогической мысли : учебное пособие );

· Августин « Об обучении оглашаемых » . – це катехізація « новообращаемых » .

- не можна голови учнів забивати деталями , необхідно давати саме головне та саме цікаве ;

- подносить материал , чтобы заинтриговать .

· Иоанн Златоуст « Слова о воспитании детей » .

В середньовіччі – немає гуманної педагогіки . Ренесанс – до античного досвіду ; повернення до гуманної пед - ки .

· Жан - Жак Руссо " Эмиль или О воспитании " – педагогічний трактат в романі ( педагогічні ідеї епохи Просвітництва ).

16 Личностный аспект

Особистісний аспект виражає відношення певної особистості до цінностей культури , з якою вона взаємодіє . Особистісна сутність визначається спрямованістю особистості , її соціальною позицією , самосвідомістю , світоглядом .

« Якщо педагогіка хоче виховати людину різнобічно розвинену , то вона повинна спочатку пізнати її теж різнобічно » , зауважував К . Ушинський . Щоб правильно виховувати , необхідно знати , що являє собою людина , який рівень її розвитку .

Существует две концепции развития личности :

1) метафорична ( метафора ( грец . metaphora — перенесення ). У метафорі певні поняття розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю );

2) диалектическая ( диалектика ( греч . διαλεκτική - « мистецтво сперечатись » , « міркувати » ) — метод філософії , що досліджує категорії розвитку ).

Найвищий смисл музичної педагогіки у розвитку особистості , виходячи із сучасних наукових уявлень , полягає у тому , щоб через музичну інтонацію осягати навколишню дійсність , власний внутрішній світ . Таке розуміння сучасної музичної освіти утвердилось не без впливу філософії , накопиченого в ній досвіду осмислення сутності та ролі музики та мистецтва .


У педагогічній концепції О . Рудницької стверджується розуміння світогляду як центрального елементу духовного світу особистості . Світогляд є призмою духовності .

Факторы формирования и развития личности :

- биологические проявления природы человека

- общественные и нравственные отношения

- воспитание .

Рівні музичної освіти ( початковий , середній , вищий ) мають спільні критерії , які характеризують певні якості музичного розвитку особистості . За твердженням О . Рудницької , ці критерії визначаються в процесі діагностики художнього розвитку особистості в контексті проведення науково - педагогічних досліджень .

Ціннісні орієнтації , естетичні оцінки та самооцінки тісно пов ' язані між собою як цілісне функціональне утворення і у своїй сукупності визначають загальний рівень музично - естетичного розвитку особистості .

Станіславський : « Люби мистецтво у собі , а не себе у мистецтві » .

17 Типология индивидуальностей и их роль в формировании музыканта ВУЗа.

17. Типология индивидуальностей и их роль в формировании музыканта ВУЗа.

Правильный педагогический подход к ученику возможен только на основе глубокого анализа его особенностей, опираясь на знание психологии и особенностей психологических типов, творческих типов и темпераментов.

Существует несколько классификаций типов индивидуальности человека. Одна из них – классификация К. Юнга. По его концепции, существует 2 ясно выраженных типа характера, фундаментально отличающихся друг от друга. (с третьим, промежуточным): у одного типа тенденция к активности сильна, а тенденция к рефлексии слаба; у другого же склонность к рефлексии преобладает, тогда как влечение к деятельности оказывается более слабым. Речь идет об интровертах и экстравертах. Интровертный тип – мыслительный, замкнутый, менее подвижный. Такой ученик медленнее реагирует, но обладает большей самостоятельностью и усердием. Экстравертный – наоборот, подвижный, чувствующий, эмоциональный, открытый. Такой ученик моментально выполняет задание, но не настолько детально и тщательно. Между этими двумя крайностями существует бесчисленное множество ступеней. У промежуточного, 3-го типа, у способность к мыслительной деятельности и способность к действию находятся более или менее в равновесии.