Файл: Протоколы с физиологии.docx

Нормальна фізіологія / За ред. В. І. Філімонова.— К.: Здоров'я, 1994.— С. 80-141, 511-555, 573—585.
Фізіологія. За ред. В.Г.Шевчука. Навчальний посібник. Вінниця: Нова книга. 2005. С. 405-494.

Додаткова

Вільям Ф. Ганонг. “Фізіологія людини” – Львів: Бак, 2002.- С. 66-69, 126-187, 237-256, 579-582; 625-627.

Змістові модулі 1-10.

Контрольне заняття 23.

Підсумковий контроль модуля №1 “Загальна фізіологія та вищі інтегративні функції”.

1.Структура модуля №1 “ЗАГАЛЬНА ФІЗІОЛОГІЯ ТА ВИЩІ ІНТЕГРАТИВНІ ФУНКЦІЇ”

Протягом 22 практичних занять студенти вивчали зміст наступних 10 змістових модулів відповідно до конкретних цілей кожного:

Введення в фізіологію.
Фізіологія збудливих структур.
Нервова регуляція функцій організму.
Роль центральної нервової системи (ЦНС) у регуляції рухових функцій.
Роль автономної нервової системи у регуляції вісцеральних функцій.
Гуморальна регуляція та роль ендокринних залоз у регуляції вісцеральних функцій.
Фізіологія сенсорних систем.
Фізіологічні основи поведінки. Роль потреб, мотивацій та емоцій.
Вища нервова діяльність людини.
Фізіологія трудової діяльності і спорту.

Розподіл балів які присвоюються студентам

Модуль 1. “Загальна фізіологія”. Кількість навчальних годин / кредитів ЕСТS: 150/5,0. Кількість змістових модулів: №1-10	Кількість тем практичних занять	Конвертація у бали традиційних оцінок							Мінімальна кількість балів*			Максимальна кількість балів
		Традиційні оцінки					Бали за виконання індивідуальних завдань як виду СРС		Мінімальна кількість балів*			Максимальна кількість балів
		“5”	“4”	“3”	“2”
За поточну навчальну діяльність	22	5	4	3	0	10		66			120
За результатами складання підсумкового модульного контролю										50			80
За засвоєння модуля (залікового кредиту)										116			200

*Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні даного модулю, щоб бути допущеними до складання підсумкового модульного контролю.

2.Навчальні цілі:

Контроль засвоєння модуля №1 “Загальна фізіологія та вищі інтегративні функції” відповідно з конкретними цілями змістових модулів №1-10 дозволяє виявити успішність студентів по реалізації таких кінцевих цілей дисципліни:

Аналізувати регульовані параметри й робити висновки про механізми нервової й гуморальної регуляції фізіологічних функцій організму та його систем
Інтерпретувати механізми й закономірності функціонування збудливих структур організму
Аналізувати стан сенсорних процесів у забезпеченні життєдіяльності людини
Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження функцій організму
Пояснювати механізми інтегративної діяльності організму

3.Базовий рівень підготовки

Студенти мають навики з попередніх навчальних дисциплін:

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
Анатомія людини	Аналізувати інформацію про будову тіла людини, системи, що його складають, органи і тканини
Гістологія, цитологія, ембріологія	Інтерпретувати мікроскопічну та субмікроскопічну структуру клітин
Медична біологія	Пояснювати закономірності проявів життєдіяльності людського організму на молекулярно-біологічному та клітинному рівнях.
Медична і біологічна фізика	Трактувати загальні фізичні та біофізичні закономірності, що лежать в основі життєдіяльності людини

4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до підсумкового модульного контролю

4.1. Перелік теоретичних питань до підсумкового модульного контролю. Змістовий модуль 1: Введення в фізіологію

Фізіологія як наука. Поняття про функції. Методи фізіологічних досліджень.
Становлення й розвиток фізіології у ХІХ столітті
Внесок робіт І.М.Сєченова, І.П.Павлова, П.К.Анохіна, П.Г.Костюка у розвиток світової фізіології
Українська фізіологічна школа.

Змістовий модуль 2: Загальна фізіологія збудливих структур

Потенціал спокою, механізми походження, його параметри, фізіологічна роль.
Потенціал дії, механізми походження, його параметри, фізіологічна роль.
Збудливість. Критичний рівень деполяризації, поріг деполяризації клітинної мембрани.
Зміни збудливості клітини при розвитку одиночного потенціалу дії.
Значення параметрів електричних стимулів для виникнення збудження.
Механізми проведення збудження нервовими волокнами.
Закономірності проведення збудження нервовими волокнами.
Механізми передачі збудження через нервово-м’язовий синапс.
Спряження збудження і скорочення. Механізми скорочення і розслаблення скелетних м’язів
Типи м’язових скорочень: одиночні і тетанічні; ізотонічні та ізометричні.

Змістовий модуль 3. Нервова регуляція функцій організму

Біологічна регуляція, її види та значення для організму. Контури біологічної регуляції. Роль зворотного звязку в регуляції.
Поняття про рефлекс. Будова рефлекторної дуги та функції її ланок.
Рецептори, їх класифікація, механізми збудження.
Пропріорецептори, їх види, функції. Будова і функції мязових веретен.
Механізми і закономірності передачі збудження в центральних синапсах.
Види центрального гальмування. Механізми розвитку пресинаптичного та постсинаптичного гальмування.
Сумація збудження і гальмування нейронами ЦНС.

Змістовий модуль 4: Роль цнс у регуляції рухових функцій

Рухові рефлекси спинного мозку, їх рефлекторні дуги, фізіологічне значення.
Провідникова функція спинного мозку. Залежність спінальних рефлексів від діяльності центрів головного мозку. Спінальний шок.
Рухові рефлекси заднього мозку, децеребраційна ригідність.
Рухові рефлекси середнього мозку, їх фізіологічне значення.
Мозочок, його функції, симптоми ураження.
Таламус, його функції.
Лімбічна система, гіпоталамус, їх функції.
Базальні ядра, їх функції, симптоми ураження.
Сенсорні, асоціативні і моторні зони кори головного мозку, їх функції.
Взаємодії різних рівнів ЦНС у регуляції рухових функцій. Локомоції, їх регуляція. Функціональна структура довільних рухів. Вікові зміни рухових функцій.