Файл: Протоколы с физиологии.docx

Робота 2. Дослідження впливу емоційного збудження на показники серцево-судинної системи

Емоційне збудження моделюють внаслідок здійснення математичних дій в умовах дефіциту часу.

Мета роботи: встановити, як змінюється частота скорочення серця (ЧСС) під час емоційного напруження, зумовленого дефіцитом часу.

Для роботи потрібні: секундомір.

Хід роботи.Роботу виконують бригади, до складу яких входить 2 студенти: один – обстежуваний, другий – дослідник, який визначає ЧСС. Спочатку вимірюють і записують показник в стані спокою, а потім - після виконання завдання. Завдання виконують двічі: перший раз у спокійних умовах (швидкість складання довільна), другий раз – в умовах дефіциту часу (не менше 40 складань за 1 хв).

Конкретне завдання таке: на аркуші паперу записують 2 цифри (одна під другою), а обстежуваний складає їх і записує суму поруч із верхньою цифрою (якщо сума більше 10, то число десятків опускають, а пишуть тільки одиниці). Верхню цифру переносять у нижній ряд. Потім складають нові дві цифри і записують таким же чином.

Наприклад, 5 7 2 9 1 0 1 1 2 3 5

2 5 7 2 9 1 0 1 1 2 3 і т.д.

Швидкість роботи – 40 складань за 1 хв.

Результати роботи:

Висновки:

Протокол перевірено. ________________________

(підпис викладача, дата)

Список літератури

Основна

1. Нормальна фізіологія / За ред. В. І. Філімонова.— К. : Здоров'я, 1994.— С. 513—519; 529—532.

2. Посібник з фізіології. За редакцією проф. В.Г. Шевчука. Вінниця: Нова книга, 2005. С. 446-455.

Додаткова

Вільям Ф. Ганонг “Фізіологія людини” – Львів: Бак, 2002.- С.237-242; 247.

Змістовий модуль 9. Вища нервова діяльність людини.

Практичне заняття 20.

Дослідження типів ВНД

Протокол практичного заняття №20. __”___”_______200____

Робота 1. Визначення функціональної рухомості нервових процесів за допомогою ПННЗ-01.

Метод полягає у тому, що обстежуваний одержує світлові подразнення різного кольору (умовні подразники) і повинен реагувати на них натисканням на відповідні клавіші (умовнорухова реакція). Частоту подразнень регулюють приладом автоматично залежно від швидкості й точності реакції. Показником функціональної рухомості нервових процесів буде кількість подразнень, на які обстежуваний відреагує за 2 хв.

Мета роботи: визначити і оцінити функціональну рухомість нервових процесів за допомогою ПННЗ-01.

Для роботи потрібні: ПННЗ-01, секундомір.

Хід роботи. Обстежуваний сідає перед екраном приладу і одержує інструкцію: «На екрані з'являтимуться світлові подразники - червоне, зелене або жовте кола. Коли з'явиться червоне коло, треба швидко натиснути і відпустити праву клавішу, зелене коло — ліву, жовте — не натискати. Темп подразнень поступово збільшуватиметься. На помилки не звертати уваги, намагатися якомога довше утримувати максимальний темп». Провести тренування протягом 20—З0 с і потім розпочати дослідження — натиснути кнопку «Пуск» і одночасно вимкнути секундомір. Через 2 хв. роботу припинити. Записати дані лічильника.

Результатів роботи.

Висновки: (оцінити функціональну рухомість нервових процесів обстежуваних, користуючись даними таблиці у Додатку).

Робота 2. Визначення сили і рухомості нервових процесів за допомогою коректурного методу.

У досліді використовують таблицю Анфімова. Це надруковані на стандартному .аркуші паперу 8 літер у довільній послідовності — разом 1600. Обстежуваний повинен викреслювати (умовнорухова реакція) певну букву (умовний подразник). Робота триває 5 хв., виконують її в максимальному темпі. Показником рухомості нервових процесів буде кількість знаків, які обстежуваний переглянув за 5 хв., а сили нервових процесів — зміна продуктивності праці (кількості знаків, переглянутих за З0 с, і зроблених помилок).

Мета роботи: визначити силу і рухомість нервових процесів коректурним методом за допомогою таблиць Анфімова, зробити висновок.

Для роботи потрібні: таблиці Анфімова, секундомір.

Хід роботи. Роботу виконують одночасно всі студенти групи. Кожний студент одержує таблицю, заповнює анкетні дані. Далі проводять інструктаж: «Зараз ви одержите завдання і одночасно за командою почнете його виконувати, намагаючись це робити максимально швидко і точно. Літери треба переглядати послідовно в кожному рядку в напрямку зліва направо. Кожні З0 с за сигналом помічатимете вертикальною лінією те місце таблиці, де ви її переглядаєте. Тривалість досліду — 5 хв.». Потім студенти вгорі над таблицею надписують завдання, яке оголошує викладач. Це може бути просте завдання (наприклад, викреслювати літеру «в»), або трохи складніше (викреслювати літеру «в» і підкреслювати літеру «а»), або ще складніше.

Після цього викладач подає команду «Почали» і одночасно вмикає секундомір. Через кожні З0 с він подає сигнал і студенти ставлять вертикальну риску в тому місці, де вони переглядали таблицю. По закінченні роботи студенти самі перевіряють якість роботи, або обмінюються бланками. Підраховують кількість переглянутих знаків та помилок за кожні 30 с і за весь період роботи.

Результати роботи.

1. Кількість переглянутих знаків за 5 хв. ____________________,

2. Кількість помилок

3. Графік динаміки продуктивності праці:

Висновки:

1) Рухомість нервових процесів у порівнянні з максимальною і мінімальною кількістю знаків, переглянутими за 5 хв. іншими досліджуваними, ____________________

2) Сила нервових процесів за динамікою продуктивності праці___________

Работа3. Визначення художнього і розумового типів людей за допомогою тестування.

Визначити художній та розумовий типи людини можна за допомогою тестів, в основі яких лежить здатність людини виявляти спільні ознаки ряду предметів і узагальнювати їх за цими ознаками.

Мета роботи: визначити належність піддослідного до художнього чи розумового типів мислення.

Для роботи потрібні набори слів для класифікації понять.

Хід роботи. Спочатку дають пояснення до тесту: «На дошці я запишу 9 слів. Ви повинні розділити їх на 3 групи по 3 слова за спільними ознаками». Далі записують слова одного набору на дошці, а студенти їх виписують у протоколі в 3 колонки по 3 слова в кожній. Бажано повторити тест з іншим набором слів.

Можливі способи групування слів у 3 колонках: І — за зовнішніми ознаками предметів; II — за призначенням предметів, їх абстрактними властивостями; III — неупорядковане гру­пування слів.

Результати роботи.

Способи групування слів у 3 колонках:

1.

2.

Висновки: (зазначити, за яким типом мислення проведена класифікація понять, який тип за І.П.Павловим, якщо групування слів за І способом свідчить про образне мислення, притаманне художньому типу, за II — про абстрактне мислення, характерне для розумового типу. Якщо використані обидва способи, значить у обстежуваного середній тип мислення).

___________________________________________________________________

.

Робота 4. Визначення властивостей особистості за допомогою тесту Айзенка

Анкета, або тест Айзенка, містить 56 запитань, які характеризують особистість за двома шкалами — екстра-інтроверсія та нейротизм (емоційно-вольова стійкість— нестійкість). Згідно з концепцією Айзенка, параметри екстра-інтроверсії разом із нейротизмом створюють два головні виміри особистості. Ці властивості темпераменту треба розглядати не як протилежні його типи, а як безперервну шкалу між двома полюсами надто ви­раженої властивості.

Мета роботи: провести тестування за допомогою анкети Айзенка, виявити властивості темпераменту.

Для роботи потрібні: тест Айзенка, бланки з колом Айзенка (мал.), ключ до шкали Айзенка.

Хід роботи. Викладач послідовно зачитує запитання із тесту Айзенка, а студенти в протоколах записують номер запитання і відповідь на нього («так» чи «ні»). Після цього звіряють відповіді студентів з відповідями, що містяться в «ключі до шкали Айзенка». Якщо відповіді збігаються, то ставлять знак «плюс», якщо ні —«мінус». Перевірку проводять окремо за шкалами: «Неправда», «Екстра-інтроверсія», «Нейротизм». Якщо за шкалою «Неправда» понад 50 % відповідей збігаються, то тестуванню не можна довіряти. Підраховують кількість плюсів по кожній шкалі і одержані величини відкладають на відповідних осях кола Айзенка: на горизонтальній—«Нейротизм», на вертикальній — «Екстра - інтроверсія». Перехрещення перпендикулярів, поставлених до зна­йдених на осях точок, дасть точку на площині кола. Віддаленість її від центра свідчить про ступінь відхилення відповідної властивості темпераменту від середньої величини.

Результати роботи:

1) Відповіді на запитання – “так” або “ні”