Файл: Протоколы с физиологии.docx

Результатм роботи:

Результати роботи оформити у вигляді схеми запису, отриманого на барабані кімографа.

Висновки:

1. При збільшенні величини напруги подразнюючого електричного струму амплітуда скорочення скелетного м’яза збільшується, бо (пояснити причини__________________

Робота 2. Дослідження залежності характеру скорочення м'яза від частоти його подразнення

Мета роботи: встановити, як зміняться форма, тривалість і амплітуда скорочень м'яза у разі збільшеннячастоти його подразнення.

Для роботи потрібні: стимулятор ІЕС—1М, волога камера, міограф з вантажем масою 15—20 г, кімограф, препарувальний набір, препарувальна дощечка, розчин Рінгера, піпетка, жаба.

Хід роботи. Приготувати ізольований нервово-м'язовий препарат жаби (сідничний нерв — камбаловидний м'яз), закріпити його у вологій камері, з'єднати з міографом. Нерв препарата помістити на подразні електроди (подразнення м'яза непряме). Наблизити міограф до барабана кімографа. Перевірити, чи встановлений важельок міографа в площині, що дотична до поверхні барабана. 3апустити барабан кімографа. Увімкнути електростимулятор. Частота подразнення становить 1 імп/с. Поступово збільшувати силу електричного подразнення м'яза доти, доки амплітуда його одиночних скорочень, що реєструються на барабані кімографа, припинить зростати.

3а допомогою відповідного перемикача електростимулятора збільшити частоту подразнення м'яза спочатку до 5 імп,/с, потім до 10 –15 –20 імп/с, 25 імп/с, а потім до 50 імп/с, реєструючи тетанічні скорочення.

3упинити барабан кімографа і вимкнути електростимулятор.

Результати роботи.

Висновки (відповісти на такі запитання:1) при яких умовах подразнення виникають а)одиночні скорочення, б)зубчатий тетанус, в) суцільний тетанус? 2)Чому амплітуда тетанічного скорочення більша, ніж одиночного?)

1)

2)

Виконати завдання:

Завдання 1.

Тривалість одиночного скорочення ізольованого м’язу становить 0,1с, в тому числі періоду скорочення – 0,04с. Розрахувати, з якою мінімальною частотою слід наносити подразнення електричним струмом, щоб виникли:

а) одиночні скорочення,

б) зубчатий тетанус

в) суцільний тетанус.

Намалювати схеми зазначених видів скорочення.

Відповідь:

Завдання 2.

Під час втоми ізольованого м’яза внаслідок тривалого його скорочення має місце неповне розслаблення м’язу.

Поясніть механізми неповного розслаблення м’язу.

Відповідь:

Завдання 3

Поясніть, чому амплітуда тетанічного скорочення м’яза значно більша, ніж амплітуда одиночного скорочення.

Відповідь:

Протокол перевірено. ________________________

(підпис викладача, дата)

Література

Основна

1.Нормальна фізіологія / 3а ред. В. I. Філімонова.—■ К.: 3доров'я, 1994.— С. 27—33.

2. Посібник з фізіології. За редакцією проф.В.Г.Шевчука. Вінниця: Нова книга, 2005. С.57-63.

Додаткова

1.Фізіологія людини. Вільям Ф.Ганонг. Переклад з англ. Львів: БаК, 2002 –

C. 58-69

Практичне заняття 5. Практичні навички з фізіології збудливих структур.

Теоретичні питання

1. Потенціал спокою, його параметри, механізми походження, фізіологічна роль.

2. Потенціал дії, його параметри, механізми походження, фізіологічна роль.

3. Збудливість. Критичний рівень деполяризації, поріг деполяризації клітинної мембрани.

4. Зміни збудливості клітини при розвитку одиночного потенціалу дії.

5. Значення параметрів електричних стимулів для виникнення збудження.

6. Механізми проведення збудження по нервових волокнах.

7. Закономірності проведення збудження по нервових волокнах.

8. Механізми проведення збудження через нервово-мязовий синапс. Медіатор, мембранні циторецептори та блокатори нервово-мязових синапсів.

9. Спряження збудження зі скороченням. Механізми мязового скорочення.

10. Види мязових скорочень: одиночні і тетанічні; ізотонічні та ізометричні.

Практичні роботи

1.Дослідження параметрів електричного імпульсу для виникнення ПД у волокнах подразнюючого нерва..

Основні схеми, які повинні вміти малювати й пояснювати студенти

1. Схеми розвитку в часі МПС і ПД.

2. Схема, що ілюструє, як змінюється значення МПС у разі гіперполяризації і деполяризації клітинної мембрани.

3. Схема змін збудливості клітин під час розвитку ПД.

4. Схема, що пояснює механізм формування двофазного ПД при біполярному методі його реєстрації.

5. Схема, що пояснює механізми зміни збудливості клітин під час дії на них різних чинників.

6. Схема, що пояснює значення сили електричного подразнення для виникнення у клітині ПД.

7. Схема, що пояснює механізм проведення ПД немієлінізованим нервовим і м'язовим волокнами.

8. Схема, що пояснює особливість механізму проведення ПД міелінізованим нервовим волокном.

9. Схема, що пояснює будову нервово-м'язового синапсу і механізми проведення через нього збудження.

10. Схема одиночного і тетанічного скорочень.

11. Схема, що пояснює механізми м'язового скорочення.

Протокол практичного заняття №5. “____”_____200___ Виконати завдання:

Завдання 1

В мембрані нервового волокна збільшилась кількість відкритих калієвих каналів у стані спокою. Як це позначиться на величині мембранного потенціалу, чому?

Відповідь:

Завдання 2

Як і чому позначиться на параметрах і фазах ПД нервового волокна збільшення кількості відкритих калієвих каналів в мембрані під час розвитку ПД?

Відповідь:

Завдання 3

Як і чому позначиться на величині мембранного потенціалу спокою збільшення кількості відкритих натрієвих каналів у мембрані?

Відповідь

Завдання 4

Тривалість ПД нервового волокна становить 1мс, поріг деполяризації – 20мВ. Чи виникатиме другий ПД при умові, що друге подразнення електричним струмом з напругою 40мВ нанесене через 0,5мс після першого, чому?

Відповідь

Завдання 5

Як і чому позначиться на швидкості проведення збудження збільшення проникності мембрани для іонів натрію?

Відповідь

Завдання 6

Після введення блокатору нервово-м’язової передачі конкурентної дії спостерігали спочатку скорочення м’язів з наступним їх розслабленням. Як ви думаєте, чим обумовлене це початкове скорочення?

Відповідь

Завдання 7

До складу змішаних м’язів входять м’язові волокна з тривалістю одиночного скорочення 100мс (період скорочення 50 мс) і 40 мс.(період скорочення 20 мс). Який вид скорочення виникатиме при частоті нервових імпульсів 25Гц, які надходять від спінальних мотонейронів?

Відповідь

Завдання 8

Чому збільшується сила скорочення м’язів при попередньому їх розтягненні?

Відповідь:

Завдання 9

При захворюванні myasthenia gravis, яке призводить до м’язової слабкості внаслідок зменшення кількості холінорецепторів в кінцевих пластинках синапсів. Запропонуйте і поясніть можливий спосіб покращання нервово-м’язової передачі.

Відповідь:

Протокол перевірено. ________________________

(підпис викладача, дата)

Література

Основна

1.Нормальна фізіологія / 3а ред. В. I. Філімонова. К.: 3доров'я, 1994.— С. 7—33.

2. Посібник з фізіології. За редакцією проф.В.Г.Шевчука. Вінниця: Нова книга, 2005. С.33-43.

Додаткова

1.Фізіологія людини. Вільям Ф.Ганонг. Переклад з англ. Львів: БаК, 2002 – C. 1-59, 106-108

Змістовий модуль 3. Нервова регуляція функцій організму.

Практичне заняття 6.

Загальна характеристика біологічної регуляції. Дослідження рефлекторної дуги.

Теоретичні питання

1. Біологічна регуляція, її значення та види. Контур біологічної регуляції. . Роль зворотного зв’язку у регуляції. Регуляція “за відхиленням” та “за збуренням”.

2. Поняття про рефлекс. Будова рефлекторної дуги та функції її ланок. Уявлення про локальний та інтегральний рефлекторні центри.

3. Порівняльна характеристика умовних та безумовних рефлексів.

Практичні роботи

1. Аналіз будови рефлекторної дуги.

2. Вироблення умовного мигального рефлексу.

Протокол практичного заняття №6. “____”_____200___

Робота 1. Аналіз будови рефлекторної дуги.

Зручним об’єктом для дослідження найпростіших рухових рефлексів організму є спінальний препарат жаби.

Для приготування спінального препарату жаби в ротову порожнину жаби вводять браншу ножиць якомога далі – за очні яблука, і відрізують її верхню щелепу по лінії, що з’єднує куточки рота.

Аналіз дуги рухового рефлексу проводять шляхом вибіркового вимикання анок рефлекторної дуги для того, щоб переконатися в необхідності тієї чи іншої ланки для здійснення рефлексу.

Мета роботи: довести необхідність фізіологічної цілісності всіх ланок рефлекторної дуги для здійснення рефлексу.

Для роботи потрібні: штатив із гачком, 0,5% розчин сірчаної кислоти в чашечці, банка з водою, препарувальний набір, жаба

Хід роботи: Проводять декапітацію жаби, і спінальний препарат за нижню щелепу підвішують на гачок, заправлений у штатив. Через 3-5 хв після декапітації, коли всі рефлекси відновлюються, кінчик пальця задньої кінцівки жаби опускають у чашечку з 0,5% розчин сірчаної кислоти і спостерігають виникнення рефлекторного згинання кінцівки. Після цього кислоту змивають водою, опустивши задні кінцівки жаби в банку з водою. Дослідження повторюють, впливаючи тим же подразником на шкіру інших кінцівок.

Потім знімають шкіру з однієї задньої кінцівки, заздалегідь зробивши круговий розріз шкіри нижче за колінний суглоб, і знову наносять подразнення, але вже за відсутності шкіри, де розташовані рецептори. Дослідження повторюють на інших кінцівках і спостерігають рефлекторну реакцію.

Після цього препарують на другій кінцівці сідничний нерв і перерізують його, потім наносять подразнення на шкіру стопи і спостерігають, чи буде рефлекторна реакція.