ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 06.07.2024
Просмотров: 594
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
Змістовий модуль 13. Система дихання
Змістовий модуль 1. Введення в фізіологію.
Предмет і задачі фізіології. Методи фізіологічних досліджень.
Протокол практичного заняття №1. “____”_____200___
Робота 3. Дослідження впливу стандартного фізичного навантаження на частоту скорочень серця у людини
Протокол практичного заняття №2. “____”_____200___
Робота 2. Визначення швидкості проведення збудження нервом
Практичне заняття 4. Дослідження механізмів скорочення скелетних м’язів.
Практичне заняття 5. Практичні навички з фізіології збудливих структур.
Протокол практичного заняття №5. “____”_____200___ Виконати завдання:
Мета роботи: встановити наявність в цнс гальмівних нейронних ланцюгів.
Протокол практичного заняття №8. “____”_____200___
Протокол практичного заняття №9. “____”_____200___
Робота 3. Дослідження частоти скорочення серця після стандартного фізичного навантаження
Висновки_____________________________________________________________________
Робота 2. Дослідження дотикової чутливості шкіри людини
Робота 3. Дослідження холодової та теплової чутливості шкіри людини
Робота 4. Дослідження больової чутливості шкіри людини
Робота 2. Дослідження периферичного зору за допомогою периметра
Робота 3. Дослідження бінокулярного зору за допомогою кольоротесту
Робота 4. Дослідження колірного зору за допомогою поліхроматичних таблиць
Робота 5. Дослідження кісткового проведення звуку в людини (дослід Вебера)
Робота 6. Порівняння повітряного та кісткового проведення звуку у людини (дослід Рінне)
Робота 2. Дослідження впливу емоційного збудження на показники серцево-судинної системи
Робота 2. Визначення сили і рухомості нервових процесів за допомогою коректурного методу.
Работа3. Визначення художнього і розумового типів людей за допомогою тестування.
Протокол практичного заняття №20. __”____”_________200___
Робота 2. Вимірювання м'язової сили людини за допомогою ручного динамометра
Протокол практичного заняття №22. ____”___”______200____
4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до підсумкового модульного контролю
Змістовий модуль 2: Загальна фізіологія збудливих структур
Змістовий модуль 3. Нервова регуляція функцій організму
Змістовий модуль 4: Роль цнс у регуляції рухових функцій
Змістовий модуль 5: Роль автономної нервової системи в регуляції вісцеральних функцій
Змістовий модуль 6. Гуморальна регуляція вісцеральних функцій та роль ендокринних залоз у регуляції
Змістовий модуль 7. Фізіологія сенсорних систем
Змістовий модуль 8. Фізіологічні основи поведінки
Змістовий модуль 9. Особливості вищої нервової діяльності людини
Змістовий модуль 10. Фізіологічні основи трудової діяльності і спорту
1) Зарезультатамикомп’ютерноготестовогоконтролюстудент отримує:
1) Скільки балів набрав студент при вирішенні ситуаційних задач та інших інтегрованих завдань,
Робота 2. Дослідження впливу емоційного збудження на показники серцево-судинної системи
Емоційне збудження моделюють внаслідок здійснення математичних дій в умовах дефіциту часу.
Мета роботи: встановити, як змінюється частота скорочення серця (ЧСС) під час емоційного напруження, зумовленого дефіцитом часу.
Для роботи потрібні: секундомір.
Хід роботи.Роботу виконують бригади, до складу яких входить 2 студенти: один – обстежуваний, другий – дослідник, який визначає ЧСС. Спочатку вимірюють і записують показник в стані спокою, а потім - після виконання завдання. Завдання виконують двічі: перший раз у спокійних умовах (швидкість складання довільна), другий раз – в умовах дефіциту часу (не менше 40 складань за 1 хв).
Конкретне завдання таке: на аркуші паперу записують 2 цифри (одна під другою), а обстежуваний складає їх і записує суму поруч із верхньою цифрою (якщо сума більше 10, то число десятків опускають, а пишуть тільки одиниці). Верхню цифру переносять у нижній ряд. Потім складають нові дві цифри і записують таким же чином.
Наприклад, 5 7 2 9 1 0 1 1 2 3 5
2 5 7 2 9 1 0 1 1 2 3 і т.д.
Швидкість роботи – 40 складань за 1 хв.
Результати роботи:
Висновки:
Протокол перевірено. ________________________
(підпис викладача, дата)
Список літератури
Основна
Нормальна фізіологія / За ред. В. І. Філімонова.— К. : Здоров'я, 1994.— С. 513—519; 529—532.
Посібник з фізіології. За редакцією проф. В.Г. Шевчука. Вінниця: Нова книга, 2005. С. 446-455.
Додаткова
Вільям Ф. Ганонг “Фізіологія людини” – Львів: Бак, 2002.- С.237-242; 247.
Змістовий модуль 9. Вища нервова діяльність людини.
Практичне заняття 20.
Дослідження типів ВНД
Протокол практичного заняття №20. __”___”_______200____
Робота 1. Визначення функціональної рухомості нервових процесів за допомогою ПННЗ-01.
Метод полягає у тому, що обстежуваний одержує світлові подразнення різного кольору (умовні подразники) і повинен реагувати на них натисканням на відповідні клавіші (умовнорухова реакція). Частоту подразнень регулюють приладом автоматично залежно від швидкості й точності реакції. Показником функціональної рухомості нервових процесів буде кількість подразнень, на які обстежуваний відреагує за 2 хв.
Мета роботи: визначити і оцінити функціональну рухомість нервових процесів за допомогою ПННЗ-01.
Для роботи потрібні: ПННЗ-01, секундомір.
Хід роботи. Обстежуваний сідає перед екраном приладу і одержує інструкцію: «На екрані з'являтимуться світлові подразники - червоне, зелене або жовте кола. Коли з'явиться червоне коло, треба швидко натиснути і відпустити праву клавішу, зелене коло — ліву, жовте — не натискати. Темп подразнень поступово збільшуватиметься. На помилки не звертати уваги, намагатися якомога довше утримувати максимальний темп». Провести тренування протягом 20—З0 с і потім розпочати дослідження — натиснути кнопку «Пуск» і одночасно вимкнути секундомір. Через 2 хв. роботу припинити. Записати дані лічильника.
Результатів роботи.
Номер обстежуваного |
Кількість прийнятих сигналів за 2 хв. |
Оцінка в балах за 10-бальною шкалою |
1. |
|
|
2. |
|
|
3. |
|
|
Висновки: (оцінити функціональну рухомість нервових процесів обстежуваних, користуючись даними таблиці у Додатку).
Робота 2. Визначення сили і рухомості нервових процесів за допомогою коректурного методу.
У досліді використовують таблицю Анфімова. Це надруковані на стандартному .аркуші паперу 8 літер у довільній послідовності — разом 1600. Обстежуваний повинен викреслювати (умовнорухова реакція) певну букву (умовний подразник). Робота триває 5 хв., виконують її в максимальному темпі. Показником рухомості нервових процесів буде кількість знаків, які обстежуваний переглянув за 5 хв., а сили нервових процесів — зміна продуктивності праці (кількості знаків, переглянутих за З0 с, і зроблених помилок).
Мета роботи: визначити силу і рухомість нервових процесів коректурним методом за допомогою таблиць Анфімова, зробити висновок.
Для роботи потрібні: таблиці Анфімова, секундомір.
Хід роботи. Роботу виконують одночасно всі студенти групи. Кожний студент одержує таблицю, заповнює анкетні дані. Далі проводять інструктаж: «Зараз ви одержите завдання і одночасно за командою почнете його виконувати, намагаючись це робити максимально швидко і точно. Літери треба переглядати послідовно в кожному рядку в напрямку зліва направо. Кожні З0 с за сигналом помічатимете вертикальною лінією те місце таблиці, де ви її переглядаєте. Тривалість досліду — 5 хв.». Потім студенти вгорі над таблицею надписують завдання, яке оголошує викладач. Це може бути просте завдання (наприклад, викреслювати літеру «в»), або трохи складніше (викреслювати літеру «в» і підкреслювати літеру «а»), або ще складніше.
Після цього викладач подає команду «Почали» і одночасно вмикає секундомір. Через кожні З0 с він подає сигнал і студенти ставлять вертикальну риску в тому місці, де вони переглядали таблицю. По закінченні роботи студенти самі перевіряють якість роботи, або обмінюються бланками. Підраховують кількість переглянутих знаків та помилок за кожні 30 с і за весь період роботи.
Результати роботи.
Кількість переглянутих знаків за 5 хв. ____________________,
Кількість помилок
Графік динаміки продуктивності праці:
Висновки:
1) Рухомість нервових процесів у порівнянні з максимальною і мінімальною кількістю знаків, переглянутими за 5 хв. іншими досліджуваними, ____________________
2) Сила нервових процесів за динамікою продуктивності праці___________
Работа3. Визначення художнього і розумового типів людей за допомогою тестування.
Визначити художній та розумовий типи людини можна за допомогою тестів, в основі яких лежить здатність людини виявляти спільні ознаки ряду предметів і узагальнювати їх за цими ознаками.
Мета роботи: визначити належність піддослідного до художнього чи розумового типів мислення.
Для роботи потрібні набори слів для класифікації понять.
Хід роботи. Спочатку дають пояснення до тесту: «На дошці я запишу 9 слів. Ви повинні розділити їх на 3 групи по 3 слова за спільними ознаками». Далі записують слова одного набору на дошці, а студенти їх виписують у протоколі в 3 колонки по 3 слова в кожній. Бажано повторити тест з іншим набором слів.
Можливі способи групування слів у 3 колонках: І — за зовнішніми ознаками предметів; II — за призначенням предметів, їх абстрактними властивостями; III — неупорядковане групування слів.
Результати роботи.
Способи групування слів у 3 колонках:
1.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Висновки: (зазначити, за яким типом мислення проведена класифікація понять, який тип за І.П.Павловим, якщо групування слів за І способом свідчить про образне мислення, притаманне художньому типу, за II — про абстрактне мислення, характерне для розумового типу. Якщо використані обидва способи, значить у обстежуваного середній тип мислення).
___________________________________________________________________
.
Робота 4. Визначення властивостей особистості за допомогою тесту Айзенка
Анкета, або тест Айзенка, містить 56 запитань, які характеризують особистість за двома шкалами — екстра-інтроверсія та нейротизм (емоційно-вольова стійкість— нестійкість). Згідно з концепцією Айзенка, параметри екстра-інтроверсії разом із нейротизмом створюють два головні виміри особистості. Ці властивості темпераменту треба розглядати не як протилежні його типи, а як безперервну шкалу між двома полюсами надто вираженої властивості.
Мета роботи: провести тестування за допомогою анкети Айзенка, виявити властивості темпераменту.
Для роботи потрібні: тест Айзенка, бланки з колом Айзенка (мал.), ключ до шкали Айзенка.
Хід роботи. Викладач послідовно зачитує запитання із тесту Айзенка, а студенти в протоколах записують номер запитання і відповідь на нього («так» чи «ні»). Після цього звіряють відповіді студентів з відповідями, що містяться в «ключі до шкали Айзенка». Якщо відповіді збігаються, то ставлять знак «плюс», якщо ні —«мінус». Перевірку проводять окремо за шкалами: «Неправда», «Екстра-інтроверсія», «Нейротизм». Якщо за шкалою «Неправда» понад 50 % відповідей збігаються, то тестуванню не можна довіряти. Підраховують кількість плюсів по кожній шкалі і одержані величини відкладають на відповідних осях кола Айзенка: на горизонтальній—«Нейротизм», на вертикальній — «Екстра - інтроверсія». Перехрещення перпендикулярів, поставлених до знайдених на осях точок, дасть точку на площині кола. Віддаленість її від центра свідчить про ступінь відхилення відповідної властивості темпераменту від середньої величини.
Результати роботи:
1) Відповіді на запитання – “так” або “ні”
1 |
8 |
15 |
22 |
29 |
36 |
43 |
50 |
2 |
9 |
16 |
23 |
30 |
37 |
44 |
51 |
3 |
10 |
17 |
24 |
31 |
38 |
45 |
52 |
4 |
11 |
18 |
25 |
32 |
39 |
46 |
53 |
5 |
12 |
19 |
26 |
33 |
40 |
47 |
54 |
6 |
13 |
20 |
27 |
34 |
41 |
48 |
55 |
7 |
14 |
21 |
28 |
35 |
42 |
49 |
56 |