ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 06.07.2024
Просмотров: 516
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
Змістовий модуль 13. Система дихання
Змістовий модуль 1. Введення в фізіологію.
Предмет і задачі фізіології. Методи фізіологічних досліджень.
Протокол практичного заняття №1. “____”_____200___
Робота 3. Дослідження впливу стандартного фізичного навантаження на частоту скорочень серця у людини
Протокол практичного заняття №2. “____”_____200___
Робота 2. Визначення швидкості проведення збудження нервом
Практичне заняття 4. Дослідження механізмів скорочення скелетних м’язів.
Практичне заняття 5. Практичні навички з фізіології збудливих структур.
Протокол практичного заняття №5. “____”_____200___ Виконати завдання:
Мета роботи: встановити наявність в цнс гальмівних нейронних ланцюгів.
Протокол практичного заняття №8. “____”_____200___
Протокол практичного заняття №9. “____”_____200___
Робота 3. Дослідження частоти скорочення серця після стандартного фізичного навантаження
Висновки_____________________________________________________________________
Робота 2. Дослідження дотикової чутливості шкіри людини
Робота 3. Дослідження холодової та теплової чутливості шкіри людини
Робота 4. Дослідження больової чутливості шкіри людини
Робота 2. Дослідження периферичного зору за допомогою периметра
Робота 3. Дослідження бінокулярного зору за допомогою кольоротесту
Робота 4. Дослідження колірного зору за допомогою поліхроматичних таблиць
Робота 5. Дослідження кісткового проведення звуку в людини (дослід Вебера)
Робота 6. Порівняння повітряного та кісткового проведення звуку у людини (дослід Рінне)
Робота 2. Дослідження впливу емоційного збудження на показники серцево-судинної системи
Робота 2. Визначення сили і рухомості нервових процесів за допомогою коректурного методу.
Работа3. Визначення художнього і розумового типів людей за допомогою тестування.
Протокол практичного заняття №20. __”____”_________200___
Робота 2. Вимірювання м'язової сили людини за допомогою ручного динамометра
Протокол практичного заняття №22. ____”___”______200____
4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до підсумкового модульного контролю
Змістовий модуль 2: Загальна фізіологія збудливих структур
Змістовий модуль 3. Нервова регуляція функцій організму
Змістовий модуль 4: Роль цнс у регуляції рухових функцій
Змістовий модуль 5: Роль автономної нервової системи в регуляції вісцеральних функцій
Змістовий модуль 6. Гуморальна регуляція вісцеральних функцій та роль ендокринних залоз у регуляції
Змістовий модуль 7. Фізіологія сенсорних систем
Змістовий модуль 8. Фізіологічні основи поведінки
Змістовий модуль 9. Особливості вищої нервової діяльності людини
Змістовий модуль 10. Фізіологічні основи трудової діяльності і спорту
1) Зарезультатамикомп’ютерноготестовогоконтролюстудент отримує:
1) Скільки балів набрав студент при вирішенні ситуаційних задач та інших інтегрованих завдань,
Змістовий модуль 5: Роль автономної нервової системи в регуляції вісцеральних функцій
Загальний план будови автономної нервової системи. Автономні рефлекси, їх рефлекторні дуги.
Синапси автономної нервової системи, їх медіатори, циторецептори та блокатори передачі збудження в синапсах..
Вплив симпатичної нервової системи на вісцеральні функції.
Вплив парасимпатичної нервової системи на вісцеральні функції.
Роль метасимпатичної системи в регуляції вісцеральних функцій
Єдність симпатичної й парасимпатичної систем в регуляції функцій
Змістовий модуль 6. Гуморальна регуляція вісцеральних функцій та роль ендокринних залоз у регуляції
Гуморальна регуляція, її відмінності від нервової. Характеристика факторів гуморальної регуляції.
Властивості гормонів, їх основні впливи. Механізм дії гормонів на клітини-мішені.
Контур гуморальної регуляції. Регуляція секреції гормонів ендокринними залозами.
Роль гіпоталамо-гіпофізарної системи в регуляції функцій ендокринних залоз.
Роль соматотропіну, тироксину та трийодтироніну, інсуліну в регуляції лінійного росту тіла , процесів фізичного, психічного розвитку організму.
Роль кальцитоніну, паратгормону, кальцітріолу у регуляції сталості концентрації іонів кальцію та фосфатів у крові.
Роль гормонів підшлункової залози в регуляції функцій організму.
Роль гормонів щитоподібної залози (Т3, Т4) в регуляції функцій організму.
Фізіологія жіночої статевої системи, її функції, роль статевих гормонів.
Фізіологія чоловічої статевої системи, роль статевих гормонів.
Загальне уявлення про неспецифічну адаптацію організму до стресової ситуації. Роль гормонів у неспецифічній адаптації.
Роль симпато-адреналової системи в регуляції неспецифічної адаптації організму до стресової ситуації.
Роль гіпофізарно-наднирникової системи в регуляції неспецифічної адаптації організму до стресової ситуації. Основні впливи глюкокортикоїдів і мінералокортикоїдів на організм.
Змістовий модуль 7. Фізіологія сенсорних систем
Сенсорні системи, їх будова і функції.
Смакова сенсорна система, її будова, функції, методи дослідження.
Нюхова сенсорна система, її будова і функції.
Сомато-сенсорна система, її будова і функції.
Фізіологічні механізми болю.
Опіатна та неопіатна антиноцицептивні системи організму, їх значення.
Фізіологічні механізми знеболення.
Слухова сенсорна система, її будова і функції.
Функції зовнішнього і середнього вуха. Внутрішнє вухо, частотний аналіз звукових сигналів.
Зорова сенсорна система, її будова і функції.
Основні зорові функції та методи їх дослідження.
Змістовий модуль 8. Фізіологічні основи поведінки
Біологічні форми поведінки. Вроджені форми поведінки. Інстинкти, їх фізіологічна роль.
Набуті форми поведінки. Умови утворення умовних рефлексів, їх відмінності від безумовних.
Пам’ять, види і механізми утворення.
Потреби та мотивації, їх роль у формуванні поведінки.
Емоції, механізми формування, біологічна роль.
Змістовий модуль 9. Особливості вищої нервової діяльності людини
Функції нової кори головного мозку й вища нервова діяльність людини..
Біологічна та інформаційна теорії емоцій, їх роль у формуванні поведінки.
Функціональна асиметрія кори великих півкуль головного мозку, його інтегративна функція .
Мова, її функції , фізіологічні основи формування
Мислення. Розвиток абстрактного мислення в людини. Роль мозкових структур у процесі мислення.
Типи вищої нервової діяльності людини. Темпераменти і характер.
Вікові аспекти вищої нервової діяльності у людини.
Змістовий модуль 10. Фізіологічні основи трудової діяльності і спорту
Фізіологічні основи трудової діяльності людини.
Особливості фізичної і розумової праці.. Оптимальні режими праці.
Фізіологічні механізми втоми. Активний відпочинок і його механізми.
Вікові зміни працездатності людини.
Фізіологічні основи спорту. Принципи побудови оптимальних режимів тренувань.
Сон, його види, фази, електрична активність кори, фізіологічні механізми
4.2.Перелікпрактичних завдань до підсумкового модульного контролю.
1. Здійснювати розрахунки параметрів функцій та графічно відображувати процеси, що відбуваються у збудливих структурах.
2. Малювати схема та пояснювати будову і механізми:
контурів біологічної регуляції, рефлекторних дуг рухових рефлексів,
розвитку процесів збудження й гальмування в ЦНС, процесів їх сумації та координації рефлексів,
рефлекторних дуг рухових рефлексів на всіх рівнях ЦНС та провідних шляхів, що забезпечують взаємодію різних рівнів ЦНС,
рефлекторних дуг автономних рефлексів, що забезпечують регуляцію вісцеральних функцій, дії різних гормонів на клітини-мішені та регуляції їх секреції, контурів регуляції вісцеральних функцій за участю гормонів
3. Оцінювати стан сенсорних систем за показниками дослідження їх функцій.
4. Малювати схеми будови специфічних каналів передачі інформації в сенсорних системах та пояснювати механізми формування відповідних відчуттів та образів зовнішньої дійсності.
5. Малювати схеми , що пояснюють формування біологічних форм поведінки та трактувати механізми кожного з її етапів, ролі емоцій у поведінці.
6. Оцінювати і трактувати результати досліджень, що характеризують типи ВНД людини.
7. Оцінити стан організму при фізичному навантаженні за показниками функцій.
5.Регламент проведення підсумкового модульного контролю
Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення модуля на контрольному занятті. До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які виконали всі види навчальних завдань, передбачені навчальною програмою, та при вивчені модуля набрали за поточну навчальну діяльність кількість балів, не меншу за мінімальну -66балів. Тривалість контрольного заняття – 3 академічних години
Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за результатами підсумкового модульного контролю –80,мінімальна кількість балів – 50.
Контроль рівня підготовки студента під час підсумкового модульного контролю здійснюється за таким регламентом:
1) Проведення комп’ютерного тестового контролю (протягом 60 хвилин: виконання 60 тестових завданьвибіркового типу з однією правильною відповіддю).
2) Протягом подальшого часу студентом здійснюється вирішення ситуаційних задач, малювання графіків, схем, контурів регуляції, інших інтегрованих завдань, де студент має виявити уміння аналізувати й інтерпретувати запропоновані ситуаційні завдання і правильно зробити обґрунтовані висновки.
Студентам пропонується декілька інтегрованих ситуаційних завдань, які дозволяють виявити успішне засвоєння модуля №1. Перевірка виконання навчальних завдань здійснюється викладачем під час контрольного заняття по мірі їх виконання студентом. Завдання стандартизовані і спрямовані на контроль досягнення кінцевих цілей дисципліни студентом під час вивчення модуля.
5.1.Критерії оцінювання:
Комплексна кількість балів, яку студент набирає за результатами підсумкового модульного контролю, має такі складові:
1) Зарезультатамикомп’ютерноготестовогоконтролюстудент отримує:
40 балів - якщо він дав правильні відповіді не менше, ніж на 80%,
30 балів –якщо він дав правильні відповіді не менше, ніж на 70%,
20 балів – якщо він дав правильну відповідь не менше, ніж на 60%.
0 балів - якщо він дав правильну відповідь менше, ніж на 60%.
2) Завирішенняситуаційних задач, малювання графіків, схем, контурів регуляції, інших інтегрованих завдань, уміння аналізувати й інтерпретувати запропоновані ситуації і правильно зробити обґрунтовані висновки студент отримує:
40 балів - якщо студент дав правильні відповіді не менше, ніж на 80% ситуаційних задач та інших інтегрованих завдань і виявив уміння аналізувати й інтерпретувати запропоновані ситуаційні завдання і зробити аргументовані висновки;
30 балів – якщо студент дав правильні відповіді не менше, ніж на 70% ситуаційних задач та інших інтегрованих завдань і виявив уміння аналізувати й інтерпретувати запропоновані ситуаційні завдання і зробити аргументовані висновки;
20 балів – якщо студент дав правильні відповіді не менше, ніж на 60% ситуаційних задач та інших інтегрованих завдань і виявив уміння аналізувати й інтерпретувати запропоновані ситуаційні завдання і зробити аргументовані висновки;
10 балів - якщо студент дав правильні відповіді не менше, ніж на 50% ситуаційних задач та інших інтегрованих завдань і виявив уміння аналізувати й інтерпретувати запропоновані ситуаційні завдання і зробити аргументовані висновки;
0 балів - якщо студент не дав правильні відповіді при вирішенні ситуаційних задач та інших інтегрованих завдань і не виявив уміння аналізувати й інтерпретувати запропоновані ситуаційні завдання і зробити аргументовані висновки;
Викладач, який за дорученням завідувача кафедри здійснює проведення підсумкового модульного контролю,має оцінити і визначити:
1) Скільки балів набрав студент при вирішенні ситуаційних задач та інших інтегрованих завдань,
2) скільки балів набрав студент за результатами комп’ютерного тестового контролю (данні комп’ютера)
3) сумарну кількість балів за результатами підсумкового модульного контролю.