Файл: Протоколы с физиологии.docx

Практичні роботи

1. Утворення у щура захисного умовного рефлексу уникнення (відеофільм).

2. Електроенцефалографія.

Протокол практичного заняття №18.__ “____”_________200__

Робота 1. Утворення у щура захисного умовного рефлексу “уникнення” (або відеофільм)

Мета роботи: виробити у щура захисний умовний рефлекс (уникнення).

Для роботи потрібні: щури, спеціальна камера з металевою підлогою, електростимулятор, пристрій для звукового сигналу.

Хід роботи. Скласти електричний ланцюг для пропускання електричного струму через підлогу камери. Посадити щура або декілька (щурів) в камеру. Спостерігати за його поведінкою в нових умовах. Спершу застосувати тільки больовий подразник, замкнувши ланцюг електричного струму, і спостерігати за реакцією щура — як тільки він опиниться на дерев'яній підставці, (або втече через отвори в іншу секцію клітки, де не діє електричний струм) струм вимкнути. Повторити кілька разів з інтервалом 1—2 хв. Потім поєднати звуковий та електричний подразники: спочатку увімкнути звуковий сигнал, а через 5 с — електричний струм. Через 5 с їх спільної дії звук вимкнути. Як тільки щур опиниться на дерев'яній підставці, розімкнути ланцюг електричного струму. Повторювати доти, доки щур не стане вистрибувати на підставку під час дії метронома без електричного подразнення.

Результати роботи:

(описати поведінку щура (або трьох щурів, як у відеофільмі, на всіх етапах досліду).

Висновки: (зазначити вид умовного рефлексу, назвати умови, що призвели до його утворення)

Робота 2. Електроенцефалографія

На ЕЕГ виділяють такі основні ритми з діапазонами частот: альфа-ритм (α) – 8-13 Гц; бета-ритм (β) – частота 14-30 Гц; тета-ритм (θ) – частота 4-7 Гц; дельта-ритм (Δ) – частота 1-3 Гц. Найхарактернішим основним ритмом є альфа-ритм, який реєструється, як правило, у потиличних, потилично-скроневих, тім’яно-потиличній зонах у стані спокою, із заплющеними очима, його амплітуда – 50-100 мкВ. Бета-ритм виявляється у центральних і лобних ділянках великих півкуль головного мозку і є проявом активації нейронів кори і підкірки. Інші ритмі з малою частотою і високою амплітудою реєструються на різних фазах сну. Викликані потенціали дозволяють аналізувати сприйняття й аналіз сенсорних сигналів ділянками кори головного мозку, що важливо при психофізіологічних дослідженнях

Мета роботи: ознайомитися з методом електроенцефалографії; визначити на ЕЕГ -ритм та зміни його при деяких функціональних станах.

Хід роботи. Запис ЕЕГ проводять на багатоканальному електроенцефалографі. Обстежуваний сідає в зручне крісло в екранованій камері. На його голові фіксують електроди за допомогою гумового шлему (або гумовими бинтами) і з'єднують їх із приладом. Після налагодження приладу записують ЕЕГ у спокійному розслабленому стані (голова лежить на спинці крісла) із заплющеними та розплющеними очима, при дії одиночних світлових короткочасних подразників, під час виконання математичних дій.

Результати роботи:

Схема ЕЕГ : на схемі альфа-ритм у стані спокою, бета ритм – при відкритих очах і під час виконання математичних дій.

Висновки: (зазначити, 1) які ритми ЕЕГ характеризують а)стан спокою; б) стан активації кори головного мозку; 2) про що свідчать зареєстровані викликані потенціали)

Виконати завдання

Завдання 1.

Голуб після видалення кори головного мозку міг нормально літати, клювати, але втратив здатність самостійно знаходити їжу. Поясніть, чому після видалення кори головного мозку голуб не здатний самостійно знаходити їжу при збереженні клювального рефлексу.

Відповідь:

Завдання 2.

У немовляти при реєстрації ЕЕГ виявили відсутність викликаних потенціалів у скроневих долях з обох боків при дії одиночних коротких звукових сигналів. Пояснити, про що це свідчить.

Відповідь:

Протокол перевірено. ________________________

(підпис викладача, дата)

Література

Основна

1. Нормальна фізіологія / За ред. В. І. Філімонова.— К. : Здоров'я, 1994.— С. 511—513; 519-527.

2. Посібник з фізіології. За редакцією проф. В.Г. Шевчука. Вінниця: Нова книга, 2005. С.438-446

Додаткова

Вільям Ф. Ганонг “Фізіологія людини” – Львів: Бак, 2002.- С.247-252.

Практичне заняття 19.

Дослідження ролі мотивацій та емоцій у поведінкових реакціях.

Теоретичні питання

1. Потреби та мотивації: фізіологічні механізми виникнення, класифікація, фізіологічна роль.

2. Пам'ять, види пам'яті. Клітинні та молекулярні механізми пам'яті.

3. Функціональна архітектура акту поведінки за схемою П. К. Анохіна.

4. Емоції: біологічна роль, теорії виникнення, вегетативні та соматичні компоненти.

Практичні роботи

1. Дослідження впливу емоційної напруги на показники серцево-судинної системи у людей.

2. Дослідження пам'яті.

Протокол практичного заняття №19. __”____”______200____

Робота 1. Дослідження пам'яті

Процес запам'ятовування досліджують шляхом визначення обсягу мимовільного запам'ятовування, безпосередньої зорової, слухової та інших видів пам'яті. Збереження того, що закарбувалось, оцінюють за допомогою порівнювання обсягу пам'яті відразу після сприйняття матеріалу і через різні проміжки часу після цього.

Обсяг безпосередньої пам'яті — це найбільша кількість окремих елементів (геометричних фігур, літер, цифр, складів, слів та ін.), які людина може відтворити без перекручень після одноразового подання цих еле­ментів у письмовій чи усній формі.

А. Визначення обсягу безпосередньої пам’яті на геометричні фігури.

Мета роботи: встановити і оцінити обсяг безпосеред­ньої пам'яті на геометричні фігури.

Для роботи потрібні зображення на аркуші паперу 9 геометричних фігур.

Хід роботи. Пояснюють, що треба робити: «Протягом 18 с Ви будете розглядати зображення 9 геометричних фігур, після чого протягом 1,5 хв. повинні відтворити їх у протоколі без перекручень і на тому ж самому місці». Дослідження проводять 3 рази з інтервалом 3—5 хв. По закінченні звіряють правильність відтворення: дослідник демонструє лист, а обстежувані позначають знаком «плюс» фігури, зображені правильно, а знаком «мінус» — відтворені неправильно або не на своєму місці.

Обсяг пам'яті розраховують за формулою:

ОП = С – П – ПР х 100%,

С

де ОП — обсяг пам'яті; С — загальна кількість фігур у трьох дослідах; П — кількість помилок (неправильно зобра­жених фігур); ПР — кількість пропущених фігур (незаповнені місця). Норма — 62 %.

Результати роботи.

Обсяг пам'яті =

Висновки:

Обсяг своєї пам'яті на геометричні фігури становить ______%, що є________

Б. Визначення обсягу безпосередньої пам’яті на цифри.

Для роботи потрібні зображення цифр — 10 рядів по З—12 цифр у кожному.

Хід роботи. Пояснити, як виконувати роботу: «Вам будуть зачитувати ряди цифр, починаючи з найкоротшого. Через 2—3 с після називання ряду буде команда «Пишіть», і Ви повинні у про­токолах зобразити цифри в тій же послідовності». У кожному ряді більше на 1 цифру, порівняно з попереднім. Найдовший ряд має 12 цифр. Експеримент повторюють 2—3 рази через 5—7 хв. Зві­ряють результати так само, як і у попередньому досліді. Знаком «плюс» позначають ряд, у якому всі елементи відтворені правиль­но. Ряди, які відтворені не повністю або з помилками, чи не в тій послідовності елементів, позначають знаком «мінус».

Обсяг пам'яті розраховують за формулою:

ОП = А+ m/n,

де ОП — обсяг пам'яті; А — кількість елементів тих рядів, які обстежуваний відтворив правильно в усіх дослідах; m — кількість правильно відтворених рядів, у яких кількість елементів більша від А; n — кількість дослідів (2—3). Наприклад, у 3 дослідах (n = 3) правильно відтворені ряди з кількістю елементів 8, а у 2 правильно відтворені ряди з 9 елементами. Тоді ОП = 8 і 2/3. Норма: 7±2.

Результати роботи: ОП=

Висновки:

Обсяг своєї пам'яті на цифри становить _____________