ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 06.07.2024
Просмотров: 554
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
Змістовий модуль 13. Система дихання
Змістовий модуль 1. Введення в фізіологію.
Предмет і задачі фізіології. Методи фізіологічних досліджень.
Протокол практичного заняття №1. “____”_____200___
Робота 3. Дослідження впливу стандартного фізичного навантаження на частоту скорочень серця у людини
Протокол практичного заняття №2. “____”_____200___
Робота 2. Визначення швидкості проведення збудження нервом
Практичне заняття 4. Дослідження механізмів скорочення скелетних м’язів.
Практичне заняття 5. Практичні навички з фізіології збудливих структур.
Протокол практичного заняття №5. “____”_____200___ Виконати завдання:
Мета роботи: встановити наявність в цнс гальмівних нейронних ланцюгів.
Протокол практичного заняття №8. “____”_____200___
Протокол практичного заняття №9. “____”_____200___
Робота 3. Дослідження частоти скорочення серця після стандартного фізичного навантаження
Висновки_____________________________________________________________________
Робота 2. Дослідження дотикової чутливості шкіри людини
Робота 3. Дослідження холодової та теплової чутливості шкіри людини
Робота 4. Дослідження больової чутливості шкіри людини
Робота 2. Дослідження периферичного зору за допомогою периметра
Робота 3. Дослідження бінокулярного зору за допомогою кольоротесту
Робота 4. Дослідження колірного зору за допомогою поліхроматичних таблиць
Робота 5. Дослідження кісткового проведення звуку в людини (дослід Вебера)
Робота 6. Порівняння повітряного та кісткового проведення звуку у людини (дослід Рінне)
Робота 2. Дослідження впливу емоційного збудження на показники серцево-судинної системи
Робота 2. Визначення сили і рухомості нервових процесів за допомогою коректурного методу.
Работа3. Визначення художнього і розумового типів людей за допомогою тестування.
Протокол практичного заняття №20. __”____”_________200___
Робота 2. Вимірювання м'язової сили людини за допомогою ручного динамометра
Протокол практичного заняття №22. ____”___”______200____
4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до підсумкового модульного контролю
Змістовий модуль 2: Загальна фізіологія збудливих структур
Змістовий модуль 3. Нервова регуляція функцій організму
Змістовий модуль 4: Роль цнс у регуляції рухових функцій
Змістовий модуль 5: Роль автономної нервової системи в регуляції вісцеральних функцій
Змістовий модуль 6. Гуморальна регуляція вісцеральних функцій та роль ендокринних залоз у регуляції
Змістовий модуль 7. Фізіологія сенсорних систем
Змістовий модуль 8. Фізіологічні основи поведінки
Змістовий модуль 9. Особливості вищої нервової діяльності людини
Змістовий модуль 10. Фізіологічні основи трудової діяльності і спорту
1) Зарезультатамикомп’ютерноготестовогоконтролюстудент отримує:
1) Скільки балів набрав студент при вирішенні ситуаційних задач та інших інтегрованих завдань,
Конструкцією катодного осцилографа передбачено, що відвідні електроди можна умовно вважати різними полюсами (один, що з’єднаний на вході підсилювача з землею, є негативним, а другий — позитивним полюсом). Тому обидві фази двофазного ПД завжди реєструються різноспрямованими: при проходженні електронегативної хвилі збудження під негативним відвідним електродом промінь осцилографа відхиляється вгору від ізолінії, тобто у позитивну частину його шкали При проходженні ж тієї самої хвилі під позитивним відвідним електродом промінь осцилографа відхиляється вниз від ізолінії.
У разі уніполярної реєстрації ПД нерва відвідні електроди розміщують на його поверхні таким чином, що ПД проходить тільки під одним електродом („активним”) і не може досягнути тієї ділянки нерва, на якій розміщено другий електрод („пасивний”). Ясна річ, крива ПД, зареєстрованого уніполярним методом, завжди має однофазну форму.
Якщо потрібно уніполярно відвести ПД від ізольованого нерва, то можна перетворити один із відвідних електродів на пасивний, пошкодивши ділянку нерва, розташовану між відвідними електродами, тим самим позбавивши її можливості проводити збудження.
Мета роботи : виявити форму кривої ПД, зареєстрованого біполярним методом.
Для роботи потрібні: установка для реєстрації ПД (катодний осцилограф), підсилювач, електростимулятор, подразні й відвідні електроди), волога камера, вазелінове масло, ізольований сідничний нерв жаби, концентрований (9,5%) розчин аміаку.
Хід роботи. 1. Підготовчий етап роботи.
Ізольований сідничний нерв жаби поміщають у вологу камеру, і приєднують до нього подразні й відвідні електроди (на відстані 3-5 см). Заливають нерв вазеліновим маслом. Переводять стимулятор на роботу в режимі „ритмічна серія”, а осцилограф — „очікувальні не розгортання” із запуском від синхронізуючого імпульсу стимулятора. Вмикають прилади і підсилювач у мережу.
Подаючи на нерв ритмічну серію електричних імпульсів (з частотою 10—30 імп/с), збільшують їх силу до моменту появи на екрані осцилографа зображення ПД нерва достатньо великої амплітуди. Підбирають на осцилографі бажану швидкість розгортання, після чого припиняють стимуляцію нерва.
2.Основний етап роботи.
Відновити стимуляцію нерва, не змінюючи раніше підібраних значень характеристик електричних імпульсів.
Відзначити, яку форму має на екрані осцилографа крива ПД, що відводиться від нерва.
Умертвити за допомогою 9,5% розчину аміаку ділянку нерва, розташовану між відвідними електродами. Відзначити, як змінилася на екрані осцилографа форма кривої ПД.
Результати роботи:
На екрані осцилографа реєструється сумарний ПД ізольованого нерва жаби, який має таку форму:
Висновки:
1. Сумарний ПД ізольованого нерва має_________________________форму при
________________________________________методі реєстрації.
(біполярному або уніполярному)
2.Генерація сумарного ПД нерва при подразненні його електричним струмом свідчить
про виникнення у нервових волокнах процесу__________________________
Виконати завдання:
Завдання 1.
Позаклітинна концентрація К+ у нервовому волокні в 10 разів менша, ніж внутрішньоклітинна. Мембрана проникна для іонів К+ і не проникна для аніонів.
Розрахувати величину мембранного потенціалу та показати його величину на графіку.
Відповідь:
1)Розрахунок МПС
2) Графік МПС
Завдання 2.
Розрахувати амплітуду ПД при умові, що мембранний потенціал спокою (МПС) становить –80мВ, позаклітинна концентрація іонів натрію в 10 разів більша, ніж внутрішньоклітинна. Намалювати графік ПД.
Відповідь
1) Розрахунок амплітуди ПД
2) Графік ПД
Завдання 3
Під час розвитку ПД повторне подразнення зверхпорогової сили нанесено в період, який вказано на графіку. Чи виникне на це подразнення другий ПД, чому?
.
Відповідь:
Протокол перевірено. ________________________
(підпис викладача, дата)
Література
Основна
1.Нормальна фізіологія / За ред. В. І. Філімонова. – К.: Здоров’я, 1994.-
С. 8-19.
2. Посібник з фізіології. За редакцією проф.В.Г.Шевчука. Вінниця: Нова книга, 2005. С.21-33.
Додаткова
1.Фізіологія людини. Вільям Ф.Ганонг. Переклад з англ. Львів: БаК, 2002 – C. 45-52
Практичне заняття 3.
Дослідженняпроведення збудження нервовими волокнами та через нервово-м’язовий синапс. Дослідження потенціалу дії цілісних нервів і м’язів.
Теоретичні питання
Механізми проведення збудження (ПД) нервовими і м'язовими волокнами, особливості проведення збудження мієліновими нервовими волокнами.
Чинники, які визначають швидкість проведення ПД нервовими і м'язовими волокнами. Чинник надійності.Класифікація нервових волокон залежно від їх діаметру.
3акономірності проведення збудження нервовими і м'язовими волокнами, їх значення для передачі інформації.
ПД цілісних нервів і м'язів. Механізм їх формування і властивості. 3агальне уявлення про відведення ПД від об'ємного провідника.
Електроміографія, механізми формування електроміограми.
Механізми і закономірності проведення збудження через нервово-м'язовий синапс. Медіатор, мембранні циторецептори і блокатори нервово-м'язових синапсів.
Практичні роботи
Дослідження властивостей сумарних ПД ізольованого нерва.
Визначення швидкості проведення збудження нервом
Дослідження механізмів проведення збудження через нервово-м'язові синапси.
Протокол практичного заняття №3. “____”_____200___ Робота 1. Дослідження властивостей сумарних пд ізольованого нерва
ПД цілісного нерва або м'яза є сумарним. Сумарні ПД формуються як сума одиночних ПД, які поширюютьсямембраною їх окремих волокон. Суть сумації у спрощеному вигляді така.
Поодиноке збуджене нервове волокно еквівалентне елементарному генератору електрорушійної сили (ЕРС), полюсами якого є збуджена і сусідня незбуджена ділянки зовнішньої поверхні мембрани цього волокна. ЕРС дорівнює 120 мВ. Його внутрішній опір — це опір цитоплазми. Відвідні електроди, що при позаклітинній реєстрації ПД розташовані назбудженій і сусідній не збудженій ділянках волокна як на полюсах генератора, шунтовані (закорочені) за рахунок опору шару позаклітинної рідини. 3а допомогою цих електродів реєструють поширюваний ПД волокна як зниження напруги на опорі, що викликає електричний струм, генерований волокном-генератором. Амплітуда цього ПД завжди набагато менша, ніж ЕРС збудженого волокна, бо частина ЕРС втрачається за рахунок опору цитоплазми.
Відомо, що при паралельному з'єднанні генераторів їх сумарний внутрішній опір зменшується. Ясна річ, при одночасному збудженні у нерві кількох волоконзменшуватиметься загальний опір їх цитоплазми, і внаслідок цього збільшиться темп падіння напруги на цьому опорі, тобто збільшиться різниця потенціалів, яка реєструється як сумарний ПД нерва. Це підсумовування відбувається не на мембрані волокон (це неможливо, бо ПД супроводжується рефрактерністю клітинної мембрани), а «на відвідних електродах».
3авдяки особливостям механізму формування, сумарні ПД цілісних нервів і м'язів мають деякі специфічні властивості.
Головна особливість сумарних ПД полягає в тому, що вони мають невелику амплітуду. Навіть коли в нерві або м'язі збуджені всі його волокна, амплітуда їх сумарних ПД не може досягти значення ЕРС окремого збудженого волокна (110—130 мВ), що формуєтьсяіонною проникністю його збудженої мембрани. Це обумовлено тим, що частина цієї ЕРС обов'язково будевтрачатися на опорі цитоплазми як внутрішньому опорі волокон-генераторів.
Таким чином, сумарні ПД нервів і м'язів за амплітудою лише наближаються до мембранного ПД окремого волокна, що дорівнює його ЕРС, генерованій під час збудження, але ніколи не можуть його досягти, а тим паче, перевищити.
Незначна амплітуда сумарних ПД обумовлена ще й певним методичним чинником: наявністю відстані між відвідними електродами, розташованими на поверхні нерва або м'яза, і мембраною окремих волокон, які містяться в їх глибині. На опорах тканинних прошарок, котрі відокремлюють відвідні електроди від глибоко розташованих волокон, втрачається частина напруги, генерованої цими волокнами під час збудження, і зменшується їх внесок у сумарний ПД.
Другою особливістю сумарних ПД цілісних нервів і м'язів є те, що на відміну від одиночних ПД окремихволокон вони підпорядковані закону силових співвідношень. У разі збільшення сили подразнення нерва або м'яза зростає число його збуджених волокон і, як наслідок, збільшується амплітуда сумарних ПД, які від них відводять.
Мета роботи: виявити основні властивості сумарнихПД ізольованого нерва.
Для роботи потрібні: установка для реєстрації ПД (катодний осцилограф, підсилювач, електростимулятор,подразні й відвідні електроди), волога камера, вазелінове масло, ізольований сідничий нерв жаби, концентрований (9,5 %) розчин аміаку.
Хід роботи. 1. Підготовчий етап.
Ізольований сідничий нерв жаби поміщають у вологу камеру і накладають на нього подразні й відвідні електроди на відстані 2—5 см один від одного. Умертвляють 9,5 % розчином аміаку ділянку нерва, на якій розташований відвідний електрод, більш віддалений стосовно подразних електродів, чим забезпечують уніполярність відведення ПД. 3аливають нерв вазеліновим маслом.
Переводять стимулятор на роботу в режимі „ритмічна серія”, а осцилограф – «очікуюча розгортка» із запуском від синхронізуючого імпульсу стимулятора. Вмикають стимулятор, осцилограф і підсилювач у мережу.
Подаючи на нерв ритмічну серію електричних імпульсів (з частотою 10—30 імп/с), збільшують їх силу до появи на екрані осцилографа ПД нерва досить великої амплітуди. Підбирають на осцилографі бажану швидкість розгортання, після чого припиняють стимуляцію нерва і повертають ручку стимулятора, що регулює амплітуду подразних імпульсів, у положення 0.
2.0сновнийетап.
Стимулювати нерв електричними імпульсами, поступово збільшуючи амплітуду (починаючи від 0).
Відзначити, як змінюватиметься характер реєстрованої кривої сумарного ПД нерва у разі збільшення сили електричного подразнення.
3більшити силу подразнення до того моменту, коли амплітуда ПД, що відводиться, досягнувши максимальної величини, припинить змінюватися, і виміряти її.