Файл: Протоколы с физиологии.docx

Після операції треба вимити руки й інструменти, оскільки на шкірі жаби відкриваються протоки залоз, які виділяють їдкий слиз. Слиз, потрапивши на м’язи і нерви, зумовлює місцеві зміни збудливості, що позначається на результатах дослідження.

Лівою рукою беруть препарат за частину хребта, що залишилась, а правою за допомогою марлі захоплюють шкіру і ривком знімають її. При цьому жабу треба тримати далі від обличчя, щоб крапля слизу з шкіри не потрапили в очі.

Щоб видалити куприкову кістку, тушку перегинають і, ввівши ножиці під куприк паралельно до нього, зрізують його. Кладуть тушку вентральним боком угору на препарувальну дощечку і, підтримуючи пінцетом за хребет, розділяють її на дві половини. Після цього приступають до виділення сідничого нерва. Тримаючи пінцетом залишки хребта, припіднімають його і відрізують суміжні тканини, звільняючи нерв. Під час препарування не можна натягувати сідничий нерв і брати його пінцетом.

Повертають тушку дорсальним боком і розсувають двоголовий напівперепончастий м’яз стегна. Між ними видно стовбур сідничого нерва. М’язи підрізують біля тазу і відводять убік. Припіднімають сідничий нерв за залишки хребта і підрізують бокові гілочки. Нерв виділяють до колінного суглобу. Після цього нерв розміщують на гомілці препарату і ножицями вилущують головку стегнової кістки із кульшового суглоба, а м’язи стегна видаляють.

Приготований препарат має назву “реоскопічна лапка”. Він може бути використаний у деяких фізіологічних дослідженнях. Для приготування з нього препарату “сідничий нерв – камбаловидний м’яз” треба перерізати п’яткове (ахіллове) сухожилля в дистальній його ділянці і видалити частину гомілки, що залишилася.

Приготований препарат рясно змочують розчином Рінгера

Робота 2. Реєстрація скорочень м’яза ізольованого нервово-м’язового препарату жаби

Мета роботи: оволодіти методикою подразнення і реєстрації скорочень м’яза ізольованого нервово-м’язового препарату жаби та виявити основні функції нервових і м’язових волокон.

Для роботи потрібні: препарувальний набір, препарувальна дошечка, розчин Рінгера, піпетка, жаба, волога камера, міограф, тягар масою 15-20 г, кімограф, електростимулятор ІЕС-ІМ

Хід роботи. Приготувати ізольований нервово-м’язовий препарат жаби “сідничий нерв-камбаловидний м’яз”. Розмістити його у вологій камері, закріпивши стегнову кістку. Приєднати м’яз до міографа за допомогою нитки й гачка, яким попередньо проколюють п’яткове сухожилля. З’єднуючи м’яз із міографом, треба стежити, щоб нитка займала вертикальне положення, а важельок міографа був встановлений горизонтально.

До довгого плеча важелька міографа недалеко від вісі обертання підвісити тягар, який під час реєстрації м’язового скорочення повинен сприяти поверненню важелька міографа у горизонтальне положення. Нерв препарату розмістити на електродах для непрямого подразнення м’яза, які закріплені на одному із стояків вологої камери. Електроди для прямого подразнення м’яза приєднати до м’яза препарату.

Покласти у вологу камеру кілька папірців фільтрувального паперу, змочених водою, і закрити її ковпаком.

Заправити записувач міографа чорнилом і наблизити його до поверхні барабана кімографа. Перевірити, щоб при підйомі міографа його записувач не відхилявся від поверхні барабана, або, навпаки, не дуже притискувався до неї.

Приєднати проводи від електродів для непрямого подразнення м’яза до клем електростимулятора. Увімкнути електростимулятор і одночасно запустити барабан кімографа.

При частоті подразнення 1 імп/с поступово збільшувати напругу, яка подається на нерв, починаючи від нульового значення. Знайти мінімальну напругу, при який починає скорочуватись м’яз. Продовжуючи збільшувати напругу, записати м’язові скорочення.

Результати роботи:

1. Мінімальна напруга подразнюючого електричного струму, при який спостерігаємо мінімальної амплітуди скорочення камбаловидного м’яза жаби при непрямому подразненні_____________ В, .при прямому подразненні_____________ В .

Висновки (зазначити функції нерва і м’яза, які виникли у відповідь на подразнення електричним струмом та як змінюється амплітуда скорочення м’яза при збільшенні сили подразнення):

1.Функція нервових волокон________________________________________

2.Функція м’язових волокон________________________________________

3.При збільшенні сили подразнення амплітуда скрочення м’яза___________

________________________________________________________________

Робота 3. Дослідження впливу стандартного фізичного навантаження на частоту скорочень серця у людини

Мета роботи: виявити зміни частоти скорочення серця людини під впливом стандартного фізичного навантаження.

Хід роботи. Підрахувати частоту пульсу у людини за 1 хв. на променевій або сонній артерії у стані спокою. Далі протягом 30 с зробити 25 присідань (стандартне фізичне навантаження) і після цього протягом 1 хв. знову підрахувати частоту пульсу.

Результати роботи:

1.Частота пульсу за 1 хв. у стані спокою_______________________.

2. Частота пульсу за 1 хв.

після стандартного фізичного навантаження____________________

Висновки (зазначити, як змінилася частота скорочення серця під впливом фізичного навантаження і яку роль в організмі відіграє така змінафункції серця).

1.Частота скорочення серця під впливом фізичного навантаження___________

__________________на ______%,_________________________________________

Протокол перевірено. ________________________

(підпис викладача, дата)

Література

Основна

1. Нормальна фізіологія / За ред. В. І. Філімонова. – К.: Здоров’я, 1994.-

С. 7-16.

2. Посібник з фізіології. За редакцією проф.В.Г.Шевчука. Вінниця: Нова книга, 2005. С.10-21

Додаткова

1.Фізіологія людини. Вільям Ф.Ганонг. Переклад з англ. Львів: БаК, 2002 – C.1-44

Змістовий модуль 2.Фізіологія збудливих структур. Практичне заняття 2. Реєстрація потенціалу спокою і потенціалу дії нервових і м’язових волокон.

Теоретичні питання

1. МПС нервових і м'язових волокон, механізми його походження, методи реєстрації; фізичні характеристики і фізіологічна роль МПС.

2. Поняття про деполяризацію і гіперполяризацію клітинної мембрани.

3. ПД як показник збудження, що поширюється в нервових і м'язових волокнах.

4. Методи реєстрації ПД окремих волокон.

5. Фізичні характеристики і фізіологічна роль ПД.

6. Фізіологічні характеристики ПД (поширюється вздовж мембрани клітини на будь-яку відстань, не згасаючи, підпорядкований закону „все або нічого”, супроводжується рефрактерністю, не може підсумовуватись).

7. Зміни збудливості під час розвитку ПД.

Практичні роботи

1. Визначення МПС методом пошкодження.

2. Реєстрація ПД біполярним і уніполярним методами.

Протокол практичного заняття №2. “____”_____200___

Робота 1. Визначення МПС методом пошкодження.

Класичним методом, який дозволяє встановити наявність МПС на мембрані нервових і м’язових волокон у стані спокою, є метод пошкодження.

Для виявлення МПС один із відвідних електродів розташовують на непошкодженій, а другий – на пошкодженій ділянках нерва або м’яза. За різницею потенціалів між цими ділянками визначають МПС, бо потенціал непошкодженої ділянки є потенціалом позаклітинної рідини, що покриває нервові чи м'язові волокна, а потенціал пошкодженої ділянки — потенціалом цитоплазми цих волокон.

Під час виявлення МПС методом пошкодження як електрогенератор використовують стрілочний гальванометр. Цей прилад має невеликий внутрішній опір порівняно з опором тканин організму. Тому за допомогою гальванометра відводять не різницю потенціалів, що існує між цитоплазмою волокон і їх внутрішнім середовищем, а струм, обумовлений нею („станом спокою”).

Якщо в експерименті потрібно кількісно оцінити значення саме МПС, а не струму спокою, то гальванометр приєднують до кола реєстрації, яке дозволяє вимірювати різницю потенціалів згідно з методом компенсації. При такому способі визначення МПС позаклітинна рідина обов'язково закорочує відвідні електроди і тому зафіксоване значення МПС буде значно меншим.

Під час ознайомлення з конструкцією стрілочного гальванометра треба звернути увагу на те, що біля його вхідних клем позначені «мінус» і «плюс». Ця маркіровка стосується відвідних електродів, які підключають до клем гальванометра. Один із відвідних електродів можна вважати негативним, а другий — позитивним полюсом. Конструкцією гальванометра передбачено, що стрілка приладу відхиляється в позитивну частину його шкали (тобто праворуч від нуля) в тому випадку, коли знаки зарядів точок відведення досліджуваного об'єкту відповідають знакам полярності відвідних електродів, розташованих у цих точка. У протилежному випадку стрілка гальванометра відхилятиметься у негативну частину його шкал. Враховуючи сказане, за допомогою гальванометра можна визначати знаки зарядів на полюсах різних генераторів ЕРС. Оскільки струм спокою є постійним, він може зумовити поляризацію електродів. Тому для його реєстрації слід застосовувати електроди, що не поляризуються.

Мета роботи: виявити наявність різниці потенціалів між цитоплазмою і позаклітинною рідиною м'язових волокон; встановити знаки їх зарядів.

Для роботи потрібні: препарувальний набір, препарувальна дощечка, жаба, розчин Рінгера, стрілочний гальванометр (з чутливістю струму близько 0,1 мкА), відвідні електроди, що не поляризуються.

Хід роботи. Приготувати тушку жаби і після зняття з неї шкіри покласти на препарувальну дощечку. Підключити до вхідних клем гальванометра відвідні електроди. Помістити обидва електроди на камбаловидний м’яз тушки жаби. Пошкодити ножицями ділянку м'яза під одним із відвідних електродів. Зняти гальванометр з аретиру і звернути увагу на положення його стрілки.

Результати роботи:

Стрілка гальванометра від нульового положення після вмикання приладу в коло реєстрації відхиляється в____________________ бік.

Висновки

1.Відхилення стрілки гальванометра від нульового положення свідчить про________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

2.Пошкоджена поверхня м’яза (цитоплазма) має ______________________заряд стосовно непошкодженої поверхні (позаклітинна рідина), яка має __________________________заряд

Робота 2. Реєстрація ПД біполярним і уніполярним методами

Залежно від розташування електродів на об’єкті розрізняють два методи реєстрації ПД — біполярний (двополюсний) і уніполярний (однополюсний). Внутрішньоклітинна реєстрація ПД здійснюється тільки уніполярним методом.

Біполярним методом реєстрації електричних потенціалів називають такий, за якого обидва відвідні електроди розташовані на ділянках об’єкту дослідження, електричні потенціали котрих змінюються у часі. У разі користування уніполярним методом реєстрації один відвідний електрод (активний) розташований на ділянці об'єкту дослідження, електричний потенціал якої змінюється у часі, а другий (пасивний) — на ділянці цього ж об'єкту, електричний потенціал якої є постійним (наприклад, нульовим). Розглянемо суть методів біполярної і уніполярної реєстрації ПД на прикладі його відведення від ізольованого нерва.

У разі біполярної реєстрації ПД нерва обидва відвідні електроди розташовують на його поверхні таким чином, щоб хвиля ПД (хвиля збудження), яка поширюється вздовж нервових волокон, могла пройти спочатку під одним, а потім під другим електродом. Унаслідок цього крива ПД, який відводиться біполярним методом, формуватиметься як алгебраїчна сума двох ніби різних ПД, а отже, повинна мати двофазну форму.