Файл: Діловодство Іванова Піддубна.doc

Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я

За директивними вказівками

Збирання інформації

Контроль за виконанням

Складання проекту розпорядження

Узгодження

Передрукування

Візування

Підписування розпорядження

Реєстрація

Розмноження

Розсилка

Зберігання

Рис.2. Оперограма підготовки та видання розпорядження

КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

10.01.2001 № 1 м.Київ

Про Регламент Київської

Міської державної адміністрації

Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.99 № 2263 “Про затвердження Типового регламенту місцевої державної адміністрації”:

1 Регламент Київської міської державної адміністрації затвердити згідно з додатком.

2.Контроль за додержанням Регламенту покласти на першого заступника, заступників голови міської державної адміністрації. Встановити, що порушення працівниками міської державної адміністрації вимог Регламенту тягне за собою дисциплінарну відповідальність відповідно до чинного законодавства.

3. Розпорядження київської міської державної адміністрації від 03.01.97 № 1 “Про Регламент Київської державної адміністрації” та від 30.12.98 Ц 2526 “про державну реєстрацію розпоряджень Київської міської державної адміністрації” вважати такими, що втратили чинність.

Голова О.Омельченко

Наказ – це правовий акт, розпорядчий документ, що видається керівником підприємства, організації, установи на правах єдиноначальності і в межах своєї компетенції.

Накази видаються на основі та для виконання законів, постанов і розпоряджень уряду, наказів та директивних вказівок, вищестоящих органів влади.

Можна виділити наступні групи наказів (табл.5).

Таблиця 5

Види наказів

Як видно з табл.5, за призначенням накази поділяють на два види: накази з основної діяльності, накази по особовому складу.

Накази з основної діяльності – це правові акти, в яких оформляють рішення керівника, пов'язані з організацією роботи підприємства в цілому чи його структурних підрозділів. Такі накази видають, коли необхідно довести до відома директивні документи, що надійшли від вищих органів, спланувати конкретні заходи щодо їх виконання, призначити відповідальних осіб, терміни проведення цих заходів.

Накази з основної діяльності оформляють на загальних, спеціальних бланках або на чистих аркушах паперу формату А 4. перевагу віддають поздовжньому розташуванню основних реквізитів.

Накази, що стосуються особового складу, складають на основі доповідних записок керівників структурних підрозділів, заяв громадян, протоколів колегіальних органів тощо.

Рекомендується починати кожний пункт наказу словами: “Призначити”, “Перевести”, “Оголосити подяку”, “Надати відпустку”, - які позначають конкретну дію, спрямовану наказом. Далі щоразу з нового рядка великими буквами друкуються прізвища та ініціали осіб, на яких поширюється цей пункт наказу, їхня посада (вчений ступінь, звання, спеціальність, розряд тощо), назва відділу чи цеху, в якому ця особа працює. У кінці кожного пункту наказу зазначається підстава для його складання (доповідна записка, заява тощо).

Якщо в одному пункті наказу перераховуються кілька осіб, то їхні прізвища називаються в алфавітному порядку.

Складання й оформлення наказу регламентуються інструкціями щодо роботи з документами, правилами про порядок підготування проекту наказу та іншими правовими актами. В них передбачено обов'язкове дотримання низки вимог і правил, що мають забезпечити юридичну повноцінність документів, оперативне виконання їх, правильне та всебічне вирішення питання.

Текст наказу складається з констатуючої та розпорядчої частин.

Констатуюча частина містить:

• вступ, доведення, висновок.

Розпорядчу частину починають словами Н А К А З У Ю : . Вона складається з пунктів, що поділяються на такі частини: дія, термін виконання та відповідальність за виконання.

В останньому пункті розпорядчої частини зазначають осіб, яким доручено контроль за виконанням наказу.

Текст наказу повинен мати наказову форму.

Кожен пункт наказу нумерується арабськими цифрами, розпочинається назвою виконавця (у давальному відмінку), продовжується - назвою дії (в інфінітиві), строком виконання (за десятинною системою написання дати).

Проект наказу слід обов'язково погоджувати з усіма зацікавленими особами (структурними підрозділами) даного підприємства, а в разі потреби – також інших організацій. Якщо встановлені правила видання наказу порушено, то він втрачає юридичну силу і його слід скасувати. До проекту наказу додають документи, що обумовлюють його доцільність.

При цьому, візи погодження розташовуються нижче підпису керівника таким чином:

Проект наказу внесено:

Посадова особа або структурний підрозділ, які склали проект наказу

Розшифровка підпису

підпис

Проект наказу погоджено:

1. Посадова особа або структурний підрозділ, з якими погоджено проект наказу

Розшифровка підпису

підпис

1.

2.

Проект наказу погоджується із:

заступником керівника, куратором з питань, керівниками підрозділів, юристом організації. Оперограма підготовки наказу подана на рис.3. Формуляр- зразок на стор. 93.

Наказ набуває чинності з моменту його підписання, якщо інший термін не зазначено в тексті. Право підписання наказу визначається законодавством: за звичай, це право мають керівники, а також деякі посадові особи відповідно до їхніх повноважень і компетенції.

Накази видають на підставі й з метою виконання чинних законів, указів, постанов і рішень уряду, наказів та інструкцій вищих органів. Керівник може видавати накази з усіх питань, що входять до його компетенції.

Здебільшого, наказ діє, доки його не буде скасовано або доки не закінчиться термін його дії, визначений у самому тексті. Скасовувати накази може тільки вповноважена особа чи інстанція.

Накази бувають: нормативними та індивідуальними. Наприклад, наказ керівника про затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку належить до нормативних. Він є загальним (безособовим), оскільки стосується не конкретних осіб, а всього колективу. Наказ про преміювання конкретних працівників має індивідуальний характер.

Не зважаючи на багато спільних рис між розпорядженням та наказом, вони мають суттєву різницю, а саме:

1. накази пишуть, як правило із загальних, всеохоплюючих питань, а розпорядження - часткових;

2. ключовими словами, що використовуються при складанні наказу є НАКАЗУЮ, а розпорядження - “пропоную”, “зобов’язую”, “доручаю”, ”вимагаю”, “дозволити” тощо.

3. Накази видають лише перші керівники підприємства, а розпорядження можуть видавати керівники структурних підрозділів підприємства.

Н А К А З

За директивними вказівками

Збирання інформації

Контроль за виконанням

Складання проекту наказу

Узгодження

Передрукування

Візування

Підписування наказу

Реєстрація

Розмноження

Розсилка

Зберігання

Рис.3. Оперограма підготовки та видання наказу (45, с.61.)

Формуляр-зразок наказу

Герб України

Міністерство

Відомство

Підприємство

Н А К А З

дата №_____ місце складання

заголовок

Констатаційна частина (обґрунтування необхідності видання наказу, посилання на ситуацію, яка примусила видати наказ, № та назву розпорядження вищестоящої організації, Закон, прийнятий Верховною Радою, Постанова Кабінету міністрів, Наказ міністра тощо). ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Н А К А З У Ю :

Розпорядча частина

1. (кому, що і в який термін слід робити)

2. (кому, що і в який термін слід робити)

Контроль за виконанням наказу покладено на _______

Керівник підприємства підпис Розшифровка підпису

Проект наказу внесено: Проект наказу погоджено:

Рішення - правовий акт, що приймається місцевими радами, держадміністраціями (виконавчими комітетами).

Рішенням оформляють також результати діяльності інших колегіальних органів - колегій міністерств та відомств, наукових рад, судів тощо.

В рішенні зазначається територія, коло осіб, на яких вона розповсюджується, конкретні посадові особи, установи, що зобов’язані контролювати виконання документа. З ухвалою ознайомлюють населення через засоби масової інформації.

Коло питань, з яких приймаються рішеннями місцевих рад, досить широке, через те, що останні проводять державне керівництво усіма галузями господарського і соціально-культурного життя. Ухвали й розпорядження виконкомів, що прийняті в межах наданих їм прав, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, які розташовані на території, що підлягає раді, а також для виконання службовими особами і громадянами.

За своїми юридичними властивостями рішення виконкомів можуть бути нормативними або індивідуальними. Нормативними можна назвати рішення про режим роботи підприємств торгівлі та побутового обслуговування населення, індивідуальними – рішення про прийняття до експлуатації того або іншого домобудування, встановлення опікунства тощо.

Рішення місцевих рад, а також їх виконкомів укладаються за єдиною формою. Відміни між ними полягають лише в тім, що ухвали Рад не нумеруються, а виконкомів мають порядкову нумерацію.

Розпорядчі документи, що розглядаються, містять такі основні реквізити: зображення герба України; назву місцевої Ради народних депутатів або її виконавчого органу; зазначення місця видання; назву виду документа; дату або дату і номер; заголовок; текст рішення; підписи голови і секретаря держадміністрації; печатку