ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 20.03.2024

Просмотров: 1078

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

1. Американці при вирішенні проблем прагнуть обговорити не тільки загальні підходи, а й деталі,

3. Французи приділяють значну увагу попереднім домовленостям та попередньому обговоренню

17. Візитівка

18. Загальні аспекти підготовка та проведення ділових зустрічей

19. Організація ділової зустрічі

20. Види етикету

1. Необхідність і сутність фінансового менеджменту.

2. Характеристика і вимоги інформаційної системи фінансового менеджменту.

3.Об’єкт, мета і завдання фінансового менеджменту.

4. Показники, що формуються із зовнішніх джерел інформації, їх характеристика.

5. Вартість капіталу та його застосування в фінансовому менеджменті

6.Функції та механізм фінансового менеджменту

7. Характеристика зовнішніх і внутрішніх користувачів фінансової інформації.

8.Показники що формуються із внутрішніх джерел інформації,та їх характеристика

9.Принципи фінансового менеджменту

10.Сутність і класифікація активів підприємства

12.Оптимязація структури капіталу

13. Види центрів відповідальності на підприємстві, їх характеристика

14. Склад і структура активів підприємства.

15. Вартість капіталу, сутність та методика визначення

17. Оцінка рентабельності та прибутковості підприємства

19. Сутність капіталу підприємства, його види. Поняття і сутність компаундингу та дисконтування

20. Оцінка майбутньої і теперішньої вартості грошей з урахуванням фактора інфляції

3. Етапи розвитку іс

4.Поняття іс

5. Складові компоненти управлінських інформаційних систем

6. Основні ресурси інформаційних систем.

7. Інтерактивний маркетинг.

8. Операційні інформаційні системи.

9. Інформаційні системи з управління персоналом.

10. Фінансові інформаційні системи.

11. Бухгалтерські інформаційні системи.

12.Системний підхід до планування менеджерських іс

13.Планування реалізації процесу щодо впровадження іс на підприємстві

14. Управління інформаційними ресурсами та технологіями

15.Організаційна та інформаційні технології

16. Концептуальна структура управління іс в організації

17. Інформація, рішення та управління

18.Види експертних систем

19.Використання технологій штучного інтелекту в управлінні організацією

20. Аналіз сучасних корпоративних інформаційних систем

Перелік питань до державного екзамену по дисципліні

2.Сутність основних парадигм менеджменту

3 Типова структура організації, яка діє в умовах ринку.

4. Суть, зміст і цілі маркетингової діяльності підприємства.

5. Принципи і функції маркетингової діяльності.

6. Маркетинг як специфічна функція управління. Місце маркетингу в загальній системі управління організацією.

8.Маркетингова програма з продукту.

9. Суть і мета механізму фінансового менеджменту.

10. «Фінансиаризація» як основна ознака сучасного глобалізованого бізнесу.Сутність і значення.

11. Принципи фінансового менеджменту

12.Основні завдання та об′єкти фінансового менеджменту

14. Життєвий цикл організації та основні його етапи

16.Конкурентоспроможність організації та фактори, що впливають на її формування

18. Теорія виживання в умовах структурних зрушень

19.Формування управлінської команди за принципом компліментарності.

20. Синергія і емерджентність в організаціях.

1. Поняття якості

2. Показники якості та їх класифікація

3. Основні фактори, що впливають на якість продукції

4. Якість продукції і маркетинг

5. Контракт – правова форма забезпечення якості.

6. Зміна ставлення до якості

7. Удосконалення управлінської діяльності.

8. Основоположники концепції управління якістю

9.Етапи формування управління якістю та загального менеджменту

10. Основні поняття і визначення метрології

11. Загальні відомості про технічні вимірювання і засоби вимірювальної техніки.

12. Діальність Державної метрологічної служби України.

13. Сутність управління якістю продукції

14.Забезпечення якості продукції

15.Комплексне управління якістю

16.Структури системи управління якістю

17. Ресурси в системі управління якістю

18. Процеси системи управління якістю продукції на стадії маркетингу та вивчення ринку

19. Процеси системи управління якістю на стадії проектування та розроблення продукції

20. Процеси системи управління якістю на стадії планування та розроблення виробничих процесів її виготовлення.

21. Процеси системи управління якістю продукції на стадії закупівлі.

24. Організація і контроль внутрішньої регламентації робіт з якості.

25. Організація навчання персоналу методам управління якістю

26. Збір та систематизація інформації в системі якості

27. Оперативне управління в системі якості.

28. Прогнозування і планування рівня якості продукції

29. Загальні відомості про оцінювання рівня якості продукції.

30. Оцінювання технічного рівня продукції

33. Оцінювання рівня якості продукції на стадіях її виготовлення й експлуатації або споживання

34. Оцінювання рівня якості й ефективності праці

35. Основні положення державної системи сертифікації УкрСепро

36. Порядок проведення сертифікації продукції

38. Вибір механізму сертифікації та дії, які виконати споживач стосовно постачальника, що має сертифіковану систему якості.

39.Органи з сертифікації в системі УкрСепро

40. Прввове забезпечення стандартизації та управління якістю

41.Законодавство в галузі стандартизації та управління якістю продукції

42. Відповідальність за порушення законодавства про якість продукції

43 Етапи розвитку вітчизняного менеджменту якості

44. Основоположні принципи систем управління якістю

8. Оцінювання систем якості.

45. Діяльність із метрологічного забезпечення на підприємстві.

46. Створення продукту в системі управління якістю

47. Система управління безпекою харчових продуктів

48. Система управління якістю послуг

49. Показники якості продукції

50. Основні поняття і визначення у сфері підтвердження відповідності продукції в системі Укр сепро.

51. Розвиток системи менеджменту якості та управління безпекою в умовах глобалізації ринку.

52. Цілі та політка в області якості.

52) .Якість і конкурентоспроможність товару

53). Міжнародний досвід управління якістю

54). Методи та інструменти управління якістю.

55).Концепція tqm як ефективний спосіб управління бізнесом. Премії з якості

56.Рівні стандартизації та види стандартів

57.Управління економікою якості

58.Система якості за українськими та міжнародними стандартами

59.Порядок та процедура сертифікації системи менеджменту якості

60.Інструменти управління якістю та процеси розгортання функції якості (qfd)

1. Поняття стратегії, основні риси стратегії

8 .Стратегії диверсифікованного росту

9 . Стратегії скорочення

10. Оптимальна точка об'єму. Критична точка об'єму.

11. Оцінка рівня стратегічних капіталовкладень.

Задача 1

Задача 2

Задача 3

Задача 4

Задача 5

Задача 6

Задача 7

Задача 8

Задача 9

Задача 10

3. Етапи розвитку іс

Виділяють наступні етапи розвитку Іс:

І. з 1963-1972 даний етап ознаменував використання електронно-обчислювальних машин для розв’язання управління задач

Як правило перші ІС обмежуються вирішенням деяких функціональних управлінських завдань тобто характеризується частковістю і локальністю

Дані ІС не мали бази даних і також характеризуються інформаційною надмірністю

ІІ. З 1972-1986 характеризується організацією єдиної бази даних для іс це зумовлено декількома аспектами перш за все розширилась технічна база

Також виникли нові програмні продукти а саме субд що дали можливість керувати створенням БД

ІІІ. З 1985 – даний момент характерною особливістю даного етапу є створення великої кількості автоматичних систем управління: початок створення інтегрованих управлінських ІС тобто це ієрархічні автоматизовані системи управління що забезпечують його комплексну автоматизацію

4.Поняття іс

Будь- яка управлінська система не можлива без функціонування відновлення інформації тобто передбачає створення іс, яка повинна не лише відображати функціонування об’єкту управління але і здійснює на нього вплив.

ІС – система що організовує пам'ять та маніпулювання інформацією стосовно проблемної сфери.

Основною характерною рисою будь-якої іс є участь людини найбільш яскраво це проявляється в умовах функціонування автоматичних робочих місць.

Призначення ІС полягає в описі економічного об’єкту його етапів взаємодії що знаходить вираження в економічних показниках

Основними завданнями ІС є:

  1. Виявлення джерел інформації

  2. Збір реєстрація обробка та видача інформації що характеризує стан виробництва і управління

  3. Розподіл інформації між керівниками підрозділами та окремими виконавцями відповідно до їх участі в управлінні

Однією з основних властивостей іс – єдність управління інформацією дана властивість зумовлена необхідною єдиною інформаційного забезпечення в системи управління.

Структурно іс складається з входу виходу внутрішніх і зовнішніх каналів власне інформації і системи обробки інформації.

Основними функціями ІС є:

  1. Обчислювальна

  2. Слідку вальна

  3. Запам’ятовувальна збереження накопичення і відновлення необхідної інформації

  4. Комунікаційна передача інформації в необхідному користувачеві

  5. Інформаційна пошук і видача необхідної інформації

  6. Регулювальна здійснюється вплив на об’єкт управління при його відхиленні від заданих параметрів

  7. Оптимізаційна вибір оптимальних параметрів

  8. Прогнозна

  9. Аналізаторна

  10. документувальна


5. Складові компоненти управлінських інформаційних систем

Управлінська нформаційна система — це взаємозалежна сукупність засобів, методів і персоналу, використовуваних для зберігання, опрацювання й видачі інформації для осягнення поставленої мети. Сучасне розуміння ІС припускає використання основного технічного засобу переробки інформації персонального комп’ютера.  Необхідно розуміти різницю між комп’ютерами та ІС. Комп’ютери, осна­щені спеціалізованими програмними засобами, є технічною базою й інстру­ментом для ІС. Без персоналу, що взаємодіє з комп’ютерами й телекомунікаціями, уявити УІС неможливо.  Серед основних складових УІС зазвичай виділяють інформаційне, технічне, математичне, програмне, організаційне та правове забезпечення. Інформаційне забезпечення. Призначення підсистеми інформаційного забезпечення полягає у своєчасному формуванні й видачі достовірної інфор­мації для прийняття управлінських рішень. Технічне забезпечення — комплекс технічних засобів, які забезпечують ІС, а також відповідна документація на ці засоби й технологічні процеси. Комплекс технічних засобів становлять комп’ютери будь-яких моделей; пристрої збирання, накопичування, опрацювання, передавання та виведення інформації; пристрої передавання даних і лінії зв’язку; оргтехніка й пристрої автоматичного зчитування інформації; експлуатаційні матеріали та ін.  Математичне і програмне забезпечення — сукупність математичних методів, моделей, алгоритмів і програм для реалізації цілей і задач ІС, а та­кож нормального функціонування комплексу технічних засобів.  Організаційне забезпечення — сукупність методів і засобів, які регламен­тують взаємодію працівників із технічними засобами та між собою в процесі розробки й експлуатації ІС.  Правове забезпечення — сукупність правових норм, які визначають ство­рення, юридичний статус і функціонування ІС, що регламентують порядок одержання, перетворення й використання інформації.  Також одним з основних складових компонентів УІС є апаратна та програмна складові ПК.  Щодо важливого компоненту управлінських інформаційних систем у сфері менеджменту, необхідно віднести саме пакет прикладних програм (ППП) — це комплекс програм, призначений для розв’язання певного класу управлінських задач.


6. Основні ресурси інформаційних систем.

Одне зі значень терміну система — це сукупність елементів, які працюють разом під час виконання завдання1. її різновидом є інформаційна система, тобто організований набір елементів, що збирає, обробляє, передає, зберігає та надає дані.  До інформаційної системи входять люди, обладнання, процеси, процедури, дані та операції.  Тобто Для функціонування ІС потрібні різні види ресурсів, основними з яких є апаратні, програмні, інформаційні і людські. Наприклад, у США під інформаційними системами розуміють усі письмові й електронні форми поширення інформації, обробки даних та обміну ідеями. Отже, до них можна віднести всі форми письмового спілкування всередині підприємства (доповіді, звіти, бюлетені та службові записки), а також всі електронні інформаційні засоби (електронну пошту та селекторні і телевізійні наради). Цікаво, що в більшості джерел інформаційну систему розуміють досить вузько — як сукупність технічних засобів, які служать для накопичення, зберігання, обробки і передачі інформації. До визначення інформаційної системи іноді включають компоненти системи, а також сфери діяльності, в яких ця система використовується. Хоча, по суті, у цьому визначенні увага зосереджується лише на технічних засобах.  До апаратних ресурсів, як відомо, відносяться комп’ютери, периферійні пристрої, мережеве та комунікаційне обладнання. Людським ресурсами ІС є користувачі, адміністратор та технічний обслуговуючий персонал.

7. Інтерактивний маркетинг.

Інтерактивний маркетинг здійснюється з допомогою інтерактивних комп'ютерних служб, які надають інформаційні послуги  у оперативному режимі, режимі реального часу. Для оперативного маркетингу використовуються системи, щоб забезпечити двосторонній  електронний  зв'язок між продавцем і покупцем. Поєднання комп'ютера покупця (чиWeb-машини з урахуванням телевізора) з різними службами  фірми   забезпечується сьогодні  різними технічними та  програмними засобами. Існують два типу каналів інтерактивного маркетингу: комерційно оперативно-информаційні служби та Internet.Найсучасніша, та швидко прогресуюча, форма прямого маркетингу пов'язана з використанням комп'ютерних мереж, і з такими поняттями, як електронна торгівля, електронні  гроші,  інтернет магазин. Інтерактивний маркетинг здійснюється з допомогою інтерактивних комп'ютерних служб, які надають інформаційні послуги  в оперативному режимі. Для оперативного маркетингу використовуються системи, щоб забезпечити двосторонній електронний зв'язок між продавцем і покупцем. Поєднання комп'ютера покупця (чиWeb-машини  з відеомонітором) з різними службами продавця забезпечується сучасними  технічними, технологічними та програмними засобами  зв’язку,   Існують два типи каналів інтерактивного маркетингу: комерційні оперативно-информаційні служби та  Internet.


Можливості  інтерактивного маркетингу:

   ● Вибіркова дія

   ● Ідентифікація користувачів

   ● Активізація користувачів

   ● Зниження затрат на розповсюдження рекламної інформації

8. Операційні інформаційні системи.

Цілі та підцілі створення і функціонування виробничої системи різноманітні й численні. Тому використовують системне формулювання цілей і підцілей для забезпечення побудови дерева цілей, яке дає змогу оцінити ймовірність досягнення цілей вищого та нижчого рівня відповідно до ресурсів, а також установити їх пріоритет.  Під час створення виробничої системи, а також у процесі її функціонування необхідне чітке виконання вимог до продукції, послуг:  — відповідність технологічного процесу властивостям сировини, матеріалу, продукції;  — відповідність виробничих потужностей усіх складових системи, що забезпечує результативність у цілому. 

Властивості виробничих систем зумовлюють їх складність, особливо взаємодія головних її елементів — робітників та технічних засобів праці. Виходячи з конструктивно-технологічних характеристик будь-якого нового багатофункціонального виробу, підприємство як система також має свої властивості та принципи побудови.  Інформаційні системи – це сукупність інформації, апаратно-програмних і технологічних засобів, засобів телекомунікації, баз і банків даних, методів процедур обробки даних, персоналу управління, які реалізують функції збирання, передавання, обробки і накопичування інформації для підготовки і прийняття ефективних управлінськіх рішень.Якість управління та прийняття рішень в економіці тісно пов'язана з використанням сучасних засобів комп'ютерної техніки та інформаційних технологій. Основним підходом до їх використання являється створення та застосування інформаційних систем (ІС) у менеджменті. 


9. Інформаційні системи з управління персоналом.

Для цілей кадрового менеджменту доцільно використовувати сучасні програмні продукти. Створення комплексної інформаційної системи для управління персоналом – необхідність сьогодення. Існує декілька об’єктивних причин впровадження інформаційної системи управління персоналом в організації, а саме:

  • багато видів діяльності з управління персоналом можуть виконуватись більш ефективно, з меншим об’ємом необхідної для обробки документації;

  • маючи систему постійно діючого ведення даних, необхідно зберігати набагато меншу кількість бланків і робити менше записів вручну;

  • пошук інформації, потрібної керівництву для прийняття рішень, може подаватись швидше і простіше. Наприклад, замість того, щоб проводити вручну аналіз текучості кадрів по відділам, стажу роботи в компанії та освітнього рівня, спеціалісти можуть складати подібні звіти швидше за допомогою інформаційної системи, використовуючи її можливості сортування й аналізу інформації;

  • оскільки ефективне управління людськими ресурсами набуває все більше стратегічного значення в багатьох організаціях, інформаційна система дасть ефективність і при стратегічному плануванні, і прогнозуванні майбутньої потреби в людських ресурсах.

Існує безліч сфер використання для інформаційної системи управління людськими ресурсами. Опитування, яке проводилось серед практикуючих спеціалістів по персоналу, показало, що найбільш загальними сферами користування є:

  • нарахування заробітної плати (78 %);

  • надання пільг (70 %);

  • ведення обліку дотримання вимог законодавства (69 %).

Основною сферою використання інформаційної системи є автоматизація процесу нарахування заробітної плати і надання пільг. Замість того, щоб розрахувати і нарахувати заробітну плату вручну, система дозволяє вводити дані за відроблений службовцями час в загальну систему. Потім відповідні підрахунки та інші індивідуальні регулювання відображаються в остаточних розрахунках оплати праці кожного працівника організації.

10. Фінансові інформаційні системи.

Фінансові інформаційні системи: управління грошовими потоками, управління інвестиціями, бюджетування, фінансове прогнозування та планування. Підсистема управління фінансами на підприємстві виконує функції автоматизації фінансових розрахунків і прийняття рішень щодо управління фінансами підприємства. До складу задач входять аналіз фінансової звітності, управління вибором проектів інвестицій, управління вибором джерел фінансових ресурсів та інші. Автоматизація аналізу фінансової звітності підприємства передбачає проведення розрахунків спеціальних показників, що характеризують результати господарської та фінансової діяльності підприємства, визначення на їх базі показників фінансового становища підприємства та вироблення рекомендацій щодо подальшої стратегії його розвитку. Вхідною інформацією для аналізу служать такі дані балансу підприємства, як от вартість виготовленої продукції, запаси і витрати, клієнтська заборгованість, заборгованість постачальникам, виробничі інвестиції, продаж старого обладнання при заміні на нове, зміна заборгованості підприємства за звітний період, сума нарахувань за кредит, податок на прибуток, дивіденди ро­бітникам та інші. Автоматизація управління вибором інвестиційних проектів здійснюється в умовах комп'ютерної системи прийняття рішень. Основним завданням підсистеми управління фінансами є підвищення ролі фінансів в господарській діяльності підприємств через встановлення науково-обґрунтованих нормативів використання фінансових ресурсів (виручки від реалізації продукції, прибутку, капітальних вкладень, фондів економічного стимулювання та інших коштів), широке використання фінансово-кредитних відношень з метою прискорення науково-технічного прогресу і інтенсифікації виробництва. Більшість задач, які вирішуються підсистемою, пов'язані з плановими, контрольними і аналітичними функціями відповідних органів управління. Підсистема управління фінансами має тісні інформаційні зв'язки з підсистемами бухгалтерського обліку, управління реалізацією і збутом продукції.Підсистема комплексного економічного аналізу призначена для оцінки функціонування господарського механізму шляхом підвищення ефективності виробництва, зростання обсягів асортименту і якості продукції, прискорення оборотності оборотних засобів, створення і використання фондів економічного стимулювання на основі проведення аналізу використання основних виробничих фондів, обладнання і матеріальних ресурсів, продуктивності праці і заробітної плати, собівартості продукції, прибутку і рентабельності, фінансового стану підприємства і ефективності господарської діяльності.


Смотрите также файлы