Файл: 655.docx

11. Системи якості та інші об'єкти спрямованості системи менеджменту.Системи якості — це частина системи менеджменту організації, спрямована на отримання виходів (результатів) для задоволення потреб, очікувань та вимог зацікавлених сторін згідно із завданнями у сфері якості.

12. Зв'язок між системами якості і моделями досконалості. Властиві сімейству стандартів ISO 9000 і моделям досконалості організації підходи з погляду системи якості ґрунтуються на спільних принципах.

45. Діяльність із метрологічного забезпечення на підприємстві.

Метрологічне забезпечення підготовки виробництва (МЗПВ) — це комплекс організаційно-технічних заходів, що забезпечують визначення з необхідною точністю характеристик виробів, напівфабрикатів, вузлів, матеріалів, сировини, параметрів технологічного процесу та обладнання, що дає змогу досягти значного підвищення якості виготовлюваної продукції, зниження непродуктивних витрат на її розробку та виробництво.

Нормативною базою МЗПВ є стандарти державної системи вимірювань, єдиної системи технологічної підготовки виробництва, галузеві стандарти, стандарти підприємства, організаційно-методична та інструктивна документація, що регламентує такі правила і положення МЗПВ:

встановлення раціональної номенклатури вимірюваних параметрів та норм точності вимірювань, що забезпечують достовірність вхідного і приймального контролю виробів, вузлів та матеріалів, а також контролю характеристик технологічних процесів та обладнання;

забезпечення технологічних процесів найсучаснішими методиками виконання вимірювань, що гарантують необхідну точність вимірювань; атестація і стандартизація цих методик;

забезпечення (постачання, розробка, виготовлення) виробництва засобами вимірювання, в тому числі і вузькогалузевого спеціального призначення, а також нестандартизованих засобів вимірювання, засобів обробки і подання інформації за результатами вимірювання;

забезпечення метрологічного обслуговування і насамперед повірка засобів вимірювання відповідно до ДСТУ 2708—99;

забезпечення умов виконання вимірювань, встановлених нормативною документацією;

підготовка виробничого персоналу і працівників відповідних служб підприємства до виконання контрольно-вимірювальних операцій, повірки, ремонту і юстування;

організація й проведення метрологічного контролю або експертизи технічної документації відповідно до ДСТУ 2708—99.

Повірці не підлягають засоби вимірювальної техніки, що використовуються тільки для встановлення факту зміни значення фізичної величини без якісної оцінки цієї зміни. Вони можуть бути віднесені до індикаторів. На чільному їх боці наносять позначку "І" (індикатор).

Можуть не підлягати періодичній повірці засоби вимірювальної техніки, що використовуються для навчальних чи демонстраційних цілей. На них наносяться чіткі позначки "У" (учбовий). Для інших цілей ці засоби не можуть бути використані. Контроль за їх справністю має здійснюватись у порядку, встановленому правилами експлуатації, і відповідати вимогам навчального процесу.

Всі інші засоби вимірювальної техніки підлягають повірці. Вид повірки залежить від того, якою метрологічною службою вона проводиться (державною чи відомчою), на якому етапі роботи засобів вимірювання це робиться (первинне, періодичне, позачергове), від характеру повірки (інспекційне, експертне). Організація і проведення повірки засобів вимірювання регламентується державним стандартом ДСТУ 2708—99.

На підприємствах і в організаціях для забезпечення виробничих процесів виготовлення деталей і виробів, випробування, контролю режимів технологічного процесу, проведення експериментальних і науково-дослідних робіт використовують засоби вимірювальної техніки спеціального призначення. Як правило, такі засоби виготовляють самі підприємства та організації, або за їхньою заявкою сторонні організації одиничними екземплярами або окремою партією без наступного відтворення.

Група таких засобів вимірювальної техніки одержала назву — нестандартизовані засоби вимірювальної техніки (НЗВТ).

З метою забезпечення єдності та достовірності вимірювань, що виконуються за допомогою НЗВТ, Держспоживстандартом встановлено єдині вимоги до метрологічного забезпечення їхнього виробництва та експлуатації:1)виготовлення відповідно до технічних завдань і технічних умов; 2)забезпечення нормативною документацією і технічними засобами, необхідними для повірки і технічного обслуговування при виготовленні та експлуатації; постійної придатності для виконання вимірювань з нормованою для них точністю і своєчасним вилученням із обігу не придатних до використання; 3)встановлення раціональної номенклатури; 4)включення до державної повірочної схеми або встановлення іншого порядку їхнього зв´язку з державним еталоном; 5)впорядкування метрологічного нагляду (контролю); 6)проведення метрологічної експертизи технічного завдання, технічної документації, метрологічної атестації та повірки.

Порядок проведення державної метрологічної атестації регламентується ДСТУ 3215—95, а відомчої — галузевим документом, погодженим з Держспоживстандартом.

46. Створення продукту в системі управління якістю

Під час створення продукту в системі якості розглядаються та враховуються такі питання:

планування створення продукту;

процеси пов´язані зі споживачами;

проектування і розроблення продукту;

закупівля;

виробництво і надання послуг;

управління контрольно-вимірювальною апаратурою.

Плануючи створення продукту, організація стосовно своїх потреб має визначити:

завдання у сфері якості і вимоги до продукту;

потреби у розробленні процесів та документів і забезпеченні спеціальними ресурсами, пов´язаними з цим продуктом;

необхідні заходи з перевірки, затвердження, моніторингу, контролю та випробувань цього продукту і критерії його приймання;

протоколи, потрібні для підтвердження доказів того, що процеси створення і одержаний у результаті продукт задовольнятимуть поставлені вимоги.

Визначаючи вимоги до продукту, організація повинна з´ясувати:

задані споживачем вимоги, зокрема щодо поставок і подальшого обслуговування;

вимоги, споживачем не встановлені, проте потрібні для заданого використання або відомого та передбаченого використання;

пов´язані з продуктом правові та вимоги, які регламентуються;

будь-які додаткові вимоги, обрані нею самою.

Також організація повинна проаналізувати вимоги, пов´язані з продуктом. Такий аналіз має проводитися ще до того, як організація візьме на себе зобов´язання щодо поставки продукту споживачеві (наприклад, подачі тендерів, прийняття контрактів чи замовлень, прийняття змін до контрактів чи замовлень) і пересвідчитися в тому, що:

вимоги до продукту визначено;

зміни у вимогах контракту чи замовлення порівняно зі сформованими раніше з´ясовано;

вона спроможна виконати поставлені вимоги.

Організація має планувати проектування і розроблення продукту й управляти ними. Здійснюючи це, вона повинна визначити:

стадії проектування і розроблення;

аналіз, перевірку і затвердження необхідні для кожної зі стадій проектування і розроблення;

обов´язки та повноваження стосовно проектування і розроблення.

Вхідні дані, що стосуються вимог до продукту, мають бути визначені, документально оформлені і включати такі складові:

функціональні і експлуатаційні вимоги;

використані, встановлені і законодавчі вимоги;

використану інформацію, отриману при здійсненні подібних проектів;

інші вимоги, суттєві для проектування і розроблення.

У процесі створення продукту організація за наявності потреби має передбачити його позначення прийнятними засобами. Якщо простежуваність є вимогою, то організація має контролювати нанесення на продукт власного позначення і реєструвати це позначення.

47. Система управління безпекою харчових продуктів

Система НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Point) була розроблена на замовлення Національного аерокосмічного агентства США для забезпечення безпеки продуктів харчування для космонавтів. Спочатку вона базувалась на датському стандарті DS 3027Е, потім був розроблений європейський стандарт, а на сьогодні вже є міжнародний стандарт DS/EN ISO 9000.

Система НАССР є новим підходом до виробництва безпечних харчових продуктів, заснованим на принципі попередження виникнення потенційних проблем. Її впровадження забезпечує стабільне виробництво безпечних харчових продуктів.

Порівняно з іншими системами якості НАССР має ряд переваг, зокрема вона: 1)дозволяє підприємствам змінити підхід до забезпечення якості і безпеки харчових продуктів від ретроспективного до превентивного; 2)однозначно визначити відповідальність за забезпечення безпеки харчових продуктів;

надає споживачам документально підтверджену впевненість стосовно безпеки харчових продуктів;

забезпечує системний підхід, який включає всі характеристики безпеки харчових продуктів від сировини до кінцевого продукту; 3)дає змогу економно використовувати ресурси для управління безпекою харчових продуктів; 4)надає додаткові можливості при інтеграції з ISO 9000 за рахунок того, що системи мають до 45 % загальних вимог.