ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 20.03.2024
Просмотров: 1086
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
1. Американці при вирішенні проблем прагнуть обговорити не тільки загальні підходи, а й деталі,
3. Французи приділяють значну увагу попереднім домовленостям та попередньому обговоренню
18. Загальні аспекти підготовка та проведення ділових зустрічей
19. Організація ділової зустрічі
1. Необхідність і сутність фінансового менеджменту.
2. Характеристика і вимоги інформаційної системи фінансового менеджменту.
3.Об’єкт, мета і завдання фінансового менеджменту.
4. Показники, що формуються із зовнішніх джерел інформації, їх характеристика.
5. Вартість капіталу та його застосування в фінансовому менеджменті
6.Функції та механізм фінансового менеджменту
7. Характеристика зовнішніх і внутрішніх користувачів фінансової інформації.
8.Показники що формуються із внутрішніх джерел інформації,та їх характеристика
9.Принципи фінансового менеджменту
10.Сутність і класифікація активів підприємства
12.Оптимязація структури капіталу
13. Види центрів відповідальності на підприємстві, їх характеристика
14. Склад і структура активів підприємства.
15. Вартість капіталу, сутність та методика визначення
17. Оцінка рентабельності та прибутковості підприємства
19. Сутність капіталу підприємства, його види. Поняття і сутність компаундингу та дисконтування
20. Оцінка майбутньої і теперішньої вартості грошей з урахуванням фактора інфляції
5. Складові компоненти управлінських інформаційних систем
6. Основні ресурси інформаційних систем.
8. Операційні інформаційні системи.
9. Інформаційні системи з управління персоналом.
10. Фінансові інформаційні системи.
11. Бухгалтерські інформаційні системи.
12.Системний підхід до планування менеджерських іс
13.Планування реалізації процесу щодо впровадження іс на підприємстві
14. Управління інформаційними ресурсами та технологіями
15.Організаційна та інформаційні технології
16. Концептуальна структура управління іс в організації
17. Інформація, рішення та управління
19.Використання технологій штучного інтелекту в управлінні організацією
20. Аналіз сучасних корпоративних інформаційних систем
Перелік питань до державного екзамену по дисципліні
2.Сутність основних парадигм менеджменту
3 Типова структура організації, яка діє в умовах ринку.
4. Суть, зміст і цілі маркетингової діяльності підприємства.
5. Принципи і функції маркетингової діяльності.
8.Маркетингова програма з продукту.
9. Суть і мета механізму фінансового менеджменту.
10. «Фінансиаризація» як основна ознака сучасного глобалізованого бізнесу.Сутність і значення.
11. Принципи фінансового менеджменту
12.Основні завдання та об′єкти фінансового менеджменту
14. Життєвий цикл організації та основні його етапи
16.Конкурентоспроможність організації та фактори, що впливають на її формування
18. Теорія виживання в умовах структурних зрушень
19.Формування управлінської команди за принципом компліментарності.
20. Синергія і емерджентність в організаціях.
2. Показники якості та їх класифікація
3. Основні фактори, що впливають на якість продукції
4. Якість продукції і маркетинг
5. Контракт – правова форма забезпечення якості.
7. Удосконалення управлінської діяльності.
8. Основоположники концепції управління якістю
9.Етапи формування управління якістю та загального менеджменту
10. Основні поняття і визначення метрології
11. Загальні відомості про технічні вимірювання і засоби вимірювальної техніки.
12. Діальність Державної метрологічної служби України.
13. Сутність управління якістю продукції
14.Забезпечення якості продукції
15.Комплексне управління якістю
16.Структури системи управління якістю
17. Ресурси в системі управління якістю
18. Процеси системи управління якістю продукції на стадії маркетингу та вивчення ринку
19. Процеси системи управління якістю на стадії проектування та розроблення продукції
21. Процеси системи управління якістю продукції на стадії закупівлі.
24. Організація і контроль внутрішньої регламентації робіт з якості.
25. Організація навчання персоналу методам управління якістю
26. Збір та систематизація інформації в системі якості
27. Оперативне управління в системі якості.
28. Прогнозування і планування рівня якості продукції
29. Загальні відомості про оцінювання рівня якості продукції.
30. Оцінювання технічного рівня продукції
33. Оцінювання рівня якості продукції на стадіях її виготовлення й експлуатації або споживання
34. Оцінювання рівня якості й ефективності праці
35. Основні положення державної системи сертифікації УкрСепро
36. Порядок проведення сертифікації продукції
39.Органи з сертифікації в системі УкрСепро
40. Прввове забезпечення стандартизації та управління якістю
41.Законодавство в галузі стандартизації та управління якістю продукції
42. Відповідальність за порушення законодавства про якість продукції
43 Етапи розвитку вітчизняного менеджменту якості
44. Основоположні принципи систем управління якістю
45. Діяльність із метрологічного забезпечення на підприємстві.
46. Створення продукту в системі управління якістю
47. Система управління безпекою харчових продуктів
48. Система управління якістю послуг
49. Показники якості продукції
50. Основні поняття і визначення у сфері підтвердження відповідності продукції в системі Укр сепро.
51. Розвиток системи менеджменту якості та управління безпекою в умовах глобалізації ринку.
52. Цілі та політка в області якості.
52) .Якість і конкурентоспроможність товару
53). Міжнародний досвід управління якістю
54). Методи та інструменти управління якістю.
55).Концепція tqm як ефективний спосіб управління бізнесом. Премії з якості
56.Рівні стандартизації та види стандартів
57.Управління економікою якості
58.Система якості за українськими та міжнародними стандартами
59.Порядок та процедура сертифікації системи менеджменту якості
60.Інструменти управління якістю та процеси розгортання функції якості (qfd)
1. Поняття стратегії, основні риси стратегії
8 .Стратегії диверсифікованного росту
10. Оптимальна точка об'єму. Критична точка об'єму.
Увесь керівний персонал повинен мати чітке уявлення про систему якості, її функціонування, перевірку та критерії оцінювання її ефективності. Для цього вони можуть відвідувати семінари з навчання за спеціальними програмами, а також підлягати атестації.
Залежно від розмірів підприємства, організація навчання на різних рівнях доручається певній посадовій особі чи функціональній групі. У великих організаціях цей обов´язок покладається на відділ, а у невеликих — на інструктора відділу кадрів.Кожний відділ та служба, які стосуються якості, мають оцінити необхідність у підготовці кадрів, а також рівень цієї підготовки. Керівники відділів визначають персонал, який має пройти підготовку. Виходячи з цієї інформації, посадова особа, яка відповідає за підготовку, організовує навчання, яке проводиться систематично.Частина підготовки може проходити у формі курсів, але основна підготовка здійснюється на робочому місці, де персонал виконує дублюючі функції. Повна інформація про персонал, який пройшов підготовку, про тривалість його навчання і набуту кваліфікацію, має бути централізовано задокументованою для кращого використання набутих персоналом навичок та вмінь.
Персоналу необхідно усвідомити всі переваги системи якості та свою участь в її функціонуванні.
На підготовчих стадіях розроблення системи якості мають підтримуватися всі дії персоналу стосовно аналізу власної поточної діяльності з урахуванням пропозицій персоналу щодо удосконалення стандартних робочих методик та інструкцій, а також механізмів контролю й управління.
Залучення робітників до програм якості є ефективним засобом стимулювання їхньої зацікавленості в роботі відповідно до вимог системи якості. Реальної участі можна чекати лише тоді, коли робітникам надається можливість критикувати та пропонувати способи поліпшення системи якості. Ініціатива робітників щодо висунення пропозицій має заохочуватися. Доцільно, щоб пропозиція була реалізована негайно, і автор отримав публічне визнання. Якщо пропозиція є неприйнятною, її недоліки мають бути обговорені з робітниками та пояснені їм.Цей підхід може набути практичної форми за допомогою створення цехових комітетів з якості, які періодично аналізують реалізацію програм якості. Такий механізм спільних консультацій створює в робітників почуття участі в загальній справі з реалізації програм якості.
26. Збір та систематизація інформації в системі якості
Для функціонування системи якості необхідно розробити методики ідентифікації, збору, індексації, заповнення, зберігання, ведення та розподілу даних про якість. Документація, яка містить дані про якість, забезпечує об´єктивне підтвердження того, що необхідного рівня якості виробу досягнуто та різні процеси системи якості були ефективно реалізовані. Є дві основні категорії даних про якість:
дані про якість виробу;
дані про функціонування системи якості.
Інформація про якість виробу входить до складу таких документів:
документів, які містять вимоги до якості продукції;
документів, які містять технічні вимоги до компонентів та вхідних матеріалів;
креслень основного обладнання;
звітів (актів) про випробування матеріалів;
звітів (актів) про контроль та випробування на різних етапах виробництва;
детальної інформації про відхилення від дотримання вимог і відповідних даних про їх дозвіл;
даних про невідповідні матеріали та їхнє розміщення;
даних про здачу в експлуатацію та обслуговування протягом гарантійних періодів;
даних про скарги на якість виробів і вжиті заходи з виправлення недоліків.
Дані про функціонування системи якості (протоколи якості) підтверджують ефективність її функціонування і, як правило, включають опис стандартних методик робіт, пов´язаних з якістю.
Інформація про функціонування системи якості входить до таких документів:
звітів про перевірку якості та даних аналізу, який виконувався керівництвом;
документів про затвердження постачальників та рейтинг роботи;
документів з даними про управління процесами та коригувальні дії;
даних про перевірку випробувального обладнання та приладів;
документів із підготовки кадрів та кваліфікації персоналу.
27. Оперативне управління в системі якості.
Під час оперативного управління в системі якості продукції виконуються такі процеси:
• оперативний аналіз поточних даних, виявлення причин і встановлення можливих наслідків порушень, відхилень, невідповідностей, браку, дефектів;
оцінювання стану робіт із забезпечення якості;
розроблення, погодження та затвердження заходів щодо профілактики та усунення порушень, відхилень, невідповідностей, браку, дефектів;
організація та регулювання вжиття запланованих заходів;
збір та систематизація поточних даних щодо порушень, відхилень, невідповідностей, що виникають у процесі виробництва;
контроль та облік результатів вжиття заходів;
формування звітності щодо вжитих заходів, інформування керівництва та зацікавлених підрозділів.
Особливо важливим є здійснення коригувальних дій процесів виробництва для забезпечення виробництва продукції потрібної якості. Необхідно проводити збір та систематизацію поточних даних щодо порушень, відхилень, невідповідностей, дефектів та браку у процесах виробництва для систематичного аналізу невідповідностей та відхилень. Вивчаючи дефекти та невідповідності, слід враховувати, що вони можуть виникати як внаслідок недоліків в управлінні виробничими процесами, так і через упущення в організації проектування, матеріально-технічного та нормативно-технічного забезпечення тощо. Виходячи із самого характеру та частоти виникнення порушень, деякі причини можуть бути очевидними.
28. Прогнозування і планування рівня якості продукції
Будь-яка організація може успішно діяти лише в умовах чіткого прогнозування рівня якості продукції та планування його поліпшення.
Прогнозування якості продукції — це науково обґрунтована інформація про рівень якості продукції в майбутньому.
Цінність прогнозування якості продукції має дві сторони:
якісну — пізнання природи еволюції об´єкта, тенденцій його розвитку, швидкості, часових і просторових зон його змінення, можливого виникнення несприятливих ситуацій, підсилювання або послаблення впливів різних факторів. Ця якісна інформація прогнозу має велике значення для управління об´єктом і обґрунтування прийняття стратегічних рішень організаціями, які будуть виробляти прогнозовану продукцію;
кількісну — імовірнісні дані прогнозу про очікуваний рівень якості в часі надають організації інформацію, за допомогою якої можна заздалегідь провести розрахунки капітальних вкладень, матеріальних засобів та інші заходи щодо забезпечення очікуваного рівня якості продукції. Залежно від тривалості прогнозованого періоду прогнози розрізняються:
короткотермінові — до 5 років;
середньотермінові — 5—15 років;
довготермінові — понад 15 років..
Власне точність прогнозу не може перевищувати точності вихідної інформації — за однакових умов прогноз буде тим точнішим, чим коротший прогнозований період.
Дані прогнозу, отримані у процесі дослідження, мають, як правило, ймовірнісний характер і укладаються в деякому діапазоні, ширина якого буває різною для різних прогнозів залежно від глибини прогнозування, складності об´єкта прогнозування, повноти залученої для аналізу інформації, точності і надійності використовуваних методів прогнозування.
Прогноз завжди відносний: він має відповідати на питання, чого варто чекати, якщо відома певна сукупність факторів і відомі умови проходження певних процесів.
Прогнозована величина, як правило, розраховується в різних варіантах: при ситуації, яка складається сприятливо — високий рівень, при несприятливій ситуації — низький рівень, і найімовірніший прогноз — середній рівень (середня арифметична величина між високим і низьким рівнем).
Залежно від цільового призначення прогнози класифікуються на такі:
-дослідні;
-програмні.
Прогнозуючи рівень якості продукції, використовують різні методи, які можуть бути об´єднані у три групи:
методи екстраполяції, які включають три види — екстраполяцію даних про розміри параметрів об´єкта прогнозування, екстраполяцію оціночних функціональних характеристик, екстраполяцію системних і структурних характеристик;
методи експертних оцінок, які включають два види — індивідуальні експертні оцінки та колективні експертні оцінки;
методи моделювання, які включають три види — логічні моделі-образи, математичні моделі, інформаційні моделі.
Планування поліпшення рівня якості продукції в організації має передбачати такі конкретні завдання:
розроблення й освоєння нових виробів, якість яких перевищує кращі вітчизняні та зарубіжні аналоги;
підвищення рівня якості виготовлення продукції;
поліпшення якості виготовлення продукції.