Файл: книга міжнарод розрах Рудаківська.doc

Гарантія ренти. Служить забезпеченням одержання ренти домовласником від орендаря у випадку неплатоспроможності останнього.

Банківські гарантії вимог. Термін «банківські гарантії вимог» використо­вується для опису гарантій, що забезпечують виплату платежів:

• за першою вимогою (гарантії простої вимоги) або

• за першою вимогою, що підкріплена документом або документами, визначе­ ними в гарантії: заявою, підписаною покупцем і/або продавцем, або зас­ відченою копією арбітражного рішення (гарантія умовної вимоги).

Гарантії першої вимоги покладають на банк непрості зобов'язання, компен­сацію за які банк спроможний одержати від продавця. Вони можуть передбачати ви­плату за «першою, або простою, вимогою» чи «за першою, або простою, вимогою, підкріпленою документами, обговореними гарантією». Це значить, що банк, який одержить вимогу, що відповідає обговореним гарантією умовам, зобов'язаний за­платити і заплатить без усякого зобов'язання з боку клієнта. Така гарантія най-вигідніша бенефіціару, оскільки максимально забезпечує його інтереси. Гарантія

РОЗДІЛ 7. Банківські гарантії як інструмент забезпечення платежів у зовнішньоекономічній діяльності підприємства

реалізується внаслідок одностороннього ухвалення рішення бенефіціаром, тобто виключається можливість виникнення будь-яких суперечок. Звичайно, вимога бе-нефіціара повинна бути заявлена в межах суми і терміну дії гарантії. При вистав­ленні безумовних гарантій банки зазвичай використовують формулювання: «Безу­мовно гарантуємо...»; «Гарантуємо безумовний платіж на першу вимогу бе-нефіщара...»; «Гарантуємо безумовний платіж за першою простою вимогою бе-нефіціара, незалежно від можливих заперечень з боку принципала» і т.п. Безумовні гарантії банки виставляють, як правило, за дорученням значних постійних клієнтів; за такими гарантіями потрібне внесення забезпечення.

Гарантії, що потребують незалежно випущених документів, таких як сер­тифікат арбітражного рішення, можуть розглядатися як умовні гарантії, але покупці рідко їх приймають.

Сьогодні необхідна незалежність банківської гарантії від відповідної фінансо­вої операції визначається шляхом використання статті «Виплатити за першою вимо­гою». Ця стаття передбачає і відмову від усіх заперечень та протестів у зв'язку з да­ною операцією.

Недоречних претензій до гаранта можна уникнути завдяки своєчасним угодам: у випадку контракту на закупівлі, наприклад, при пред'явленні претензій до гаран­та необхідно надати документальне свідчення порушення. Приймаються сертифіка­ти уповноважених осіб, висновки незалежних експертів, декларації, підписані по­купцем і продавцем, рішення арбітражу й інші подібні їм документи. Важливо, щоб один із цих документів був описаний так само докладно, як для документарного ак­редитива.

Абстрактний характер гарантії не ставиться під загрозу простою умовою, що бенефіціар, пред'являючи претензії, повинний надати документи, адекватно і не­двозначно визначені в гарантії. Потім платіж здійснюється на першу вимогу, але тільки за дотримання всіх умов, передбачених гарантією.

Відповідно до національних законів деяких країн гарантії вимог банку, що діють на користь жителів даної країни, повинні бути видані місцевим банком. Проте навіть там, де офіційно такого закону немає, закордонні покупці наполяга­тимуть, щоб гарантії на їхню користь були видані місцевим банком. Якщо в цій ситуації банк експортера одержує інструкцію організувати видачу банківської га-рантії-вимоги від імені клієнта, то банк має проінструктувати відповідний закор­донний банк-кореспондент про видачу гарантії, а сам зобов'язаний забезпечити обопільну гарантію компенсації від імені клієнта. У даному випадку зобов'язання банку від імені клієнта можуть підпорядковуватися місцевому законодавству і ви­могам, висунутим банком-кореспондентом.

292 Розрахункові та кредитні операції у зовнішньоекономічній діяльності підприємства

7.4. ЦІЛІ І СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ БАНКІВСЬКИХ ГАРАНТІЙ У ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Метою банківських гарантій є додаткове забезпечення фінансових інтересів сторін, що беруть участь у зовнішньоторговельних операціях. Навіть старанно розроблений зовнішньоторговельний контракт, що докладно визначає обов'язки сторін, застосування різноманітних санкцій за їхнє невиконання, а також порядок розгляду претензій і спорів, не є достатньою гарантією виконання контрагентами своїх зобов'язань. Деякі особливості постачання і приймання товару, здійснення платежів, що впливають на реалізацію зовнішньоторговельної операції, виявля­ються у ході виконання контракту і не можуть бути враховані в повному обсязі і заздалегідь. Навіть можливий виграш справи в арбітражі або суді ще не означає, що питання врегульоване. Тому імпортери й експортери прагнуть додатково забез­печити свої інтереси через банківські гарантії.

Найширше застосування банківські гарантії знайшли в забезпеченні платіжних зобов'язань контрагентів за угодами. Передусім це пов'язано з використанням банківського переказу як форми авансових розрахунків і розрахунків за відкритим рахунком.

Класичною формою компромісу при розрахунках між імпортером і експорте­ром, що створює достатні гарантії для обох сторін, є акредитив. Проте акредитивна операція складна, у тому числі і з технічної точки зору, що робить її використання в ряді випадків неможливим. До того ж, у деяких ситуаціях, зокрема, при постачанні складних технічних товарів, ця форма розрахунків не можлива для імпортера. На­приклад, при постачанні товару на умовах, за винятком «франко-завод-виробник», коли імпортер не має можливості провести попередню інспекцію товару перед його відвантаженням, платіж за товар по відвантажених документах до його приймання може бути для імпортера неприйнятним. У даному випадку доцільніше використо­вувати розрахунки у формі переказу на умові відкритого рахунку з одночасним ви­ставленням на користь експортера умовної платіжної гарантії. Можливі суперечки щодо приймання товару за якістю і кількістю і, відповідно, його оплати вирішують­ся фіксуванням у контракті пункту, що зобов'язує імпортера завіряти результати приймання сертифікатом незалежної організації-експерта.

Ці і ряд інших причин призводять до необхідності використовувати банківський переказ у якості форми розрахунків за контрактами, незважаючи на те, що вони пе­редбачають досить великий ризик. Поєднання переказів з банківською гарантією дає змогу нівелювати негативні моменти розрахунків у формі переказів. Крім того, гарантії використовують при розрахунках у формі інкасо.

У більшості випадків банківська гарантія не реалізується. Записана в дого­ворі послуга виконується належним чином, і гарантія гаситься після закінчення терміну дії. Іноді гарантійний документ, якщо він уже не потрібний, повер­тається банку, який його видав.

РОЗДІЛ 7. Банківські гарантії як інструмент забезпечення платежів у зовнішньоекономічній *\пі

діяльності підприємства 2"J

Якщо постачальник, на думку бенефіціара гарантії, порушив своє договірне зо­бов'язання, останній може скористатися гарантією.

Як правило, проста письмова заява бенефіціара про настання терміну виплати гарантійної суми є достатньою умовою для здійснення гарантійним банком або йо­го кореспондентом негайного платежу. Попередженням є лише те, щоб використан­ня гарантії відбувалося беззастережно, протягом терміну дії і на передбачених умо­вах. Якщо банк-гарант доручив банку-кореспонденту в країні бенефіціара видати гарантію, то вимога подається саме там. Банк-кореспондент негайно здійснить оп­лату і, посилаючись на зустрічну гарантію, вимагатиме відшкодування від банку-га­ранта. При цьому банк-кореспондент вирішує, чи відбувалося використання в повній відповідності з умовами гарантії.

Банк-гарант також негайно виконає своє зобов'язання за платежами і потім зніме дану суму з рахунку принципала. Правову основу для цього дає підписана клієнтом заява про відповідальність (реверсі), що є складовою частиною га­рантійного договору.

Гарантія може завершитися одним із двох шляхів: виконанням зобов'язання або пред'явленням претензії.

Якщо ми говоримо про виконання зобов'язань, то відбувається це, як правило, при настанні дня закінчення терміну або якщо бенефіціар надає повідомлення (сповіщення) про відкликання, анулювання (Cancellation) гарантії.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Як ви розумієте поняття «гарантія»?

2. Яким документом регламентується порядок використання міжнародних гарантій?

3. Поясніть відмінності між поручництвом і гарантією.

4. Що означає акцесорний характер поручництва?

5. Яке поручництво вважається простою?

6. Яке поручництво є солідарною?

7. Які форми міжнародних гарантій вам відомі?

8. Дайте визначення гарантії.

9. З яких умов банківська гарантія забезпечує виконання зобов'язань?

10. Назвіть основних учасників гарантійних операцій.

11. Які додаткові учасники з'являються при реалізації гарантійних операцій непря­ мого характеру?

12. Як ви розумієте термін «контргарантія»?

13. Чим обумовлене використання контргарантії?

14. Чим відрізняються відзивні гарантії від безвідзивних?

15. Як ви обгрунтуєте поділ гарантій на умовні і безумовні?

16. Поясніть механізм реалізації прямої гарантії.

294 Розрахункові та кредитні операції у зовнішньоекономічній діяльності підприємства

17. Як відбувається процес реалізації контргарантії?

18. Поясніть, чим відрізняються платіжні гарантії від контрактних?

19. Назвіть види контрактних гарантій.

20. Охарактеризуйте контрактну гарантію конкретного виду (на вибір).

21. Використовуючи конкретний зовнішньоторговельний контракт, запропонуйте необхідні види гарантій, визначте їх вартість, складіть схему їх комплексного використання.

22. З якою метою використовуються міжнародні гарантії?

23. За яких умов гарантія припиняє дію?

ЛІТЕРАТУРА

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 2 вересня 1996 р. № 1027 «Про гаран­ тії Кабінету Міністрів України за іноземними кредитами».

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1995 р. № 655. «Про додат­ кове забезпечення гарантій або інших зобов'язань Уряду України, які надаються іноземним кредиторам щодо погашення кредитів в іноземній валюті, що залуча­ ються українськими юридичними особами».

3. Аккредитивы. Документарное инкассо. Банковские гарантии. 77-й выпуск серии изданий Швайцерише Кредит-анштальт «Кредит Свисс», 1989. - 96 с.

4. Балабанов И. Т., Балабанов А. И. Внешнеэкономические связи: Учебн. пособие. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 512 с.

5. Гарантии и аккредитивы в современной банковской практике / Под ред. А. Д. Го- лубовича. - М., 1994.

6. Михайлов Д. М. Международные расчеты и гарантии. - М.: ФБК-ПРЕСС, 1998. - 366с.

Тестові завдання

295

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Грошовий документ встановленої форми, який представляє безумовне розпоряджен­ня, наказ чекодавця банку про виплату власнику чека вказаної суми грошей.

1. Платіжне доручення.

2. Чек.

3. Тратта.

4. Жодної правильної відповіді.

2. Вартість, яка визначається за рахунком, пред'явленим іноземному покупцю, за відра­хуванням прямих накладних витрат в іно­земній валюті, пов'язаних з реалізацією да­ного товару.

1. Собівартість.

2. Митна вартість.

3. Податкова вартість.

4. Експортна вартість товару.

3. Суб'єкт, який випускає в обіг гроші, цінні папери, документи.

1. Емітент.

2. Ремітент.

3. Юридична особа.

4. Трасант.

4. Вид акредитива, відповідно до якого заздалегідь бронюються засоби в повній сумі на окремому рахунку.

1. Покритий.

2. Револьверний.

3. Відзивний.

4. Безвідзивний.

5. Непокритий.

5. Особа, якій адресується наказ про випла­ту векселя.

1. Дилер.

2. Трасат.

3. Імпортер.

4. Ремітент.

5. Індосант.

6. Де використовується PIN-код?

1. На будь-яких платіжних документах.

2. На пластикових картках.

3. На іменних чеках.

4. На дорожніх чеках.

5. В клірингових палатах.

7. Термін «платіж» означає:

1. Сума до оплати.

2. Синонім слова «борг».

3. Необхідна сума коштів для погашення боргу.

4. Переведення грошової вимоги, що здійс­ нюється експортером чи імпортером.

5. Переведення грошових коштів.

8. До дебетових платіжних інструментів відносять:

1. Чек.

2. Банківську тратту.

3. Поштовий переказ.

4. Прямий дебет.

5. Всі відповіді правильні.

9. Процес передачі, перевірки і у деяких ви­ падках підтвердження платіжних дору­ чень, що здійснюється до розрахунку, має назву:

1. Кліринг.

2. Авізо.

3. Акцепт.

4. Відстрочений платіж.

5. Хеджування.

10. Набір платіжних інструментів, банків­ ських процедур і міжбанкіеських систем, поєднання яких забезпечує грошовий обіг разом із законодавчою базою, яка регламен­ тує їх використання:

1. SWIFT.

2. Міжнародне інкасо.

3. Платіжна система.

4. Платіжний інструмент.

5. Всі відповіді правильні.

296

Розрахункові та кредитні операціїу зовнішньоекономічній діяльності підприємства

11. Які характеристики має будь-яка пла­ тіжна операція:

1. Кредитовий та дебетовий характер дії.

2. Потік інформації, що містить деталі платежу.

3. Грошовий потік.

4. Друга та третя відповіді.

5. Всі відповіді правильні.

12. При якому переказі платіжне розпоряд­ ження рухається у тому ж напрямку, що й кошти?

\. Кредитовому.

2. Дебетовому.

3. Кредитовому і дебетовому.

4. Банківському.

5. Платіжному.

13. Цінний папір, який оформлюється у су­ ворій відповідності до вимог закону і міс­ тить безумовне абстрактне грошове зо­ бов'язання.

І.Чек.

2. Вексель.

3. Облігація.

4. Акція.

5. Доручення банку.