ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 20.03.2024

Просмотров: 845

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

I8вn 966-351-108-7

1.1. Предмет господарського права

1.2. Мета і принципи господарського , права

1.3. Методи господарського права

1.4. Система господарського права

2.1. Джерела господарського права та вимоги до правових актів господарювання

2.2. Значення судової практики в господарських правовідносинах

2.3. Поняття господарських правовідносин та їх види

3.1. Державна реєстрація господарюючих органів

3.2. Правовий статус підприємства

3.3. Припинення діяльності підприємства

4.1. Правовий статус акціонерних товариств

4.2. Правовий стататус неакціонерних товариств

Об'єднань

5.1. Правовий режим майна підприємства

5.2. Правовий режим майна об'єднання підприємств

5.4. Особливості правового режиму майна неприбуткових юридичних осіб

6.1. Державне управління якістю

Продукції як складова частина

Управління економікою України

Та державний захист прав споживачів

6.2. Державна система стандартизації, сертифікації та метрології

6.3. Державний контроль і нагляд за якістю продукції

7.1. Поняття господарських зобов'язань та їх виконання

7.2. Поняття господарського договору та порядок його укладання

7.3. Забезпечення виконання господарських зобов'язань

7.4. Зміна і припинення зобов'язань в госпо­дарських правовідносинах

8.1. Поняття системи господарських договорів

8.2. Класифікація системи господарських договорів

8.3. Окремі види господарських договорів

9.1. Поняття захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарської діяльності

9.2. Форми захисту прав та інтересів господарюючих суб'єктів

9.3. Способи захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарської діяль­ності

10.1. Поняття відповідальності в господарському праві

10.2. Функції та види господарсько-правової відповідальності

10.3. Підстави господарсько-правової відповідальності

11.1. Поняття банкрутства та його суб'єкти

11.2. Підстави для застосування банкрутства та порядок провадження у справах про банкрутство

11.3. Наслідки визнання боржника банкрутом та черговість задоволення претензій кредиторів

12.1. Поняття договору оренди, її об'єкти та суб'єкти

12.2. Порядок укладення договору оренди

12.3. Порядок припинення договору оренди

12.4. Правове регулювання лізингових операцій

13.1. Поняття та юридичні ознаки біржі, її функції та обов'язки

13.2. Види біржових угод та правила біржової торгівлі

13.3. Правовий статус фондової біржі та захист громадян-інвесторів на фондовому ринку

14.1. Поняття та функції ціни. Політика ціноутворення

14.2. Види цін та порядок їх встановлення

14.3. Правове регулювання контролю

15.1. Поняття та види кредиту. Кредитний договір

15.2. Порядок відкриття рахунків у банках

15.3. Порядок та форми розрахунків у господарському обігу

16.1. Монопольне становище на ринку та зловживання ним. Захист економічної конкуренції

16.2. Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства та економічної конкуренції

16.3. Розгляд справ про порушення антимонопольного законодавства та недобросовісну конкуренцію

17.1. Зовнішньоекономічна діяльність та її правове регулювання

17.2. Правовий режим іноземних інвестицій

17.3. Правовий режим вільних економічних зон

Висновки

Літератури

Біржова угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. Оформлення і реєстрацію біржових угод усіх видів здійснює реєстраційне бюро (палата) біржі у встановлений Пра­вилами час. Зареєстровані на біржі угоди не підлягають нота­ріальному засвідченню.

За порушення Правил біржової торгівлі встановлюються (в самихже Правилах) санкції, які застосовуються біржею. Ними можуть бути штрафи у визначених розмірах, хоча може застосо­вуватися і така санкція, як позбавлення брокера права протягом певного часу брати участь у торгах.

Правила біржової торгівлі приймаються від імені біржового комітету його відповідальним представником (наприклад, гене­ральним директором біржі).


13.3. Правовий статус фондової біржі та захист громадян-інвесторів на фондовому ринку

Фондова біржа, відповідно до ст. 360 Господарського кодексу України і Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", являє собою організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами, що можуть вільно прода­ватися і купуватися. Вона зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та виконує функції, пов'язані з обігом цінних паперів.

Фондова біржа створюється у формі акціонерного товари­ства (закритого або відкритого) не менш як 20 засновниками —

202 І С.Й. Кравчук. Госполарське право України

торговцями цінними паперами (банками, акціонерними товариства­ми, статутний фонд яких сформовано за рахунок виключно імен­них акцій, та іншими товариствами, для яких операції з цінними паперами є виключним видом їхньої діяльності). Засновники повинні мати дозвіл на здійснення комерційної і комісійної діяль­ності з цінними паперами. Фондова біржа набуває прав юридич­ної особи з моменту її реєстрації.

Статут та правила фондової біржі затверджуються її вищим органом—зборами акціонерів.

У статуті фондової біржі визначаються:

  1. її найменування і місцезнаходження;

  2. найменування і місцезнаходження засновників;

  3. розмір статутного фонду;

  4. умови і порядок прийняття в члени і виключення членів фондової біржі;

  5. права і обов'язки членів біржі;

  6. організаційна структура;

  7. компетенція і порядок створення керівних органів;

  8. порядок і умови відвідування біржі;

  9. порядок і умови застосування санкцій, встановлених біржею;

  10. порядок припинення діяльності.

У статуті можуть передбачатися інші положення, що стосу­ються створення ідіяльності фондової біржі.

Варто відмітити, що правила фондової біржі є локальним нор­мативним актом, що регламентує її діяльність, пов'язану з торгів­лею цінними паперами. У зв'язку з цим правила повинні передба­чати:

  1. види угод, що укладаються на фондовій біржі;

  2. порядок торгівлі на біржі;

  3. умови допуску цінних паперів на біржу;

  4. умови і порядок передплати на цінні папери, що котиру­ються на біржі;

  5. порядок формування цін біржового курсу та їх публі­кації;

  6. обов'язки членів біржі щодо ведення обліку та інфор­мації, внутрішній розпорядок роботи комісій фондової біржі, порядок їхньої діяльності;

  7. систему інформаційного забезпечення фондової біржі;


Розліл 13. Правове регулювання біржовоїаіяльносгі | 203

  1. види послуг, що надаються біржею, і розмір плати за них;

  2. правила ведення розрахунків на біржі;

  3. інші положення, що стосуються діяльності біржі.

Закон Україїш "Про цінні папери і фондову біржу" передба­чає особливі умови припинення діяльності фондової біржі. її діяльність припиняється у тому разі, коли число членів біржі стає меншим за 10. Якщо у фондовій біржі залишилося 10 членів, її діяльність припиняється у випадку неприйняття нових членів про­тягом шести місяців.

Порядок захисту громадян-інвесторів на фондовому ринку передбачений Указом Президента України від 8 липня 1998 р. "Про фонд захисту громадян-інвесторів на фондовому ринку". Відпо­відно до цього нормативного акту основним завданням створю­ваного Фонду захисту громадян-інвесторів-на фондовому ринку є зниження ризику втрати коштів громадянами-інвесторами під час здійснення операцій з цінними паперами. Учасниками фонду є торговці цінними паперами та комерційні банки, які мають дозвіл Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на здійснен­ня діяльності з випуску та обліку цінних паперів. Фонд не вправі займатися підприємницькою та інвестиційною діяльністю з ме­тою отримання прибутку.

Учасники фонду зобов'язані стати на обліку фонді не пізніше 60 днів з дня отримання дозволу на здійснення діяльності з випус­ку та обігу цінних паперів. Після взяття на облік у фонді кожний учасник сплачує реєстраційний збір у розмірі 100 неоподатковува­них мінімумів доходів громадян. Поряд з цим учасники фонду щоквартально не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним кварталом сплачують поточні внески в розмірі 0,2 відсотка загаль­ного обсягу коштів, отриманих за виконання ними договорів.

Кошти фонду розміщуються в:

  • державні цінні папери;

  • депозитні рахунки комерційних банків.

Вищим органом управління фондом є адміністративна рада, до складу якої входить голова і чотири члени. Вона обирається на чотири роки. Засідання її проводяться не рідше двох разів в місяць. До основних напрямків її діяльності входять питання про визна­чення основних напрямків діяльності фонду, представництва в гос­подарському суді, ліквідаційних комісіях, затвердження кошторисів і т. ін.

204 І С.И. Кравчук. Госполарське право України

Державний контроль за діяльністю фонду здійснює Держав­на комісія з цінних паперів та фондового ринку.


Ф

Контрольні запитання

  1. Які функції виконує товарна біржа?

  2. Якими правами регулюється діяльність біржі?

  3. Які види угод визначаються чинним законодавством?

  4. Які особливості мають ф'ючерсніугоди?

  5. Якими правами передбачається біржове функціонування?

  6. Яка процедура проведення біржових торгів?

  7. Заякоїумови створюється фондовабіржа?

  8. Що передбачають правила діяльності фондової біржі?

  9. Яким чином припиняється функціонування фондової біржі?

Розліл 14. Правове регулювання цін та ціноутворення І 205

РОЗДІЛ 14

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЦІН ТА ЦІНОУТВОРЕННЯ


14.1. Поняття та функції ціни. Політика ціноутворення

Згідно зі статтею 189 Господарського кодексу України ціна є формою грошового визначення вартості продукції, робіт, послуг. Ціна відображає споживчі їх властивості, купівельну спроможність гро­шової одиниці, ступінь рідкісності товарів, характер та силу кон­куренції, рівень державного контролю, психологію поведінки ринкових суб'єктів.

Ціна складаєтьсялід впливом різних об'єктивних і суб'єк­тивних факторів і може бути різних видів:

  • державною і ринковою;

  • регульованою і трансферною;

  • гуртовою і роздрібною;

  • світовою і внутрішньою;

  • договірною і прейскурантною.

Вона є головним та ефективним механізмом координації еко­номічної поведінки суспільства в країнах зі змішаною економі­кою і відповідає вимогам вузькоспеціалізованого господарства.

Ціні властиві такі функції:

X) обліку і виміру затрат суспільної праці. Виконуючи її, ціна виступає одним з найважливіших показників народногосподарсь­кого виробництва, є орієнтиром для прийняття господарських рішень;

  1. пропорційності та рівноваги в господарстві. Саме через ціну здійснюється зв'язок між виробництвом і споживанням, пропози­цією і попитом. В умовах пропорційного розподілу засобів вироб­ництва і праці між галузями рівновага на ринку підтримується за допомогою цін, що відповідають суспільно необхідним затратам;

  2. стимулююча. В народному господарстві ціни можуть сприя­ти або перешкоджати збільшенню виробництва і споживання тих

206 І С.Й. Кравчук. Госполарське право України

або інших товарів. Так, занижені ціни, які не забезпечують нор­мальну рентабельність, завдають збитків, не зацікавлюють підприємства у нарощуванні обсягів виробництва. В той же час завищені ціни, які дають змогу отримати надмірний прибуток, створюють для підприємства незаслужені економічні привілеї і водночас можуть викликати розширення виробництва, що не відповідає суспільним потребам;

4)розподільна. Вона пов'язана з можливістю відхилення ціни від вартості. Так, встановлення високих цін на певну продукцію чи товар дає змогу державі перерозподіляти кошти шляхом встанов­лення дотацій на інші товари.

Ринкові перетворення в економіці спрямовані на перебудову не лише існуючої системи цін, а й організації самого процесу ціно­утворення. Підвищення відповідальності господарюючих суб'єктів, з одного боку, і необхідність реорганізації в діяльності органів ціно­утворення та контролю за цінами, з іншого, визначили лінію на демократизацію політики ціноутворення. Вона спрямована на за­безпечення:


Смотрите также файлы