Файл: 8.doc

• рівнихекономічнихумовістимулівдлярозвиткувсіхформ власності, економічної самостійності підприємств, органі­зацій та адміністративно-територіальних регіонів України;

• збалансованого ринку засобів виробництва, товарів і послуг;

• протидії монопольним тенденціям виробників продукції, товарів та послуг;

• об'єктивних співвідношень у цінах на промислову та сільськогосподарську продукцію, що забезпечує еквіва­лентність обміну;

• розширення сфери застосування вільних цін;

• підвищення якості продукції;

• соціальних гарантій насампереддля низькооплачуванихта малозабезпечених громадян, включаючи систему компен­саційних виплат у зв'язку зі зростанням цін і тарифів;

• створення необхідних економічних гарантій для вироб­ників;

• орієнтації цін внутрішнього ринку на рівень цін світового ринку.

Постановою КМУ від 18 грудня 1998 р. "Про удосконален­ня порядку формування цін" встановлено, що формування, вста­новлення та застосування цін суб'єктом підприємництва натери-

Розліл 14. Правове регулювання цін та ціноутворення І 207

торіїУкраїниздшснк>єтьсявиключноунащональній грошовій оди­ниці. Ціна вважається обгрунтованою при врахуванні доларового еквівалента лише в частині імпортної складової структури ціни.

14.2. Види цін та порядок їх встановлення

Відповідно до ст.ст. 190—191 Господарського кодексу Ук­раїни ціни і тарифи поділяються: І. За способом встановлення на:

а) вільні ціни і тарифи, які, в свою чергу, можуть бути:

• договірні;

• ціни, що встановлюються самостійно господарюючими суб'єктами.

Вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, щодо яких здійснюється держав­не регулювання цін і тарифів.

б) комунальні фіксовані ціни і тарифи, регулювання яких здійснюється шляхом встановлення:

• державних фіксованих цін і тарифів;

• граничних рівнів цін і тарифів або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлю­ються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загаль­ний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішаль­не соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне становище на ринку.

Державні фіксовані та регульовані ціни встановлюються дер­жавними органами України. Постановою від 25 грудня 1996 р. № 1548 КМУ затвердив повноваження центральних органів вико­навчої влади, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, облас­них, Київської та Севастопольської міських державних адмініст­рацій, виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін і та­рифів на окремі види продукції, товарів і послуг. До органів, наділених повноваженнями щодо встановлення цін і тарифів, цією постановою віднесені Мінекономіки, Мінтранс, Мінзв'язку, Мінфін, Міносвіти, інші міністерства та відомства, а також Рада

208 І С.Й. Кравчук. Госполарське право України

міністрів Автономної Республіки Крим, обласні та міські (міст Києва і Севастополя) державні адміністрації.

Державні ціни повинні враховувати середньогалузеву со­бівартість продукції і забезпечувати мінімальний рівень рентабель­ності продукції, на яку вони поширюються.

Особливості має ціноутворення при здійсненні екпортно-імпортних операцій. Відповідно до ст.ст. 11,14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" у розрахунках із зарубіжними парт­нерами застосовуються зовнішньоторговельні ціни, що форму­ються відповідно до цін і умов світового ринку. Такі ціни назива­ються індикативними цінами.

Під індикативними розуміються ціни на товари, які відпо­відають цінам, що склалися чи складаються на певний товар на ринку експорту — імпорту в момент здійснення експортної чи імпортної операції з урахуванням умов поставки, умовздійснен-ня розрахунків, визначених згідно з законодавством України.

Індикативні ціни на товари встановлює Міністерство еко­номіки України та уповноважені ним організації на базі резуль­татів аналізу інформації, одержаної від митних, фінансових, ста­тистичних державних органів та інших установ і організацій Ук­раїни. При їх встановленні враховуються стандарти якості товарів, чинні в Україні та визнані у світовій практиці, передбачені за­конодавством України, умови поставки і розрахунків, стан кон'юнктури зовнішніх та внутрішніх ринків, цінова інформа­ція та прогнози.

Конкретне рішення про запровадження індикативних цін на відповідні товари приймає та переліки індикативних цін затверд­жує Міністерство економіки України. Інформація про індикативні ціни публікується в газеті "Урядовий кур'єр" один раз в місяць не пізніше 5 числа.

II. За суб'єктом ціноутворення ціни поділяються на:

1. Оптові. Оптова ціна включає в себе собівартість, прибуток (норматив прибутку) і податок на додану вартість. Якщо продук­цію (товар) віднесено у встановленому законодавством порядку до підакцизних, до її ціни включається акцизний збір — непрямий податок на високорентабельні та монопольні товари. У такому разі податок на додану вартість обчислюється з урахуванням суми ак­цизного збору.

Розліл 14. Правове регулювання цін та ціноутворення І 209

При реалізації продукції (товарів) через посередників за вільними цінами до ціни включаються також постачальницько-збутові надбавки (націнки), граничний розмір яких може обме­жуватися державою.

2. Роздрібні ціни. Такі ціни на товари формуються, виходячи з оптової ціни, шляхом включення до неї торговельної надбавки (націнки). Ці ціни застосовуються у відносинах між підприєм­ствами торгівлі та населенням, що споживає товари.

3. Закупівельні. Вони застосовуються при розрахунках за ви­рощену сільськогосподарськими товаровиробниками продук­цію.

14.3. Правове регулювання контролю

за додержанням дисципліни цін та відповідальність за її порушення

Державний контроль за цінами здійснюється головним чи­ном при встановленні і застосуванні державних фіксованих та ре­гульованих цін і тарифів. Щодо сфери дії вільних цін контро­люється правомірність їх застосування шляхом декларування та додержання вимог антимонопольного законодавства.^

Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюють спеціальні органи—державні інспекції з контролю за цінами, систему яких очолює Державна інспекція з контролю за цінами.

Закон України "Про ціни і ціноутворення" не регулює де­тально правовий статус державних органів контролю за цінами, права та обов'язки їхніх посадових осіб. Він лише містить норму, відповідно до якої державні органи, що здійснюють контроль за цінами, та їх посадові особи мають права, виконують обов'язки і несуть відповідальність, передбачені Законом України "Про дер­жавну податкову службу".

Відповідно до положень Закону України " Про ціни та ціно­утворення" державні інспекції з контролю за цінами мають право:

— здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності перевірки грошових доку- V, ментів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших фінансовихдокументів;

210 |

С.И. Кравчук. Госполарське право України

Розліл 14. Правове регулювання иін та ціноутворення І 211

• одержувати від службових осіб у письмовій формі пояс­нення, довідки, відомості з питань, що виникають під час перевірок;

• обстежувати виробничі, складські, торговельні приміщен­ня підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та місця їх знаходження;

• вимагати від керівників та інших службових осіб підприємств, установ і організацій усунення виявлених по­рушень законодавства про ціни;

• призупиняти операції підприємств за розрахунковими, ва­лютними , іншими рахунками в банках у разі відмови у про­веденні документальної перевірки та в інших передбачених законом випадках;

• накладати адміністративні штрафи на керівників та інших службових осіб підприємств, установ, організацій за пору­шення державноїдисципліни цін.

Закон України "Про ціни і ціноутворення" зобов'язує госпо­дарюючих суб'єктів у встановленому порядку подавати необхідну інформацію для здійснення контролю за правильністю встанов­лення і застосування цін.

Відповідальність господарюючих суб'єктів запорушення дер­жавноїдисципліни цін встановлена ст. 14 "Про цінні ціноутво­рення" . Відповідно до цих законодавчих актів вся необгрунтова­но одержана господарюючими суб'єктами сума виручки в резуль­таті порушення державноїдисципліни цін підлягає вилученню до відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприє­мства, організації. Крім того, у позабюджетні фонди місцевих бюд­жетів стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій у банківських установах за рішенням суду чи господарського суду на підставі рішення державної інспекції з контролю за цінами. У разі незгоди підприємства, ус­танови, організації з рішенням державної інспекції з контролю за цінами воно може бути оскаржене в господарському суді.

Відповідно до п. 24 Положення про поставки продукції ви­робничо-технічного призначення та п. 19 Положення про постав­ку товарів народного споживання покупець в односторонньому порядку має право відмовитися від виконання договорів при за­вищенні постачальником цш на продукцію.

_<2>

Контрольні запитання

1 Що становить основу ціни як економічної категорії?

2. Які функції виконує ціна в період становлення ринкових відно­син?

3. Що забезпечує в Україні політика ціноутворення?

4. За якими способами розподіляються ціни?

5. Які особливості має ціноутворення при здійсненні експортно-імпортних операцій?

6. Що таке індикативна ціна?

7. Яким органом здійснюється в Україні контроль за додержанням державноїдисципліни цін?

8. Які функції Державної інспекції з контролю за цінами?

9. Яка відповідальність передбачена чинним законодавством за порушення державної дисципліни ціноутворення?

212 І С.И. Кравчук. Госполарське право України

РОЗДІЛ 15

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ

КРЕДИТНО-РОЗРАХУНКОВИХ

ОПЕРАЦІЙ