ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 20.03.2024

Просмотров: 803

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

I8вn 966-351-108-7

1.1. Предмет господарського права

1.2. Мета і принципи господарського , права

1.3. Методи господарського права

1.4. Система господарського права

2.1. Джерела господарського права та вимоги до правових актів господарювання

2.2. Значення судової практики в господарських правовідносинах

2.3. Поняття господарських правовідносин та їх види

3.1. Державна реєстрація господарюючих органів

3.2. Правовий статус підприємства

3.3. Припинення діяльності підприємства

4.1. Правовий статус акціонерних товариств

4.2. Правовий стататус неакціонерних товариств

Об'єднань

5.1. Правовий режим майна підприємства

5.2. Правовий режим майна об'єднання підприємств

5.4. Особливості правового режиму майна неприбуткових юридичних осіб

6.1. Державне управління якістю

Продукції як складова частина

Управління економікою України

Та державний захист прав споживачів

6.2. Державна система стандартизації, сертифікації та метрології

6.3. Державний контроль і нагляд за якістю продукції

7.1. Поняття господарських зобов'язань та їх виконання

7.2. Поняття господарського договору та порядок його укладання

7.3. Забезпечення виконання господарських зобов'язань

7.4. Зміна і припинення зобов'язань в госпо­дарських правовідносинах

8.1. Поняття системи господарських договорів

8.2. Класифікація системи господарських договорів

8.3. Окремі види господарських договорів

9.1. Поняття захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарської діяльності

9.2. Форми захисту прав та інтересів господарюючих суб'єктів

9.3. Способи захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарської діяль­ності

10.1. Поняття відповідальності в господарському праві

10.2. Функції та види господарсько-правової відповідальності

10.3. Підстави господарсько-правової відповідальності

11.1. Поняття банкрутства та його суб'єкти

11.2. Підстави для застосування банкрутства та порядок провадження у справах про банкрутство

11.3. Наслідки визнання боржника банкрутом та черговість задоволення претензій кредиторів

12.1. Поняття договору оренди, її об'єкти та суб'єкти

12.2. Порядок укладення договору оренди

12.3. Порядок припинення договору оренди

12.4. Правове регулювання лізингових операцій

13.1. Поняття та юридичні ознаки біржі, її функції та обов'язки

13.2. Види біржових угод та правила біржової торгівлі

13.3. Правовий статус фондової біржі та захист громадян-інвесторів на фондовому ринку

14.1. Поняття та функції ціни. Політика ціноутворення

14.2. Види цін та порядок їх встановлення

14.3. Правове регулювання контролю

15.1. Поняття та види кредиту. Кредитний договір

15.2. Порядок відкриття рахунків у банках

15.3. Порядок та форми розрахунків у господарському обігу

16.1. Монопольне становище на ринку та зловживання ним. Захист економічної конкуренції

16.2. Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства та економічної конкуренції

16.3. Розгляд справ про порушення антимонопольного законодавства та недобросовісну конкуренцію

17.1. Зовнішньоекономічна діяльність та її правове регулювання

17.2. Правовий режим іноземних інвестицій

17.3. Правовий режим вільних економічних зон

Висновки

Літератури

Об'єктом лізингу може бути будь-яке нерухоме і рухоме май­но, яке може бути віднесене до основних фондів відповідно до за­конодавства, в тому числі продукція, вироблена державними підприємствами (машини, устаткування, транспортні засоби, об­числювальна та інша техніка, системи комунікацій тощо), не забо­ронене до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг (ст. 807 Цивільного кодексу України).

Суб'єктами лізингу є:

Розліл 12. Правове регулювання оренлилержавного... І 189

  • лізингодавець—суб'єкт підприємницької діяльності, втому числі банк або небанківська фшансова структура, яка пере­дає майно у користування за договором лізингу;

  • лізингоодержувач — суб'єктпідприємницькоїдіяльності, який одержує в користування майно за договором лізингу;

  • продавець лізингового майна — суб'єкт підприємницької діяльності, що виготовляє майно або продає власне майно, яке є об'єктом лізингу.

Закон України "Про лізинг" визначає такі форми договору лізингу:

  • зворотній — це договір лізингу, який передбачає набуття лізингодавцем майна у власника і передачу його в лізинг;

  • пайовий—це здійснення лізингу за участю суб'єктів лізин­гу на основі укладення багатостороннього договору та залу­чення одного або кількох кредиторів, які беруть участь в операції лізингу (сума таких коштів не повинна переви­щувати 80% вартості об'єкта лізингу);

  • міжнародний — це договір лізингу, що здійснюється су­б'єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або у випадку перетину майном чи платежем кор­дону.

Договір лізингу укладаєтьсяу письмовій формі за участю лізин-годавця, лізингоодержувача: Закон визначає перелік істотних умов договору лізингу, до якихналежать:

  • об'єкт лізингу (склад і вартість майна), умови та термі ни його поставки;

  • строк, на який укладається договір лізингу;

  • розмір, склад та графік сплати лізингових платежів, умови їх перегляду;

  • умови переоцшки вартості об'єкта лізингу згідно із законо­давством України;

  • умови повернення об'єкта лізингу в разі банкрутства лізин­гоодержувача;

  • умови страхування об'єкта лізингу;

  • умови експлуатації та технічного обслуговування, модерні­зації об'єкта лізингу та надання інформації щодо його тех­нічного стану;

  • умови реєстрації об'єкта лізингу;


190 І С.И. Кравчук. Госполарське право України

  • умови повернення об'єкта лізингу чи його викупу після закінчення дії договору;

  • умови дострокового розірвання договору лізингу;

  • умови надання відомостей про фінансовий стан лізинго-одержувача;

  • відповідальність сторін;

— дата і місце укладення договору. Лізингодавець має право:

  • здійснювати за власний рахунок контроль за умовами експ­луатації та використанням об'єкта лізингу лізингоодержу-вачем згідно з умовами договору, вимогами та інструк­ціями продавця щодо експлуатації об'єкталізингу;

  • вимагати повернення майна, переданого в лізинг, що лізин-гоодержувач не сплатив лізингові платежі протягом вста­новлених строків;

  • вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків, завданих внаслідок його дій або бездіяльності, відповідно до умов договору.

Лізингодавець зобов'язаний:

  • передати належне йому на праві власності майно в користу­вання лізингоодержувачеві або задорученням лізингоодер­жувача відповідно до його вибору укласти договір купівлі -продажу майна з відповідним продавцем і передати майно в користування лізингоодержувачеві;

  • не втручатисьу вибір лізингоодержувачем продавця майна та у визначення специфікації об'єкта лізингу;

  • набуваючи майно для лізингоодержувача, повідомити про­давця про те, що майно призначене для передачі в лізинг конкретній особі;

  • своєчасно та в повному обсязі виконувати взяті на себе зо­бов'язання перед лізингоодержувачем щодо утримання об'єкта лізингу (ремонт, технічне обслуговування тощо) відповідно до умов договору;

  • прийняти об'єктлізингувідлізингоодержувачапісля закін­чення строку договору лізингу, якщо об'єктне буде викуп-ленолізингоодержувачем.

Відповідальність лізингодавця за невиконання або неналеж­не виконання вказаних вище обов'язків встановлена ст. 808 Ци­вільного кодексу України.

Розліл 12. Правове регулювання оренли лержавного... | 191

Лізингоодержувач має право:

  • відмовитися від прийняття об'єкталізингу, який не відпо­відає умовам договору, затримати належні лізингодавцеві платежі до усунення ним виявленого порушення умов до­говору за умови попереднього повідомлення лізингодав­ця;

  • вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, завда­них внаслідок його дій або бездіяльності при виконанні договору лізингу, відповідно до умов договору;

  • пред'являти продавцеві об'єкталізингу всі права та вимо­ги, що випливають із договору купівлі-продажу цього майна, зокрема щодо його якості та комплектності, строків передачі, гарантійних ремонтів тощо.


Разом зтим, лізингоодержувач зобов'язаний:

  • прийняти та належним чином користуватися об'єктом лізингу, утримувати його відповідно до погоджених сто­ронами умов договору, згідно з якими воно було переда­но, з урахуванням природного зносу та змін стану майна;

  • своєчасно та в повному обсязі за погодженим з лізинго-давцем графіком виплачувати лізингові платежі відповід­но до умов договору. У разі несплати лізингових платежів протягом двох чергових термінів на вимогу лізингодавця повернути йому об'єкт лізингу;

  • у випадку неможливості реалізувати своє право викупу об'єкта лізингу та продовжити строк його використання після припинення дії договору, повернути об'єкт лізингу лізингодавцеві устані, зазначеному в договорі. Як зазна­чалося, лізингоодержувач за користування об'єкта лізин­гу зобов'язаний вносити періодичні лізингові платежі, до складу яких включаються:

  • сума, яка відшкодовує при кожному платежі частину вар­тості об'єкталізингу, що амортизується за строк, за який вноситься лізинговий платіж;

  • сума, що сплачується лізингодавцю як відсоток за залуче­ний ним кредит для придбання майна за договором лі­зингу;

  • плата як винагорода лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

192 | С.Й. Кравчук. Госполарське право України

  • відшкодування страхових платежів за договором страху­вання об'єкта лізингу, якщо об'єкт застрахований лізин-годавцем;

  • інші витрати лізингодавця, передбачені договором лі­зингу.

Ф

Контрольні запитання

  1. Які особливості відносин виникають при передачі державного майна в оренду?

  2. Що може бути об'єктом оренди?

  3. Хто є суб'єктом орендних відносин?

  4. Який порядокукладання орендного договору?

  5. Які підстави передачі майна в оренду?

  6. Що є основою для припинення договору оренди?

  7. У яких ви падках здійснюється дострокове розірвання договору оренди?

  8. На які види розподіляються лізингові операції?

  9. Яка кількість суб'єктів бере участь в операціях фінансового лі­зингу?

  10. Який порядок правового регулювання лізингових операцій?

Розліл 13. Правове регулювання біржовоїліяльносгі | 193

РОЗДІЛ В

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ


13.1. Поняття та юридичні ознаки біржі, її функції та обов'язки

Біржа визначається як сукупність осіб, що постійно в певному місці здійснюють торговельні операції шляхом укладення певного видуугод.

Основними законами, що регулюють біржову діяльність в Ук­раїні є ст.ст. 278—282 та 360 Господарського кодексу України, а такоз є закони:" Про товарну біржу" і "Про цінні папери та фон­дову біржу".

Закон України "Про товарну біржу" визначає умови ство­рення та діяльності товарних бірж на території України. Згідно з ч. 1 ст. 1 закону товарна біржа є особливий суб'єкт господарювання, який надає послуги в укладені біржових угод, виявленні попиту і про­позицій на товари, товарні ціни, вивчає і упорядковує товарообіг і сприяє пов'язаним з ним торговельним операціям. Вона засновуєть­ся шляхом укладення засновниками угоди (засновники сплачують пайовий внесок). Біржа діє на підставі статуту, затвердженого зас­новниками.

Юридичними ознаками біржі є:

  • постійне місце взаємодії попиту і пропозиції, тоді як ярма­рок лише періодично виконує цю функцію;

  • зафіксований контингент клієнтів і відвідувачів;

  • здійснення товарообігу поза біржею.

Фондова біржа — це акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів і сприяє формуванню біржового курсу.

Об'єктами операцій фондової біржі є:

  • акції;

  • облігації республіки, місцевих позик і підприємств;

  • казначейські зобов'язання республіки;

194 | С.Й. Кравчук. Госполарське право України

  • ощадні сертифікати;

  • векселі. З точки зору правового становища фондова біржа являє собою

підприємство у формі акціонерного товариства, яке зосереджує в собі попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу.

Товарні біржі класифікуються на види:

1. Залежно від характеру асортименту товарів поділяються на:

  • вузькоспеціалізовані (предметом торгівлі на таких біржах є один вид товару);

  • спеціалізовані (предметомбіржовоїторгівліє,якправило, однотипні групи товарів);

  • універсальні (предметом торгівлі є широкий асортимент різноманітних товарів).

2. Залежно від характеру біржових угод виділяють:

  • біржіреальноготовару,наякихпредметомкупівлі-продажу є реальний товар (як вироблений, так і намічений для виго­товлення);

  • ф'ючерсні,наякихздШснюєтьсяторгівлянеоеальнимито-варами, а контрактами;

  • опційні, предметом торгів на яких є тільки права на купів­лю або продаж реальних товарів або контрактів на них у наступному періоді;

  • комплексні, наякихукладаютьсяугодищодореальногото-вару, а також ф'ючерснІ та опційні угоди.


3. Залежно від ступеня відкритості поділяються на:

  • відкриті (публічні), на яких крім членів біржі в біржових операціях можуть брати участь і відвідувачі торгів (постійні і разові);

  • закриті, на яких право участі в біржових торгах і укладання біржових угод мають лише члени цієї товарної біржі.

До основних функцій біржі відносяться:

  • товаророзподільна (товарна біржа виконує функцію това-ророзподільного каналу або механізму, завдяки якому то­вар розподіляється між споживачами за реальною ціною);

  • ринкоорганізуюча (товарна біржа є свого роду господарюю­чим суб'єктом, який організовує ринок. Тому її ще назива­ють організованим ринком. Вона створює необхідні умови учасникам біржових торгів у їх проведенні:

Роз&іл 13. Правове регулювання біржовоїліяльносгі | 195

  • стандартизаційна (продукція, що надходить на біржу, має відповідати стандартам);

  • узгодження попиту і пропозицій (товарна біржа—це місце, де узгоджуються попит і пропозиція на певний біржовий товар);

  • регулятивна (товарна біржа є регулятором цін. Завдяки ко­ливанню біржового попиту і біржової пропозиціїтуг не може бути державного регулювання цін);

  • стабілізаційна (товарна біржа стабілізує ціни на біржовий товар. Функція стабілізації цін здійснюється через механізм біржової спекуляції або гри на підвищення і зниження цін);

  • котирувальна (біржа є місцем так званого біржового коти -рування цін. Біржове котирування — це реєстрація біржо­вими органами курсів цін, що виникають стихійно, на ок­ремі біржові товари (цінні папери) з урахуванням укладе­них біржових угод);

  • інформаційна (біржа здійснює збір і обробку ринкової інформації, тобто є інформаційним центром ринку щодо виробництва біржового товару, динаміки попиту на товари, цін на біржових та інших ринках тощо. Біржа забезпечує інформаційне обслуговування своїх клієнтів, утому числі шляхом видання біржового бюлетеня—періодичного орга­ну, в якому публікуються курси цін на товари чи цінні папе­ри);

  • арбітражна(тошрнабіржавиконуєарбітражніфункції, тобто розглядає спори між членами біржі, а також між членами біржі та їх контрагентами. Рішення арбітражу біржі є обо­в'язковими і мають силу виконавчого документа. Відповід­но до викладених функцій товарні біржі діють за певними принципами, користуються правами та несуть встановлені законом обов'язки).


Смотрите также файлы