ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 20.03.2024
Просмотров: 795
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
1.1. Предмет господарського права
1.2. Мета і принципи господарського , права
1.3. Методи господарського права
1.4. Система господарського права
2.1. Джерела господарського права та вимоги до правових актів господарювання
2.2. Значення судової практики в господарських правовідносинах
2.3. Поняття господарських правовідносин та їх види
3.1. Державна реєстрація господарюючих органів
3.2. Правовий статус підприємства
3.3. Припинення діяльності підприємства
4.1. Правовий статус акціонерних товариств
4.2. Правовий стататус неакціонерних товариств
5.1. Правовий режим майна підприємства
5.2. Правовий режим майна об'єднання підприємств
5.4. Особливості правового режиму майна неприбуткових юридичних осіб
6.1. Державне управління якістю
Та державний захист прав споживачів
6.2. Державна система стандартизації, сертифікації та метрології
6.3. Державний контроль і нагляд за якістю продукції
7.1. Поняття господарських зобов'язань та їх виконання
7.2. Поняття господарського договору та порядок його укладання
7.3. Забезпечення виконання господарських зобов'язань
7.4. Зміна і припинення зобов'язань в господарських правовідносинах
8.1. Поняття системи господарських договорів
8.2. Класифікація системи господарських договорів
8.3. Окремі види господарських договорів
9.1. Поняття захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарської діяльності
9.2. Форми захисту прав та інтересів господарюючих суб'єктів
9.3. Способи захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарської діяльності
10.1. Поняття відповідальності в господарському праві
10.2. Функції та види господарсько-правової відповідальності
10.3. Підстави господарсько-правової відповідальності
11.1. Поняття банкрутства та його суб'єкти
11.2. Підстави для застосування банкрутства та порядок провадження у справах про банкрутство
11.3. Наслідки визнання боржника банкрутом та черговість задоволення претензій кредиторів
12.1. Поняття договору оренди, її об'єкти та суб'єкти
12.2. Порядок укладення договору оренди
12.3. Порядок припинення договору оренди
12.4. Правове регулювання лізингових операцій
13.1. Поняття та юридичні ознаки біржі, її функції та обов'язки
13.2. Види біржових угод та правила біржової торгівлі
13.3. Правовий статус фондової біржі та захист громадян-інвесторів на фондовому ринку
14.1. Поняття та функції ціни. Політика ціноутворення
14.2. Види цін та порядок їх встановлення
14.3. Правове регулювання контролю
15.1. Поняття та види кредиту. Кредитний договір
15.2. Порядок відкриття рахунків у банках
15.3. Порядок та форми розрахунків у господарському обігу
16.1. Монопольне становище на ринку та зловживання ним. Захист економічної конкуренції
16.2. Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства та економічної конкуренції
16.3. Розгляд справ про порушення антимонопольного законодавства та недобросовісну конкуренцію
17.1. Зовнішньоекономічна діяльність та її правове регулювання
17.2. Правовий режим іноземних інвестицій
Захист прав споживачів здійснюється відповідно до ст. 39 Господарського кодексу України, положеннями якої передбачається:
Державний захист.
Гарантований рівень споживання.
Належна якість товарів, робіт чи послуг і їх безпека.
Необхідну доступну та достовірна інформація про кількість, якість і асортимент товарів.
Відшкодування збитків, завданих товарами.
Зверненнядосудучиіншихуповноважених органів влади.
6.2. Державна система стандартизації, сертифікації та метрології
Управління стандартизацією продукції в Україні здійснює Державний комітет зі стандартизації, сертифікації та метрології, який:
Розліл 6. Правові основи станлартизаиії та управління ... | 87
координує діяльність державних органів управління в цій галузі;
забезпечує взаємодію з органами державної влади суб'єктів господарювання в державі;
встановлює загальні організаційно-технічні правила проведення робіт по стандартизації, форми і методи взаємодії суб'єктів господарювання з державними органами управління;
виконуєдержавнийконтрольінаглядзадотриманням обов'язкових вимог державних стандартів;
встановлює правила застосування міжнародних стандартів, правил, норм і рекомендацій по стандартизації в Україні.
Суб'єктам господарської діяльності надано право розробляти і приймати стандарти, а також організовувати і проводити роботи зі стандартизації в межах пбложень, передбачених ст. 15 Господарського кодексу України та Закон України "Про стандартизацію".
Згідно зі ст. 15 Господарського кодексу України в сфері господарювання застосовуються:
державні стандарти України;
кодекси установленої форми;
класифікатори;
технічні умови;
міжнародні, регіональні і національні стандарти інших країн.
Уразі виготовлення продукції на експорт дозволяється використовувати стандартизаційні та сертифікаційні вимоги іноземного замовника продукції, якщо це не суперечить законодавству України.
З метою контролю за якістю продукції, я ка ввозиться з-за кордону, а також виробляється вітчизняним виробником, Державним комітетом зі стандартизації, сертифікації та метрології на розгляд Верховної Ради передано проект відповідного закону, яким передбачається відповідальність за ввезення та вироблення неякісної продукції, який на сьогодні залишається поза увагою народних депутатів України.
Система сертифікації складається з центрального органу сертифікації, органу зі сертифікації і дослідницьких лабораторій. Центральний орган системи сертифікації організує, координує ро-
88 | С.Й. Кравчук. Госполарськє право України
боту і встановлює правила процедури й управління в загальній системі сертифікації, розглядає скарги на дії органів по сертифікації. Органи сертифікації здійснюють сертифікацію продукції, видають сертифікати і ліцензії на застосування знаку відповідності, призупиняє або відміняє дію виданих раніше сертифікатів, надає необхідну інформацію щодо сертифікрваної продукції.
Порядок проведення сертифікації встановлений Декретом КМУ № 46 від 10.05.1993 р. "Про стандартизацію і сертифікацію". Нормативним актом розрізняється два види сертифікації: добровільна і обов'язкова. Добровільна сертифікація проводиться за бажанням заявника-виготовлювача чи реалізатора продукції на відповідні роботи, послуги чи продукцію. Обов'язковою сертифікацією передбачається необхідність дотримання обов'язкових вимог, які забезпечують безпеку життя та здоров'я, охорони навколишнього середовища, технічного та інформаційного взаємовідношення і взаємної замінності. Перелік продукції, яка підлягає сертифікації, затверджується органами управління в межах їх компетенції. Він включає в себе всі харчові продукти, сировину, яка використовується для їх виготовлення, товари для дітей, парфю-мерно-косметичні засоби, товари побутової хімії, засоби хімізації сільського господарства, полімерні і систематичні матеріали, які використовуються в будівництві та на транспорті. Реалізація продукції і послуг, які підлягають сертифікації, без сертифікатів забороняється.
Для проведення сертифікації вітчизняний чи іноземний заявник направляє в акредитований орган сертифжації цієї продукції декларацію-заявку. Не пізніше одного місяця після її отримання орган з сертифікації повідомляє заявнику рішення, яке містить основні умови сертифікації і назву дослідної лабораторії, яка проводитиме дослідження. Після проведення дослідження лабораторія направляє органу з сертифікації протокол дослідження, а його копію — заявнику.
Сертифікат відповідності на продукцію видається органом зі сертифікації після отримання протоколу дослідження на партію продукції* кожний виріб або наокремий тип продукціїі реєструється вдержавному відповідному реєстрі. Термін дії сертифіката встановлюється органом зі сертифікації, але не більше ніж натри роки.
У випадку визнання іноземного сертифіката орган зі сертифікації видає заявнику сертифікат встановленого системою зразка, а
Розліл 6. Правові основи станлартизаиії та управління ... | 89
продукція вноситься у державний відповідний реєстр. Всі роботи зі сертифікації продукції чи послуг, а також визнання іноземних сертифіїсатів виплачує заявник.
Забезпечення якості продукції неможливе без встановлення єдності величин, якими вимірюються різні параметри, атакож вимог до таких вимірів, їх перевірки. Таким нормативним актом є Закон України "Про метрологію і метрологічну діяльність".
Цим законом визначено, що єдність вимірів в Україні забезпечується Державною метрологічною службою, яка підпорядковується Державному комітету зі стандартизації, сертифікації та метрології. Державні органи управління, а також окремі господарюючі суб'єкти створюють відомчі метрологічні служби для виконання робіт по забезпеченню єдності та точності вимірів та метрологічного контролю.
До функцій метрологічної служби входить перевірка засобів виміру, яка здійснюється при виготовленні чи ремонті товарів, а також імпорту їх з-за кордону. Забороняється продаж і видача на прокат вимірювальних засобів, які не пройшли відповідної перевірки. Контроль за засобами виміру, які підлягають перевірці у формі калібрування, виконують метрологічні служби підприємств, організацій та установ.
6.3. Державний контроль і нагляд за якістю продукції
В Україні контроль і нагляд здійснюються за дотриманням суб'єктами господарської діяльності обов'язкових вимог до продукції, послуг чи робіт, встановлених державними стандартами. Ці функції виконує Державний комітет зі стандартизації, метрології та сертифікації, атакож Міністерство охорони здоров'я.
Для вирішення покладених на них завдань органам державного контролю надані досить широкі повноваження. Посадові особи, які проводять контрольі нагляд на підприємствах, в організаціях та установах, мають право:
забороняти чи призупиняти реалізацію, постачання чи використання неперевіреної продукції;
вимагати усунення виявлених порушень державних стандартів на стадії розробки, підготовки продукціїдо виготовлення, зберц-ання, транспортування та утилізації;
90 І С.Й. Кравчук. Госполарське право України
— виносити постанови про застосування до суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення вимог державних стандартів; ' — забороняти реалізацію імпортної продукції і надання імпортних послуг, які не відповідають обов'язковим вимогам державного стандарту, та тих, що не пройшлидержав-ну реєстрацію. За порушення вимог державних стандартів суб'єкти господарської діяльності, відповідні контролюючі органи зобов'язані вилучити з обігу товари, продукти чи сировину, які не відповідають вимогам, здійснюють їх утилізацію та знищення за рахунок орга-нізації-решіізатора, що передбачається ст. 22 закону "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини ".
Для того, щоб не допустити продаж недоброякісної продукції чи товарів через роздрібну мережу чи використати таку продукцію у технологічному процесі, отримувач перевіряє якість отриманої продукції чи товарів. Метою перевірки є визначення відпо-відностіїївимогамнормативнихдокументів. Одночасно при прийманні продукції перевіряється її маркування, комплектність, якість тари і пакувальних матеріалів.
Приймання продукції має декілька стадій:
Приймання продукції від транспортних органів.
Перевірка якості продукції.
Складення акта про результати перевірки.
Підписування акта особами, які приймали продукцію, а такожїхпредставниками.