Файл: 8.doc

Відповідно до ст. 208 Господарського кодексу України у разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути одержане в натурі чи відшкодувати вартість майна грошима.

За порушенняумовдоговору Господарським кодексом перед­бачається штраф у розмірі 20% від його вартості, а за порушення термінів виконання зобов'язань—пеня в розмірі 0,1% вартості кон­тракту за кожний прострочений день, після 30-го простроченого дня боржник повинен сплачувати щоденно пеню в розмірі 7% вартості контракту.

112 І С.И. Кравчук. Госполарське право України

Господарський кодекс дозволяє встановлювати штрафні санкції безпосередньо в договорі, укладеному суб'єктами госпо­дарювання.

Суперечливі питання, що виникають між сторонамиузв'язку зі зміною або розірванням договору, можуть передаватися у вста­новленому порядку на вирішення до господарського суду.

Практика знає різні випадки, коли за договором, укладеним за участю посередника, виконавці домовляються про зміни умов договору безпосередньо з отримувачами товарів чи продукції, які не є стороною в договорі з ними. Таке погодження вважається не­дійсним, оскільки договір може змінюватись або розриватись лише сторонами, які його підписали.

Контрольні запитання

1. Які відносини визначаються господарськими зобов'язаннями?

2. Яким чином забезпечується виконання зобов'язань, укладених відповідно до положень зобов'язального права?

3. Що включає в себе поняття господарського договору? За яких умов господарський договір вважається укладеним?

4. Які принципи забезпечення виконання господарських догово­рів?

5. Які є положення в позовній заяві суб'єкта господарськоїдіяль-ності до господарського суду щодо невиконання договірних зо­бов'язань іншою стороною?

6. Який порядок зміни і припинення зобов'язань в господарських правовідносинах?

Розліл 8. Система господарських логоворів | 113

РОЗДІЛ 8

СИСТЕМА ГОСПОДАРСЬКИХ ДОГОВОРІВ

8.1. Поняття системи господарських договорів

Господарські договори в Україні регулюються:

а) загальними статтями Господарського кодексу України про зобов'язання, що випливають з договорів (ст. ст. 179— 188 Госпо­ дарського кодексу України);

б) спеціальними статтями Господарського кодексу України про майнові відносини між суб'єктами (підприємствами, установами, організаціями). Це, зокрема, відносини: стосовно поставок про­ дукції (товарів); закупівлі сільськогосподарської продукції у това- ровиробників; капітального будівництва; перевезення вантажів та ін. (ст. ст. 263-294 Господарського кодексу України).

Крім того, цідоговори регулюються загальними законами про господарюючі суб'єкти. Зокрема, згідно зі ст. 179 Господарського кодексу України господарські відносини (а це предмет господарсь­кого договору) підприємства з іншими підприємствами і організа­ціями в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на ос­нові договорів. Йдеться про господарські договори. Господарські договори регулюються також законами України про окремі види господарської діяльності: інвестиційну, трансгіортну, зовнішньо­економічну тощо.

Із загальноправової точки зору господарський договір стано­вить собою господарське правовідношення між двома або більше суб'єктами, змістом якого є їхні договірні майнові зобов'язання діяти певним чином: передати і прийняти майно, виконати робо­ту, надати послуги і т. ін. Господарський договір — це регулятор конк­ретних (одиничних) господарських відносин (зв'язків) між суб'єкта­ми господарської діяльності, умови дії якого визначають самі су­б'єкти.

114 |

Відносини між суб'єктами господарської діяльності регулю­ються майновими, господарськими та іншими відносинами. Тому у господарському праві застосовується таке поняття, як система господарських договорів — це сукупність договорів, що регулюють май­ново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами гос­подарювання.

В умовах ринкової економіки договір є основною правовою формою організації і регулювання економічних відносин між рівноправними і незалежними партнерами. У цій сфері застосо­вується господарсько-правовийдоговір. Він визначаєтьсяякпогод-женість сторін, дія яких направлена на встановлення, зміну чи при­пинення госпдарсько-майнових відноси. Зі зміною принципів уп­равлінської діяльності, створенням нових суб'єктів господарської діяльності суттєво змінюється і система господарських договорів.

До системи господарських договорів належать такі види до­говорів:

• купівлі—продажу; —поставки; —перевезення;

• контрактації сільськогосподарської продукції; —енергопостачання;

—оренди; —міни (бартеру); —лізингу; —зберігання;

—капітального будівництва.

СистемагосподарськихдоговоріввекономіціУкраїнивико-нує такі основі функції:

1. Юридично закріплює відносини між господарюючими су­б'єктами, надає їм зобов'язальний характер, виконання яких захищається законом.

2. Виступає як засіб виявлення реальних потреб ринку в това­рах, послугах і роботах.

3. Визначає порядок і засоби виконання взаємних договірних зобов'язань суб'єктів господарювання,

4. Встановлює локальні правила поведінки суб'єктів господа­рювання і систему контролю за їх виконанням.

5. Передбачає способи економічного захисту інтересів учас­ників договірних відносин на випадок порушення. -

Розаіл 8. Система госполарських логоворів | 115

На сьогодні у згадану систему входять, окрім майнового дого­вору, орендні, кредитні, інвестиційнітаіншідоговори.

8.2. Класифікація системи господарських договорів

Різноманітність господарської діяльності обумовлює широке коло господарськихдоговорів. Кожному господарськомудоговору властиві і загальні риси цієї правової категорії, і ознаки, прита­манні саме цьому виду господарськихдоговорів. Тому для їхнього розмежування застосовуються доктринальна і нормативна кла­сифікації господарських договорів, основою яких є їхні юридичні (внутрішні) властивості.

Особливе місце в системі господарськихдоговорів займають організаційні. Уст. 186 Господарського кодексу України організа­ційний господарський договір визначається як договірне оформ­лення учасниками господарських відносин на основі вільного во­левиявлення сторін або на підставі примірних договорів відповід-нодоположеньнормативно-правових актів. Вони не породжують конкретних зобов'язань майнового характеру. В той же час з по­стачання продукції, виконання робіт чи надання послуг вони ви­значають умови і порядок виникнення зобов'язань. Подібнідого-вори встановлюються, як правило, при тривалій співпраці, а також виробничо-технічному взаємозв'язку. Як приклад можна назвати договір про організацію систематичних перевезень, які заключа-ються між суб'єктами, якими перевозяться вантажі, і самими влас­никами вантажів, за необхідності їх систематичнихперевезень. Між оптовими постачальниками і постійними організаціями-спожива-чами достатньо часто заключаються договори на організацію по­стачань матеріальних ресурсів. Уданих випадках конкретні зобо­в'язання постачальника і покупця виникають при оформленні за­мовлення. Пріоритетність організаційнихдоговорівполягаєвтому, що сторони звільняються вщ необхідності погодження на весь комп­лекс питань, пов'язаних з виконанням зобов'язань, по кожні тор­говельній операції, і мають можливість визначати додаткові умови тривалої гарантованої співпраці.

Господарське законодавство право класифікує господарські договори за кількома критеріями:

116 І С.Й. Кравчук. Госполарське право України

1. За суб'єктним складом розрізняються:

• двостороннідоговори;

• багатосторонні договори.

Прикладом першого виду договорів є поставка продукції (сто­рони —постачальник і покупець—ст. 712 Цивільного кодексу Ук­раїни). Прикладом другого договору є перевезення вантажів: у ньо­му беруть участь перевізник, вантажовідправник і вантажоодержу­вач — особа, уповноважена на одержання вантажу (ст. 908 Цивільного кодексу України).

2. Залежно від юридичної підстави укладення договорурозрізня­ ються два різновиди господарських договорів:

• господарськідоговорй, якіукладаютьсянапідставідержав-них замовлень і змістяких повинен відповідати цим замов­ленням. Ці господарські договори визначені і регулюються якдержавні контракти. Це договори поставки продукції, виконання робіт, надання послуг тим споживачам, потре­би яких фінансуються за рахунок держави і замовниками у яких виступають центральні державні органи (міністерства, відомства). Держконтракти поєднуютьу собі юридичні вла­стивості держзамовлень (актів централізованого плануван­ня) і власне господарських договорів. Особливою їхньою ознакою є те, що держава гарантує оплату продукції, робіт, послуг задержавними контрактами, атакожте, що держава може надаватиекономічніпільги виконавцям цихдоговорів. Виконавцідержавного контракту забезпечують себе мате­ріально-технічними ресурсами самостійно шляхомукладан-ня прямих договорів з підприємствами-постачальниками, державними постачальницько-збутовими та іншими посе­редницькими організаціями. Виняток становлять окремі види ресурсів, виробництвоіспоживанняяких контролюєть­ся та централізовано розподіляється державою;

• господарські договори, які укладаються на поставку про­дукції, виконання робіт, надання послуг на підставі госпо­дарських намірів сторін, юридично виражених суттєвими умовами договорів (регульовані договори). Залежно від спо­собу виникнення розрізняють формальні, реальні і консен-суальні господарські договори. Для укладання формально­го господарського договору необхідні двамрменти: узгод­ження волевиявлення сторін (консенсус) та вираження волі

Розліл 8. Система госполарських логоворів | 117

у певній (загалом визначеній законом) формі. Форма гос­подарських договорів письмова, причому здебільшого ре­гулюється імперативними нормами. Це їх істотна ознака. Для укладання реального господарського договору необ­хідні не тільки узгодження волі сторін, а й передача речі — об'єкта договору. Консенсуальні договори—це такі госпо­дарські договори, які виникають в момент реальних намірів сторін, недвозначно виражених словами або конклюдент-ними діями. Консенсуальні господарські договори повинні мати письмову форму.

3. За способом оферти і визначення змісту розрізняють:

• договори приєднання. Це господарські договори, у яких одна сторона наперед визначає істотні умови майбутнього договору. Іншій стороні залишається або прийняти їх, або не вступати в договір (перевезення вантажів, страхування тощо);