Файл: 8.doc

Розліл 17. Правове регулювання зовнішньоекономічноїліяльносгі\ 235

ренції у підприємницькій діяльності". Подання заяви не зупи­няє виконання рішень на час розгляду справи в суді чи госпо­дарському суді, якщо ними не винесено рішення про припинення дії вказаних актів.

Контрольні запитання

1. Якими нормативними актами передбачаються правові основи обмеження і попередження монополізму в Україні?

2. Що вважається предметом зловживання монопольним станови­щем?

3. Які завдання ставляться перед Антимонопольним комітетом?

4. Які види санкцій застосовуються за порушення антимонополь­ного законодавства до суб'єктів підприємницькоїдіяльності?

5. Який порядок розгляду справ про порушення антимонопольно­го законодавства?

С.Й. Кравчук. Госполарське право України

РОЗДІЛ 17

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

17.1. Зовнішньоекономічна діяльність та її правове регулювання

Основні принципи зовнішньоекономічної діяльності визна­чені Законом України від 3 серпня 1990 р. "Про економічну са­мостійність України". До них належать такі принципи:

а) суверенітету народу України у здійсненні зовнішньоеконо­ мічноїдіяльності;

б) свободи зовнішньоекономічного підприємництва;

в) юридичної рівності і недискримінації;

г) верховенства закону;

д) захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяль­ ності;

є) еквівалентності обміну;

є) неприпустимостідемпінгуприввезенні та вивезенні товарів.

Стаття 377Господарського кодексу України визначає зовнішньо­економічну діяльність суб'єктів господарювання як господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетинання мит­ного кордону України майном або робочою силою.

Відповідно до ст. 378 Господарського кодексу України основ­ними суб'єктами зовнішньоекономічноїдіяльності є:

• суб'єкти господарювання України, що постійно знаходять­ся на її території;

• структурні одиниці іноземнихгосподарюючихсуб'єктів, що не є юридичними особами за законодавством України, але мають постійне місцезнаходження в Україні;

• зовнішньоекономічні організації, що мають статус юридич­них осіб, утворені в Україні відповідно до закону.

Розліл 17. Правове регулювання зовнішньоекономічноїліяльносгі\ 237

Всі зазначені суб'єкти зовнішньоекономічноїдіяльності ма­ють рівне право вчиняти будь-які дії, прямо не заборонені зако­нами України, незалежно від форми власності та інших ознак.

Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономіч­ну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно із законами України. Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їхніх статутних до­кументів з моменту набуття ними статусу юридичної особи.

Всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України мають право відкривати свої представництва на території інших держав згідно із законами цих держав.

До видів зовнішньоекономічної діяльності належать:

• експорттаімпорттоварів, капіталів та робочої сили;

• надання суб'єктами зовнішньоекономічноїдіяльності Ук­раїни послуг іноземним суб'єктам господарськоїдіяльності: виробничі, транспортно-експедиційні, страхові, консуль­таційні, маркетингові, експортні, посередницькі, бро­керські, агентські, консигнаційні, управлінські, облікові, аудиторські, юридичні, туристичні та ін.;

• наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробни­ча, навчальна та інші види кооперації з іноземними су­б'єктами господарськоїдіяльності;

• міжнародні фінансові операції та операції з цінними папе­рами;

• кредитні та розрахункові операції, створення банківських, кредитних та страхових установ як за межами України, так і на її території; /

• спільна підприємницька діяльність, у тому числі створен­ня спільних підприємств;

• підприємницькадіяльність,пов'язаназ наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших немате­ріальних об'єктів власності;

• організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів тощо; організація та здійснення оптової, консигнаційної та роз­дрібної торгівлі на території України;

• товарообмінні операції;

• орендні, в тому числі лізингові, операції;

• операції з придбання, продажу та обміну валют на валют-.

238 | С.Й. Кравчук. Госполарськє право України

них аукціонах, валютних біржах та на міжбанківському ва­лютному ринку;

— інші види зовнішньоекономічноїдіяльності.

Державне регулювання зовнішньоекономічноїдіяльності здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Міністерство економіки і Держав­ний митний комітет України відповідно до їхньої компетенції, визначеноїст. 380 Господарського кодексу України, а також орга­ни місцевого самоврядування, компетенція яких в галузі зовніш­ньоекономічноїдіяльності визначена ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування".

Держава регулює зовнішньоекономічну діяльність шляхом:

/. Валютного контролю. Такий режим встановлений Декретом КМУвід 19лютого 1993 р.№ 15-93 "Про систему валютного регу­лювання і валютного контролю", яким визначено загальні прин­ципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших кредитно-фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права і обов'язки суб'єктів валют­них відносин, порядок здійснення валютного контролю, відпові­дальність за порушення валютного законодавства.

2. Митного контролю. Він здійснюється згідно із Законом "Про зовнішньоекономічну діяльність" та Митним кодексом Ук­раїни і проводиться шляхом:

а) ліцензування.

Основні види ліцензій:

• генеральна ліцензія — відкритий дозвіл на експортно-імпортні операціїз певним товаромта певною країною (гру­пою країн) протягом періоду дії режимуліцензування цьо­го товару;

• разова ліцензія — разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конк­ретним суб'єктом зовнішньоекономічноїдіяльності на пе­ріод, не менший ніж необхідний для здійснення експорт­ної чи імпортної операції;

• відкрита ліцензія—дозвіл на експорт-імпорттовару протя­гом певного періоду (але не менший одного місяця) з ви­значенням його загального обсягу.

Ліцензії на експорт чи імпорт товарів видаються Міністер­ством економіки України на підставі заяв суб'єктів зовнішньое­кономічноїдіяльності.

Розаіл 17. Правове регулювання зовнішньоекономічноїаіяльносгі\ 239

б) квотування. В Україні запроваджуються такі види експорт­них (імпортних) квот:

• глобальні квоти—квоти, що встановлюються для товару без зазначення конкретних країн чи груп країн, в які товар експортується або з яких він (вони) імпортується;

• групові квоти — квоти, що встановлюються для товару із зазначенням групи країн, в які товар експортується або з яких він імпортується;

• індивідуальні квоти—квоти, що встановлюються для това­ру із зазначенням конкретної країни, в яку товар може екс­портуватись або з якої він може імпортуватись.

Для кожного виду товару встановлюєтьсялжиеодинвид квоти.

Підставою для здійснення експортно-імпортних операцій є зовнішньоекономічні контракти. Вони укладаються в письмовій формі. Форма такого контракту визначається правом місця його укладення.

Зовнішньоекономічні контракти підлягають державній реє- ■ страції в Міністерстві економіки України і його органами на місцях.

Відповідно до законодавства України можуть застосовува­тися й інші форми державного регулювання зовнішньоекономіч­ноїдіяльності — використання спеціальних імпортних процедур, запровадження спеціальних економічних зон та інших спеціаль­них правових режимів, застосування спеціальних санкцій за по­рушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність.

Постановою КМУвід 12 грудня 1998 р. "Про посилення кон­тролю за проведенням розрахунків резидентів і нерезидентів за зовнішньоекономічними операціями" передбачається тимчасове зупинення зовнішньоекономічноїдіяльності підприємств Украї­ни шляхом неприйняття комерційними банками платіжнихдору-чень на перерахування валютних цінностей на користь нерезидентів.

Крім того, у випадку закінчення триденного банківського тер­міну з дня завершення терміну, протягом якого господарюючий суб'єктне надав банку документів, що підтверджують повернення валютних коштів з-за кордону, уповноважені банки зупинять пере­рахування валютних цінностей з рахунків резидентів на користь нерезидентів.

Захист прав та законних інтересів суб'єктів зовнішньоеконо­мічноїдіяльності здійснюється згідно з нормами міжнародного права через дипломатичні та консульські установи України.

240 І С.Й. Кравчук. Госполарське право України

17.2. Правовий режим іноземних інвестицій

Закон України від 18 вересня 1991 р. "Про інвестиційну діяльність" спрямований на забезпечення рівного захисту прав, інтересів і майна суб'єктів інвестиційної діяльності незалежно від форм власності, а також на ефективне інвестування народного гос­подарства України, розвиток міжнародного економічного співро­бітництва та інтеграції. В той же час особливості режиму інозем­них інвестицій на території України визначаються ст.ст. 390—399 Господарського кодексу України та Законом України від 19 бе­резня 1996 р. "Про режим іноземного інвестування", дія якого поширюється виключно на іноземних інвесторів і підприємства з іноземними інвестиціями.

Згідно зі ст. 390 Господарського кодексу України іноземними інвесторами визнаються суб'єкти, що здійснюють інвестиційну діяльність на території України. Ними можуть бути:

1. Юридичні особи, утворені за законами іноземних держав.

2. Іноземні особи та особи без громадянства, які не мають постійного місця проживання на території України.

3. Міжнародні урядові та поза урядові організації.

4. Інші держави.

5. Інші іноземні суб'єкти інвестиційної діяльності визначені законом.

Відповідно до ст. 391 Господарського кодексу України іно­земні інвестори мають право здійснювати інвестиції на території України у вигляді:

• іноземної валюти, що визнається конвертованою Націо­нальним банком України;

• валюти України - при реінвестиціях в об'єкт первинного інвестування чи в будь-які інші об'єкти інвестування відпо­відно до законодавства України за умови сплати податку на прибуток (доходи);

• будь-якого рухомого і нерухомого майнатапов'язанихз ним майнових прав;

• акцій, облігацій, інших цінних паперів, атакожкорпора-тивнихправ, виражених у конвертованій валюті;

• грошових вимогта права на вимоги виконання договірних

зобов'язань, які гарантовані першокласними банками і мають вартістьу конвертованій валюті, підтверджену згідно із законами країни інвестора або міжнародними торговель­ними звичаями;

• будь-яких прав інтелектуальної власності;

• прав на здійснення господарської діяльності, включаючи права на користування надрами та використання природ­них ресурсів, наданих відповідно до законодавства;