ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 20.03.2024
Просмотров: 805
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
1.1. Предмет господарського права
1.2. Мета і принципи господарського , права
1.3. Методи господарського права
1.4. Система господарського права
2.1. Джерела господарського права та вимоги до правових актів господарювання
2.2. Значення судової практики в господарських правовідносинах
2.3. Поняття господарських правовідносин та їх види
3.1. Державна реєстрація господарюючих органів
3.2. Правовий статус підприємства
3.3. Припинення діяльності підприємства
4.1. Правовий статус акціонерних товариств
4.2. Правовий стататус неакціонерних товариств
5.1. Правовий режим майна підприємства
5.2. Правовий режим майна об'єднання підприємств
5.4. Особливості правового режиму майна неприбуткових юридичних осіб
6.1. Державне управління якістю
Та державний захист прав споживачів
6.2. Державна система стандартизації, сертифікації та метрології
6.3. Державний контроль і нагляд за якістю продукції
7.1. Поняття господарських зобов'язань та їх виконання
7.2. Поняття господарського договору та порядок його укладання
7.3. Забезпечення виконання господарських зобов'язань
7.4. Зміна і припинення зобов'язань в господарських правовідносинах
8.1. Поняття системи господарських договорів
8.2. Класифікація системи господарських договорів
8.3. Окремі види господарських договорів
9.1. Поняття захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарської діяльності
9.2. Форми захисту прав та інтересів господарюючих суб'єктів
9.3. Способи захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарської діяльності
10.1. Поняття відповідальності в господарському праві
10.2. Функції та види господарсько-правової відповідальності
10.3. Підстави господарсько-правової відповідальності
11.1. Поняття банкрутства та його суб'єкти
11.2. Підстави для застосування банкрутства та порядок провадження у справах про банкрутство
11.3. Наслідки визнання боржника банкрутом та черговість задоволення претензій кредиторів
12.1. Поняття договору оренди, її об'єкти та суб'єкти
12.2. Порядок укладення договору оренди
12.3. Порядок припинення договору оренди
12.4. Правове регулювання лізингових операцій
13.1. Поняття та юридичні ознаки біржі, її функції та обов'язки
13.2. Види біржових угод та правила біржової торгівлі
13.3. Правовий статус фондової біржі та захист громадян-інвесторів на фондовому ринку
14.1. Поняття та функції ціни. Політика ціноутворення
14.2. Види цін та порядок їх встановлення
14.3. Правове регулювання контролю
15.1. Поняття та види кредиту. Кредитний договір
15.2. Порядок відкриття рахунків у банках
15.3. Порядок та форми розрахунків у господарському обігу
16.1. Монопольне становище на ринку та зловживання ним. Захист економічної конкуренції
16.2. Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства та економічної конкуренції
16.3. Розгляд справ про порушення антимонопольного законодавства та недобросовісну конкуренцію
17.1. Зовнішньоекономічна діяльність та її правове регулювання
17.2. Правовий режим іноземних інвестицій
Отримувач продукції перевіряє якість кожної її одиниці. Але у випадках, передбачених нормативними документами стандартизації чи договором, можлива часткова перевірка якості. Приймання товарів за якістю здійснюється в такі терміни:
при постачанні в межах однієї територіальної одиниці — не пізніше 10 днів з дня отримання продукції;
при постачанні в іншу місцевість — 20 днів з дня отримання;
для продукції, що швидко псується, в межах України продукція приймається протягом 24-48 годин.
Недоліки, які не могли виявити при звичайному прийманні і виявляються лише під час обробки, вважаються прихованими. Отримувач у таких випадках повинен скласти акт про виявлені
Розліл 6. Правові основи станлартизаиії та управління ... | 91
недоліки в п'ятиденний термін з дня їх виявлення, але у межах 4 місяців з дня отримання продукції на склад.
Приймання продукції здійснюється у два етапи:
Перший — перевірка здійснюється працівниками підприєм-ства-отримувача, які призначаються наказом керівника. У випадку виявлення недоліків у продукції чи товарі отримувач призупиняє приймання вантажив і складає акт про виявлені недоліки.
Другий - для продовження приймання і складення двостороннього акта про виявлені недоліки отримувач зобов'язаний викликати представника постачальника. У випадку його неявки чи неотриманні від нього повідомлення про направлення свого представника, продовжується приймання продукції з представником відповідної галузевої інспекції за якістю, атоварів—експертом бюро товарної експертизи. Можливе приймання і одностороннє у тих випадках, коли для цього є дозвіл постачальника.
Про результати приймання продукції або товарш складається акт, де вказується фактична якість та комплектність отриманого вантажу. У випадку розходжень позицій між постачальником та отримувачем, для визначення якості продукції отримувач зобов'язаний запросити експерта бюро товарної експертизи.
Ф
Контрольні запитання
Яким законодавством регулюється дотримання якості продукції та її стандартів в Україні?
Що визначає законодавство про стандартизацію?
3. Як здійснюється контроль за якістю продукції, яка ввозиться з- . ' закордону?
Який порядок проведення сертифікації продукції для суб'єктів господарськоїдіяльності?
Що входить до функцій посадових осіб органівдержавного контролю за дотриманням якості продукції?
Який порядок прийому продукції та терміни його проведення?
92 | С.И. Кравчук. Госполарське право України
РОЗДІЛ 7
Господарські зобов'язання
7.1. Поняття господарських зобов'язань та їх виконання
Цивільні зобов'язання є найбільш поширеним видом суспільно-правових зобов'язань. їх суб'єкти вступають між собою в цивільно-правові відносини, які називаються зобов'язально-правовими. Значення таких відносин зростає в умовах ринкової економіки.
Слід відзначити, що всі майнові відносини прийнято поділяти на дві основні групи: речові і зобов'язальні. Звідси і поділ цивільного права на дві галузі: на речове право і зобов'язальне. Речове право розглядається при вивченні форм власності, основний зміст якого визначається регулюванням питань володіння, користування і розпорядження майном.
Стаття 173 Господарського кодексу України господарським визначає зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником у сфері господарської діяльності, в силу якого один суб'єкт зобов 'язаний вчинити певну господарську дію на користь іншого суб'єкта або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Суб'єктом зобов'язання є фізична або юридична особа.
За ознакою кількості сторін зобов'язання поділяються на двосторонні, тристоронні та багатосторонні.
Стаття 510 Цивільного кодексу України визначає сторонами в господарських зобов'язаннях:
— боржника - особу, яка зобов'язана вчинити на користь іншої особи дії щодо передачі майна, виконання робіт чи надан ня послуг;
- кредитора - особу, на користь якої боржник зобов'язаний передати майно, виконати роботи чи надати послуги.
Підставами виникнення зобов'язань є:
Розліл 7. Госполарські зобов'язання | 93
Закон чи інший нормативно-правовий акт.
Актуправління господарською діяльністю.
Господарський договір.
Фактзаподіянняшкодисуб'єкту. Види зобов'язань:
Майново-господарські.
Організаційно-господарські (виникають в процесі управлінської діяльності).
Соціально-комунальні (передбачають створення робочих місць для осіб з обмеженою працездатністю, а також будівництво соціально-культурних закладів).
Публічні (визначають виконання зобов'язань перед будь-якими юридичними чи фізичними суб'єктами).
Господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином, за відповідних умов і вимог законодавства, а при відсутності таких умов—відповідно до звичаїв ділового обігу чи пред'явлених умов.
Одностороння відмова від виконання зобов'язань чи одностороння зміщїхумов не допускається за виключенням випадків, передбачених чинним законодавством, атакожумовамидоговору.
Виконання зобов'язань забезпечується відповідно до ст.ст. 200-208 Господарського кодексу України:
неустойкою;
заставою;
поручительством;
банківською гарантією;
загальногосподарськими гарантіями (передбачають передачу коштів для формування страхового фонду.
Права, які належать кредитору, виходячи із зобов'язань, можуть передаватись іншому господарюючому суб'єкту шляхом ус-тупки вимог чи на підставі закону. Для переведення до другого суб'єкта господарювання прав кредитора не вимагається погодження боржника, якщо інше не передбачено законом. Кредитор, який уступив вимоги, відповідає перед новим кредитором за незаконність переданих йому вимог, але не відповідає за невиконання таких вимог боржником.
Боржник зобов'язаний відшкодувати кредитору збитки вна-слідокневиконання або неналежного виконання зобов'язань сплатою неустойки.
94 І С.И. Кравчук. Г'Осполарське право України
Забезпечення виконання зобов'язань, укладених відповідно до положень зобов'язального права, гарантується відповідним законодавством України. В зобов'язально-правових відносинах сторони визначені і відомі. Порушником зобов'язання може бути одна із сторін цього зобов'язання. Правовий захист застосовується відносно цієї конкретної особи.
7.2. Поняття господарського договору та порядок його укладання
Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами — юридичними особами на підставі господарських договорів, називаються господарсько-договірними зобов 'язаннями.
У господарському праві категорія "договір" використовується у загальному і спеціальному значеннях. Договір, який регулює ст. 179 Господарського кодексу України, у господарському праві означає будь-яку майнову угоду між двома або більше суб'єктами господарського права. Але з точки зору статутної діяльності господарського суб'єкта майнові договори є різні. Наприклад, договір поставки підприємством продукції чи договір підряду на капітальне будівництво — з одного боку; договір купівлі-прода-жу підприємством меблів для офісу, канцелярських товарів тощо — з іншого. Ці договори різні, оскільки одні регулюють основну статутну діяльність господарюючих суб'єктів, інші — обслуговуючу. Тому законодавець визначає і регулює договори про основну господарську діяльність суб'єктів окремою юридичною категорією — категорією господарського договору.
Термін "господарський договір" у право України введено Господарським процесуальним кодексом України, який регулює порядок розгляду і вирішення господарських спорів, тобто спорів між підприємствами, установами та організаціями, які виникають при укладанні та виконанні господарських договорів (ст. 1 Господарського процесуального кодексу).
Господарські договори виникають на основі:
вільного волевиявлення (при таких договорах сторони на власний розсуд погоджують умови договору);
примірного договору, рекомендованого органами управління суб'єктів господарювання;
Розліл 7. Госполарські зобов'язання І 95
типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
договору приєднання (запропонований однією стороною для іншої).
Стаття 181 Господарського кодексу України передбачається загальний порядок укладення господарського договору, за яким сторони погоджують його умови, підписують і скріплюють печаткою. Допускається спрощений спосіб укладення договору шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами , а також підтвердженням прийняття замовлення до виконання.