ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 20.03.2024
Просмотров: 781
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
1.1. Предмет господарського права
1.2. Мета і принципи господарського , права
1.3. Методи господарського права
1.4. Система господарського права
2.1. Джерела господарського права та вимоги до правових актів господарювання
2.2. Значення судової практики в господарських правовідносинах
2.3. Поняття господарських правовідносин та їх види
3.1. Державна реєстрація господарюючих органів
3.2. Правовий статус підприємства
3.3. Припинення діяльності підприємства
4.1. Правовий статус акціонерних товариств
4.2. Правовий стататус неакціонерних товариств
5.1. Правовий режим майна підприємства
5.2. Правовий режим майна об'єднання підприємств
5.4. Особливості правового режиму майна неприбуткових юридичних осіб
6.1. Державне управління якістю
Та державний захист прав споживачів
6.2. Державна система стандартизації, сертифікації та метрології
6.3. Державний контроль і нагляд за якістю продукції
7.1. Поняття господарських зобов'язань та їх виконання
7.2. Поняття господарського договору та порядок його укладання
7.3. Забезпечення виконання господарських зобов'язань
7.4. Зміна і припинення зобов'язань в господарських правовідносинах
8.1. Поняття системи господарських договорів
8.2. Класифікація системи господарських договорів
8.3. Окремі види господарських договорів
9.1. Поняття захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарської діяльності
9.2. Форми захисту прав та інтересів господарюючих суб'єктів
9.3. Способи захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарської діяльності
10.1. Поняття відповідальності в господарському праві
10.2. Функції та види господарсько-правової відповідальності
10.3. Підстави господарсько-правової відповідальності
11.1. Поняття банкрутства та його суб'єкти
11.2. Підстави для застосування банкрутства та порядок провадження у справах про банкрутство
11.3. Наслідки визнання боржника банкрутом та черговість задоволення претензій кредиторів
12.1. Поняття договору оренди, її об'єкти та суб'єкти
12.2. Порядок укладення договору оренди
12.3. Порядок припинення договору оренди
12.4. Правове регулювання лізингових операцій
13.1. Поняття та юридичні ознаки біржі, її функції та обов'язки
13.2. Види біржових угод та правила біржової торгівлі
13.3. Правовий статус фондової біржі та захист громадян-інвесторів на фондовому ринку
14.1. Поняття та функції ціни. Політика ціноутворення
14.2. Види цін та порядок їх встановлення
14.3. Правове регулювання контролю
15.1. Поняття та види кредиту. Кредитний договір
15.2. Порядок відкриття рахунків у банках
15.3. Порядок та форми розрахунків у господарському обігу
16.1. Монопольне становище на ринку та зловживання ним. Захист економічної конкуренції
16.2. Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства та економічної конкуренції
16.3. Розгляд справ про порушення антимонопольного законодавства та недобросовісну конкуренцію
17.1. Зовнішньоекономічна діяльність та її правове регулювання
17.2. Правовий режим іноземних інвестицій
Суб'єктом процедури банкрутства є:
/. Боржники. Боржником відповідний суб'єкт вважається на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство, банкрутом — після того, як господарський суд прийме постанову про визнання боржника банкрутом.
2. Кредитори. Нимиможутьбутиякфомадяни,такіюридичні особи, що мають підтверджені належними документами майнові вимоги до боржника. До кола кредиторів не входять ті суб'єкти, майнові вимоги яких повністю забезпечені заставою.,
Якщо до одного боржника мають майнові вимоги два або більше кредиторів, останні повинні діяти у справах про банкрутство як збори кредиторів. Збори можуть створювати комітет кредиторів. Коли кредиторів більше десяти, створення такого комітету є обов'язковим. Повноваження цього органу визначають збори. Ці органи — збори, комітет — необхідні для участі у провадженні у справах про банкрутство з боку кредиторів з тим, щоб діяли не окремі численні кредитори, а один спільний, об'єднаний кредитор.
156 | С.Й. Кравчук. Госполарське право України
11.2. Підстави для застосування банкрутства та порядок провадження у справах про банкрутство
Підставою для застосування банкрутства до суб'єкта підприємництва є економічний фактор, визначений ст. 1 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - неспроможність суб'єкта як юридичної особи протягом трьох місяців виконати пред'явлені до нього майнові вимоги кредиторів чи зобов'язання перед бюджетом. Фактичною підставою для порушення справи про банкрутство може бути лише письмова заява до господарського суду, яка називається "заява про порушення справи про банкрутство юридичної особи". З такою заявою до господарського суду може звернутися будь-хто з кредиторів, який має підтверджені належними документами майнові вимоги до боржника, або кілька кредиторів. Як уже зазначалося, такого права не мають ті кредитори, майнові вимоги яких забезпечені заставою.
Із заявою про порушення справи про банкрутство до господарського суду може звернутися боржник з власної ініціативи. Боржник реалізує таке право у разі його фінансової неспроможності або загрози такої неспроможності. Боржник додає до заяви список своїх кредиторів і боржників, бухгалтерський баланс, іншу інформацію про його фінансове і майнове становище.
Провадження у справах про банкрутство здійснюється господарськими судами і проходить такі стадії:
порушення провадження у справі;
попереднє засідання господарського суду;
виявлення кредиторів і сенаторів;
утворення зборів і комітету кредиторів;
прийняття рішення про санацію та проведення санаційних заходів;
ліквідаційна процедура;
припинення справи про банкрутство.
На стадії порушення провадження у справі господарський суд розглядає заяву на предмет того, чи підлягає вона прийняттю, а справа—порушенню. При позитивному вирішенні цього питання суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі. Ухвала
Розліл 7 1. Правове регулювання банкрутства суб'єктів... \ 157
має бути винесена не пізніше 5 днів з дня надходження заяви. В ухвалі вирішуються питання про прийняття заяви, про призначення справи до розгляду в попередньому засіданні господарського суду та про час і місце його проведення. Згідно з ухвалою витребуються документи про майнове і фінансове становище боржника, необхідні для розгляду справи.
Ухвала надсилається боржникові, кредиторам та банкам, що здійснюють розрахунково-касове обслуговування боржника.
Заява може бути відкликаною протягом одного місяця від дня порушення справи про банкрутство, якщо не надійшло інших заяв від інших кредиторів. Якщо заявниками є боржники, то вони відкликають свої заяви лише при наявності письмової згоди усіх їхніх кредиторів.
Попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше як через три місяці з дня порушення провадження у справі. Воно необхідне для:
оцінки документів;
заслуховування пояснення сторін, банків;
розгляду їх клопотань.
За результатами попереднього засідання господарський суд при необхідності призначає розпорядника майна. Суд зобов'язує заявника подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради (газета "ГолосУкраїни") чи Кабінету Міністрів України (газета "Урядовий кур'єр") оголошення про порушення справи про банкрутство. В оголошенні мають міститися: повне найменування боржника, його юридична адреса, банківські реквізити, а також найменування та адреса господарського суду і номер справи.
На підготовчому засіданні господарського суду відповідно до ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпочинається процедура розпорядження майном боржника. Відповідно до ст. 1 цього закону розпорядження майном боржника—це система заходів з нагляду і контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження і ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізуйого фінансового стану. Розпорядження майном—це перша судова процедура, яка застосовується до боржника. Вона не застосовується лише у випадках спрощеного порядку банкрутства (ст.ст. 51,52 Закону) та щодо громадян-підприємців (ст. 48 Закону).
158 | С.И. Кравчук. Госполарське право України
Завдання процедури розпорядження складаються з:
виявлення та збереження майнових активів боржника;
виявлення кредиторів;
укладення й затвердження реєстру грошових вимог кредиторів;
проведення перших загальних зборів кредиторів;
прийняття рішення про перехід на наступну стадію процедури банкрутства.
Процедура розпорядження майном—дуже важливий, складний етап у справі про банкрутство. Від того, як відбудеться розпорядження майном, буде залежати подальша доля боржника.
Разом з тим не виключається варіант введення такої процедури у період між означеними етапами суду, якщо це викликано необхідністю збереження і ефективного використання майна боржника. Наприклад, якщо суду стало відомо про укладення боржником угод на невигідних умовах (зниження ціни, низька якість сировини тощо) або боржник почав реалізовувати основні засоби і т.ін. Слід мати на увазі, що процедура розпорядження майном вводиться незалежно від того, хто ініціював провадження у справі про банкрутство: кредитор або боржник. Термін процедури розпорядження складає шість місяців і може бути продовжений або скорочений судом за клопотанням комітету кредиторів, розпорядника майна або власника (органу, уповноваженого управляти майном (п. 7 ст. 13 Закону). У випадках, передбачених згаданим вище законом, процедура розпорядження майном має більший термін. Так, щодо селянського (фермерського) господарства термін розпорядження не може перевищувати 15 місяців і може бути продовжений на один рік (пункти 6,7 ст. 50 Закону).
З моменту порушення справи про банкрутство суд вводить мораторій на задоволення майнових вимог кредиторів. Суть мораторію зводиться до зупинення виконання боржником усіх ви-могкредиторів за зобов'язаннями, що виникли на час порушення справи про банкрутство або прирівняних до таких, а також зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань.
Нажаль, у Законі не встановлений обов'язок суду розсилати ухвалу з вказівкою на введення мораторію банкам, що обслуговують рахунок боржника, органу державної виконавчої служби. Однак на практиці суди здійснюють таку розсипку за власною ініціативою, оскільки це сприяє ефективному розгляду справи
Розліл 71. Правове регулювання банкрутства суб'єктів... | 159
про банкрутство. При одержанні ухвали суду про порушення справи про банкрутство банки та державна виконавча служба повинні, безумовно, призупинити виконавче провадження за вимогами, що підпадають під дію мораторію. Якщо ж будь-який кредитор отримає задоволення своєї вимоги у порушення мораторію, то боржник має право вимагати повернення безпідставно стягнутої грошової суми.
Одне з важливих завдань суду полягає у вжитті заходів із забезпечення грошових вимог кредиторів. Невжиття таких заходів призводить до того, що боржник може передати своє майно іншим особам і тоді процедура банкрутства втрачає свій сенс. Загальні заходи із забезпечення вимог кредиторів закріплені в ст. 67 Господарського процесуального кодексу України. До них відносяться, зокрема, накладення арешту на майно і грошові засоби, що належать боржнику, заборону боржнику вчиняти певні дії. У ст. 12 Закону передбачені додаткові заходи: в зобов'язанні боржника передати цінні папери, валютні цінності, інше майно на зберігання третім особам; у забороні власнику майна боржника або органу управління здійснювати дії з реорганізації або ліквідації юридичної особи-боржника.
Крім того, суд може застосувати такі спеціальні заходи, як заборона без згоди розпорядника майна укладати і виконувати низку угод по розпорядженню нерухомим майном, одержання та видачу кредитів, порука, надання гарантій, уступка вимоги, переведення боргу та ін. Важливою новизною Закону України " Про внесення змін до Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 672-ГУвід 07.04.2003 р. стало усунення з посади керівника боржника у випадку вчинення ним неправомірних дій - перешкода законним діям розпорядника майна, порушення прав і законних інтересів кредиторів, а також боржника. Для застосування такої санкції господарському суду достатньо клопотання розпорядника майна. Функції усуненого керівника боржника за ухвалою суду покладаються на розпорядника майна.
Особливим заходом є припинення повноважень керівника боржника або органу управління боржника у випадку, якщо ними не вживаються заходи із забезпечення схоронності майна боржника, створюється перешкода діям розпорядника майна або допускаються інші порушення законодавства (п. 6 ст. 13 Закону).
ш_і
С.И. Кравчук. Госполарське право України
Вжиття заходів із забезпечення майнових вимог кредиторів є правом господарського суду, і воно реалізується за клопотанням сторін, учасників справи або за ініціативою суду. Як виняток - банкрутство громадян-підприємців. Тут суд зобов'язаний водночас з прийняттям заяви про порушення справи про банкрутство накласти арешт на майно громадянина-підприємця, за виключенням майна, на яке відповідно до цивільного процесуального законодавства України не може бути звернуто стягнення (ст. 48 Закону).
Введення процедури розпорядження хоча і не тягне відсторонення керівника боржника і його органів управління, однак їх повноваження істотно обмежуються. Так, органи управління боржника не мають права приймати рішення про:
реорганізацію і ліквідацію боржника;
утворення юридичнихосібабопроучастьуіншихюридич-них особах;
створення філіалів і представництв;
виплату дивідендів;
проведення боржником емісії цінних паперів;
вихід зі складу учасників боржника—юридичної особи, придбання раніше випущених акцій у акціонерів.
Тільки за погодженням з розпорядником майна можуть вчиняти угоди, пов'язані з передачею нерухомого майна в оренду, заставу з внесенням означеного майна як вкладу в статутний фонд господарського товариства або розпорядження таким майном іншим чином; пов'язані з одержанням і видачею позик (кредитів), порукою і видачею гарантій, уступкою права вимоги, переводом боргу, а такожпередачеюудовірчеуправління майна боржника; пов'язаніз розпорядженням іншим майном боржника, балансова вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника.