Файл: 8.doc

15.1. Поняття та види кредиту. Кредитний договір

У ст. 334 Господарського кодексу України банк визначаєть­ся як фінансова установа, функцією якої є залучення у вклади грошо­вих коштів громадян і юридичних осіб та розміщення їх на власних умовах і на власний ризик.

Однією з основних функцій банків є проведення кредитних операцій. Відповідно до ст. 345 Господарського кодексу України кредитна операція — це розміщення банками від свого імені на влас­них умовах і на власний ризик залучених коштів. В юридичній літе­ратурі під кредитними правовідносинами розуміють всі кредитні відносини, що виникають при наданні (передачі, використанні і поверненні) грошових коштів або інших речей, визначених родо­вими ознаками, на умовах повернення.

Більш повне визначення дає Положення "Про кредитуван­ня, " затверджене постановою Правління Національного банку Ук­раїни від 28 вересня 1995 р. № 246. Ним визначається кредит як позичковий капітал банку угрошовій формі, щопередаєтьсяутим-часове користування на умовах забезпеченості повернення, стро-ковості, платності та цільового характеру використання.

Кредитна операція - це договірні правовідносини щодо на­дання кредиту, які супроводжуються записами в банківських рахун­ках, з відповідним відображенням у балансах кредитора та пози­чальника.

Суб'єкти господарської діяльності можуть використовува­ти такі види кредиту: банківський, комерційний, лізинговий, іпо­течний, бланковий, консорціумний.

Розаіл 15. Правове регулювання крелтно-розрахункових операцій | 213

1. Банківський кредит надається суб'єктам кредитування всіх формвласностіутимчасове користування на умовах, передбачених кредитнимдоговором.

Форми банківського кредиту:

• короткострокові—до одного року; можуть надаватися у разі тимчасових фінансових труднощів, що пов'язані з витрата­ми виробництватаобігомматеріальних активів господарюю­чих суб'єктів;

• середньострокові —до трьох років; можуть надаватися на фінансування капітальних вкладень;

• довгострокові - понад три роки; можуть надаватися для формування основних фондів.

Крім того, банківські кредити поділяються за:

— рівнем забезпеченості:

а) забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами);

б) гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої сто­ рони);

в) з іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво стра­ хової організації);

г) незабезпечені (бланкові);

— ступенем ризику:

а) стандартнікредити;

б) кредити з підвищеним ризиком;

— методами надання:

а) кредити, що надаються у разовому порядку;

б) кредити, що надаються відповідно до кредитноїлінії; г) гарантійні;

— строками погашення:

а) кредити, що погашаються водночас;

б) кредити,що погашаютьсяурозстрочку;

в) кредити, що погашаються достроково (на вимогу креди­ тора або за заявою позичальника);

г) кредити, що погашаються з регресією платежів;

д) кредити, що погашаються після обумовленого періоду (місяця, кварталу).

Банківське кредитування здійснюється за такими принци­пами:

— забезпеченості;

214 | С.И. Кравчук. Госполарське право України

• повернення;

• строковості;

• платності;

• цільової спрямованості.

2. Комерційний кредит є товарною формою кредиту, яка ви­ значає відносини з питань перерозподілу матеріальних фондів і характеризує кредитну угоду міждвома суб'єктами господарсь­ кої діяльності. Учасники кредитних відносин при комерційному кредиті регулюють свої стосунки і можуть використовувати платіжні засоби у вигляді векселів.

Погашення комерційного кредиту може здійснюватися на підставі:

• оплати боржником за векселем;

• передачі векселя відповідно до чинного законодавства іншій юридичній особі (крім банків та інших кредитних установ);

• переоформлення комерційного кредиту на банківський.

3. Лізинговий кредит—це відносини між юридичними особа­ми, які виникають у разі оренди майна і супроводжуються укладен­ням лізингової угоди.

4. Іпотечний кредит — це особливий вид відносин з приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна.

5. Консорціумний кредит — це форма кредиту, що надається банківським консорціумом шляхом акумулювання кредитних ре­сурсів, отриманих в результаті проведення консорціумних опе­рацій.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про банки і банківську діяльність", банки здійснюють залучення і розміщення кредитів. При цьому комерційні банки здійснюють кредитні операції в ме­жах кредитних ресурсів, які вони утворюють у процесі своєї діяль­ності. У разі необхідності вони можуть на договірних умовах пози­чати ресурси один в одного або одержувати позички в Національ­ному банку України (міжбанківські кредити),

Статті 345—349 Господарського кодексу України та Поло­ження Національного банку України "Про кредитування" містять вимогу надавати кредити шляхом укладення договорів в пись­мовій формі.

До умов кредитного договору відносяться:

• об'єкти кредитування;

• розмір кредиту;

Роміл 15. Правове регулювання крелитно-розрахункових операцій І 215

— умови видачі та погашення позички;

'— відсоткові ставки за користування кредитом;

• умови здійснення банківського контролю за використан­ням коштів;

• способи забезпечення виконання зобов'язань клієнтом;

— майнова відповідальність за порушенняумовдоговорутощо.

Формадоговору затверджена Національним банком України.

Поряд з цим суб'єкти підприємницької діяльності — рези­денти України — відповідно до ст. 4 Закону " Про зовнішньоеконо­мічну діяльність" мають право на отримання кредитів у іноземних суб'єктів господарської діяльності. Отримання і погашення кре­дитних ресурсів має здійснюватися через систему кореспондентсь­ких рахунків, відкритих уповноваженими банками або Національ­ним банком України в іноземних банках.

Відповідно до ст. 5 Декрету-КМУ від 19 лютого 1993 р. № 15-93 "Про систему валютного регулювання івалютного контролю" одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо термін і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку Ук­раїни. Для її отримання господарюючий суб'єкт повинен подати в НБУ:

— клопотання позикодавця;

• листуповноваженогобанкузізгодоюнаобслуговуваннякре-диту і експертною оцінкою банку окупності проекту;

• кредитнуугоду.

Для отримання індивідуальної ліцензії на залучення кредит­них ресурсів від іноземних банків-респондентів терміном понад один рік необхідно подати Національному банку України клопо­тання і кредитну угоду з резидентом із зазначенням графіка пога­шення заборгованості по кредиту.

15.2. Порядок відкриття рахунків у банках

Відповідно до ст. 341 Господарського кодексу України платежі за зобов'язаннями між організаціями провадяться в порядку без­готівкових розрахунків через кредитні установи, в яких зазначені організації зберігають свої кошти. З цією метою суб'єктам госпо-

216 | С.Й. Кравчук. Госполарське право України

дарської діяльності незалежно від форм власності відкриваються розрахункові, поточні та бюджетні рахунки. Відкриття зазначе­них рахунків здійснюється відповідно до ст. 31 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та на підставі положень Інструкції Національного банку України від 12 листопада 2003 р. № 492 "Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків в національній та іноземній валюті".

Договір на відкриття та обслуговування банківського рахун­ку укладається відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу Украї­ни у формі Типового договору на обслуговування комерційним банком довірчого товариства, затвердженого наказом Фонду дер­жавного майна України № 583 від 24 грудня 1993 р. і Національ­ного банку України № 30 від 18 лютого 1994 р.

Для суб'єктів господарювання банківськими установами відкриваються такі види рахунків:

1. Поточні рахунки.

Вони відкриваються для зберігання коштів і проведення роз­рахунково-касових операцій шляхом платіжних механізмів відпо­відно до умови договору і вимог законодавства України.

Види поточних рахунків:

-картотечні рахунки (відкриваються для операцій по платіж­них (пластикових картках);

- спеціальні рахунки (відкриваються у випадках, передбаче­них законами України або нормативно-правовими актами Кабіне­ту Міністрів України).

З поточного рахунка здійснюються операції, які забезпечу­ють комерційну та іншу діяльність підприємства (розрахунки за товарно-матеріальні цінності з постачальниками та покупцями продукції; надані й отримані послуги; отримання заробітної пла­ти та сплати обов'язкових платежів, сплати платежівдо бюджету і дер­жавних фондів; операції, пов'язанііззабезпеченнямвласних соціаль­но-побутових потреб та інші відповідно до статутної діяльності підприємства). Підприємствам, що мають філії, представництва, відділення та інші відособлені підрозділи, які знаходяться на окре­мому балансі і є самостійними платниками податку, атакож струк­турним підрозділам, що виділяються в процесі приватизації, за клопотанням власника основного рахунка і за згодою установи банку, вякійвідкривається субрахунок, можутьбуги відкриті субрахунки для проведення розрахунків за місцем знаходження цих підрозділів.

Розліл 15. Правове регулювання крелигно-розрахункових операцій | 217

У разі, коли відокремлені підрозділи не мають окремого ба­лансу і не є самостійними платниками податку, їм відкриваються субрахунки для зарахування виручки та наступного перерахування її на основний розрахунковий рахунок підприємства.

2. Поточні рахунки в іноземній валюті. * Відкриваються для зберігання валютних коштів і проведення

готівкових та безготівкових розрахунків.

3. Вкладні (депозитні) рахунки.

Відкриваються для зберігання грошей, які передаються клієнтом в управління банківській структурі на встановлений термін під визначений відсоток, відповідно до умов договору.

Іноземним представництвам та установам відкриваються ра­хунки типів:

• "Н"(іноземним дипломатичним, консульським та іншим офіційним представництвам, юридичним особам, пред­ставництвам іноземних банків, організаціям, що надають технічну допомогу Україні);

• "П"(постійним представництвам іноземних компаній, фірм, міжнародних організацій, створеним в Україні без статусу юридичної особи).

Для відкриття розрахункових (поточних) рахунків установам банків потрібно подати такі документи:

а) заяву на відкриття рахунка встановленого зразка, яка підписується керівником та головним бухгалтером підприємства;

б) копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі вико­ навчої влади, іншому органі, що уповноважений здійсню­ вати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально чи ор­ ганом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію;

в) копію рішення про створення, реорганізацію підприєм­ ства того органу, якому надано таке право чинним зако­ нодавством, засвідчену нотаріально чи органом, який ви­ дав таке рішення;

г) копію належним чином зареєстрованого статуту (поло­ ження) , засвідчену нотаріально чи реєструючим органом установи банку, в якій відкриваються рахунки (субрахун­ ки) , ставить позначку про відкриття такого рахунка;

д) картку із зразками підписів осіб, яким відповідно до чин­ ного законодавства чи установчих документів підприєм­ ства надано право розпорядження рахунком та підпису

218 І С.И. Кравчук. Господарське право України

розрахункових документів. У картку включається та­кож зразок відбитка печатки. У разі переоформлення рахунка у зв'язку з реорганізацією підприємства подаються такі самі документи, що й при створенні