Файл: Історія Украйни.docx

Висококваліфікована і дешева робоча сила (працездатне населення складало більшу половину населення України).
Високий рівень освіти.
Значний науковий потенціал (220 тис. науковців),розвиненість мережі наукових установ, розвиток фундаментальних і прикладних наукових досліджень.
Значні природні багатства.
Розвиненість транспортної мережі (залізниці , порти, газо- і нафтопроводи тощо).
Великий морський і річковий флот.
Здатність промисловості випускати великий перелік продукції, ракети і космічну техніку в тому числі.
Значний потенціал розвитку сільського господарства (висока природна родючість ґрунтів).

Негативні фактори:

Економіка України була складовою загальносоюзного економічного комплексу.
Деформація структури економіки: переважання важкої промисловості та енергетики (70%).
Відсутність у більшості галузей завершеного циклу виробництва товарів (80%) .
Висока енергозатратність та енергозалежність.
Неконкурентоспроможність більшої частини промислової продукції на світовому ринку.
80% підприємств працювало на потреби військово-промислового комплексу (ВПК).
Несформованість власної банківської і фінансової системи.
Відсутність законодавчо-нормативної бази для функціонування економіки в умовах ринку.
Негативні наслідки невдалих економічних реформ періоду перебудови.
Відсутність чіткої програми дій щодо реформування економіки.
Хронічна криза і затратність сільського господарства.

Західний напрям зовнішньої політики України на сучасному етапі

Основні напрямки:

Співробітництво з ЄС, здобуття статусу члена ЄС.
Вирішення питання про вступ України в НАТО.
Зміцнення стратегічного партнерства з Росією.
Прагнення до довгострокового ,взаємовигідного і рівноправного співробітництва з США.
Вирішення територіальних суперечок із сусідніми державами ( насамперед з Росією та Румунією).
Налагодження стабільних взаємовигідних економічних і політичних зв’язків з країнами Сходу, Африки, Латинської Америки.
Участь у миротворчих операціях ООН.

Участь України в діяльності міжнародних організацій

Організація Об’єднаних Націй (ООН) – 1945 р.
Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури ( ЮНЕСКО) – 1954 р.
Співдружність Незалежних Держав (СНД) – 1991 р.
Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) – 1992 р.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) – 1992 р.
Світовий банк (СБ) – 1992 р.
Рада Європи (РЄ) – 1995 р.
Об’єднання країн: Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова (ГУАМ) – 1996 р.
Єдиний економічний простір (ЄЕП) – 2004 р.

Становлення грошової одиниці України

1990 рік – запровадження додатково до грошових знаків спеціальних відрізних купонів.

1992 рік – запровадження багаторазових купоно-карбованців. Вихід з рубльової зони.

1996 рік – введення гривні – власної грошової одиниці України.

Інфляцінні процеси в Україні (1992-1994 рр.)

Причини інфляції:

Вплив лібералізації ціноутворення в Росії. В умовах прозорості кордонів стрімке зростання цін у Росії могло призвести до швидкого «вимивання» дешевих товарів з України. Рішення уряду України про збільшення оптових цін на закупку промислової продукції.
Примусовий вихід України з рубльової зони (друга половина 1992 р.).
Стрімке зростання цін на енергоносії (протягом 1992 року у 300 разів). Враховуючи енергозатратність української економіки, це призвело до стрімкого падіння виробництва і подорожчання товарів.
Страйковий рух середини 1992 р. (шахтарі, транспортники, вчителі та інші), спричинений черговим підвищенням цін на с/г продукцію, змусив уряд єбільшити розміри заробітньої плати, яка не була економічно підкріплена.
Прорахунки в проведенні економічних реформ, фактичне їх припинення у 1993р.
Недовіра населення до купоно-карбованців ( з листопада 1992р. - українські карбованці), фінансові спекуляції.
Загострення політичної боротьби.

Рівень інфляції був найвищим у світі (інфляція в 1993 році складала 10 000%). 64 % населення опинилося за межею бідності. Падіння виробництва тривало до 2000 року.

Конституційний процес в незалежній Україні

Конституційний процес - це процес вироблення і прийняття конституції держави.

Жовтень 1990 р. – утворення Конституційної комісії.

Червень 1991р. – схвалення Верховною Радою концепції нової Конституції України.

Липень1992 р. – винесення на всенародне обговорення офіційного проекту Конституції України.

Жовтень 1993 р. – подання на розгляд Верховної Ради доопрацьованого проекту Конституції України.

Листопад 1994 р. – утворення нової Конституційної комісії (очолили Л.Кучма та О.Мороз).

8 червня 1995 р. – укладення Конституційного договору між Верховною Радою України та Президентом України.

20 березня 1996 р. – винесення на розгляд Верховної Ради пректу нової Конституції України.

28 червня 1996 р. – прийняття V сесією Верховної Ради України Конституції України.

8 грудня 2004 р. - прийняття законопроекту про внесення змін і доповнень до Конституції України, які передбачають зміну і перерозподіл владних повноважень вищих органів влади.

Помаранчева революція

Причини :

Криза режиму президента Л. Кучми. Прагнення зберегти владу.
Масова фальсифікація владою результатів виборів 2004 року на користь кандидата в президенти , прем’єр-міністра В. Януковича.

Боротьба фінансово-промислових груп і регіональних еліт за владу.
Втручання Росії у внутрішні справи України.

Помаранчева революція це :

Масові виступи населення 22 листопада – 8 грудня 2004 року.
Політична криза.
Сепаратистські виступи на Сході та Півдні України.
Погіршення економічної ситуації.

Результати і наслідки :

Зростання національної самосвідомості населення. Завершення формування української політичної нації.
Формування громадянського суспільства; зміни в роботі ЗМІ.
Демократизація суспільно-політичного життя.
Визнання у судовому порядку (Рішення Верховного Суду України) недійсними результати другого туру президентських виборів, оголошених Центральною Виборчою Комісією (ЦВК) 26 листопада 2004 року. Призначення переголосування другого туру виборів на 26 грудня 2004 р. Висловлення недовіри ЦВК, переобрання її складу.
Фактична відставка уряду В. Януковича. Відставка Генерального Прокурора В. Васильєва.
Прийняття змін до Закону про вибори Президента з метою запобігання масовим фальсифікаціям.
Перегропування сил в парламенті. Зростання авторитету Голови Верховної Ради України В. Литвина.
Прийняття законопроекту про внесення змін до Конституції України, який передбачає зміни владних повноважень Президента, прем’єр-міністра, Верховної Ради і Прокуратури України.
Прийняття рішення Верховною Радою України про виведення українського збройного контингенту з Іраку.
Зростання міжнародного авторитету України.
Перемога на президентських виборах 2004 р. В.Ющенка.

Сучасний етап розвитку культури

Позитивні риси:

Подолання самоізольованості культури.
Відновлення історичної пам’яті народу.
Розкріпачення суспільної свідомості.
Відновлення і поширення релігійної культури.
Звільнення від стереотипів радянських часів.
Поява нових жанрів, типів, напрямів мистецтва і загалом культури.
«Повернення» емігрантської культури на батьківщину, зв’язок із діаспорою.

Негативні риси:

Необдумане руйнування цінностей радянського періоду.
Залежність культурного розвитку від примхів ринку, комерціалізація культури.
Згортання до мініуму державного фінансування культури.
Звуження поля діяльності установ культури.
Поширення і засилля масової культури.
Криміналізація сфери культури.

Основні фактори впливу на розвиток сучасної української культури

Внутрішні фактори:

Економічна модель розвитку, стан економіки.
Зміни в соціальній структурі населення.
Зміни в державній структурі.
Політичний режим.

Історичні фактори:

Менталітет населення.
Особливості розвитку культури в радянський період.
Система духовних цінностей, на яких виховувалося сучасне покоління.

Зовнішні фактори:

Вплив загальносвітових культурних процесів.
Вплив російської культури.

Державна символіка сучасної України та її походження

Згідно прийнятої 28 червня 1996 р. Конституції України (ст. 20) було визначено, що державними символами України є: Державний Прапор України, Державний Герб України, Державний Гімн України.

Державний Прапор України стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів

Здавна синій та жовтий кольори використовувались в українських землях, а в Галичині вони офіційно були визнані національними з середини XIX ст. Жовто- блакитний стяг використовувався в період УНР та Української держави П.Скоропадського. В 1939 р. цей прапор став Державним прапором Карпатської України.

4 вересня 1991 р. вперше у новітній історії України (після падіння УНР) над будинком Верховної Ради було піднято національний синьо-жовтий прапор. Хоча державним прапором України ще деякий час вважався червоно-синій радянський прапор, під час візиту Голови Верховної Ради Л.Кравчука до США та Канади (22 вересня — 3 жовтня 1991 р.) на його честь піднімався саме синьо-жовтий стяг. 28 січня 1992 р. Верховна Рада України своєю постановою затвердила синьо-жовтий прапор Державним прапором.

"Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького... Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України)".

На монетах київського князя Володимира Великого (980-1015) знаходимо тризуб, як символ князівської влади. В 1918 р. після проголошення незалежності України, Центральна Рада затвердила Державним гербом УНР зображення золотого тризуба на синьому тлі. Автором проекту був відомий художник В.Кричевський. Впродовж 1918-1920 рр. тризуб лишався державним гербом Української держави П.Скоропадського, УНР, а після проголошення Акту злуки УНР та ЗУНР став Державним гербом об'єднаної держави.