Файл: Руденко Л. Міжнар. кред-розрах. операції-2част.doc

Графа 44Б: «Період відвантаження». Заповнюється вона, як­що в контракті зазначено період відвантаження, наприклад 21.01.07 — 24.03.07. З цією метою можна використовувати графу

Графа 45А: «Опис товару і умови поставки». Латинським шрифтом у цій графі дають короткий (максимально 3—4 рядки), але чіткий і зрозумілий для банків і для зарубіжного контраген­та, опис товару, який включає його точне найменування (згідно з текстом контракту іноземною мовою), масу або кількість оди­ниць товару, по можливості — ціну за одиницю товару. Слід вказати також умови поставки товару згідно «ІНКОТЕРМС 2000», наприклад С.І.Р. і пункт призначення, Р.О.В. і пункт від­правки та ін.

Графа 46А: «Перелік документів». Слід перелічити докумен­ти, представлення яких бенефіціаром буде підставою для виплати коштів з акредитива. Обов'язковим є зазначення кількості примі­рників, копій і оригіналів, за необхідністю— актів прийому-передачі, акт введення в експлуатацію та ін. Необхідно надати зразки печаток (якщо є) та підписів осіб, уповноважених підписа­ти даний документ.

Графа 47А: «Спеціальні інструкції». Зазначають особливості реалізації акредитивної угоди.

Графа 48: «Період надання документів». Визначається мак­симальний строк для надання документів банкові для їх пере­вірки і схвалення. Його встановлюють з моменту оформлення вантажних документів. Наприклад, «14 днів з моменту оформ­лення транспортних документів, але в межах строку дії акре­дитива», згодою бенефіціара можна встановити і більш стис­лий строк за акредитивом. Якщо в цьому полі нічого не вказано, то представлення документів відводиться до 21 дня з моменту оформлення вантажних документів, але в межах стро­ку дії акредитива.

Графа 71В: Слід вказати, за чий рахунок будуть оплачені комісії банків. Комісії і витрати зарубіжних банків по кожному акредитиву можуть скласти до 0,7—0,8 % суми угоди. Якщо в цьому полі відсутні вказівки, це означатиме оплатити всі комі­сії. У разі анулювання акредитива або невикористання його бенефіціаром за Правилами всі банківські комісії відносяться на ваш рахунок. На момент відкриття акредитива необхідно забезпечити наявність достатньої суми на валютному рахунку для оплати комісій за акредитивом понад суму самого акреди­тива.

Відповідно до розглянутої ситуації заява на акредитив матиме таку структуру.

6.5. Розрахункові операції в міжнародних компаніях

Специфіка активної торговельної діяльності великих міжна­родних компаній викликає великі потоки банківських платежів, що спричиняє суттєві витрати на транзакції.

Важливою стратегією управління готівкою є «неттинг» пото­ків готівки в міжнародному аспекті. За відсутності обов'язковим є встановлення міжфірмових зобов'язань. Наприклад, міжнарод­на компанія з операціями в чотирьох європейських країнах могла б мати декілька різноманітних міжфірмових готівкових переказів завдяки кредитам, продажу товарів або ліцензійним угодам. На рис. 6.2, наприклад, зображено 7 різноманітних трансфертів між чотирма підрозділами американської ТНК.

Для визначення надходження, платежів і неттингових позицій для кожної дочірньої компанії необхідно виконати елементарні розрахунки (табл. 6.4).

Таблиця 6.4

нетто позиції підрозділів тнк в чотирьох країнах (у дол. сша)

Кожна дочірня компанія в нетто платіжній позиції переказує кошти на центральний кліринговий рахунок (рис. 6.3).

Менеджер клірингового рахунка потім переказує фонди на ра­хунок дочірньої компанії-одержувача. Таким чином, у цьому прикладі беруть участь тільки чотири перекази. Отже, має місце багатосторонній неттинг. Багатосторонній неттинг дозволяє до­чірнім компаніям переказувати чисті міжфірмові потоки в центр готівки або кліринговий рахунок, який виплачує готівку нетто-одержувачам.

Внаслідок такої процедури міжнародні компанії отримують можливість значно скоротити свої витрати на банківське обслу­говування щодо переказу готівки в якості розрахунків за торгове­льними операціями. Так, у нашому прикладі без застосування ба­гатостороннього неттингу для переказу коштів по 7 операціях міжнародна компанія мала б мінімум (при вартості банківських послуг 1 %) 9500 дол. трансакційних витрат. За рахунок застосу­вання неттингу ці витрати знизились до 4000 дол., тобто більше ніж у 2 рази.

Зважаючи на велетенські обороти міжнародних компаній, така організація розрахункових операцій дає суттєвий економічний ефект.

6.6. Валютні рахунки в системі міжнародних розрахунків

Порядок оформлення валютних рахунків

Згідно з чинним законодавством України, всі міжнародні роз­рахунки, пов'язані з експортом та імпортом товарів, наданням послуг та іншими комерційними угодами, здійснюють резиденти (юридичні особи, зареєстровані як підприємці) лише через упов­новажені банки.

Кожне підприємство-резидент, його відокремлений підрозділ, іноземний інвестор можуть відкривати по одному поточному рахунку в іноземній валюті (за кожним кодом валют Класифі­катора іноземних валют НБУ) не більше ніж у двох установах банків.

Відповідно до чинного законодавства України, юридичним особам-нерезидентам поточні рахунки в іноземній валюті в упов­новажених банках України не відкриваються.

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається підпри­ємству для проведення розрахунків у межах чинного законодав­ства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті при здійсненні поточних операцій, визначених чинним законодавст­вом України.

Кредитні рахунки в іноземній валюті відкриваються уповно­важеним банком у встановленому чинним законодавством Украї­ни порядку на договірній основі юридичним особам-резидентам, фізичним особам-резидентам, які займаються підприємницькою діяльністю, та юридичним особам-нерезидентам — банківським установам. Кредитні рахунки відкриваються уповноваженим ба­нком незалежно від наявності поточного рахунку позичальника в цьому банку.

Кредитні рахунки призначені для обліку кредитів, які надані шляхом оплати розрахункових документів чи шляхом перераху­вання кредитних коштів на поточний рахунок позичальника від­повідно до умов кредитної угоди.

Представництва юридичних осіб-нерезидентів можуть від­кривати відповідно до ліцензії НБУ в іноземній валюті по од­ному поточному рахунку не більше ніж у двох уповноважених банках.

У разі відкриття (закриття) підприємству-резиденту або його відокремленому підрозділу та фізичній особі — суб'єкту підпри­ємницької діяльності, а також представництвам юридичних осіб-нерезидентів та іноземним інвесторам усіх видів рахунків та в ра­зі зміни номерів відкритих рахунків установа банку зобов'язана повідомити про це податкові органи за місцем реєстрації власни­ка рахунку та НБУ протягом трьох робочих днів з дня відкриття або закриття рахунку. Копії повідомлень з документальним під­твердженням про його відправлення залишаються у справі про відкриття рахунку.

Операції за рахунками здійснюються після отримання по­відомлення від податкового органу про взяття цих рахунків на облік.

Місцезнаходженням власника рахунка вважається адреса, вка­зана в картці зі зразками підписів та відбитком печатки, причому вона має відповідати адресі, вказаній у статуті.

Для відкриття валютного рахунка необхідно представити в банк відповідний комплект документів (табл. 6.5).

У разі переоформлення рахунка у зв'язку з реорганізацією підприємства (злиття, приєднання, поділ, перетворення, виокре­млення) подаються такі самі документи, що й для створення під­приємства. У разі зміни назви, не зумовленої реорганізацією, в установу банку подається заява власника рахунка, нова копія сві­доцтва про державну реєстрацію та зміни до установчих докуме­нтів, оформлені належним чином. У разі зміни характеру діяль­ності власника рахунка подається один з примірників нового статуту (положення). Нова копія свідоцтва про реєстрацію має бути подана установі банку протягом трьох днів з дня видачі сві­доцтва.

Операції на валютних рахунках підприємств

Порядок проведення операцій на рахунках в іноземній валюті регулюється чинним законодавством України, нормативними ак­тами НБУ та Інструкцією № 3 «Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті» від 04.02.98 р. № 36.