Файл: Руденко Л. Міжнар. кред-розрах. операції-2част.doc

18.12,1998 №527.

4. Руденко Л. В. Управління потоками капіталів у сучасній бізнес- моделі функціонування транснаціональних корпорацій: Монографія.— К.: Кондор, 2004. —480 с.

РИЗИКИ В МІЖНАРОДНИХ КРЕДИТНО-РОЗРАХУНКОВИХ, ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЯХ ТА ШЛЯХИ ЇХ МІНІМІЗАЦІЇ

7.1. Ризики в зовнішньоторговельних операціях

Ризик у міжнародній торгівлі — це небезпека втрат через вину іншої сторони або у зв'язку з політичною, економічною ситуацією в країні, що бере участь в угоді. Можливі втрати в зовнішньоеко­номічній діяльності стосуються експортера, імпортера або обслу­говуючих банків. Тому дуже важливо знати всі типи ризиків, що виникають у процесі міжнародного товарообміну, а також заходи і засоби хеджування, що дозволяють їх мінімізувати (рис. 7.1).

Крім загальних для всіх учасників угоди, існують специфі­чні ризики у позиціях експортера і імпортера. Так, при зовні­шньоторговельній операції експортер наражається на такі ри­зики:

економічні:

• кредитні ризики;

• виробничі ризики;

• комерційні ризики:

• неплатоспроможність покупця;

• небажання покупця платити;

• затримка платежів покупцем;

• ризик неприйняття товару (ризик виробництва) для товарів, виготовлених за замовленням;

валютні:

• ризик неконвертованості;

• ризик непереказу;

• курсовий ризик;

• трансфертний ризик;

транспортні:

• потоплення (чи інша транспортна катастрофа);

• пошкодження;

• хибний напрям;

політичні:

• ризик дефолту;

• ризик мораторію;

• заборона на ввезення та вивезення;

• конфіскація у випадку недотримання нормативів;

• державні ризики;

• страйк, війна, революція;

• економічна ситуація в країні тощо.

Залежно від форми контракту ризики, що виникають в експо­ртера, можуть бути також перекладені на імпортера. Крім того, імпортера спіткають особливі ризики, наприклад, несвоєчасність поставки, незадовільна якість поставленого товару, втрата перед­оплати і можливі труднощі з процедурами одержання державних дозволів.

Водночас сторони, країни і банки країн мають можливість вжити заходів щодо зниження додаткових ризиків у зовнішній торгівлі (рис. 7.2).

• валюти, в якій надаються або беруться позики на міжнарод­них ринках, і валюти, в якій ці позики сплачуються;

• валюти, в якій ведеться рахунок підприємства в банку;

• грошової одиниці, в якій деномінуються закордонні капіта­ловкладення підприємства або закордонні активи банку.

Прогнозні оцінки використовують також професійні фінансові спекулянти (валютні дилери, брокерські контори та ін.), що гра­ють на різниці курсів валют, відсоткових ставок, товарних цін, курсів цінних паперів на ринках різних країн і в різні інтервали часу.

Під час існування системи фіксованих курсів валют прогнозу­вання їх динаміки зводилось переважно до передбачення терміну здійснення тим чи іншим урядом девальвації чи ревальвації наці­ональної валюти. Успішність прогнозу визначалася здебільшого мірою обізнаності виконавця про майбутні дії уряду чи Міжна­родного валютного фонду, а також власними та експертними оцінками на базі порівняння купівельної спроможності валют, відсоткових ставок, динаміки грошової маси, реалі.них доходів у різних країнах.

Лише в 80-ті роки з'явилися комплексні дослідження теорети­чних і практичних проблем, пов'язаних з прогнозуванням валют­них курсів. У даний час застосовується п'яті, головних методів прогнозування плаваючих валютних курсів (рис. 7.3).

7.2. Запобігання ризикам шляхом прогнозування валютного курсу

Сутність і методи прогнозування валютного курсу

Важливим напрямом валютної політики підприємства є про­гнозування курсів валют. Його здійснюють банки та підприємс­тва, щоб поліпшити страхування валютних ризиків і підвищити ефективність рішень, що приймаються керівництвом окремих компаній у галузі міжнародної діяльності. Передбачення мож­ливих змін та динаміки курсів валют спрямоване на правильний вибір:

• валюти ціни і валюти платежу в зовнішньоторговельних ко­нтрактах;

Перший спосіб ґрунтується на теорії ефективних валютних ринків, тобто на моделі рівноваги за умов досконалої конкуренції та концепції раціональних очікувань. Вважається, що на світово­му валютному ринку присутня безліч покупців і продавців, вхід на цей ринок відносно вільний і доступний, попит і пропозиція гнучко реагують на зміни котирувань, учасники ринку правильно враховують усю доступну інформацію. Суть концепції полягає в тому, що валютний ринок сам найкращим чином визначає дина­міку валютних курсів. Він сам прогнозує майбутні зміни у вигля­ді термінового (форвардного чи ф'ючерсного) курсу, який ґрун­тується на всій наявній у розпорядженні ринку інформації і відображає передбачення (припущення) та очікування найінфор-мованіших учасників ринку про розвиток курсу. Однак емпіричні перевірки показують, що терміновий курс, у цілому правильно визначаючи тенденцію свого розвитку, на практиці виявляється ненадійним індикатором майбутнього готівкового («спот») курсу валюти, особливо в короткостроковому плані.

Другий підхід випливає з аналізу часових рядів динаміки кур­су валюти шляхом застосування стандартних економетричних процедур. На цій основі визначаються тренд у розвитку курсу, циклічні коливання, сезонна компонента. Після цього виявлені колишні тенденції екстраполюються на майбутній період,

Третім методом, що набуває останнім часом широкої популя­рності, є «технічний аналіз» динаміки курсу. Базовою структу­рою цього методу є також виявлення тренду. Одначе, головною відмінністю тут є правильне визначення початку і кінця тренду курсу валюти. У цьому випадку не формується прогнозна модель у вузькому значенні, тому що вона не визначає рівня майбутньо­го курсу, а лише встановлює час і напрями змін (поворотні мітки) в тенденції розвитку котирувань валюти.

Однією з найрозповсюдженіших є четверта модель прогнозу­вання валютних курсів, що ґрунтується на «фундаментальному аналізі». В його рамках курс визначається залежно від зміни «фундаментальних факторів» (співвідношення темпів зростання грошової маси, реальних доходів, відсоткових ставок, товарних цін, рівня дивіденду в порівнюваних країнах). При цьому прогноз майбутньої динаміки курсу, що здійснюється на підставі станда­ртних факторних економетричних моделей, є похідним від пра­вильності попередніх прогнозів відповідних параметрів (кількос­ті грошей, ВНП, вартості кредиту, інфляції тощо) в порівнюваних країнах. А точне передбачення руху цих параметрів досить про­блематичне саме по собі, отже, й похідний від нього прогноз ва­лютного курсу неминуче матиме великі похибки. У зв'язку з цим фундаментальний підхід застосовується переважно для довго­строкового прогнозування курсів валют.

П'ятий, «інтуїтивний», або «суб'єктивний», підхід до прогно­зування валютних курсів спирається на такі методи, як вільна оцінка спеціалістів, що ґрунтується на досвіді спостережень за поведінкою ринків та участі в операціях на них; опитування екс­пертів; побудова якісних сценаріїв майбутнього розвитку курсів. Ця модель найбільш прийнятна для короткострокового, операти­вного прогнозування валютних курсів.

Хоча уряди продовжують впливати на валютні курси шляхом компенсаційного фінансування, вони вже не намагаються під­тримувати їх на певному рівні (паритетній вартості). Таким чи­ном, валютні курси можуть набагато вільніше реагувати на рин­кові сили, ніж раніше. Для опису цієї системи звичайно вживається термін «брудніє» плавання валютних курсів. Гнуч­кість валютних курсів у наші дні стимулювала значний інтерес до їхнього передбачення і хеджування від валютного ризику. Міжнародні торгівці, кредитори, спекулянти, багатонаціональні компанії та уряди країн повинні прийняти рішення, що частково ґрунтуються на їхніх сподіваннях стосовно майбутніх змін валю­тних курсів.

Короткострокове прогнозування в системі плаваючих валютних курсів

Коли валютні курси вільно й негайно реагують на вплив рин­кових сил, вони стають предметом передбачень і спекуляцій. Ку­рси формуються із передбаченням радше майбутніх, ніж тепері­шніх попиту і пропозиції.

Чи надійними провісниками плаваючих валютних «спот» курсів є форвардні валютні курси? Відповідь негативна. Фор­вардні курси, як правило, відхиляються від майбутніх «спот» курсів.

Чи спекулянти постійно можуть краще від форвардного ринку передбачити валютні курси? Більшість економістів дадуть нега­тивну відповідь, оскільки вірять, що ринок іноземної валюти ефективний.

Ринок високоефективний, якщо: ціни відразу відображають всю інформацію і інформація доступна для всіх (тобто торгів­ців приватною, «внутрішньою» інформацією немає). На такому

Хоча гіпотеза ефективності ринку не була переконливо про­демонстрована, ніхто ще не знайшов надійного методу коротко­термінового прогнозування валютних курсів. Саме через це між­народні фірми схильні хеджувати від валютного ризику.

Довгострокове прогнозування: доктрина паритету купівельної спроможності