ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 20.03.2024
Просмотров: 820
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
1.1. Предмет господарського права
1.2. Мета і принципи господарського , права
1.3. Методи господарського права
1.4. Система господарського права
2.1. Джерела господарського права та вимоги до правових актів господарювання
2.2. Значення судової практики в господарських правовідносинах
2.3. Поняття господарських правовідносин та їх види
3.1. Державна реєстрація господарюючих органів
3.2. Правовий статус підприємства
3.3. Припинення діяльності підприємства
4.1. Правовий статус акціонерних товариств
4.2. Правовий стататус неакціонерних товариств
5.1. Правовий режим майна підприємства
5.2. Правовий режим майна об'єднання підприємств
5.4. Особливості правового режиму майна неприбуткових юридичних осіб
6.1. Державне управління якістю
Та державний захист прав споживачів
6.2. Державна система стандартизації, сертифікації та метрології
6.3. Державний контроль і нагляд за якістю продукції
7.1. Поняття господарських зобов'язань та їх виконання
7.2. Поняття господарського договору та порядок його укладання
7.3. Забезпечення виконання господарських зобов'язань
7.4. Зміна і припинення зобов'язань в господарських правовідносинах
8.1. Поняття системи господарських договорів
8.2. Класифікація системи господарських договорів
8.3. Окремі види господарських договорів
9.1. Поняття захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарської діяльності
9.2. Форми захисту прав та інтересів господарюючих суб'єктів
9.3. Способи захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарської діяльності
10.1. Поняття відповідальності в господарському праві
10.2. Функції та види господарсько-правової відповідальності
10.3. Підстави господарсько-правової відповідальності
11.1. Поняття банкрутства та його суб'єкти
11.2. Підстави для застосування банкрутства та порядок провадження у справах про банкрутство
11.3. Наслідки визнання боржника банкрутом та черговість задоволення претензій кредиторів
12.1. Поняття договору оренди, її об'єкти та суб'єкти
12.2. Порядок укладення договору оренди
12.3. Порядок припинення договору оренди
12.4. Правове регулювання лізингових операцій
13.1. Поняття та юридичні ознаки біржі, її функції та обов'язки
13.2. Види біржових угод та правила біржової торгівлі
13.3. Правовий статус фондової біржі та захист громадян-інвесторів на фондовому ринку
14.1. Поняття та функції ціни. Політика ціноутворення
14.2. Види цін та порядок їх встановлення
14.3. Правове регулювання контролю
15.1. Поняття та види кредиту. Кредитний договір
15.2. Порядок відкриття рахунків у банках
15.3. Порядок та форми розрахунків у господарському обігу
16.1. Монопольне становище на ринку та зловживання ним. Захист економічної конкуренції
16.2. Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства та економічної конкуренції
16.3. Розгляд справ про порушення антимонопольного законодавства та недобросовісну конкуренцію
17.1. Зовнішньоекономічна діяльність та її правове регулювання
17.2. Правовий режим іноземних інвестицій
Джерелами формування майна підприємства є:
Грошові та матеріальні внески засновників.
Доходи, одержані від реалізації продукції та інших видів господарськоїдіяльності.
Доходи від цінних паперів.
Кредити банків та інших кредиторів.
Капітальнівкладенняідотаціїздержавногобюджету.
Придбання майна іншого підприємства, організації.
Безкоштовні та благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств та громадян.
Підприємство, якщо інше не передбачено статутом та законодавством, має право продавати і передавати іншим підприємствам, організаціям чи установам, обмінювати та здавати в оренду, надавати безоплатно втимчасове користування або позику належні йому будови, інвентар, споруди, устаткування, сировину, матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу.
5.2. Правовий режим майна об'єднання підприємств
Об'єднання підприємств є юридичними особами і діють на підставі договору або статуту, який затверджується їх засновником. Підприємства, які входять до складу об'єднань, зберігають за собою статус юридичної особи і не змінюють форми власності. Об'єднання не відповідають за зобов'язаннями підприємств, що
76 І С.И. Кравчук. Госполарське право України
входять до його складу, і навпаки, підприємства—члени об'єднань несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями останніх, тобто, якщо об'єднання не в змозі виконати свої зобов'язання, то їх виконують підприємства-засновники. Умови, розміри та порядок такої відповідальності визначають в межах внеску кожного із засновників у статутних фондах.
Об'єднання створюються для спільного вирішення завдань, що стоять перед його учасниками, підвищення ефективності використання матеріальних, фінансових та інших ресурсів. Вони в межах делегованих її повноважень можуть від свого імені укладати договори, корисяуштисяпс»слугамикредитно-банківськііхустанов, здійснювати експортно-імпортні операції, а також проводити операції на фондовому ринку.
Об'єднання здійснює право володіння, використання, розпорядження закріпленим за ним майном, до складу якого відно-ситьсятакожмайно,переданеоб'єднаннюпідприємствами-заснов-никами. Майном об'єднання ст. 123 Господарського кодексу України визначає:
Основні фонди і обігові кошти, передані підприємствами на баланс об'єднання.
Майно, набуте об'єднанням врезультаті господарської діяльності.
Майно створених об'єднанням підприємств;
Майно об'єднання є колективною власністю, право частки в ньому належить членам об'єднанням. Майно члешвоб'єднання не входить до складу майна об'єднання; Члени об'єднання не відповідають за загальне майно об'єднання. При припиненні діяльності об'єднання майно і яке залишилося, розподіляється між його членами.
Об'єднання створюються ііідприємствами-ініщаторами шля-хомукладання відповідного договору. Господарські об'єднаннядер-жавних підприємств можуть створюватись з ініціативи і за рішенням КМ України.
Об'єднання ліквідовуються за рішенням підприємств, які входять До його складу, або за рішенням господарського суду. Ліквідація об'єднання здійснюється у такому ж порядку, що і ліквідація підприємств.
Розліл 5. Правовий режим майна суб'єктів ... І 77
5.3. Правовий режим майна господарських товариств
Серед організаційно-правових форм підприємництва визначне місце належить господарським товариствам, діяльність яких регулюється ст. 80 Господарського кодексу України. Відповідно до цього закону господарські товариства — це підприємства, установи і організації, створені на засадах договору юридичними і фізичними особами шляхом об'єднання їх майна і підприємниць-коїдіяльності з метою одержання прибутку. Всі господарські товариства наділяються правом юридичної особи з дня державної реєстрації.
Законом передбачені такі види господарських товариств: акціонерні, з обмеженою відповідальністю, з додатковою відповідальністю, повні та командитні.
Засновниками господарських товариств можуть бути підприємства, установи, організації, фізичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи й міжнародні організації. Установчі документи господарських товариств залежать від їх виду. Одні з господарських товариств можуть діяти на підставі засновницького договору, інші — договору і статуту. В установчих документах, незалежно від виду товариства, повинно бути вказано найменування товариства, в якому й зазначається його вид.
Особливості правового статусу господарських організацій залежить від їх виду та організаційної форми. При заснуванні гос подарської організації вибір організаційної форми залежить від засновника чи засновників. Вибрана організаційна форма закрі плюється при державній реєстрації конкретного виду підприєм ства, господарського товариства чи іншої господарської органі зації. Як правило, при цьому утворюється юридична особа, яка і виступає в господарському обігу як самостійний суб'єкт майно вих відносин. :■■•.-..,' • ■;;
Господарське товариство характеризується складною майновою і фінансовою структурою, яка являє собою врегульрванї правом відносини вкладників та учасників товариства щодо випуску, обліку, розподілу його майна. Статтею 87 Господарського
78 І С.Й. Кравчук. Госполарське право України
кодексу України майном товариств визначається: основні фонди, обігові кошти та інші матеріальні активи.
Юридично-технічною формою, що відображає майновий стан товариства, є самостійний баланс.
Закон "Про власність" визначає дві підстави виникнення колективної власності:
Добровільне об'єднання майна засновників і учасників господарських товариств.
Перетворення державного майна у колективне на підставі спільного рішення трудового колективу і уповноваженого державного органу про випуск акцій на всю вартість майна підприємства. Рішення про продаж акцій такого товариства приймає орган приватизації. Засновники визначають в установчих документах види вкладів до статутного фонду та власні майнові права.
Стаття 80 Господарського кодексу України передбачені джерелами майна господарського товариства:
Вклади учасників засновників товариства.
Майно, передане йому учасниками товариства.
Продукція, виробленоатовариством в результаті госпо-дарськоїдіяльносгі.
Одержані доходи.
5. Інше майно, набуте на підставі, що не заборонені законом.
Вкладом до статутного капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майно чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше . не встановлено законом.
Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній оцінці.
Майнова і фінансова структура акціонерного товариства становить собою врегульовані правом відносини щодо об'єднання вкладів засновників та учасників у статутний фонд товариства як колективну власність акціонерів щодо випуску та обігу акцій, щодо розподілу майна у фонди товариства та виплати дивідендів на акції.
Правові основи майнових відносин в акціонерному товаристві загалом врегульовані законом "Про власність", який
Розліл 5. Правовий режим майна суб'єктів ... | 79
визначає товариство суб'єктом права колективної власності, а його майно — об'єктами права колективної власності, а також встановлює підстави виникнення права зазначеної колективної власності. Поняття майна акціонерного товариства використовується, зокрема, в ст. 24 закону "Про господарські товариства", відповідно до якої товариство "несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства".
Майно товариства юридично відособлене від майна власників товариства, тобто акціонерів. Це майно є власністю саме товариства як юридичної особи. Товариство в статусі суб'єкта права володіє, користується і розпоряджається майном товариства, відособлення якого здійснюється на праві колективної власності (спільної часткової власності). Юридично-технічною формою, яка постійно відображає майновий стан товариства, є його самостійний бухгалтерський баланс, тобто документ про його активи і пасиви, грошові та іншіх рахунки в установах банків.
Закон "Про власність" визнає дві основні юридичні підстави виникнення колективної власності товариства. Загальним правилом для всіх товариств є добровільне об'єднання майна засновників і учасників для діяльності товариства. Отже, однією з юридичних підстав виникнення права колективної власності є умови, відповідних договорів, згідно з якими утворюється статутний фонд товариства (засновники вносять свої вклади згідно з уста-новчимдоговором акціонерного товариства, інші акціонери — на умовах договорів купівлі-продажу акцій). Право колективної власності виникає в результаті перетворення державних підприємств в акціонерні товариства, тобто в порядку прийняття власником рішень про їх корпоратизацію і приватизацію. Державне підприємство перетворюється в акціонерне товариство на підставі спільного рішення трудового колективу і уповноваженого державного органу про випуск акцій на всю вартість майна підприємства. Згідно з цим рішенням створюється статутний капітал акціонерного товариства (ст. 25 закону "Про власність"). Рішення про продаж акцій (приватизацію майна) такого товариства приймає орган приватизації, якому передаються акції держави. В обох випадках виникає право колективної власності, єдиним суб'єктом якого стає товариство як юридична особа.
Об'єкти права власності акціонерного товариства різні. Товариство визнається власником, по-перше, майна, яке засновни-
80 | ~ С.И. Кравчук. Госполарське право України
ки і учасники згідно з установчим договором передають йому у власність. Загальний розмір статутного капіталу, а також номінальна вартість та кількість акцій визначаються засновниками відповідно до мети, предмета діяльності, мінімального легального розміру статутного капіталу акціонерних товариств. Засновники визначають в установчих документах і Вид вкладів до статутного фонду. Як і в інших товариствах, в статутному капіталі може бути майно в прямому розумінні, цінні папери та грошові кошти в національній та іноземній валюті, а також майнові права.
Оцінку вкладів у статутний фонд акціонерного товариства, внесених у натуральній формі, затверджують установчі збори товариства. Ці правила безпосередньо стосуються вкладів фізичних і недержавних юридичних осіб-акціонерів.
Вклади, які є майном державної власності, визначаються в нормативно врегульованому порядку відповідно до методики оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженої КМУ 18 січня 1995 р. Це означає, що при створенні акціонерних товариств у процесі корпоратизації та в інших випадках діють загальні правила оцінки вкладів. Сума випуску акцій товариства, яке створюється на базі державного підприємства, повинна відповідати сумі статутного капіталу підприємства, яка вданому разі визначається відповідно до зазначеної методики.