Файл: 8.doc

Захист прав споживачів здійснюється відповідно до ст. 39 Гос­подарського кодексу України, положеннями якої передбачається:

1. Державний захист.

2. Гарантований рівень споживання.

3. Належна якість товарів, робіт чи послуг і їх безпека.

4. Необхідну доступну та достовірна інформація про кількість, якість і асортимент товарів.

5. Відшкодування збитків, завданих товарами.

6. Зверненнядосудучиіншихуповноважених органів влади.

6.2. Державна система стандартизації, сертифікації та метрології

Управління стандартизацією продукції в Україні здійснює Державний комітет зі стандартизації, сертифікації та метрології, який:

Розліл 6. Правові основи станлартизаиії та управління ... | 87

• координує діяльність державних органів управління в цій галузі;

• забезпечує взаємодію з органами державної влади суб'єктів господарювання в державі;

• встановлює загальні організаційно-технічні правила про­ведення робіт по стандартизації, форми і методи взаємодії суб'єктів господарювання з державними органами управлі­ння;

• виконуєдержавнийконтрольінаглядзадотриманням обо­в'язкових вимог державних стандартів;

• встановлює правила застосування міжнародних стандартів, правил, норм і рекомендацій по стандартизації в Україні.

Суб'єктам господарської діяльності надано право розробляти і приймати стандарти, а також організовувати і проводити роботи зі стандартизації в межах пбложень, передбачених ст. 15 Госпо­дарського кодексу України та Закон України "Про стандартиза­цію".

Згідно зі ст. 15 Господарського кодексу України в сфері гос­подарювання застосовуються:

• державні стандарти України;

• кодекси установленої форми;

• класифікатори;

• технічні умови;

• міжнародні, регіональні і національні стандарти інших країн.

Уразі виготовлення продукції на експорт дозволяється вико­ристовувати стандартизаційні та сертифікаційні вимоги інозем­ного замовника продукції, якщо це не суперечить законодавству України.

З метою контролю за якістю продукції, я ка ввозиться з-за кор­дону, а також виробляється вітчизняним виробником, Держав­ним комітетом зі стандартизації, сертифікації та метрології на розгляд Верховної Ради передано проект відповідного закону, яким передбачається відповідальність за ввезення та вироблення неякісної продукції, який на сьогодні залишається поза увагою народних депутатів України.

Система сертифікації складається з центрального органу сер­тифікації, органу зі сертифікації і дослідницьких лабораторій. Центральний орган системи сертифікації організує, координує ро-

88 | С.Й. Кравчук. Госполарськє право України

боту і встановлює правила процедури й управління в загальній системі сертифікації, розглядає скарги на дії органів по сертифі­кації. Органи сертифікації здійснюють сертифікацію продукції, видають сертифікати і ліцензії на застосування знаку відповід­ності, призупиняє або відміняє дію виданих раніше сертифікатів, надає необхідну інформацію щодо сертифікрваної продукції.

Порядок проведення сертифікації встановлений Декретом КМУ № 46 від 10.05.1993 р. "Про стандартизацію і сертифікацію". Нормативним актом розрізняється два види сертифікації: добро­вільна і обов'язкова. Добровільна сертифікація проводиться за бажанням заявника-виготовлювача чи реалізатора продукції на відповідні роботи, послуги чи продукцію. Обов'язковою сертифі­кацією передбачається необхідність дотримання обов'язкових ви­мог, які забезпечують безпеку життя та здоров'я, охорони навко­лишнього середовища, технічного та інформаційного взаємовідно­шення і взаємної замінності. Перелік продукції, яка підлягає сертифікації, затверджується органами управління в межах їх ком­петенції. Він включає в себе всі харчові продукти, сировину, яка використовується для їх виготовлення, товари для дітей, парфю-мерно-косметичні засоби, товари побутової хімії, засоби хімізації сільського господарства, полімерні і систематичні матеріали, які використовуються в будівництві та на транспорті. Реалізація про­дукції і послуг, які підлягають сертифікації, без сертифікатів забо­роняється.

Для проведення сертифікації вітчизняний чи іноземний заяв­ник направляє в акредитований орган сертифжації цієї продукції декларацію-заявку. Не пізніше одного місяця після її отримання орган з сертифікації повідомляє заявнику рішення, яке містить основні умови сертифікації і назву дослідної лабораторії, яка про­водитиме дослідження. Після проведення дослідження лаборато­рія направляє органу з сертифікації протокол дослідження, а його копію — заявнику.

Сертифікат відповідності на продукцію видається органом зі сертифікації після отримання протоколу дослідження на партію продукції* кожний виріб або наокремий тип продукціїі реєструється вдержавному відповідному реєстрі. Термін дії сертифіката встанов­люється органом зі сертифікації, але не більше ніж натри роки.

У випадку визнання іноземного сертифіката орган зі сертифі­кації видає заявнику сертифікат встановленого системою зразка, а

Розліл 6. Правові основи станлартизаиії та управління ... | 89

продукція вноситься у державний відповідний реєстр. Всі роботи зі сертифікації продукції чи послуг, а також визнання іноземних сертифіїсатів виплачує заявник.

Забезпечення якості продукції неможливе без встановлення єдності величин, якими вимірюються різні параметри, атакож ви­мог до таких вимірів, їх перевірки. Таким нормативним актом є Закон України "Про метрологію і метрологічну діяльність".

Цим законом визначено, що єдність вимірів в Україні забез­печується Державною метрологічною службою, яка підпорядко­вується Державному комітету зі стандартизації, сертифікації та метрології. Державні органи управління, а також окремі господа­рюючі суб'єкти створюють відомчі метрологічні служби для ви­конання робіт по забезпеченню єдності та точності вимірів та мет­рологічного контролю.

До функцій метрологічної служби входить перевірка засобів виміру, яка здійснюється при виготовленні чи ремонті товарів, а також імпорту їх з-за кордону. Забороняється продаж і видача на прокат вимірювальних засобів, які не пройшли відповідної пере­вірки. Контроль за засобами виміру, які підлягають перевірці у формі калібрування, виконують метрологічні служби підприємств, орга­нізацій та установ.

6.3. Державний контроль і нагляд за якістю продукції

В Україні контроль і нагляд здійснюються за дотриманням суб'єктами господарської діяльності обов'язкових вимог до про­дукції, послуг чи робіт, встановлених державними стандартами. Ці функції виконує Державний комітет зі стандартизації, метро­логії та сертифікації, атакож Міністерство охорони здоров'я.

Для вирішення покладених на них завдань органам державно­го контролю надані досить широкі повноваження. Посадові особи, які проводять контрольі нагляд на підприємствах, в організаціях та установах, мають право:

• забороняти чи призупиняти реалізацію, постачання чи ви­користання неперевіреної продукції;

• вимагати усунення виявлених порушень державних стан­дартів на стадії розробки, підготовки продукціїдо виготов­лення, зберц-ання, транспортування та утилізації;

90 І С.Й. Кравчук. Госполарське право України

— виносити постанови про застосування до суб'єктів госпо­дарської діяльності штрафів за порушення вимог держав­них стандартів; ' — забороняти реалізацію імпортної продукції і надання імпортних послуг, які не відповідають обов'язковим вимо­гам державного стандарту, та тих, що не пройшлидержав-ну реєстрацію. За порушення вимог державних стандартів суб'єкти госпо­дарської діяльності, відповідні контролюючі органи зобов'язані вилучити з обігу товари, продукти чи сировину, які не відповідають вимогам, здійснюють їх утилізацію та знищення за рахунок орга-нізації-решіізатора, що передбачається ст. 22 закону "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини ".

Для того, щоб не допустити продаж недоброякісної продукції чи товарів через роздрібну мережу чи використати таку продук­цію у технологічному процесі, отримувач перевіряє якість отри­маної продукції чи товарів. Метою перевірки є визначення відпо-відностіїївимогамнормативнихдокументів. Одночасно при прий­манні продукції перевіряється її маркування, комплектність, якість тари і пакувальних матеріалів.

Приймання продукції має декілька стадій:

1. Приймання продукції від транспортних органів.

2. Перевірка якості продукції.

3. Складення акта про результати перевірки.

4. Підписування акта особами, які приймали продукцію, а такожїхпредставниками.