Файл: книга міжнарод розрах Рудаківська.doc

5.8. Контроль за використанням і поверненням іноземних кредитів

Процедура супроводження встановлюється Положенням «Про супроводження кредитних проектів, фінансування яких здійснюється за рахунок іноземних кре­дитів, залучених державою або під державні гарантії». Вона включає:

•S контроль за цільовим використанням іноземного кредит)';

РОЗДІЛ 5. Кредитування 'Ювнішньоекоштічної діяльності по міжнародних кредитних пініях

S контроль за фінансовим становищем позичальника іноземного кредиту; S контроль за ефективністю використання іноземного кредиту.

Контроль за цільовим Контроль за цільовим викорис-

використанням іноземного кредиту танням іноземних кредитів, залуче- них державою або під державні га-

ранти (далі - іноземні кредити), здійснюється шляхом проведення перевірок:

• банками-агентами Кабінету Міністрів України, що виконують агентські (посе­ редницькі) функції під час залучення та використання іноземних кредитів юридичними особами-позичальниками (далі - позичальники);

• органами державної податкової служби;

• митними органами.

Для проведення відповідних перевірок позичальник у 10-денний термін від да­ти набуття чинності рішенням про надання державної гарантії (іноземного кредиту) в забезпечення зобов'язань цього позичальника надає митному органу за місцем оформлення товарів, що ввозитимуться на митну територію України, копії зовнішньоекономічних контрактів із специфікаціями до них, на фінансування яких використовуватиметься іноземний кредит, а банк-агент у зазначений термін подає Державній митній службі копію наданої державної гарантії за цим кредитом.

Митні органи з урахуванням черговості здійснення поставок товарів за цими контрактами та на підставі специфікацій до контрактів і документів, які підтверджу­ють надходження товарів (рахунків-фактур, проформ, актів приймання-передачі), перевіряють відповідність товарів, що надійшли за умовами контрактів, та інформу­ють банк-агент про результати перевірки.

Банк-агент після отримання митних декларацій від позичальника та інформації про результати перевірки від митних органів проводить відповідно до умов внутрішньої кредитної угоди перевірку фактичного оприбуткування товарів, отрима­них за даними бухгалтерської звітності позичальника (прибуткові ордери, баланси).

У разі виявлення в ході перевірок будь-яких розбіжностей банк-агент надсилає позичальнику запити щодо виявлених фактів та з урахуванням його пояснень інфор­мує Валютно-кредитну раду Кабінету Міністрів України з метою розгляду цього пи­тання та прийняття відповідних рішень.

Контроль за фінансовим становищем позичальника 1 Аналіз фінан-

свого становища

позичальника проводиться щоквартально:

• центральними органами виконавчої влади - щодо підприємств, які належать до сфери їх управління;

• Фондом державного майна - щодо підприємств, які перебувають у стадії при­ ватизації;

• банками-агентами - щодо інших позичальників.

Розрахункові та кредитні операції у зовнішньоекономічній діяльності підприємства

Звітність щодо фінансового становища позичальників за формами та у терміни, встановлені законодавством, щоквартально подається позичальниками відповідним контролюючим органам.

Перевірка проводиться шляхом порівняльного аналізу поточної звітності пози­чальника із звітністю за відповідні минулі періоди; визначення відповідності фак­тичних фінансових коефіцієнтів (співвідношення залучених коштів до власних, ліквідності, покриття тощо) коефіцієнтам, що були на дату проведення експертизи проекту, а також причин їхньої зміни (відповідні показники порівнюються також з аналогічними середніми показниками щодо відповідної галузі, оскільки такі зміни можуть стосуватися галузі в цілому).

Інформація про результати проведеного аналізу в 30-денний термін після закінчення звітного кварталу подається відповідним центральним органом виконав­чої влади, Фондом державного майна та банком-агентом у Міністерство фінансів.

У разі виявлення будь-яких порушень, диспропорцій та негативних тенденцій, які можуть призвести до невиконання умов кредитних угод щодо своєчасного пога­шення іноземного кредиту, Міністерство фінансів інформує про це Валютно-кре­дитну раду Кабінету Міністрів України.

Контроль за ефективністю Контроль за ефективністю викорис- використання іноземних кредитів тання іноземних кредитів здійснюється щоквартально центральними органами

виконавчої влади. Для забезпечення контролю за реалізацією проекту позичальник подає центральному органз' виконавчої влади відповідно до галузі копії останньої анкети позичальника з усіма додатками до неї, а також копії зовнішньоекономічних контрактів із специфікаціями до них, на фінансування яких залучається іноземний кредит, а також графік реалізації кредитного проекту із щоквартальним розподілом виконання фізичних робіт та їх фінансування.

Позичальник протягом 15 днів після закінчення звітного кварталу інформує центральний орган виконавчої влади відповідно до галузі, а також Мінекономіки і Міністерство фінансів про зазначені в анкеті та додатках до неї показники.

Контроль здійснюється шляхом порівняння показників, а також визначення при­чин невідповідності стану реалізації кредитного проекту запланованому. Результати аналізу центральні органи виконавчої влади відповідно до галузі подають у 10-денний термін у Мінекономіки.

Валютно-кредитна рада Кабінету Міністрів України у разі потреби приймає рішення про створення робочої комісії у складі представників Департаменту міжна­родного розвитку та європейської інтеграції, Мінфіну, Державної податкової адміністрації, Мінекономіки, банку-агента, центральних органів виконавчої влади відповідно до галузі для проведення комплексної перевірки позичальника. Про ре­зультати перевірки Валютно-кредитна рада інформує Кабінет Міністрів України для прийняття відповідних рішень.

Кабінет Міністрів України за поданням Департаменту міжнародного розвитку та європейської інтеграції затверджує заключний звіт щодо реалізації проекту.

РОЗДІЛ 5. Кредитування гювнішньоеконоличної діяльності по міжнародних кредитних лініях 247

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Обгрунтуйте необхідність кредитування українських підприємств за іноземни­ ми кредитними лініями.

2. Побудуйте алгоритм механізму кредитування під гарантії Кабінету Міністрів України.

3. Дайте порівняльний аналіз основних валютно-фінансових умов кредитів за різними кредитними лініями (на прикладі 2-3).

1. Як би ви оцінили доцільність кредитування за кредитними лініями?

4. Якби ви були керівником (або фінансовим директором) фірми, чи скористалися б ви кредитом, наданим іноземним банком? Яким і чому?

2. Які документи позичальник повинен подати для отримання кредиту?

5. На які цілі Укрексімбанк спільно з МБРР надає кредити українським підпри­ ємствам ?

6. В які терміни може здійснюватись кредитування за рахунок коштів кредитної лі­ нії МБРР?

7. Яким вимогам повинні задовольняти українські позичальники для отримання кредиту від МБРР?

8. У який спосіб Укрексімбанк та МБРР запобігають ризикам неповернення кре­ дитів? Що може виступати предметом забезпечення зобов'язань позичальника?

3. В які терміни здійснюється погашення заборгованості позичальником?

9. Які додаткові платежі стягуються з позичальника за користування кредитною лінією МБРР?

4. Чим відрізняється програма кредитування від грантового фінансування?

5. На які цілі можна використати кошти гранту?

6. Проаналізуйте процедуру банківської експертизи проектних рішень.

7. Як саме здійснюється банківський нагляд за використанням кредитних коштів?

10. Які види виробництв не можуть бути профінансовані кредитними лініями іно­ земних банків і фондів?

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України «Про режим іноземного інвестування» від 19.03.96 р.

2. Закон України « Про вступ України до міжнародного валютного фонду, Міжна­ родного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій».

3. Декрет Кабінет}' Міністрів України від 17 березня 1993 року № 25-93 «Про на­ дання державних гарантій щодо іноземних кредитів, які надаються Україні відповідно до міжнародних договорів».

Розрахункові та кредитні операції у зовнішньоекономічній діяльності підприємства

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 2 вересня 1996 р. № 1027 «Про га­ рантії Кабінету Міністрів України за іноземними кредитами».

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1995 р. № 655 «Про додат­ кове забезпечення гарантій або інших зобов'язань Уряду України, які надаються іноземним кредиторам щодо погашення кредитів в іноземній валюті, що залуча­ ються українськими юридичними особами».

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1995 р. № 234 «Про пріори­ тетні напрями використання іноземних кредитів».

7. Постанова Кабінет}' Міністрів України від 5 травня 1997 р. № 414 «Про впоряд­ кування, залучення і використання іноземних кредитів, повернення яких гаран­ тується Кабінетом Міністрів України, вдосконалення систем залучення зовнішніх фінансових ресурсів та обслуговування зовнішнього державного боргу».

8. Постанова Кабінету Міністрів України від 6 січня 1999 р. № 23 «Про заходи що­ до здійснення контролю за цільовим та ефективним використанням іноземних кредитів, залучених державою або під державні гарантії".

9. Бровков С. М., Руденко Л. В. Вапютно-фінансові механізми в міжнародному бізнесі: світовий досвід і українська практика. - К.: ТОВ Агентство «Україна», 2001. - 380 с.

10. Медолиз М. М., Рибак В. В., Дзюбак І. М., Вороніна О. С. Іноземні експортні кредити: Посібник для українського позичальника. - К., 1999. - 98 с.

11. Руденко Л. В. Залучення зовнішніх кредитів як фактор формування інфраструк­ тури промисловості та економічної стабілізації України. Економіка: проблеми теорії та практики // Міжвузівський зб. наук, праць. - Вип. 24. - Дніпропет­ ровськ: Наука і освіта, 2000. -С. 3-10.

12. Руденко Л. В. Організація міжнародних кредитно-розрахункових операцій в бан­ ках: Навч.посібник. - Полтава: РВВ ПКІ, 1999. 235 с.