Файл: книга міжнарод розрах Рудаківська.doc

.. Оскільки виторг від експортних операцій резидентів підлягає зарахуванню на їхні рахунки в банках у законодавчо встановлені терміни, то відлік таких термінів банк починає з наступного календарного дня після оформлення вантажної митної декларації (за договорами консигнації - після оформлення попередньої вантажної митної декларації відповідно до митного режиму «Експорт при ордерних постачан­нях») або підписання акту (іншого документа) про виконання робіт, надання послуг. У останньому випадку за наявності декількох документів з різними датами підпи­сання банк із метою контролю використовує той із документів, що підтверджує фак­тичне виконання робіт або надання послуг відповідно до умов зовнішньоеко­номічного договору і який підписаний раніше за інші документи.

48 Розрахункові та кредитні операції у зовнішньоекономічній діяльності підприємства

Експортна операція знімається із контролю уповноваженим банком після зара­хування виторгу по такій операції (або її частини - у випадку здійснення обов'язко­вого продажу) на поточний рахунок резидента.

Відлік законодавче встановлених термінів розрахунків за імпортними опе­раціями резидентів банк починає з наступного календарного дня після здійснення авансового платежу, виставлення векселя на користь постачальника імпортованих товарів, а у випадку застосування акредитивної форми розрахунків - з моменту здійснення банком платежу (списання коштів з рахунків банку) на користь нерези­дента. Імпортна операція резидента знімається з контролю банком після пред'явлен­ня резидентом акта або іншого документа, що свідчить про постачання нерезиден­том продукції (виконання робіт, одержання послуг), що раніше оплачена резиден­том. У випадку одержання резидентом послуг від міжнародних інформаційних сис­тем і міжнародних платіжних систем для підтвердження факту їх одержання вико­ристовуються відповідні договори, рахунки на оплату послуг, документи, що фор­мує платіжна система після здійснення розрахунків тощо.

Якщо на рахунок резидента повертаються кошти, раніше перераховані нерези­денту за імпортним договором, у зв'язку з тим що виконання нерезидентом до­говірних зобов'язань неможливе цілком або частково, резидент самостійно передає банкові, який за дорученням резидента здійснював таке перерахування, копії доку­ментів, що однозначно підтверджують повернення коштів. Ця умова стосується ви­падків, коли зазначені кошти повертаються на рахунок резидента, що знаходиться в іншому банку.

При цьому відповідальність за порушення цієї умови покладається на резидента.

Варто мати на увазі, що у випадку, коли умовами зовнішньоекономічного дого­вору (експортного або імпортного) передбачене постачання товарів в Україну або здійснення авансового платежу на користь нерезидента відбувається в декілька етапів, то банк здійснює контроль за термінами розрахунків окремо за кожним фак­том здійснення постачання товарів або авансового платежу.

Далі розглянемо порядок здійснення контролю банками за проведенням рези­дентами лізингових операцій.

Об'єкт лізингу має бути поставлений в Україну протягом 90 календарних днів з моменту здійснення резидентом авансового платежу, виставлення векселя або здійснення платежу на користь нерезидента при використанні акредитивної форми розрахунків.

При вивозі об'єкта лізингу з України останній лізинговий платіж має надійти в Ук­раїну не пізніше 90 календарних днів з дати оформлення вантажної митної декларації.

Якщо законодавче встановлені терміни порушені при проведенні розра­хунків між лізингодавцем і продавцем об'єкта лізингу, один із яких є резиден­том, а інший - нерезидентом і які є сторонами багатостороннього договору лізингу за участю лізингодавця, лізингоотримувача і продавця об'єкта лізингу, то контроль за такою операцією здійснюється банком у порядку, аналогічному контролю по експортно-імпортних операціях.

Проте, якщо відповідно до лізингового договору резидент передає майно в

РОЗДІЛ 1. Економічні та правові основи розрахункових і кредитних операцій у зовнішньоекономічній

діяльності підприємства 49

лізинг нерезиденту без його вивозу за межі митної території України, то в цьому ви­падку банк не здійснює контроль за розрахунками по такій операції. До речі, банк не здійснює контроль за розрахунками й у відношенні експортної операції резиден­та, по якій продукція не вивозиться за межі митної території України.

Відлік банком законодавче встановлених термінів у випадку, коли резидент є лізингоотримувачем, починається так само, як і при імпортній операції: банк знімає зазначену операцію з контролю після надання резидентом документа, що свідчить про поставку нерезидентом об'єкта лізингу.

Якщо ж резидент є лізингодавцем, то банк починає відлік законодавче встанов­лених термінів з наступного календарного дня після оформлення вантажної митної декларації на об'єкт лізингу. З контролю така операція знімається банком після за­рахування останнього лізингового платежу (або його частини - у випадку здійснен­ня обов'язкового продажу) на поточний рахунок резидента-лізингодавця.

Розглянемо порядок отримання резидентами ліцензій на продовження законо­давче встановлених термінів розрахунків за експортними, імпортними і лізингови­ми операціями.

Для одержання ліцензії резидент повинний подати в центральний апарат Національного банку України заяву про продовження термінів розрахунків і відповідне рішення Кабінету Міністрів України. Центральний апарат Національно­го банку України розглядає подані документи протягом 20 днів з моменту їх одер­жання і видає резидентові ліцензію або відмову з позначенням її причин. Якщо ре­зидент подав зазначені документи в центральний апарат Національного банку Ук­раїни протягом 12 робочих днів з дати виникнення порушення, то законодавче вста­новлені терміни розрахунків за експортними, імпортними і лізинговими операціями резидентів або терміни, встановлені відповідно до раніше виданих ліцензій за таки­ми операціями, продовжуються з дня виникнення порушення. В іншому випадку термін розрахунків продовжується з дати подання документів, необхідних для одер­жання ліцензії.

Наведемо деякі роз'яснення щодо порядку розрахунків за окремими зовнішньо­економічними операціями.

Наприклад, для здійснення резидентом операцій з перерахування валютних коштів за межі України у вигляді вступних або членських внесків в іноземні уста­нови або організації резидентам-юридичним особам, що є членами міжнародних організацій, необхідно одержати відповідну разову індивідуальну ліцензію Національного банку України.

Вимоги, що були раніше розглянуті, не поширюються на операції із залучення резидентом кредиту в іноземній валюті від нерезидента, оскільки кредит в іно­земній валюті не є валютною виручкою резидента і штрафні санкції за неотриман­ня кредиту протягом 90 календарних днів з моменту підписання кредитного догово­ру застосовуватися не можуть.

Що ж до порядку здійснення виплат резидентом нерезидентові за використання ав­торських і суміжних прав, то основним документом для здійснення розрахунків з авто­ром-нерезидентом за використання твору є угода між іноземним правовласником

4-2-2328

50 Розрахункові та кредитні операції у зовнішньоекономічній діяльності підприємства

і українським користувачем. В угоді повинні бути передбачені сума авансу, терміни її перерахування в конкретній валюті й умови остаточного розрахунку.

Законодавче регулювання розрахунків і У розрахунках між резидентами і у готівковій іноземній валюті нерезидентами в межах торгового обо- роту використовується як засіб плате-

жу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються тільки через уповноважені банки.

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається підприємству для прове­дення розрахунків у межах чинного законодавства України в безготівковій і готівковій іноземній валюті при здійсненні поточних операцій, визначених чинним законодавством України, і для погашення заборгованості по кредитах в іноземній валюті.

З поточного рахунку в іноземній валюті юридичних осіб-резидентів за розпоря­дженням власника рахунку можуть здійснюватися такі операції з готівковою іно­земною валютою:

•S виплата готівкою для оплати праці робітникам-нерезидентам, які працюють в

Україні за контрактом (договором);

S виплата готівкою або платіжними документами робітникам на службові відрядження при виїзді за кордон, на експлуатаційні витрати, пов'язані з об­слуговуванням транспортних засобів за кордоном, представницькі витрати за кордоном відповідно до чинного законодавства України; S виплата готівкою на експлуатаційні потреби для виконання обов'язків перед капітаном судна, що належить судновласнику-нерезиденту, за контрактом (договором, угодою) на здійснення агентських послуг, укладених відповідно до Кодексу торгового мореплавства;

•S виплата готівкою фізичним особам коштів, отриманих адвокатськими й іншими компаніями-резидентами з-за кордону за дорученням фізичних осіб -по справах, що знаходяться у використанні цих компаній відповідно до їхньої статутної діяльності і ліцензії на відповідну діяльність (виплати валюти готівкою фізичним особам здійснюються через уповноважений банк, у якому відкритий поточний рахунок юридичної особи-резидента (посередника));

S виплата готівкою фізичним особам-резидентам за використання їхніх творів за кордоном (здійснюється юридичними особами-резидентами, що мають відповідні на це повноваження відповідно до чинного законодавства України, за рахунок коштів, отриманих з-за кордону);

S виплата готівкою для сплати державного збору відповідно до чинного законо­давства України.

Уповноважений банк може приймати як платіж за товари від повноважного представника юридичної особи-нерезидента в касу банку (для подальшого зараху­вання на розподільчий рахунок в іноземній валюті резидента) готівкову вільно кон­вертовану валюту в сумі до 10 000 доларів США або в еквіваленті цієї суми в іншій, вільно конвертованій валюті за офіційним обмінним курсом, встановленим

РОЗДІЛ І. Економічні та правові основи розрахункових і кредитних операцій у зовнішньоекономічній

діяльності підприємства 51

Національним банком України на день зарахування коштів, за наявності:

S експортного договору, в якому передбачена повна або часткова оплата в готівковій іноземній валюті (загальна сума, прийнята за одним договором, не може перевищувати 10 000 доларів США);

/ оригіналу митної декларації про ввезення нерезидентом в Україну іноземної валюти і довідки банку-нерезидента про зняття іноземної валюти з рахунку нерезидента. У митній декларації і на довідці банку робиться позначка про за­рахування готівкової іноземної валюти на рахунок (копія митної декларації, довідка банку-нерезидента і дані паспорту нерезидента (або документа, що його заміняє) залишаються в уповноваженому банку);

S повноважень, наданих фізичній особі-нерезиденту юридичною особою-нере­зидентом відповідно до умов контракту.

Готівкова іноземна валюта, отримана юридичними особами-резидентами або представництвами юридичних осіб-нерезидентів в уповноваженому банку, викори­стовується винятково на ті цілі, на які вона отримана. На власників рахунків відповідно до чинного законодавства України покладається відповідальність за цільове використання цих засобів.

Якщо залишки іноземної валюти залишаються в неробочий час доби в касах тих суб'єктів підприємницької діяльності, яким дозволяється використовувати готівкову іноземну валюту як засіб платежу або як заставу, то уповноважений банк установлює ліміт зазначених залишків іноземної валюти в касі (у розрахунок ліміту каси не включаються кошти, що спрямовуються на виплату заробітної плати, і кош­ти на відрядження). Понадлімітні залишки готівкової іноземної валюти підлягають повній інкасації в установах уповноважених банків і зарахуванню на розподільчий рахунок в іноземній валюті юридичної особи-резидента. Якщо суб'єкти підпри­ємницької діяльності працюють цілодобово, то закінченням робочого дня вва­жається початок операційного дня банку, в якому вони обслуговуються.

Якщо юридичні особи-резиденти працюють у вихідні й святкові дні, то вони можуть перевищувати встановлені ліміти залишку іноземної валюти в касі з обов'язковою інкасацією понадлімітних залишків в установи уповноваженого бан­ку не пізніше наступного робочого дня банку.

Використання на території України готівкової іноземної валюти як засобу пла­тежу дозволяється у випадку відсутності у фізичних осіб-нерезидентів або рези­дентів засобів у грошовій одиниці України і неможливості здійснення валютно-обмінних операцій через пункт обміну іноземної валюти в деяких визначених ви­падках (див. нижче) на території митниць, вокзалів, аеропортів, портів, готелів і в деяких інших випадках. При цьому при визначенні ціни товару і вартості наданих послуг використовується офіційний обмінний курс грошової одиниці України, вста­новлений НБУ на день здійснення платежу. Ці операції здійснюються відповідно до вимог Закону України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживача­ми в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» у редакції Закону України від 06.06.96 р. № 227/96-ВР, із змінами і доповненнями.