Файл: Руденко Л. Міжнар. кред-розрах. операції-2част.doc

Таблиця 5.18

УТОЧНЕННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ПОДОВЖЕННЯ ТЕРМІНУ ІНКАСАЦІЇ

Дані табл. 5.18 підтверджують висновки, сформульовані на підставі даних табл. 5.17 Водночас, використання нового терміну інкасації постійними покупцями призводить до суттєвого зрос­тання витрат на покриття приросту загальної дебіторської забор­гованості (560 тис. — 160 тис. = 400 тис), а відтак, зменшує ве­личину чисто прибутку (від 1,04 млн до 0,64 млн евро).

Отже, нормативи кредитоспроможності доцільно знижувати подовженням терміну інкасації до того часу, доки чистий прибу­ток від збільшення обсягу продаж усім категоріям покупців (по­стійним і новим) буде величиною позитивною.

У той же час, оскільки корпорація бере на себе ризик за кре­дитами нижчої якості, відповідно зростає і ризик зменшення по­току готівки. Зростання такого ризику виявляється переважно в додаткових втратах за безнадійними боргами.

Моделюючи оптимальний рух грошових коштів, необхідно, безумовно, враховувати ймовірність додаткових збитків від без­надійних боргів. У цьому випадку ситуацію бажано диференцію­вати на можливі варіанти, коли з подальшим збільшенням термі­ну інкасації середній відсоток безнадійних боргів залишиться на тому самому рівні або зросте, враховуючи нижчу платоспромож­ність нових покупців. У дослідженнях відомого фінансиста Ван Хорна застосовується саме такий підхід, що, безперечно, обме­жує можливість вибору найбільш оптимальної кредитної політики.

Отже, спираючись на проведені в попередніх таблицях розра­хунки, проведемо додаткові дослідження впливу ризику непове­рнення фірмового кредиту на чистий прибуток за умови подов­ження середнього терміну інкасації. В табл. 5.19 наводяться розрахунки за різними можливим варіантами кредитної політики, виходячи з припущення стабільності (варіанти 1, 2) та збільшен­ня пропорційно терміну інкасації (варіанти 3, 4) ризику неповер­нення боргу.

Проаналізувавши виконані розрахунки, виявляємо певну за­лежність між величиною чистого прибутку та втратами за безна­дійними боргами, яка може бути визначена так:

• втрати за безнадійними боргами впливають на величину чи­стого прибутку корпорації, зменшуючи його;

• подовження терміну інкасації збільшує кількість покупців із низькою платоспроможністю, що підвищує ризик неповернення кредиту і, відповідно, зменшує обсяг чистого прибутку міжнаро­дної компанії;

• найбільший прибуток приносить поєднання політики по­довження періоду інкасації платежів по продажах у кредит із під­вищеними вимогами до платоспроможності покупця та оцінки його фінансового стану і потенційного банкрутства.

Поряд із подовженням терміну інкасації фірма повинна праг­нути до прискорення виплати дебіторської заборгованості та уникнення втрат від безнадійних боргів. Одним із інструментів для вирішення цієї проблеми є застосування торговельної знижки для довгострокових платежів. Однак у цьому випадку необхідно чітко визначитися, чи буде прибуток від прискорення інкасації перевищувати витрати на додаткову знижку. Отже, виникає по­треба сформувати дисконтну політику міжнародної фірми.

Розрахунки, наведені в табл. 5.20, свідчать, що застосування дисконтної політики— доцільне в тому випадку, коли розмір прибутку від використання додатково вивільнених коштів вна­слідок прискорення інкасації перевищуватиме витрати на засто­сування дисконту. Водночас, величина дисконту може варіюва­тися залежно від бажаного зростання прибутку.

Таблиця 5.20

ФОРМУВАННЯ дисконтної політики ФІРМИ

(«3/20, неї 45»)

Щоб максимізувати прибуток, одержуваний внаслідок прове­дення кредитної та інкасаційної політики, фірма повинна одноча­сно змінювати свою стратегію в тій і іншій сфері, поки не досяг­не оптимального рішення. Це рішення визначить найкращу комбінацію нормативів кредитоспроможності, термінів кредиту, стратегії знижок, особливих умов і рівня витрат по інкасації.

Важко оцінити збільшення попиту і затримки інкасації, що можуть супроводжувати зниження нормативів кредитоспромож­ності. Проте керівництво міжнародної фірми повинне дати оцін­ку цим зв'язкам, якщо йому потрібно реально оцінити нинішню політику.

Установивши умови реалізації, які повинні бути запропонова­ні, фірмі варто розглянути окремі кредитні заявки й оцінити імо­вірність безнадійного боргу і затримки платежу. Процедура оці­нювання кредитоспроможності містить у собі три взаємозалеж­них кроки: одержання інформації про фірму, що зробила заявку на кредит; аналіз інформації з метою визначення її кредитоспро­можності і винесення рішення щодо надання кредиту.

Якщо є імовірність повторних продаж, то недоцільно оціню­вати можливість надання кредиту за кожною заявкою. Одним зі способів прискорення цієї процедури є установлення кредитної лінії. Кредитна лінія — максимальний розмір заборгованості, яку фірма допускає в будь-який момент. По суті, вона являє собою максимальний ризик, який є допустимим для компанії. Установ­лення кредитної лінії прискорює процедуру відвантаження това­рів, але лінію варто періодично переоцінювати, щоб вчасно реа­гувати на зміну рахунка. Те, що було достатнім ризиком сьогодні, може бути більш-менш задовільним через рік. Незва­жаючи на ретельно продуману процедуру кредитування, завжди є особливі випадки, до яких погрібно підходити індивідуально. До того ж фірма може прискорити роботу, чітко визначивши плато­спроможність позичальника

Певний інтерес являє і поява нових форм кредиту, спеціально призначених для переказу ресурсів у рамках міжнародної фірми. Останніми роками поширилися безвідсоткові внутрішньофірмові кредити. Ця форма, що практично не зустрічалася раніше в дія­льності приватних компаній (безвідсоткові позики зазвичай на­даються державою чи благодійними фондами), виявилася дуже зручною для міжнародних корпорацій. Вона нейтральна з погля­ду балансу, тобто після повернення кредиту в балансі фірми все виглядає так, начебто кредит узагалі не надавався. Невипадково і термін у цих кредитів своєрідний — звичайно вони видаються на 364 дні (усього лише на день менше від річного терміну) з тим розрахунком, щоб і видача, і повернення коштів потрапили в один річний звіт. За допомогою подібних «юридично не існую­чих» кредитів міжнародна компанія вільно переміщує кошти з країни в країну, уникаючи звинувачень в ухиленні від податків, порушенні валютних обмежень і т. д.

Внутрішньофірмові короткострокові позики можуть надава­тись у вигляді:

• прямого міжнародного фірмового кредиту;

• компенсаційного внутрішньофірмового кредиту;

• паралельного внутрішньофірмового кредиту.

Головний фінансовий директор повинен оцінити можливість і прийнятність одного із запропонованих варіантів короткостроко­вого внутрішньофірмового фінансування:

• пряме міжнародне внутрішньофірмове фінансування поля­гає в тому, що головна компанія надає тимчасово вільні кошти своїй дочірній компанії. Дані кредити оформлюються простим векселем і надаються за ставкою відсотка, близького до ринково­го або дещо нижчого;

• при компенсаційному внутрішньофірмовому кредиті мате­ринська фірма розміщує цільові фонди на терміновий депозит у банк своєї країни з умовою передачі цих коштів дочірній компа­нії. Банк використовує свою філію за кордоном для перекредиту-вання отриманих від головної компанії грошей дочірній компанії в іншій країні;

• при паралельному внутрішньофірмовому кредиті учасники угоди надають один одному позики у валюті своєї країни на обу­мовлений проміжок часу. Всі угоди, пов'язані з кредитуванням, проводяться поза рамками міжнародного валютного ринку.

Ключові терміни

Міжнародний кредит; фінансовий кредит; комерційний кре­дит; фірмовий кредит; вексельний кредит; обліковий кредит; овердрафт; акцептний кредит; рамбурсний кредит; факторинг; форфейтинг; лізинг; відсоткова ставка; прихований відсоток; кредитна справа позичальника; кредитна угода; кредитна лінія; кредитний аналіз; ризик неповернення кредиту; бізнес-ризик; за­става; рейтинг; кредитор; позичальник; гарант; фактор; фор-фейтер; лізингодавець; лізингоотримувач.

Питання для самоконтролю

1. Чим зумовлене виникнення міжнародного кредиту?

2. Які функції виконує міжнародний кредит?

3. Що означає поняття «середній термін кредиту»?

4. Що таке грант-елемент? Як його розраховують?

5. Які форми міжнародних кредитів вам відомі?

6. Дайте стислу характеристику окремих форм міжнародних кредитів.

7. Назвіть види комерційного кредиту.

8. Поясніть значення овердрафту.

9. У чому полягає відмінність акцептного кредиту від акцепт-но-рамбурсного?