Файл: Руденко Л. Міжнар. кред-розрах. операції-2част.doc

Державні податкові інспекції вправі за результатами перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню.

У випадку коли в строки, встановлені для сплата пені за по­рушення порядку розрахунків у зовнішньоекономічній діяльнос­ті, резидент не вносить на відповідний розділ бюджетної класи­фікації зазначені платежі, органи державної податкової служби здійснюють стягнення пені в примусовому порядку.

Слід відзначити, що розрахунки за експортно-імпортними операціями в національній валюті здійснюються резидентами України в такому самому порядку. А це означає, що на такі опе­рації також розповсюджується строк 90 календарних днів, а та­кож встановлено порядок нарахування і стягнення пені за пору­шення строків розрахунків за такими операціями.

У випадку коли встановлені строки розрахунків за експортно-імпортними операціями порушені резидентами по договорах, які передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, оперативний і фінансовий лізинг, поставку складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, Національ­ний банк може видавати таким суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності індивідуальну ліцензію на продовження цих строків.

Обов'язковою умовою для отримання ліцензії є наявність від­повідного рішення Кабінету Міністрів України про належність зовнішньоекономічного договору резидента до зазначених дого­ворів, а саме:

• До операцій резидентів, які здійснюються під час виконання договорів виробничої кооперації, відносяться операції щодо по­ставки сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запасних частин, за­готовок напівфабрикатів, комплектуючих та інших виробів галу­зевого і міжгалузевого призначення, які технологічно взаємопо­в'язані і необхідні для спільного виготовлення кінцевої продук­ції, а також операції щодо виконання послуг з проектних і ремон­тних робіт, технічного обслуговування і здійснення технологіч­них операцій.

• До операцій резидентів, які здійснюються під час виконання договорів консигнації, відносяться операції з реалізації товарів, відповідно з якими одна сторона (консигнатор) зобов'язується за дорученням іншої сторони (консигнанта) протягом визначеного часу (строку угоди консигнації) за обумовлену винагороду про­дати із консигнаційного складу від свого імені товари, які нале­жать консигнанту.

• До операцій резидентів, які здійснюються під час виконання договорів комплексного будівництва, належать операції з вико­нання проектних і проектно-пошукових робіт, передачі ноу-хау в галузі будівництва і виробництва будівельних матеріалів, конс­трукцій, виконання будівельних, спеціальних і будівельно-монтажних робіт, у тому числі під час виконання договорів про реалізацію проектів за схемою «будувати—експлуатувати—пе­редавати (ВиіИ-ОрегаІе-Тгапвґег)», здійснення шеф-монтажу і ав­торського нагляду в будівництві, виконання пусконалагоджува­льних і гарантійних робіт і послуг, а також поставки машин і механізмів, матеріалів, обладнання, будівельних конструкцій і матеріалів для виконання вказаних робіт.

• До операцій резидентів, які здійснюються під час виконання договорів поставки складних технічних виробів, відносяться опе­рації щодо поставки обладнання частинами або поставки склад­них технічних виробів, які потребують установки, монтажу, на­лагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також поставки складних технічних виробів, строк виготовлення і транспортування яких перевищує 90 днів.

• До операцій резидентів, які здійснюються під час виконання договорів поставки товарів спеціального призначення, відносять­ся операції щодо поставки продукції згідно з перелікою, який ви­значається Кабінетом Міністрів України.

• До операцій резидентів, які здійснюються під час виконання договорів оперативного і фінансового лізингу (у формі міжнаро­дного лізингу), відносяться операції, визначені пунктом 1 статті З Закону України «Про лізинг».

Висновки відносно обґрунтування причин перевищення стро­ків, вказаних у статтях 1 і 2 Закону України «Про порядок здійс­нення розрахунків в іноземній валюті», надаються за зовнішньо­економічними контрактами відповідними галузевими міністер­ствами в десятиденний термін із моменту подачі резидентом до­кументів для розгляду. У випадку надання позитивного висновку міністерство або інший центральний орган виконавчої влади по­дає у встановленому порядку проект відповідного рішення Кабі­нету Міністрів України з обґрунтуванням періоду можливого пе­ревищення терміну розрахунків. Рішення Кабінету Міністрів Украї­ни щодо договорів міжнародного лізингу, за якими лізингодав-цем є резидент, приймаються до початку передачі нерезиденту майна (об'єкта лізингу).

Таким чином визначається не лише порядок одержання рези­дентами індивідуальних ліцензій на продовження термінів розра­хунків по зовнішньоекономічних договорах за наявності відпові­дних висновків уповноважених міністерств і відомств, а й поря­док здійснення уповноваженими банками контролю за дотриман­ням резидентами встановлених законодавством термінів розра­хунків за такими договорами.

Оскільки виторг по експортних операціях резидентів підлягає зарахуванню на їхні рахунки в банках у законодавчо встановлені терміни, то відлік таких термінів банк починає з наступного ка­лендарного дня після оформлення вантажної митної декларації (за договорами консигнації— після оформлення попередньої ва­нтажної митної декларації відповідно до митного режиму «Экс­порт при ордерних постачаннях») або підписання акта (іншого документа) про виконання робіт, надання послуг. У останньому випадку за наявності декількох документів із різними датами під­писання банк із метою контролю використовує той з документів, що підтверджує фактичне виконання робіт або надання послуг відповідно до умов зовнішньоекономічного договору і який під­писаний раніше від інших документів.

Експортна операція знімається уповноваженим банком із кон­тролю після зарахування виторгу за такою операцією (або її час­тиною — у випадку здійснення обов'язкового продажу) на пото­чний рахунок резидента.

Відлік законодавчо встановлених термінів розрахунків за імпо­ртними операціями резидентів банк починає з наступного кален­дарного дня після здійснення авансового платежу, виставлення ве­кселя на користь постачальника імпортованих товарів, а у випадку застосування акредитивної форми розрахунків — із моменту здій­снених банком платежу (списання коштів із рахунків банку) на ко­ристь нерезидента. З контролю імпортну операцію резидента зні­має банк після пред'явлення резидентом акта або іншого доку­мента, що свідчить про постачання нерезидентом продукції (вико­нання робіт, одержання послуг), яка раніше оплачена резидентом. У випадку одержання резидентом послуг від міжнародних інфор­маційних систем і міжнародних платіжних систем для підтвер­дження факту їхнього одержання використовуються відповідні до­говори, рахунки на оплату послуг, документи, що формує платіж­на система після здійснення розрахунків, тощо.

Якщо на рахунок резидента повертаються кошти, раніше пе­рераховані нерезиденту за імпортним договором, у зв'язку з тим що виконання нерезидентом договірних зобов'язань неможливе цілком або частково, резидент самостійно передає банку, який за дорученням резидента здійснював таке перерахування, копії до­кументів, що однозначно підтверджують повернення коштів. Ця умова стосується випадків, коли зазначені кошти повертаються на рахунок резидента, який знаходиться в іншому банку.

При цьому відповідальність за порушення цієї умови поклада­ється на резидента.

Варто мати на увазі, що у випадку, коли умовами зовнішньо­економічного договору (експортного або імпортного) передбаче­не постачання товарів в Україну або здійснення авансового пла­тежу на користь нерезидента в декілька етапів, то банк здійснює контроль за термінами розрахунків окремо по кожному факту здійснення постачання товарів або авансового платежу.

Далі розглянемо порядок здійснення контролю банками за проведенням резидентами лізингових операцій.

Об'єкт лізингу повинен бути поставлений в Україну протягом 90 календарних днів із моменту здійснення резидентом авансово­го платежу, виставлення векселя або здійснення платежу на ко­ристь нерезидента при використанні акредитивної форми розра­хунків.

При вивезенні об'єкта лізингу з України останній лізинговий платіж повинен надійти в Україну не пізніше ніж через 90 кален­дарних днів із дати оформлення вантажної митної декларації.

Якщо законодавчо встановлені терміни порушені при прове­денні розрахунків між лізингодавцем і продавцем об'єкта лізин­гу, один із яких є резидентом, а інший — нерезидентом і які є сторонами багатостороннього договору лізингу при участі лізин-годавця, лізингоотримувача і продавця об'єкта лізингу, то конт­роль за такою операцією здійснює банк у порядку, аналогічному контролю за експортно-імпортними операціями.

Проте якщо, відповідно до лізингового договору, резидент пе­редає майно в лізинг нерезиденту без його вивезення за межі ми­тної території України, то в цьому випадку банк не здійснює кон­тролю за розрахунками по такій операції. До речі, банк не здій­снює контроль за розрахунками й у відношенні експортної опе­рації резидента, по якій продукція не вивозиться за межі митної території України.

Відлік банком законодавчо встановлених термінів у випадку, коли резидент є лізингоотримувачем, починається так само, як і при імпортній операції: банк знімає зазначену операцію з конт­ролю після надання резидентом документа, що свідчить про по­ставку нерезидентом об'єкта лізингу.

Якщо ж резидент є лізингодавцем, то банк починає відлік за­конодавчо встановлених термінів з наступного календарного дня після оформлення вантажної митної декларації на об'єкт лізингу. З контролю таку операцію знімає банком після зарахування останнього лізингового платежу (або його час тини — у випадку здійснення обов'язкового продажу) на поточний рахунок резиде­нта лізингодателя.

Розглянемо порядок отримання резидентами ліцензій на про­довження законодавчо встановлених термінів розрахунків за екс­портними, імпортними і лізинговими операціями.

Для одержання ліцензії резидент повинен подати в централь­ний апарат Національного банку України заяву про продовження термінів розрахунків і відповідне рішення Кабінету Міністрів України. Центральний апарат Національного банку України роз­глядає подані документи протягом 20 днів ІЗ моменту їх одер­жання і видає резидентові ліцензію або відмову і позначенням її причин. Якщо резидент подав зазначені документи в централь­ний апарат Національного банку України протягом 12 робочих днів із дати виникнення порушення, то законодавчо встановлені терміни розрахунків за експортними, імпортними і лізинговими операціями резидентів або терміни, установлені відповідно до раніше виданих ліцензій за такими операціями, продовжуються з дня виникнення порушення. В іншому випадку термін розрахун­ків продовжується з дати подання документів, необхідних для одержання ліцензії.

Наведемо деякі роз'яснення щодо порядку розрахунків за окремими зовнішньоекономічними операціями.

Наприклад, для здійснення резидентом операцій щодо перера­хування валютних коштів за межі України у вигляді вступних або членських внесків в іноземні установи або організації резиден­там — юридичним особам, що є членами міжнародних організа­цій, необхідно одержати відповідну разову індивідуальну ліцен­зію Національного банку України.

Вимоги, розглянуті, раніше не поширюються на операції по залученню резидентом кредиту в іноземній валюті від нерезиден­та, оскільки кредит в іноземній валюті не є валютною виручкою резидента, і штрафні санкції за неотримання кредиту протягом 90 календарних днів із моменту підписання кредитного договору за­стосовуватися не можуть.

Що ж стосується порядку здійснення виплат резидентом нере­зидентові за використання авторських і суміжних прав, то основ­ним документом для здійснення розрахунків з автором-нерези­дентом за використання твору є угода між іноземним правовлас-ником та українським користувачем. В угоді повинні бути перед­бачені сума авансу, терміни її перерахування в конкретній валюті й умови остаточного розрахунку.

Законодавче регулювання розрахунків у готівковій іноземній валюті

У розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах тор­гового обороту використовується як засіб платежу іноземна ва­люта. Такі розрахунки здійснюються тільки через уповноважені банки.

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається підпри­ємству для проведення розрахунків у межах чинного законодав­ства України в безготівковій і готівковій іноземній валюті при здійсненні поточних операцій, визначених чинним законодавст­вом України, і для погашення заборгованості за кредитами в іно­земній валюті.

З поточного рахунка в іноземній валюті юридичних осіб — резидентів за розпорядженням власника рахунка можуть здійс­нюватися такі операції з готівковою іноземною валютою:

• виплата готівкою для оплати праці робітникам-нерезиден-там, що працюють в Україні за контрактом (договором);

• виплата готівкою або платіжними документами робітникам на службові відрядження при виїзді за кордон, на експлуатаційні витрати, пов'язані з обслуговуванням транспортних засобів за кордоном, представницькі витрати за кордоном відповідно до чинного законодавства України;

• виплата готівкою на експлуатаційні потреби для виконання обов'язків перед капітаном судна, що належить судновласнику-нерезиденту, за контрактом (договором, угодою) на здійснення агентських послуг, укладених відповідно до Кодексу торгового мореплавства;

• виплата готівкою фізичним особам коштів, отриманих адво­катськими й іншими компаніями-резидентами з-за кордону за до­рученням фізичних осіб по справах, що знаходяться у викорис­ганні цих компаній відповідно до їхньої статутної діяльності і лі­цензії на відповідну діяльність [виплата валюти готівкою фізич­ним особам здійснюється через уповноважений банк, у якому відкритий поточний рахунок юридичної особи-резидента (посе­редника)];

• виплата готівкою фізичним особам-резидентам за викорис­тання їхніх творів за кордоном (здійснюється юридичними осо­бами-резидентами, що мають відповідні на це повноваження від­повідно до чинного законодавства України, за рахунок коштів, отриманих з-за кордону);

• виплата готівкою для сплати державного збору відповідно до чинного законодавства України.