Файл: Руденко Л. Міжнар. кред-розрах. операції-2част.doc

Ввезення валюти в Україну

Ввезення іноземної валюти в Україну в сумі:

• до 10 000 доларів США або еквівалента цієї суми в іншій іноземній валюті вирішується без документів, що підтверджують джерело походження цієї валюти;

• від 10 000 до 50 000 доларів США або еквівалента цієї суми в іншій іноземній валюті, з урахуванням платіжних документів в інозе­мній валюті і дорожніх чеках, дозволяється за умови подачі резиден­тами заяви на ввезення валюти готівкою з вказівкою мети ввезення, а також подання митниці документів про джерела походження валюти;

• понад 50 000 доларів США або еквівалента цієї суми в іншій іноземній валюті здійснюється в безготівковому порядку або за допомогою платіжних документів. На ввезення валюти готівкою, що перевищує 50 000 доларів США, необхідно маги спеціальний дозвіл Національного банку України.

Ввезення раніше вивезеної національної валюти України до­зволяється за умови надання митної декларації на вивезення цієї валюти з України.

Національна валюта, сума якої перевищує зазначену норму, мо­же бути завезена тільки в касах транспортних засобів (пароплавів, поїздів, літаків), що належать резидентам України і здійснюють то­ргівлю в кафе, ресторанах, барах, буфетах за мерами України на українські гривні або за ліцензією Національного банку України.

При порушенні встановлених норм ввезення іноземної валюти громадянами-резидентами і відсутності документів про джерела по­ходження валюти пропускається валюта в сумі, еквівалентній 10 000 доларів США, а різниця приймається митницею на збере­ження. У випадку, якщо протягом трьох років громадянин-резидент не подасть у митницю документи про джерела походження інозем­ної валюти, зазначена валюта надходить у прибуток держави.

Вивезення валюти з України

Вивезення валюти з України дозволяється в таких обсягах:

• національну валюту громадянам-резидентам — до 10 неопо­датковуваних мінімумів прибутків громадян на одну особу неза­лежно від віку;

• національну валюту громадянам-нерезидентам — до 5 не­оподатковуваних мінімумів прибутків громадян на одну особу незалежно від віку;

• облігації, ощадні книжки банків, чеки, акції банків, підпри­ємств і організацій, деноміновані в українській валюті;

• ювілейні і пам'ятні монета України (відповідно до переліку Національного банку України) з недорогоцінних металів— без обмежень; із золота і срібла — до 50 штук кожного найменування;

• іноземну валюту, що була раніше завезена з-за кордону (протягом одного року), що підтверджується митною декларацією;

• іноземну валюту в сумі до 1000 доларів (або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті, включаючи російські рублі, пере­лічені за курсом Національного банку України) на одну особу не­залежно від віку;

• іноземну валюту, куплену або зняту з валютного рахунка в упо­вноваженому банку фізичною особою-резидентом, що виїжджає в особистих справах або з метою туризму. у сумі до 4000 доларів США, для нерезидента — до і 000 доларів < '! і ІА (або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті, включаючи російські рублі, переліче­ні за курсом Національного банку України) за наявності довідки упо­вноваженого банку за формою МОЇ. Дозволяється також вивозити дорожні чеки й інші платіжні документи в сумі, що не перевищує 5000 доларів США (1 000 доларів США без дозволу плюс 4000 доларів США — за наявності дозволу (ліцензії) за формою№3);

• іноземну валюту громадянам-резидентам, що виїжджають за кордон у відрядження, — в сумі — до 9 000 доларів США (витрата не більше ніж 300 доларів США на добу), а також на транспортні витрати до 1000 доларів США (або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті, включаючи російські рублі, перелічені за курсом НБУ). Дозвіл на вивезення за формою № 01с видає уповноважений банк на підставі розрахунку підприємства або організації;

• іноземну валюту юридичним особам-резидентам, що мають автотранспортні засоби або орендують їх і займаються перевезен­ням вантажів і пасажирів за межі України, — в сумі до 1000 доларів США для оплати експлуатаційних потреб за кордоном. На вивезен­ня валюти на підзвітну особу видається доручення організації;

• 

  іноземну валюту готівкою або чеками громадянам-рези-дентам, що виїжджають з України за кордон на постійне місце проживання, — в сумі до 4000 доларів США на одну особу (або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті) на підставі дозво­лу за формою № 01;

• іноземну валюту в сумі до 5000 доларів США (або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті за курсом, установленим Націо­нальним банком України), право на вивезення якої надано команди­ру літака або касиру (у суднових касах) юридичними особами-резидентами (пароплавствами, авіакомпаніями, зональними управ­ліннями авіаліній, туристичними організаціями й ін.), що мають власні літаки, пароплави або які їх орендують для виконання рейсів за межі України, для оплати експлуатаційних потреб за кордоном.

На вивезення валюти на підзвітну особу видається доручення організації. Уповноважений банк надає дозвіл на вивіз валюти з України за формою № 02.

Громадянам-резидентам, що виїжджають за кордон на постій­не місце проживання, вивезення валюти з України забороняється.

Заборонено вивезення за межі України облігацій державних позик. Громадянам-резидентам і нерезидентам, що виїжджають за кордон, вивезення іноземної валюти (чеків) у сумі, що пере­вищує встановлені норми, дозволяється за наявності митної де­кларації на її ввезення, а також дозволу уповноваженого банку або ліцензії Національного банку України. Термін дії дозволу по формах № 01, № 02 на вивезення іноземної валюти готівкою і че­ками для фізичних осіб (форма № 01) 1 рік, для юридичних осіб (форма № 02) — 1 місяць.

Національний банк України дозволяє керівникам регіональних управлінь НБУ надавати ліцензію на вивіз іноземної валюти го­тівкою в сумі до 25000 доларів США (або еквівалент в іншій іно­земній валюті за курсом, установленим НБУ).

Що стосується порядку переміщення через митний кордон України пластикових карток міжнародних платіжних системі, то листами Державної митної служби України від 11.11.98 р. № 09/1-2709-ЭП «Про придбання автомобіля за допомогою банківської платіжної картки міжнародної платіжної системи VISA» і від 16.03.99 р. №09/1-690-ЕП «Щодо ввезення і пересилання в Україну пластикових карток» роз'ясняється, що пластикова карт­ка не може бути віднесена ні до валютних цінностей, ні до інозе­мної валюти, ні до платіжних документів та інших цінних папе­рів, оскільки вона має лише ознаку ідентифікаційного засобу. Обмежень на використання колітів, що знаходяться на картках в

уповноважених банках, фізичними особами за межами України не існує, оскільки кошти в іноземній валюті на зазначених рахун­ках легалізовані і персоніфіковані. Що стосується юридичних осіб-резидентів, то для них використання засобів по корпоратив­них картках міжнародних платіжних систем дозволяється тільки на відрядження за кордон України відповідно до встановлених норм, що наведені раніше.

Відповідальність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за порушення валютного законодавства України

При проведенні зовнішньоекономічної діяльності, зокрема при експорті (імпорті) товарів (робіт, послуг), суб'єкти зовнішньо­економічної діяльності в якості розрахунків використовують ва­лютні цінності.

Режим здійснення операцій з валютними цінностями, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних ор­ганів, функції банків та інших кредитно-фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права і обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного ко­нтролю, відповідальність за порушення валютного законодавства встановлюється валютним законодавством України.

Резиденти і нерезиденти мають право бути власниками валю­тних цінностей, які знаходяться:

• на території України;

• за межами території України, крім випадків, передбачених законодавством України.

Операції щодо переказу і пересилання валютних цінностей за межі України потребують наявності індивідуальної ліцензії. Од­нак у випадку, коли переказ іноземної валюти за межі України здійснюється резидентами як платіж в іноземній валюті за здійс­нення зобов'язань перед нерезидентом в оплату продукції (робіт, послуг), прав інтелектуальної власності та інших майнових прав (за винятком оплати валютних цінностей), індивідуальна ліцензія на здійснення такої операції не потрібна.

Законодавче регулювання розрахунків у безготівковій іноземній валюті

Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті по госпо­дарських операціях резидентів регулюється законодавчими акта­ми України. Виручка резидентів в іноземній валюті підлягає за­рахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки сплати заборгованостей, зазначених у контрактах, але не пізніше ніж через 90 календарних днів із моменту митного офор­млення продукції, яка експортується, а у випадку експорту робіт, прав інтелектуальної власності — з моменту підписання акту чи іншого документа, який засвідчує виконання робіт, експорт прав інтелектуальної власності.

У випадку здійснення резидентами імпортних операцій, які здійснюються за зовнішньоекономічними договорами та перед­бачають відстрочку поставки, товари (роботи, послуги), що ім­портуються за такими договорами, повинні надійти в Україну в термін, зазначений у договорі, але не пізніше ніж через 90 кале­ндарних днів з моменту здійснення авансового платежу чи ви­ставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується. При здійсненні розрахунків за імпор­тні операції у формі документарного акредитива, товари, робо­ти, послуги, які є предметом зовнішньоекономічної угоди, по­винні надійти в Україну потягом 90 календарних днів з моменту здійснення платежу уповноваженим банком на користь нерези­дента.

Порушення резидентами строків тягне за собою стягнення пе­ні за кожен день прострочки в розмірі 0,3 % від суми не отрима­ної виручки, вираженої в іноземній валюті, перерахованої в гро­шову одиницю України за курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Днем виникнення заборгова­ності вважається перший день після закінчення законодавчо встановлених строків розрахунків по експортних, імпортних, лі­зингових операціях або строків, встановлених відповідно до ра­ніше отриманих щодо цих операцій ліцензіях.

У випадку звернення резидента з позовною заявою про стяг­нення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недо­тримання нерезидентом строків, передбачених зовнішньоеконо­мічними договорами, встановлені такі особливості нарахування і стягнення пені:

• у випадку прийому судом чи арбітражним судом, Міжнаро­дним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітраж­ною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передба­чених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 даного Закону, призупиняються, і пеня за їх пору­шення в цей період не сплачується;

• 

  у випадку прийняття судом чи арбітражним судом рішення про відмову в позові повністю чи частково або зупинення (закриття) ви­робництва по справі або залишення позову без розгляду строки по­новлюються, і пеня за їх порушення сплачується за кожен день про­строчення, включаючи період, на який ці строки були призупинені;

• у випадку прийняття судом чи арбітражним судом рішення про задоволення позову, пеня за порушення строків не сплачу­ється з дати прийому позову до розглядання судом чи арбітраж­ним судом.