Файл: 8.doc

До договірних господарських об'єднань належать:

1. Корпорації- об'єднання, які створюються підприємства­ми будь-якої форми власності на основі поєднання їх спільних виробничих, наукових і комерційних інтересів та централізова­ного управління діяльності. Для цього члени об'єднання делегу­ють правлінню своїх повноважених.

2. Асоціації- договірні об'єднання, які створюються учас­никами з метою координації їхньої діяльності (узгодження дій по номенклатурі товарів, цінах та маркетингу).

3. Промислово-фінансові групи - об'єднання, до складу яких можуть входити промислові та сільськогосподарські підприєм­ства, банки, наукові та проектні установи й організації усіх форм власності, що мають за мету отримання прибутку. Промислово-фінансові групи створюються за рішенням КМУ. Різновидом таких груп є міждержавні промислово-фінансові групи, які складаються з українських та іноземних юридичних осіб і створюються на основі міжурядового або міждержавного договору зазгодоюВРУ.

Головне підприємство іучасники промислово-фінансових груп укладають Генеральну угоду про сумісну діяльність, пов'язану з ви­робництвом кінцевої продукції, яка затверджується постановою КМУ. Рішення про створення промислово-фінансових груп прий­мається у протокольному вигляді КМУ у тримісячний термін в разі створення такого проекту за участю українського головного підприємства і учасника промислово-фінансової групи; у шести­місячний термін—у разі створення транснаціональної промисло­во-фінансової групи.

Реорганізація промислово-фінансової групи здійснюється шляхом виходу з неї головного підприємства або його учасника, яке приймається КМУ за поданням центрального органу виконав­чої влади, яка контролює дотримання податкового законодавства.

Договірні об'єднання відрізняються від статутних правовим режимом створення і функціонування. Засновниками цих об'єд-

70 І С.Й. Кравчук. Госполарське право України

нань можуть бути підприємства всіх форм власності. Створю­ються вони на добровільних засадах. Засновники для створення договірного об'єднання укладають між собою багатосторонній установчий договір, у якому визначають усі необхідні умови діяль­ності об'єднання (склад сторін, мету і предмет діяльності, спільне майно, централізовані функції і повноваження). Юридичною ос­новою створення договірного об'єднання є волевиявлення сторін договору.

Основним у правовому становищі договірних об'єднань, що відрізняє їх від статутних, вважається принцип добровільного член­ства. По-перше, підприємствадобровільно входять до цих об'єднань як їх засновники або члени. По-друге, підприємства-члени на свій розсуд (згідно з власними рішеннями) можуть вийти зі складу дію­чого договірного об'єднання. У випадках виходу зберігають силу взаємні зобов'язання й укладені договори підприємств з об'єднан­ням і між собою. Це загальне правило.

Право самостійного виходу з об'єднання не поширюється на чотири категорії суб'єктів права, що входять до складу об'єднання. Самостійні підприємства, що ввійшли до складу об'єднання до 1 квітня 1991 р., можуть вийти з нього за згодою власника майна (уповноваженого органу) і з участю трудового колективу. Аналогіч­ний порядок виходу встановлено для структурних підрозділів (оди­ниць) об'єднань. При виході цим суб'єктам надаються права підприємств. За згодою об'єднання має право вийти з його складу підприємство, яке створене об'єднанням (ст. 27 закону "Про власність"). Право підприємств на вихід з об'єднань окремих видів обмежується також декретами КМУ, згідно з якими створено відповідні об'єднання. Це стосується підприємств, які функціону­ють у спільному для групи підприємств технологічному процесі. До таких об'єднань відносять галузеві об'єднання: залізниці, паро­плавства та інші об'єднання транспорту, зв'язку, вугільної та інших галузей промисловості, енергетики тощо. До статутних об'єднань належать:

1. Концерни- об'єднання промислових, будівельних, транс­портних, торговельних підприємств, наукових організацій, які ство­рюються на основі повної фінансової залежності членів об'єднан­ня від одного або групи підприємств. Фінансовою залежністю обу­мовлено те, що в концерні застосовується найвищий ступінь централізації управлінських функцій і повноважень концерну.

Розліл 4. Правовий статус госполарських товариств та об'єлнань | 71

2. Державні і комунальні господарські об'єднання - об'єднан­ня підприємств відповідної форми власності, які утворюються пе­реважно у формі корпорації або концерну.

3. Консорціуми — тимчасові статутні об'єднання промисло­вого та банківського капіталу для досягнення статутної мети. Та­кою метою є досягнення певних результатів при реалізації інвес­тиційно-будівельних проектів. Після її досягнення консорціуми ліквідовуються або перетворюються у постійно діїоче господарсь­ке об'єднання.

Особливості правового становища статутних об'єднань поля-гаютьутому,що:

• засновниками їх є власники і уповноважені органи, анесамі підприємства. Зокрема це стосуєтьсядержавнихконцернів і корпорацій. Так, українські корпорації та концерни за­гальнодержавної власності створюються, реорганізуються та ліквідуються рішеннями КМУ (декретами, постанова­ми) . Склад членш і статути цих об'єднань затверджують відповідні галузеві міністерства і держкомітети (безпосе­редньо або за погодженням з Антимонопольним коміте­том, Мінекономіки, Мінфіном України). Статутні об'єднан­ня галузевого масштабу створюють безпосередньо галузеві міністерстваідержкомітети(Мінтранс,Держкомвуглепром, Мїнзв'язку). Територіальні статутні об'єднання комуналь­ної власності створюються, реорганізуються і ліквідуються відповідними радами народних депутатів чи держадмініст­раціями;

• статутні об'єднання діють на підставі затверджених заснов­никами статутів, тобто не маютьустановчихдоговорів. Отже, предметі цілі їхньоїдіяльності визначають власники (упов­новажені органи), а не самі члени об'єднань;

• особливістю правового становища державних статутних об'єднань є обмежене право виходу підприємств з них. Дер­жавні підприємства мають право вийти з державних об'єд­нань за згодою органів, визначених в актах про їхнє ство­рення.

Функціїта компетенція господарського об'єднання за загаль­ним правилом визначаються в індивідуальному порядку — тими нормативними актами, якими створюється об'єднання.

72 | С.И. Кравчук. Госполарське право України

Господарському об'єднанню, як правило, притаманні такі функції:

• виконання завдань, визначенихдоговором, статутом, ак­том про створення об'єднання (промислова діяльність, бу­дівництво, транспортна діяльність та ін.);

• вирішення спільних для групи підприємств питань, зо­крема питань соціально-економічного розвитку;

• проведення спільної для галузі науково-технічної політи­ки (поліпшення якості продукції, підвищення технічного рівня виробництва, ефективне використання потужностей, зовнішньоекономічнадіяльністьтощо);виконанняпри необхідності планових функцій, якщо це передбачено ста­тутом або установчим договором;

• координаційні;

— захист прав та інтересів підприємств об'єднання тощо.

Існує такожпрактикаделегуванняКМУ окремим господарсь­ким об'єднанням функцій і повноважень центральних органів дер­жавної виконавчої влади- Зокрема, нездійснено Декретом КМУ від 19 лютого 1993 р." Про управління майном, що є у загальнодер­жавній власності, в будівництві та промисловості будівельних ма­теріалів". Цим декретом державним корпораціям, створеним у бу­дівництві та промисловості будівельних матеріалів, надано статус центральних органів державної виконавчої влади, тобто вони є ви­щими органами щодо підприємств, які входять до об'єднання.

Делегування функцій і відповідних повноважень означає, що господарські об'єднання діють у відносинах з підприємствами, які до них входять, як вищий орган. Це означає, що вони виконують такі функції і реалізують такі повноваження:

• приймають рішення про створення, реорганізацію і ліквіда­цію підприємств і організацій;

• затверджують статути цих суб'єктів або положення про них;

• контролюютьдотримання підприємствами статутів (поло­жень);

• вживають заходів до керівників підприємств у випадках по­рушення статутів (положень);

• здійснюють контроль за ефективним використанням і збе­реженням майна, закріпленого за підприємствами;

• укладають і розривають контракти з керівниками під-

приємств;

Розліл 4. Правовий статус господарських товариств та об'єднань | 73

— дають згоду Фонду державного майна України на ство­рення спільних підприємств, у статутні фонди яких пере­дається майно, що є загальнодержавною власністю. Корпораціям як центральним органам державного управлі­ння заборонено безпосереднє втручання в господарську діяльність підприємств, вищими органами щодо яких вони є.

Контрольні запитання

1. Які види товариств визнаються Законом України " Про госпо­дарські товариства"?

1. Яка специфіка юридичного статусу акціонерного товариства?

2. Якийпорядокстворенняакціонернихтовариств?

3. Що визначає правовий режим дивідендів?

2. Чим відрізняється в своєму створенні та діяльності товариство з обмеженою відповідальністю відтоваристваздодатковою відпо­відальністю?

4. За яких умов командитне товариство перетворюється у повне?

5. Чим договірні об'єднання відрізняються від статутних?

3. На які об'єднання не поширюється право самостій ного виходу з утворення?

74 І С.Й. Кравчук. Госполарське право України

Р039ІП5

Правовий режим майна суб'єктів господарсько-правових відносин

5.1. Правовий режим майна підприємства

Підприємницька діяльність громадян та юридичних осіб здійснюється в певних організаційно-правових формах і за поряд­ком, який встановлено законодавством України. Домінуюче місце серед організаційно-правових форм підприємництва належить підприємству. Всі основі нормативні акти, які приймаються щодо підприємництва, виключно правового положення підприємства. В більшості правових систем поняття "підприємство" визначає певний майновий комплекс, тобто суб'єкт та об'єкт цивільних правовідносин. За українським законодавством підприємництво

- це не тільки майновий комплекс, а й юридична особа. Так, ст. 62 Господарського кодексу України визначає: підприємство — це самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідну і ко­ мерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку.

Підприємство має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки у банках, печатку зі своїм найменуванням, а про­мислове підприємство - також товарний знак. Підприємство для власної діяльності має необхідне майно — основні та обігові кош­ти, інші цінності, які належать йому на певних правових засадах

— на праві власності або на праві певного господарського відання. Майно підприємства економічно та юридично, як правило, відмежоване від майна власника підприємства і закріплене за підприємством як самостійним суб'єктом права.

Майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, дер-

Розліл 5. Правовий режим майна суб'єктів ... | 75

жавне підприємство володіє, користується та розпоряджається заз­наченим майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству чи статуту підприємства.

Відчуження від держави засобів виробництва, що є держав­ною власністю і закріплені за державним підприємством, здійснюється виключно на конкурсних засадах у порядку, що виз­начається Фондом державного майна України. Одержані в резуль­таті відчуження зазначеного майна кошти направляються виключ­но на інвестиції.

Відповідно до ст. 66 Господарського кодексу України та ст. 102 Цивільного кодексу України в установчому акті підприємства виз­начається майно, яке повинно передаватись йому після реєстрації.