Файл: книга міжнарод розрах Рудаківська.doc

Хеджування за допомогою «спот» і грошового ринків: арбітраж

Хеджування від трансляційного валютного ризику

На додаток до операційного валютно­го ризику спільні підприємства з інозем­ними філіями як міжнародні торгівці піддаються трансляційному валютному ризикові, оскільки від них вимагається зве­дення доходу в місцевій валюті і балансових звітів їхніх філій із своїм власним кор­поративним звітом. Таким чином, вони мають «перевести» фінансові звіти, обчис­лені в іноземній валюті, у звіти, обчислені в своїй національній валюті. Багато­національні корпорації, штаб-квартири яких розміщено у різних країнах, повинні дотримуватись стандартів бухгалтерської звітності кожної з країн: французькі міжнародні компанії - французьких бухгалтерських норм, британські - британсь­ких і т. д. Як приклад, буде обговорюватись лише традиційний ризик, що загрожує американським міжнародним корпораціям, які ведуть рахунки в доларах.

Американські бухгалтерські норми (набули чинності 15 грудня 1982 р.) вимага­ють від американських компаній переведення балансових звітів їхніх закордонних відділень у місцевій валюті за існуючим валютним курсом на день завершення звітного періоду, а звіт про прибутки і збитки - за середнім курсом періоду. Для спрощення розглянемо лише зведення балансових звітів.

Для ілюстрації у табл. 2.2 представлено спрощений балансовий звіт філії

РОЗДІЛ 2. Валютно-розрахункові ризики та шляхи їх запобігання 75

міжнародної компанії США в країні А. Щоб зосередити нашу увагу на трансляційно­му валютному ризику, припустімо, що філія не має активів і пасивів, які підлягають сплаті в іноземній (не місцевий) валюті. Таким чином, компанія не піддається опе­раційному валютному ризикові, і балансовий звіт у місцевій валюті не зазнає впливу змін валютного курсу. Тепер припустімо, що доларова ціна валюти країни А знеціни­лась на 20 % протягом останнього кварталу: на останній день попереднього кварта­лу вона коштувала $ 0,10, на останній день останнього кварталу - $ 0,08.

У першому стовпці табл. 2.2 представлено балансовий звіт філії в місцевій ва­люті; в другому стовпці - балансовий звіт, переведений у долари за старим валют­ним курсом відповідно до американських бухгалтерських правил; а в третьому стовпці - балансовий звіт, переведений у долари за певним валютним курсом кінця періоду, що вимагається правилами. Слід зазначити, що американська компанія за­знала трансляційних збитків на суму $ 16, що зменшило її актив з $ 80 до $ 64. Не­обхідно також пам'ятати, що це бухгалтерська втрата, а не втрата готівки.

Відповідно до бухгалтерських правил, чистий трансляційний ризик потенційних збитків дорівнює Е=А-L,де Е- трансляційний ризик, А - активи, a -L- пасиви. Якщо місцева валюта А > L, тоді американська компанія зазнає трансляційного збит­ку, коли валюта країни, в якій знаходиться філія, впаде в ціні щодо долара, і навпаки. В таблиці ризик потенційних збитків становить A - L = 950 - 150 = 800. При даному ризикові американська компанія зазнала трансляційних збитків, коли валюта А упала в ціні - 0,20 (у. о. 800) ($ 0,10) = $ 16.

76 Розрахункові та кредитні операції у зовнішньоекономічній діяльності підприємства

Трансляційні валютні прибутки і збитки можуть бути значними. Через це мене­джери багатонаціональних компаній інколи мають велике бажання усунути або об­межити цей вид ризику. Багатонаціональні компанії можуть усунути або зменшити трансляційний валютний ризик, коригуючи балансові звіти зарубіжних філій, хед-жуючи на форвардному ринку, а також в інший спосіб.

Коригування балансового звіту Багатонаціональна компанія може закордонної філії зменшити свою вразливість до транс-

ляційного валютного ризику шляхом ко-

ригування співвідношення активів і пасивів своєї закордонної філії. Згідно з діючи­ми бухгалтерськими правилами (FASB 52), американська компанія може зменшити трансляційний ризик, зменшуючи активи або збільшуючи пасиви в місцевій валюті для того, щоб зменшити чистий капітал. Філія, описана в табл. 2.2, має ризик по­тенційних збитків, що дорівнює 800 (950 - 150) у. о. Знизивши свої активи, скажімо, до 700 у. о., американська материнська компанія могла б зменшити трансляційний ризик до 550 у. о. Однак, якщо навіть не враховувати прямі втрати на таке коригу­вання (скажімо, більш високі відсоткові витрати при місцевих позиках), значна зміна співвідношення активів з пасивами може призвести до значних збитків у діяльності філії. Таким чином, коригування балансового звіту може лише зменши­ти, але не усунути повністю трансляційний валютний ризик потенційних збитків.

Багатонаціональна компанія може також спробувати відкоригувати балансовий звіт своєї закордонної філії не для зменшення трансляційного валютного ризику по­тенційних збитків, а для максималізації трансляційних прибутків і мінімізації трансляційних збитків. Це вже не хеджування, а спекуляція. Загальний підхід до цієї проблеми показано в табл. 2.З. Успішне застосування даного підходу залежить від правильності прогнозів щодо напрямку руху курсів іноземної валюти.

РОЗДІЛ 2. Валютно-розрахункові ризики та иіляхи їх запобігання 77

Хеджування на форвардному Для усунення можливого залишково- ринку го трансляційного валютного ризику

після коригування балансового звіту ба-

гатонаціональні компанії можуть вдатися до хеджу на форвардному ринку. При­пустімо, що американська компанія має трансляційний ризик потенційних збитків, що дорівнює 1 мільйонові (А - L), у своїй британській філії і хоче захистити себе від очікуваного знецінення стерлінга протягом наступного кварталу. Припустімо далі, що поточний валютний курс «спот» (5) дорівнює $ 2,00, 90-денний форвардний курс - $ 1,90 і компанія очікує, що курс «спот» через 90 днів [Е (S)] становитиме $ 1,80. Тоді компанія продає 1 мільйон на термін за $ 1 900 000. Якщо по завершенні кварталу курс «спот» насправді впаде до $ 1,80, як очікувалось, компанія зазнає трансляційних збитків на суму $ 200 000. Але купивши 1 мільйон на ринку «спот» за $ 1 800 000 і продавши їх за $ 1 900 000 згідно з форвардним контрактом, вона за­робила б $ 100 000 на форвардному ринку. Таким чином, компанія зазнала чистої втрати у $ 100000.

Даний приклад доводить, що навіть якщо багатонаціональна компанія правиль­но передбачила майбутній валютний курс, вона може зазнати чистих трансляційних збитків, якщо вона хеджувала лише суму, що дорівнювала трансляційному ризикові потенційних збитків. Для того ж, щоб повністю компенсувати свої трансляційні втрати, компанії довелося б продати на термін 2 мільйони доларів. Ще одним важ­ливим моментом є те, що компанія поводить себе як спекулянт. Вона може отрима­ти форвардний прибуток лише в тому випадку, якщо курс «спот» під кінець кварта­лу менший від форвардного курсу (S⁹⁰ < F). В Іншому випадку вона не отримає при­бутку або навіть зазнає збитків.

Якщо розглядати дане питання більш загально, трансляційний прибуток або збитки визначаються за формулою E(S°- S'), де Е - чистий трансляційний ризик по­тенційних збитків, S° - валютний курс «спот» на початку кварталу, a S' - валютний курс «спот» під кінець кварталу. Спекулятивний прибуток чи збитки компанії на форвардному ринку визначаються за формулою A (F - S^!), де А - сума хеджування, a F - відповідний форвардний курс. З цього випливає, що хедж від трансляційного ризику буде ідеальним лише коли:

Отже, щоб зробити ідеальний хедж, компанія повинна правильно спрогнозува-ти валютний курс кінця періоду. Якщо її прогноз виявиться хибним, вона отримає спекулятивний прибуток або зазнає спекулятивних втрат, або ж залишиться при своїх грошах згідно з форвардним контрактом. Інакше кажучи, для того щоб зроби­ти ідеальний хедж від трансляційного ризику, компанія мусить стати спекулянтом, що успішно прогнозує ринок.

Значні втрати готівки, яких зазнало чимало багатонаціональних компаній,

РОЗДІЛ 2. Валютно-розрахункові ризики та шляхи їх запобігання 79

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Чим зумовлені ризики в міжнародній торгівлі?

2. Які шляхи запобігання ризиків існують у міжнародній торгівлі?

3. Чому сприяє передбачення можливих змін та динаміки курсів валют?

4. Назвіть і проаналізуйте відомі вам методи прогнозування плаваючих валютних курсів.

5. Охарактеризуйте сутність доктрини паритету купівельної спроможності.

СИТУАЦІЯ 1

Фірма «Астра» донедавна здійснювала свої зовнішньоекономічні опе­рації лише з кількома іноземними фірмами. Але тепер «Астра» активно роз­ширює зв'язки з багатьма країнами світу. При цьому кожна з них одночасно є імпортером та експортером на світовому ринку.

Нещодавно фінансовий менеджер цієї компанії запросив вас як експерта торгово-промислової палати проконсультувати його з основних питань банківського обслуговування зовнішньоекономічної діяльності підприємств: форвардні та опціонні валютні контракти, основні форми міжнародних розра­хунків (акредитиви, інкасо, чисті платежі тощо). Головні запитання стосували­ся ризиків, з якими підприємство може зіткнутися, та шляхів їх подолання.

Завдання:

S Порадьте вашому клієнтові найкращі інструменти страхування валютно­го ризику залежно від ситуації, яка може виникнути на ринку.

S Назвіть позитивні властивості форм міжнародних розрахунків для вашо­го клієнта, якщо він - експортер (імпортер).

S Охарактеризуйте найтиповіші ризики, що їх може зазнати «Астра» при використанні кожної форми міжнародних розрахунків.

СИТУАЦІЯ 2

Фірма «Астра» має у МТ банку розрахунковий рахунок у гривнях та ваіют-ний рахунок у євро. До цього часу фірма купувала мінеральні добрива в Російській Федерації. Але нині вона дістала вигідніші пропозиції з інших країн: ^ австрійська фірма «Технотайл» запропонувала оплату за відкритим рахун­ком на умові FOB через 1 місяць; S компанія «Дер Волен» Із Португалії ставить умовою документарне інкасо,

CIF через два місяці;

S фірма «НКТ» з Бельгії вимагає документарний акредитив, СІР через З місяці.

Завдання:

Фірма вирішила використати форвардний контракт як засіб покриття валютного ризику. За одним з 15 варіантів з'ясуйте найкращу пропозицію, використовуючи такі дані:

РОЗДІЛ 2. Валютно-розрахункові ризики та шляхи їх запобігання

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (185/94-ВР) від 07.05.96 р.

2. Указ Президента України «Про удосконалення валютного регулювання».

3. Постанова Кабінету Міністрів України і НБУ від 21 червня 1995 р. № 444 (444- 95-п) «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних попереджень до зовнішньоекономічних договорів (кон­ трактів), що передбачають розрахунки в іноземній валюті».

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. № 1280, «Про впро­ вадження механізму страхування та кредитних ризиків».

5. Бровков С. М., Руденко Л. В. Валютно-фінансові механізми в міжнародному бізнесі: світовий досвід і українська практика. - К.: ТОВ Агентство «Україна», 2001. - 380 с.

6. Луцишин 3. О. Міжнародні валютно-фінансові відносини. - Збруч, 1997. - 486 с.

7. Максимо В. Энг, Фрэнсис А. Лис., Лоуренс Дж. Мауэр. Мировые финансы. - М.: ДЕКА, 1998.-735с.

8. Мирун М. Удосконалення системи форвардних валютних контрактів в Україні // Віс­ ник НБУ- №1.-1998.

9. Небильцова О. Валютні опціони - інструмент хеджування валютного ринку // Вісник НБУ- №9.-1997.

10. Овчинников О. В. Игры на рынке финансовых фьючерсов. - М.: Экономика, 1995.-218 с.

11. Основы международных валютно-финансовых и кредитных отношений: Учеб­ ник / Под ред. В. В. Круглова. - М.: ИНФРА-М., 2000. - 432 с.

12. Руденко Л. В. Організація міжнародних кредитно-розрахункових операцій в бан­ ках: Навч. посібник. - Полтава: РВВ ПКІ, 1999. - 235 с.

13. Френклін Р, Філіпенко А. Міжнародна торгівля та інвестиції // Пер. з англ. - К.: Основи, 1998.-743 с.