Файл: книга міжнарод розрах Рудаківська.doc

У міжнародному платіжному обороті вексель вважається оборотним фінансо­вим документом. Це означає, що з передачею векселя іншій особі до неї переходять усі права, вимоги та ризики за цим документом. Передачу векселя здійснюють про­стим врученням чи за допомогою передавального напису (індосаменту). Такий на­пис ставлять на зворотному боці векселя, його підписує індосант.

Індосамент можна здійснити у вигляді передавального напису з відмовою від відповідальності, що випливає з тратти. Тоді роблять напис «Без обороту на мене», а передавальний напис називають безоборотним індосаментом.

Будь-який переказний вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту. Якщо векселедавець помістив у переказному векселі слова «не за наказом» або будь-яке рівнозначне формулювання, то документ може бути переданий тільки з дотриманням форми і з наслідками зви­чайної це сії.

150 Розрахункові та кредитні операції у зовнішньоекономічній діяльності підприємства

Індосамент може бути здійснений навіть на користь платника, незалежно від то­го, чи акцептував він вексель чи ні, або на користь векселедавця, або на користь будь-якої іншої зобов'язаної за векселем особи. Ці особи можуть у свою чергу індо-сувати вексель.

Індосамент має бути простим і нічим не обумовленим. Будь-яка обмежуюча йо­го умова вважається ненаписаною. Частковий індосамент є недійсним. Індосамент на пред'явника має силу бланкового індосаменту.

Індосамент має бути написаний на векселі або на прикріпленому до нього ар­куші (алонжі). Він повинен бути підписаний індосантом. Індосамент може не вміщувати зазначення особи, на користь якої він зроблений, або ж він може склада­тися з одного підпису індосанта (бланковий індосамент). У цьому останньому ви­падку індосамент для того, щоб мати силу, має бути написаний на звороті векселя або на додатковому аркуші.

У разі використання додаткового аркуша він повинен бути прикріплений до векселя клеєним способом. При цьому індосамент, що розміщується першим на до­датковому аркуші, має починатись на векселі і закінчуватись на додатковому ар­куші, а печатка має розміщуватись на з'єднанні векселя та додаткового аркуша.

Індосамент переносить усі права, що випливають з переказного векселя. Якщо індосамент бланковий, то векселеутримувач може:

• заповнити бланк або на своє ім'я, або на ім'я будь-якої іншої особи;

• індосувати в свою чергу вексель через бланк або на ім'я будь-якої іншої особи;

• передати вексель третій особі, не заповнюючи бланк і не здійснюючи індосаменту. Якщо індосамент вміщує застереження «валюта до отримання», «на інкасо»,

«як довіреному» або будь-яке інше застереження, яке має на увазі просте доручен­ня, векселеутримувач може здійснювати всі права, що випливають з переказного векселя, але індосувати його він може лише шляхом передоручення. Зобов'язані особи можуть у такому разі заявляти проти векселеутримувача лише такі заперечен­ня, які могли б бути протиставлені індосанту. Доручення, яке вміщується в передо­рученому індосаменті, не припиняється у зв'язку зі смертю передоручителя або на­станням його недієздатності.

Якщо індосамент вміщує застереження «валюта в забезпечення», «валюта під заставу» або інше якесь застереження, що має на увазі заставу, векселеутримувач може здійснювати всі права, що випливають з переказного векселя, але поставлений ним індосамент має силу лише як передоручений індосамент. Зобов'язані особи не можуть заявляти проти векселеутримувача заперечень, що ґрунтуються на їхніх особистих стосунках до індосанта, якщо тільки векселеутримувач, одержуючи век­сель, не чинив свідомо на шкоду боржнику.

Індосамент, здійснений після терміну платежу, має ті самі наслідки, що і попе­редній індосамент. Однак індосамент, здійснений після протесту в неплатежі або після закінчення терміну, встановленого для здійснення опротестування, має наслідки лише звичайної цесії. Оскільки протилежне не буде доведено, недатований індосамент вважається здійсненим до закінчення терміну, встановленого для здій­снення опротестування.

РОЗДІЛ 3. Розрахункові операції у зовнішньоекономічній діяльності підприємства 151

Виступати векселедавцями, акцептантами, індосантами і авалістами можуть тільки юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, що визнаються таки­ми відповідно до чинного законодавства України.

Векселі можуть видаватися лише для оплати за поставлену продукцію, виконані роботи та надані послуги, за винятком векселів Мінфіну, Національного банку та ко­мерційних банків України.

Видача та індосамент векселів за межі України не допускається. У векселі, який підлягає оплаті терміном за пред'явленням або у визначений час від пред'явлення, векселедавець може обумовити, що на вексельну суму будуть нараховуватись відсотки. У будь-якому іншому векселі така умова вважається ненаписаною.

Відсоткова ставка має бути вказана у векселі; за відсутності такої вказівки умо­ва вважається ненаписаною.

Відсотки нараховуються від дня складання векселя, якщо не вказана інша дата.

Якщо сума векселя позначена і прописом, і цифрами, то у випадку розбіжності між цими позначеннями вексель має силу на суму, позначену прописом.

Якщо у векселі сума позначена кілька разів (або прописом, або цифрами), то у ви­падку розбіжності між цими позначеннями вексель має силу лише на меншу суму.

Кожний векселеутримувач має право знімати з нього копії. Копія має точно відтво­рювати оригінал з індосаментами і з усіма іншими позначками, які на ньому є. Вона по­винна вказувати, до якого місця вона доведена. Копія може бути індосована та авальо-вана у тому самом)' порядку і з тими самими наслідками, що й оригінал. У копії має бу­ти вказана особа, в руках якої знаходиться оригінал документа. Остання зобов'язана вручити зазначений документ законному власнику копії. Якщо на оригіналі після остан­нього індосаменту, зробленого до зняття копії, є застереження «починаючи звідси індо-сування дійсне лише на копії» або будь-яка інша рівнозначна формула, то індосамент, поставлений після цього на оригіналі, є недійсним.

Українські банки мають змогу здійснювати з векселями такі операції:

Кредитні:

S врахування (дисконт) векселів;

^ видача позичок до запитання під забезпечення векселів;

S вексельне переврахування і перезастава.

Комісійні:

S прийняття векселів на інкасо для одержання платежів і для оплати векселів у термін;

S зобов'язання оплатити вексель за платника (доміциляція);

S аваль векселів;

S акцепт векселів.

Вексельними кредитами є банківські операції з врахування (дисконту) век­селів і видачі позичок до запитання під забезпечення векселів. Кредит надається за заявою векселеутримувача. Врахування векселів і позички під заставу векселів є ак­тивними операціями банку, і їх суми входять у визначення відповідних нормативних коефіцієнтів.

152 Розрахункові та кредитні операції у зовнішньоекономічній діяльності підприємства

При розгляді можливості надання вексельного кредиту банк зобов'язаний пере­конатися, що клієнт буде спроможний своєчасно повернути кредит. Для аналізу і оцінки платоспроможності використовуються дані бухгалтерського обліку і звітності осіб, зобов'язаних векселями, дані інших банків, послуги незалежних ау­диторських служб, інші доступні методи і засоби, що не суперечать закону.

Векселі подаються в банк з реєстром, форма якого встановлюється головним банком. Векселі у реєстрах мають бути розташовані у порядку термінів їх оплати, починаючи з найближчого. Рекомендується групувати векселі у різні реєстри: в один вносяться векселі, які мають бути оплачені у місці здійснення операцій, а в іншій - іноземні векселі. Записи за включеними у реєстр векселями звіряються з реквізитами наданих векселів. За прийняті з реєстром векселі пред'явникові вру­чається квитанція, якщо їх облік не може бути здійснений у день прийому.

Банк має проконтролювати, щоб векселеутримувач при внесенні векселя до реєстру зробив іменний індосамент на користь банку. Якщо на векселі останній індосамент був бланкований, то він переводиться в іменний на ім'я банку також бланковим індосаментом, перед яким має бути залишено достатньо місця для того, щоб банк міг поставити штамп (напис) «Сплачуйте за наказом... банку». Напис на ім'я банку доречно робити ще й для того, щоб ускладнити використання векселя при його втраті або викраденні.

Крім того, на лицьовому боці векселя ставиться штамп «прийняти до врахуван­ня», «іногородній».

Подані векселі перевіряються з позицій їх юридичної та економічної надійності. З юридичної точки зору перевіряється:

• правильність заповнення усіх обов'язкових реквізитів;

• повнота сплати вексельного мита;

• повноваження осіб, які підписали вексель, а також справжність цих підписів. Законним володарем векселя є:

• особа, на ім'я якої вексель виписаний (ремітент);

• особа, на ім'я якої зроблено останній іменний індосамент;

• пред'явник, якщо останній індосамент є бланковим.

У векселі мають бути усі реквізити, які встановлені пунктами 1 і 75 «Положен­ня про переказний і простий вексель», розробленого на основі «Однотипного век­сельного закону».

Треба дуже уважно підходити до векселів, які видані в інших державах, з по­зицій суворої відповідності їх вексельним законодавчим актам країни, де видано вексель. Якщо вексель написаний іноземною мовою, то приймаючи його до враху­вання або в заставу, банк (дирекція, філіал) повинен вимагати завірений нотаріусом переклад тексту векселя.

Метою перевірки економічної надійності векселя є встановлення повної впев­неності у його оплаті. Крім перевірки загальної кредитоспроможності клієнта, ана­лізується економічне становище індосантів, які зробили написи на векселі. Для цьо­го використовуються усі наявні можливості банку, в тому числі послуги аудиторсь­ких організацій і дані тих банків, у яких відкриті основні рахунки індосантам.

РОЗДІЛ 3. Розрахункові операції''у зовнішньоекономічній діяльності підприємства

Врахування або дисконт векселів полягає в тому, що банк, придбавши вексель за іменним Індосаментом, терміново його сплачує пред'явнику, а платіж отримує тільки з настанням зазначеного у векселі терміну. Економічною суттю операції вра­хування є дострокова грошова реалізація векселя його утримувачем банку і переве­дення комерційного кредиту у банківський.

За достроковий платіж банк утримує з номінальної суми векселя певну винаго­роду на свою користь, тобто вексель оплачується із знижкою. Різниця між сумою, яку банк заплатив, придбавши вексель, і сумою, яку він отримає за цим векселем у термін платежу, називається врахуванням або дисконтом.

Враховуючи вексель, банк (дирекція, філіал) отримує його у своє розпоряджен­ня, стає кредитором-векселеутримувача з усіма правами і обов'язками останнього, згідно з «Положенням про переказний і простий вексель».

Векселі, які враховуються, повинні мати не менше двох підписів, тобто вексе­ледавця і першого векселедержателя. Кількість передавальних підписів свідчить про надійність векселя (чим більше, тим краще). В обов'язковому порядку треба пе­ревірити безперервність передавальних індосаментів, визначити законність во­лодіння векселем.

Не приймаються до обліку векселі, подані юридичними особами, векселі яких опротестовувалися за останні 6 місяців.

Векселі, що не відповідають вимогам банку, викреслюються з реєстру і повер­таються клієнту. Після цього реєстри розглядаються керівником банку (дирекції, фі­ліалу) і, за наявністю кредитних ресурсів, на реєстрі ставиться дозволяючий напис про кількість і суму векселів, які приймаються до врахування.

За векселями, з платежем не у місці врахування, стягується також порто (поштово-телеграфні витрати) і дамно (комісії банку за інкасування іноземних векселів).

Нарахування суми дисконту здійснюється за формулою:

де С - сума дисконту; К- номінальна сума векселя; Т - термін у днях від дня обліку до дня платежу; П - ставка врахування річних.

Сума дисконту (відсоток за врахування) векселя стягується банком як би напе­ред, але зараховується на прибутковий рахунок банку після отримання платежу за векселем.

Для своєчасного отримання платежу за врахованими векселями банк веде на­гляд за термінами настання платежів.

Адже порушення терміну погашення і встановленого терміну подання векселя до опротестування спричиняє втрату «юридичної сили» векселя.

Якщо платіж приймається достроково, то платникові повертається відповідна сума дисконту за ті дні, що залишилися до терміну (звичайно, не менше ніж за 7-Ю днів), але виходячи із ставки відсотка банку, що сплачується за кошти по поточним рахункам. У разі оплати векселів після терміну платежу платник понад вексельну суму платить банку за прострочені дні пеню і 6 відсотків річних, а також витрати на