ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 20.03.2024
Просмотров: 752
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
1.1. Предмет господарського права
1.2. Мета і принципи господарського , права
1.3. Методи господарського права
1.4. Система господарського права
2.1. Джерела господарського права та вимоги до правових актів господарювання
2.2. Значення судової практики в господарських правовідносинах
2.3. Поняття господарських правовідносин та їх види
3.1. Державна реєстрація господарюючих органів
3.2. Правовий статус підприємства
3.3. Припинення діяльності підприємства
4.1. Правовий статус акціонерних товариств
4.2. Правовий стататус неакціонерних товариств
5.1. Правовий режим майна підприємства
5.2. Правовий режим майна об'єднання підприємств
5.4. Особливості правового режиму майна неприбуткових юридичних осіб
6.1. Державне управління якістю
Та державний захист прав споживачів
6.2. Державна система стандартизації, сертифікації та метрології
6.3. Державний контроль і нагляд за якістю продукції
7.1. Поняття господарських зобов'язань та їх виконання
7.2. Поняття господарського договору та порядок його укладання
7.3. Забезпечення виконання господарських зобов'язань
7.4. Зміна і припинення зобов'язань в господарських правовідносинах
8.1. Поняття системи господарських договорів
8.2. Класифікація системи господарських договорів
8.3. Окремі види господарських договорів
9.1. Поняття захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарської діяльності
9.2. Форми захисту прав та інтересів господарюючих суб'єктів
9.3. Способи захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарської діяльності
10.1. Поняття відповідальності в господарському праві
10.2. Функції та види господарсько-правової відповідальності
10.3. Підстави господарсько-правової відповідальності
11.1. Поняття банкрутства та його суб'єкти
11.2. Підстави для застосування банкрутства та порядок провадження у справах про банкрутство
11.3. Наслідки визнання боржника банкрутом та черговість задоволення претензій кредиторів
12.1. Поняття договору оренди, її об'єкти та суб'єкти
12.2. Порядок укладення договору оренди
12.3. Порядок припинення договору оренди
12.4. Правове регулювання лізингових операцій
13.1. Поняття та юридичні ознаки біржі, її функції та обов'язки
13.2. Види біржових угод та правила біржової торгівлі
13.3. Правовий статус фондової біржі та захист громадян-інвесторів на фондовому ринку
14.1. Поняття та функції ціни. Політика ціноутворення
14.2. Види цін та порядок їх встановлення
14.3. Правове регулювання контролю
15.1. Поняття та види кредиту. Кредитний договір
15.2. Порядок відкриття рахунків у банках
15.3. Порядок та форми розрахунків у господарському обігу
16.1. Монопольне становище на ринку та зловживання ним. Захист економічної конкуренції
16.2. Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства та економічної конкуренції
16.3. Розгляд справ про порушення антимонопольного законодавства та недобросовісну конкуренцію
17.1. Зовнішньоекономічна діяльність та її правове регулювання
17.2. Правовий режим іноземних інвестицій
1.4. Система господарського права
Із приведеної інформації зрозуміло, що наукові дискусії довкола господарського права продовжуються і в умовах переходу до ринкової економіки. їв цьомунемає нічого дивного. Навпаки, в спорі, як кажуть, народжується істина. Але вони не повинні переростати в заклики до заборон у науці. Так, Г.К. Матвєєв, торкаючись проблем економічних реформ, пропонує виключити науку господарського права, оскільки, на його думку, основні його положення вивчаються в курсі цивільного права. Але в цьому курсі вони розглядаються лише з позицій регулювання відносин рівноправних сторін, в курсі ж господарського права ці питання пов'язуються з господарсько-управлінськими відносинами, тобто охоплюють весь комплекс правового регулювання господарської та підприємниць-коїдіяльності.
Поряд з цим система курсу господарського права має опиратися на традиційний поділ систем галузей права та їх навчальних курсів на загальну і особливу частини, в залежності від загально-
16 І С.Й.Кравчук. Госполарське право України
го чи галузевого характеру певних норм чи інститутів, тобто стосуються вони будь-якої господарської діяльності чи окремих її видів. Зрозуміло, що в залежності від того, йдеться про господарське законодавство як окрему галузь права, галузь юридичної науки чи навчальної дисципліни, система буде ширшою чи вужчою.
В цілому система господарського права визначається як множинність правових положень господарської діяльності, які знаходяться у взаємопов'язаних відносинах, доповнюють та роз'яснюють одна одну, регулюючи нормативно граничну їх діяльність.
Не торкаючись системи господарського права як окремої галузі права, зупинимось на його системі як навчальної дисципліни. Доїїзагальноїчастинислід віднести: поняття господарського права, державне регулювання господарської діяльності, правовий режим підприємницької діяльності, антимонопольне законодавство, банкрутство, господарськідоговори,відповідальність за їх порушення, захист прав суб'єктів господарськоїдіяльності.
До особливої частини відноситься правове регулювання окремих видів господарськоїдіяльності. Зокрема, це правове регулювання орендних відносин, ціноутворення, кредитно-розрахункових відносин, зовнішньоекономічної інвестиційної діяльності.
х/Контрольні запитання
В яких аспектах на сьогодні розглядається господарське право?
На які групи розподіляються правовідносини в галузі організацій господарства?
Чим визначається основна мета господарського права?
За якими принципами функціонує господарське право?
На чому базуються принципи господарського права?
Які методи правового регулювання функціонують у господарському праві?
На що спирається традиційний поділ системи галузей права та її розподіл?
Розділ 2
Господарське право і господарські правовідносини
2.1. Джерела господарського права та вимоги до правових актів господарювання
Господарське право — це система нормативних актів, основними джерелами яких є закони, підзаконні акти, а також судовий прецедент.
Нормативний акт господарського права - це офіційний письмовий документ компетентного органу держави, який є джерелом норм господарського законодавства, тобто встановлює, змінює або припиняє функціонування певних норм.
Для господарського правахарактернідві ознаки:
/. Зміст (нормативний документ являє собою офіційне джерело правової інформації про чинні права у сфері господарської діяльності).
•2. Форма (нормативний акт - це юридично-технічна форма встановлення, опублікування і застосування норми права).
Джерелами господарського права є:
Норми міжнародного права, рекомендовані міжнародними економічними організаціями в зовнішньоекономічних відносинах. Як приклад можна навести Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів (публікація Міжнародної торговельної палати № 500вредакції 1993 р.), введені вдію Указом Президента України "Про заходи щодо впорядкування розрахунків за договорами, що укладаються суб'єктами підприємницької діяльності України" від 4 жовтня 1994 р.
Нормативні документи про господарську діяльність в Україні. Вони поділяться на дві основні групи: закони і підзаконні
__ЗіШ,,^^пчи^^а^т-^ягШае.
Верховна
Рада України. Вони |^|ю.^р^|вя&ДДірШІІІу,І;еред
них і Господарський кодекс
ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА І
18 | С.И. Кравчук. Госполарське право України
України. Всі інші нормативні акти відносяться до групи підза-конних нормативно-правових актів, оскільки приймаються в розвиток законів і не можуть виходити за їх межі. До цієї групи нормативних актів належать:
а) укази Президента України з господарських питань;
б) розпорядження Президента України з господарських питань; ч
в) постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України (у подальшому - КМУ) з господарськихпитань;
г) господарські нормативні акти міністерств, державних комітетів та органів управління;
д) нормативні акти господарського права місцевих рад та держадміністрацій.
Основні засади регулювання господарських правовідносин визначаються Конституцією України та Законом України від З серпня 1990 р. "Про економічну самостійність Української РСР". Розвиток конституційних засад здійснюється через:
загальні нормативні акти (Закон України "Про власність", Цивільний кодекс України);
закони про види та правовий статус господарюючих суб'єктів (закони України " Про господарські товариства", "Про колективне сільськогосподарське підприємство");
закони про окремі види господарської діяльності (Повітряний кодекс України);
закони про окремі господарські відносини (Господарський процесуальний кодекс України).
, Основою господарського права є системастатусних або ком-петенційних законів, які визначають правове становище господарюючих суб'єктів. Ці закони класифікуються на:
загальні, які визначають види і організаційні форми підприємств, порядокїх створення та реєстрації, економічні і правові умови діяльності, порядокїї припинення (Господарський кодекс України);
закони, які визначають правове становище окремих видів підприємств усіх галузей економіки (Закони України "Про господарські товариства"," Про оренду державно го та колективного майна", "Про режим іноземного інве стування");
Розліл 2. Госполарське право і госполарські правовілносини | 19
нормативні акти, які регулюють правове становище об'єднань підприємств (асоціацій, корпорацій, концернів, консорціумів);
нормативні акти, які регулюють відносини володіння, користування та управління нерухомим майном у народному господарстві;
інститут господарського договірного права.
Слід відзначити такий аспект, як застосування в Україні законодавства зарубіжних країн. Правила його застосування такі:
Довідносин,щовипливаютьзправавласносгі, застосовується закон за місцем знаходження майна.
При укладанні угоди правоздатність і дієздатність визначаються закон за місцем укладання угоди.
До форм угод застосовується закон місця укладання угод.
До зобов'язань, що виникають із заподіяної шкоди, застосовується закон місця розгляду спору, а за клопотанням потерпілого —закон місця заподіяння шкоди.
Питання позовної давності вирішуються законом тієї держави, на території якої утворена юридична особа.
Основними вимогами до правових актів господарювання є:
Суворе дотримання принципу правової економії (прийняття меншої кількості нормативних документів з одних і тих самих господарських питань).
Видання нормативних актів міністерствами та відомствами здійснюється відповідно до законотворчих принципів.
Недопущення застосування відомчих нормативних актів, що не відповідають правочину як з точки зору створення правової бази, так і огляду на правовиховне і профілактичне значення відомчого господарського законодавства
Обов'язкова державна реєстрація відомчих нормативних актів.
2.2. Значення судової практики в господарських правовідносинах
Реалізація законодавства багато в чому пов'язана з правоза-стосовною практикою судів загальної юрисдикції та господарського суду. Господарський суд, який розглядає спори підприємств,
20 І С.Й. Кравчук. Госполарське право України
застосовує закони та інші нормативні акти до конкретних правовідносин, роз'яснює певні норми права.
Аналогічні рішення, які виносяться різними господарськими судами, породжують визначену стабільність судово-господарської практики. Разом з тим, з окремих питань до застосування нормативних актів може бути різний підхід господарських судів. Тому важливу роль у таких випадках відіграють рішення Вищого господарського суду, що дозволяє забезпечувати однаковість право-застосовної судово-господарської практики.
Господарський суд є незалежним органом у вирішенні всіх господарських спорів, що виникають між юридичними особами, державними та іншими органами. Правова природа господарського суду як органу правосуддя визначається завданнями та повноваженнями, якими його наділено для виконання цих завдань. Відповідно до ст. З Закону України "Про господарський суд" його завданнями є:
захист прав та інтересів, які охороняються законом, учасників господарських правовідносин;
сприяння зміцненню законності у сфері господарських відносин;
внесення пропозицій, спрямованих на вдосконалення правового регулювання господарської діяльності.
В Україні діють Вищий господарський суд України, господарський суд Автономної Республіки Крим, господарські суди областей, міст Києва і Севастополя, які становлять єдину систему господарських судів. Верховна Рада України за поданням Голови Вищого господарського суду може утворювати й інші ланки господарських судів (міські, міжрайонні, районні господарські суди таін.).
Місцеві господарські суди (Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя) є основною ланкою господарсь-коїсудової системи, оскільки саме вони виконують майже весь обсяг роботи щодо вирішення господарських спорів і стоять найближче до господарського життя та до конфліктів, які в ньому виникають. Для виконання покладених на них завдань місцеві господарські суди виконують такі повноваження:
вирішують господарські спори, віднесені до їхньої компетенції;